Рішення

від 16.07.2020 по справі 756/14809/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 756/14809/19

Провадження № 2/361/1649/20

17.07.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання права власності на грошові кошти та звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2019 року позивач звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із позовом до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в якій просив визнати право власності на кошти на рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ Приватбанк, МФО 305299, ЄДРПОУ банку 14360570 та НОМЕР_2 , відкритого в АТ Ощадбанк, скасувати постанову про арешт коштів Боржника ОСОБА_2 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунки в АТ КБ ПриватБанк та АТ Ощадбанк.

28 січня 2020 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати право власності на кошти на рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ Приватбанк, МФО 305299, ЄДРПОУ банку 14360570 та НОМЕР_3 , відкритого в АТ Ощадбанк, зняти арешт із коштів боржника ОСОБА_2 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунки в АТ КБ ПриватБанк та АТ Ощадбанк.

Свій позов обґрунтовував тим, що на виконанні у Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Оболонський РВ ДВСУ) знаходиться наказ № 910/10259/16 виданий 02.11.2016 Господарським судом міста Києва про стягнення боргу у сумі 279536,50 грн. з ОСОБА_2 на користь ДП "Укрспирт".

Виконавче провадження відкрито постановою № 53172802 від 22.12.2016 року.

Підприємство-роботодавець ТОВ УБК, код ЄДРПОУ 31865937, листом № 0421216037800 від 26.09.2019 року отримало вимогу про вирахування із виплачуваної позивачу заробітної плати 20 % в рахунок погашення заборгованості.

Позивач зазначає, що предметом звернення до суду є постанова про арешт коштів боржника від 19.09.2019 року, що містяться на рахунку(ах): МФО 300614 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО"КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК",код:14361575;МФО 300335Публічне акціонернетовариство "РайффайзенБанк Аваль",код:14305909;МФО 300465публічне акціонернетовариство "Державнийощадний банкУкраїни",код:00032129;МФО 320984ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО"ПРОКРЕДИТБАНК",код:21677333;МФО 351005ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК",код:09807750;МФО 320478ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙБАНК "УКРГАЗБАНК,код 23697280";МФО 305299ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙБАНК "ПРИВАТБАНК,код 14360570;МФО 322001ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛБАНК",код:21133352;МФО 334851ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО"ПЕРШИЙУКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК";МФО 300528;АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО"ОТПБАНК", тавсіх іншихвідкритих рахунках,а такожна коштина рахунках,що будутьвідкриті післявинесення постановипро арешткоштів боржника,крім коштів,що містятьсяна рахункахнакладення арештута/абозвернення стягненняна якізаборонено законом,та належатьборжнику -позивачу.У більшості із вказаних фінансових установ позивач не має рахунків взагалі.

Позивач вважає, що арешт усіх рахунків є незаконним та таким, що вчинений із перевищенням законодавчо дозволеної міри стягнення.

Зокрема, на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ Приватбанк, МФО 305299, ЄДРПОУ банку 14360570, позивач отримує заробітну плату за результатами існування трудових відносин на підставі укладеного із Міністерством оборони України контракту про проходження громадянами України у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 27.09.2019 року. Так, виплачена 15.10.2019 року заробітна плата в розмірі 1 362,05 грн. арештована.

Окрім того, у зв`язку із проходженням навчання у Національному авіаційному університеті, на рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ Ощадбанк, нараховується стипендія, 27.09.2019 року сума у розмірі 1 216,58 грн. арештована.

Звернення із заявою про звільнення з-під арешту вказаних грошових коштів та розблокування частини рахунків від 18.10.2019 року, направлене до Оболонського РВ ДВСУ листом № 0314814256523 та отримане ним 21.10.2019 року, залишилося без уваги та відповіді.

Згідно ч.1 ст.56 Закону України Про виконавче провадження, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Однак, відповідно до ч.ч.1,2 ст.128 КЗпПУ, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Отже, накладення арешту на рахунок боржника, який використовується для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасне отримання заробітної плати та інших виплат боржнику, що призводить до порушення конституційних прав громадян.

Позивач посилається на вимоги ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" в якій визначено, що арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача. В той же час при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав ОСОБА_2 .

