ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року Справа № 160/5597/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
05.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" (далі- ТОВ «СЕВІС» ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач- 2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 25.05.2020 року роз`єднано позовні вимоги у справі №160/4958/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії в самостійні провадження.
У самостійне провадження №160/5597/20 виділено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про:
- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1302252/42833373 від 08.10.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 24.09.2019 року;
- зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю СЕВІС №7 від 24.09.2019 року датою її фактичного отримання.
Ухвалою суду від 27.05.2020 року у справі №160/5597/20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, прийняте відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства. Так контролюючим органом було зупинено реєстрацію у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем були надані всі належні документи та пояснення. Проте, документи та пояснення не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість відповідачем-1 зазначено підставу для відмови у реєстрації податкової накладної: «ненадання платником податку копії документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні» без конкретизації, які саме документи необхідно надати. Позивач вважає, що ним було виконані всі вимоги законодавства, необхідні для реєстрації податкової накладної, а тому відмова в реєстрації податкової накладної є протиправною, а податкова накладна має бути зареєстрована.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що оскаржуване рішення прийнято комісією у зв`язку не наданням платником усіх документів, а саме: без підтвердження обґрунтованості оформлення податкової накладної даними бухгалтерського обліку; відсутні акти прийому, використання та повернення будівельних матеріалів використаних під час виконання робіт. Згідно з рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області 08.10.2019 року №1302252/42833373 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 №7, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначено: ненадання платником податку копій документів. З огляду на вищевикладене, вважає рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування обґрунтованим, правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
ДПС України надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги ТОВ «СЕВІС» про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасним. Крім того, відповідачем-2 зазначено, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією ДПС України.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ТОВ «СЕВІС» зареєстровано 20.02.2019 року як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності підприємства за КВЕД є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.
З матеріалів справи встановлено, що з метою провадження господарської діяльності ТОВ «СЕВІС» (субпідрядник) уклало договір субпідряду №01-СВ від 01.08.2019 року з ТОВ «РЕМІО» (підрядник), за умовами якого субпідрядник зобов`язується за завданням підрядник надати послуги з обслуговування технологічного обладнання на території ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСТАЛЬ» , ПАТ «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» , АТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» , ПАТ «ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» , ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» , ТОВ «Новомосковський посуд» , в порядку та на умовах визначених цим договором, а також Специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору. Відповідно до пункту 2 підпункту 2.1. цього договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в актах наданих послуг. Підпунктом 2.2. зазначено, що акт наданих послуг підписується Сторонами не пізніше останнього дня поточного, в якому фактично надавалися послуги.
Відповідно до специфікації від 01.08.2019 року, яка є додатком №1 до договору, ТОВ «СЕВІС» має виконати роботи будівельні спеціалізовані та інше; роботи щодо ремонту та технічного обслуговування інших машин та устаткування загального призначення; роботи з обслуговування технічного обладнання.
На виконання умов договору субпідряду №01-СВ від 01.08.2019 року ТОВ «СЕВІС» виконано роботи з технічного обладнання, що підтверджується актом здачі - прийняття робіт №16 від 24.09.2019 року на суму 310 000 (триста десять тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20%.
ТОВ «РЕМІО» здійснено оплату виконаних робіт, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.
На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем складено податкову накладну №7 від 24.09.2019 року на суму 310 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 51 666,67 грн., та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
02.10.2019 року від автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України надійшла квитанція №9227215338, з якої вбачається, що документ прийнято, реєстрація зупинена.
Підставою зупинення реєстрації податкової накладної №7 від 24.09.2019 року вказано наступне: ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків» . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
03.10.2020 року ТОВ «СЕВІС» засобами електронного зв`язку направлено до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, повідомлення №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена із відповідними поясненнями.
Разом з повідомленням позивачем надано копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: договір оренди нежитлового приміщення від 01.05.2019 року; штатний розклад від 30.09.2019 року; дозволи від 30.05.2019 року; посвідчення, свідоцтво робітників від 28.04.2016 року; договір субпідряду та Специфікація від 01.08.2019 року; оборотно-сальдову відомість рахунку « 361» від 30.09.2019 року; платіжні доручення №125, 133, 144, 164 від 30.09.2019 рок; акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2019 року; пояснення від 02.10.2019 року.
Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1302252/42833373 від 08.10.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 24.09.2019 року з підстав «ненадання платником податку копії документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні» та зазначена додаткова інформація Без підтвердження обґрунтованості оформлення податкової накладної даними бухгалтерського обліку. Відсутні акти прийому, використання та повернення будівельних матеріалів використаних під час виконання робіт .
Вважаючи рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 24.09.2019 року протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок №117, в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку №117).
Згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Як встановлено під час розгляду справи, реєстрацію податкових накладних позивача зупинено з підстав відповідності вимогам п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків» . У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та здійснення операцій, викладених в листі Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України ;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.
Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної мотиви контролюючого органу, суд з урахуванням положень норм чинного законодавства зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпунктів пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Пунктом 27 Порядку №117 визначено, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Отже, судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, щодо яких заявлено позовні вимоги. ГУ ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено реєстрацію зазначених податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджено матеріалами справи.
Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №7 від 24.09.2019 року в оскаржуваному рішенні комісією відповідача-1 зазначено ненадання платником податку копії документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. При цьому, в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної на підставі копій первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції, які були надані позивачем для проведення реєстрації податкової накладної.
Таким чином, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, відповідачем-1, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.
Таким чином, оскаржуване рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2019 року №1302252/42833373 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 24.09.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо доводів відповідача-2, що питання реєстрації податкових накладних в реєстрі є дискреційною функцією фіскального органу, суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Суд зазначає, що дискреційні функції ДПС України як суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки чинним законодавством України визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №7 від 24.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що у даному випадку, у відповідача-2 відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути забезпечений шляхом зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної №7 від 24.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищевикладеного, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1302252/42833373 від 08.10.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №7 від 24.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «СЕВІС» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 18 918 грн., що підтверджується платіжним дорученням №103 від 15.05.2020 року (оригінал квитанції міститься у справі №160/4958/20).
Враховуючи ту обставину, що позовні вимоги у справі №160/4958/20 роз`єднані ухвалою суду від 25.05.2020 року та виділено в окреме провадження позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасувати рішення відповідача-1 в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.10.2019 року за №1302252/42833373 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 24.09.2019 року та зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну №7 від 24.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (справа №160/5597/20), на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області, комісією якої порушені права позивача, підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» (адреса: 50025, м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, буд.89; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42833373) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43145015), Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.10.2019 року №1302252/42833373 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 24.09.2019 року.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" податкову накладну №7 від 24.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВІС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2020 |
Оприлюднено | 24.07.2020 |
Номер документу | 90540886 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні