Постанова

від 22.07.2020 по справі 280/2416/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2416/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Чумака С.Ю., секретар судового засідання Лащенко Р.В., за участю представника відповідача - Довбишенко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Комінко" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року в адміністративній справі №280/2416/20 (суддя у 1 інстанції Конишева О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Комінко" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Комінко" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області № 15764 від 07.04.2020 року;

- зобов`язати ГУ ДПС у Запорізькій області вчинити дії, а саме виключити TOB «Торговий дім «Комінко» з переліку ризикових платників податків шляхом прийняття відповідного рішення.

06.05.2020 року позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 17782 від 28.04.2020 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комінко» до переліку ризикових платників до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/2416/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комінко» до Головного управління ДПС у Запорізькій області; заборонити Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області вчиняти дії у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комінко» щодо включення товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комінко» до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/2416/20.

В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року по справі № 280/2416/20 заяву TOB «Торговий дім «Комінко» про забезпечення позову було задоволено, зупинено дію рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 15746 від 07.04.2020 року. Відповідачем було виконано зазначену ухвалу суду, про що було прийнято рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №17776 про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податків (відображене в електронному кабінеті платника податків 28.04.2020 року о 16:34). Однак, вже через 11 хвилин (о 6:45 28.04.2020р.) в електронному кабінеті TOB «Торговий дім «Комінко» з`явилось рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області № 17782, відповідно по якого в зв`язку із відповідністю критеріям Ризиковості TOB «Торговий дім «Комінко» повторно включено до переліку ризикових платників податків. Позивач зазначає, що включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комінко» до переліку ризикових платників податків буквально паралізує діяльність підприємства, яка вже максимально ускладнена в умовах боротьби із пандемією вірусу Covid-19. Неможливість реалізовувати товар та як наслідок - отримувати прибуток буквально позбавляє TOB «Торговий дім «Комінко» будь-якої можливості сплачувати заробітну платню власним працівникам, та призводить до необхідності скорочувати штат.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінко» про забезпечення адміністративного позову.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 08.05.2020 року, в якій просить скасувати спірну ухвалу та задовольнити заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено види забезпечення позову, а саме, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З огляду на вказані норми, колегія суддів зазначає, що у заяві про забезпечення адміністративного позову відсутні докази очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів або необхідності докласти для їх відновлення значних зусиль та витрат. Також в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також, забезпечення позову, як заборона Комісії відповідача вчиняти дії щодо включення позивача до переліку ризикових платників, може бути розцінене як фактичне вирішення позовних вимог на період дії ухвали про забезпечення позову, що не припустимо відповідно до норм чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Комінко" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року в адміністративній справі №280/2416/20 - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року в адміністративній справі №280/2416/20 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22.07.2020 року, в повному обсязі постанова складена 23.07.2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя С.Ю. Чумак