Позивач також посилається на вимоги частини 4 та 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-УІІІ (далі Закону) в якій зазначається, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до абз. 2 п.2. Постанови № 5, відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

14 листопада 2019 року ухвалою судді Оболонського районного суду м.Києва справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про звільнення майна з-під арешту та визнання права власності на грошові кошти надіслано за підсудністю на розгляд Броварському міськрайонному суду Київської області у зв`язку з тим, що вказана справа не підсудна Оболонському районному суду міста Києва.

29 січня 2020 року ухвалою судді Броварського мсіькрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 24 квітня 2020 року.

18лютого 2020року досуду надійшоввідзив напозовну заявувід Державногопідприємства спиртовоїта лікеро-горілчаноїпромисловості Укрспиртв якому просили: - замінити відповідача ДП УКРСПИРТ на належного відповідача Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код 35018577);

-витребувати у ПАТ КБ Приватбанк та ПАТ Державний ощадний банк України докази;

- відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ДП УКРСПИРТ про визнання права власності на грошові кошти та скасування постанови про арешт коштів позивача.

- справу розглянути без участі ДП УКРСПИРТ.

22 квітня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача.

06 липня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області в задоволенні клопотання представника ДП Укрспирт про заміну відповідача ДП УКРСПИРТ на належного відповідача Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено.

06 липня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити, пояснення надала аналогічні змісту позовної заяви.

Представники відповідача і третьої особи Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, встановивши обставини в справі та відповідні правовідносини, дійшов до наступного висновку.

Відповідно ч.1ст.76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстав і справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів, 3) показаннями свідків.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1,5,6,7ст.81ЦПК Україникожна сторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог та заперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи.Доказування неможе ґрунтуватисьна припущеннях. Судне можезбирати докази, щостосуються предметуспору,з власноїініціативи,крім витребуваннядоказів судому випадку,коли вінмає сумнівидобросовісному здійсненніучасниками справиїхніх процесуальнихправ абовиконання обов`язків щодо доказів,а такожінших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на виконанні у Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві знаходиться наказ № 910/10259/16 виданий 02.11.2016 Господарським судом міста Києва про стягнення боргу у сумі 279536,50 грн. з ОСОБА_2 на користь ДП "Укрспирт".

Виконавче провадження відкрито № 53172802 від 22.12.2016 року.

19 вересня 2019 року постановою старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київа Головного територіального Управління юстиції у місті Києві Стужука Павла Павловича накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника ОСОБА_2 . (а.с.9)

19 жовтня 2019 року позивач направив на адресу Оболонського РВ ДВС України міста Києва ГТУЮ у місті Києві заяву про зняття арешту із грошових коштів. (а.с.16-17)

Як вбачається із контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу укладений між Міністерством оборони України та ОСОБА_2 , який набрав чинності 27 вересня 2019 року, отриманий останнім 11.10.2019 року ОСОБА_2 проходить військову службу строком на три роки. (а.с. 12)

Як вбачається із виписки з карткового рахунку ОСОБА_2 у АТ КБ ПриватБанк йому надходить заробітна плата, в/ч НОМЕР_4 . (а.с.87)

Окрім того, у зв`язку із проходженням навчання у Національному авіаційному університеті, на рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ Ощадбанк, була нарахована стипендія за вересень 2019 року, 27.09.2019 року сума у розмірі 1 216,58 грн., та арештована. (а.с. 11)

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями частини першої статті 18ЦПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За змістом статей 1, 5 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Статтею 56 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до статті 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України Про виконавче провадження не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Частинами першою-третьою статті 56 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до статті 68 Закону України Про виконавче провадження стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону України Про виконавче провадження підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини другої статті 70 Закону України Про виконавче провадження з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

Крім того суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Посилання позивача на п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна при зверненні до суду із вказаним позовом та на підставі тих обставин, що наведені у позовній заяві суд не приймає до уваги, оскільки із позовом про зняття арешту з майна боржника може звернутися власник, а також особа, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно), відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване, але у даній справі особа яка звернулася до суду із позовом є боржником по відкритому виконавчому провадженню, кошти які знаходяться на рахунках належать йому, оскільки це нарахування заробітної плати та стипендії, а тому вказані правовідносини повинні бути розглянуті відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України.

Таким чином в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 83, 89, 90, 95, 265, 268, 273 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенніпозову ОСОБА_2 до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання права власності на грошові кошти та звільнення майна з-під арешту, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.