Рішення

від 20.07.2020 по справі 548/2569/19

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2569/19

Провадження № 2/548/139/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю : секретаря судового засідання - Вовк М.І., Листопад В.Л.,

представника позивача - адвоката Пілігрім П.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 15 грудня 2016 року позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 домовлено про передачу у строкове платне користування земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 6323186000:05:001:0018 на строк до 15 грудня 2021 року, що розташована на території Шляхівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ХР № 069529, у зв`язку із чим, сторони дійшли до всіх істотних умов договору (предмет, ціна, строк).

На виконання вказаного зобов`язання, відповідачем власноруч написано розписку від 15.12.2016, якою остання підтверджує отримання наперед повної суми грошей в розмірі 10 000 грн. та зобов`язується виконати взяті на себе зобов`язання із передачі земельної ділянки в строкове користування шляхом підписання договору оренди вказаної земельної ділянки.

Позивачем наперед в повному обсязі виконано договір завдатку, проте, відповідач ухилився від укладення договору оренди та зобов`язання передачі в натурі земельної ділянки в натурі, у зв`язку із чим, договір оренди землі не було підписано та зареєстровано відповідно до ЗУ Про оренду землі .

Крім того, 08.09.2017 року відповідачем було укладено договір купівлі-продажу даної земельної ділянки із третьою особою, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку із порушенням досягнутої домовленості, з метою відновлення порушених прав, позивачем направлено відповідну вимогу від 18.10.2019 року, яку відповідачем отримано 19.10.2019 року.

Вказану вище вимогу було проігноровано відповідачем, що стало підставою для звернення до суду та стягнення суми коштів в судовому порядку.

За своєю суттю розписка про отримання грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору, а також засвідчує отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Так, у зв`язку з виконанням в повному обсязі договору завдатку позивач є кредитором щодо правовідношення пов`язаного з орендою земельної ділянки, а розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання містить умови отримання відповідачем грошових коштів із зобов`язанням передати у строкове користування вище зазначеною земельною ділянкою, проте, вказане відповідачем здійснено не було.

На виконання положень ст. 625 ЦК України, позивач вказав, що сума інфляційних втрат позивача становлять 3114,06 грн., розрахунок яких приведено в Додатку №1, крім того, позивач має право на стягнення 3% річних від суми заборгованості, розмір яких становить 895,89 грн, розрахунок яких приведено у Додатку №2.

Під час судового розгляду представник позивача прохав позов задовольнити в повному обсязі.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач заперечив проти позову та прохав у його задоволенні відмовити.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою суду від 16.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.06.2020 року підготовче судове засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду.

Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що 15 грудня 2016 року позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 домовлено про передачу у строкове платне користування земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 6323186000:05:001:0018 на строк до 15 грудня 2021 року, що розташована на території Шляхівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ХР № 069529, у зв`язку із чим, сторони дійшли до всіх істотних умов договору (предмет, ціна, строк).

На виконання вказаного зобов`язання, відповідачем власноруч написано розписку від 15.12.2016, якою остання підтверджує отримання наперед повної суми грошей в розмірі 10 000 грн. та зобов`язується виконати взяті на себе зобов`язання із передачі земельної ділянки в строкове користування шляхом підписання договору оренди вказаної земельної ділянки.

Позивачем наперед в повному обсязі виконано договір завдатку, проте, відповідач ухилився від укладення договору оренди та зобов`язання передачі в натурі земельної ділянки в натурі, у зв`язку із чим, договір оренди землі не було підписано та зареєстровано відповідно до ЗУ Про оренду землі .

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

У зв`язку із порушенням досягнутої домовленості, з метою відновлення порушених прав, позивачем направлено відповідну вимогу від 18.10.2019 р., яку відповідачем отримано 19.10.2019 року.Вказану вище вимогу було проігноровано відповідачем.

На час звернення до суду відповідач борг не повернула.

Нормами ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 570 ЦК України, встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Таким чином, внесення завдатку, як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише у випадку наявності зобов`язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.

Однак, договір між сторонами укладений не був, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати передані кошти завдатком.

В такому випадку, такі кошти, відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України - є авансом.

Оскільки, виходячи із встановлених обставин, правова природа отриманих відповідачкою коштів визначена законом, то те, що сторонами вони зазначені як завдаток правового значення не має і не може тягти за собою наслідків, передбачених ст. 571 ЦК України.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року у справі № 6-176цс12.

Верховним Судом України зазначено, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Правила ст. 570 ЦК України про завдаток поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна зі сторін ухиляється від його виконання (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 р. у справі № 6-82цс13).

Однак, враховуючи, що договір між сторонами укладено не в належній формі, тобто між сторонами існувала лише попередня домовленість, передані кошти суд вважає авансом, а не завдатком. Так, на відміну від завдатку, аванс - це спосіб платежу. У разі сплати авансу, кредитор не може бути зобов`язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і відповідно до відшкодування збитків.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позов часткового, стягнувши з відповідачки на користь позивача 14009,95 грн., із яких 10000 грн - сума основного боргу; 3114,06 грн . - інфляційні витрати ; 895,89 грн. - три відсотки річних, в якості повернення суми авансу за попередньою домовленістю.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір у сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 12,13,76,81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 ) суму боргу у розмірі 14009,95 грн., із яких :

- 10000 грн - сума основного боргу;

- 3114,06 грн . - інфляційні витрати ;

- 895,89 грн. - три відсотки річних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 23.07.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , що проживає с. Соснівка Красноградського району Харківської області.

Представник позивача : адвокат Адвокатського бюро " Пілігрім П.О. та партнери " Пілігрім Петро Олександрович , поштова адреса м. Красноград , вул . Бєльовська, 92 Харківської області.

Відповідач: ОСОБА_2 , що проживає АДРЕСА_3 .

Суддя О.В. Коновод