Постанова

від 15.07.2020 по справі 1.380.2019.000389

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.000389 пров. № А/857/5112/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №1.380.2019.000389 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутарія про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій (головуючий суддя першої інстанції Сподарик Н.І., час ухвалення 14:27 год., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 17.03.2020р.),-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутарія про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі п.п. 16.1.5 пп.16.1.7 п.16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп. 73.3 ст. 73, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Львівській області №249 від 17.01.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія виписано направлення від 21.01.2019 року №495 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутарія з метою проведення взаємовідносин із ПП Імекс -Трейд ЛТД , ТзОВ Нікабів , ТзОВ Н-Продакшин , ТзОВ Трейдком-Захід за період липень 2018 рік, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період липень 2018 рік та у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 09 місяців 2018, а також з питань дослідження подальшої реалізації придбаних товарів. Представник відповідача, директор ТзОВ Фрутарія Партим Назарій Іванович, ознайомившись з наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 17.01.2019 року №249 та направленням від 21.01.2019 року №495, відмовився допустити посадову особу контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки про що було складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 23.01.2019 № 69/13-01-14-13/40629602. Враховуючи вище зазначене, представники позивача не змогли провести перевірку. Зазначене стало підставою, відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України, для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №1.380.2019.000389 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Доводи апелянта зводяться до того, що відповідно до пункту 3 розділу VII Порядку для застосування арешту коштів на рахунку, платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Правило, передбачене нормою розглядуваного підзаконного нормативно-правового акта, застосовується в тому разі, якщо податковим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. Арешт майна та арешт коштів на рахунках платника податку за процедурою, визначеною пунктом 3 розділу VII вказаного Порядку, накладається з підстав, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Апелянт звертає увагу суду, що в інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 29.04.2013 № 642/12/13-13 зазначено, що арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає. Тому реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. Отже, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, в тому разі, якщо податковим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ТзОВ Фрутарія внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осбі -підприємців та громадських формувань і присвоєно код ЄДРПОУ 40629602.

17.01.2019 Головним управління ДФС у Львівській області прийнято наказ № 249 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія з метою проведення взаємовідносин із ПП Імекс -Трейд ЛТД (код ЄДРПОУ 37125876), ТзОВ Нікабів (код ЄДРПОУ 41889619), ТзОВ Н-Продакшин (код ЄДРПОУ 41914880), ТзОВ Трейдком-Захід (код ЄДРПОУ 41504608) за період липень 2018 рік, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період липень 2018 рік та у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 09 місяців 2018, а також з питань дослідження подальшої реалізації придбаних товарів.

На підставі п.п. 16.1.5 пп.16.1.7 п.16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп. 73.3 ст. 73, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 17.02.2019 року № 249, виписано направлення на позапланову виїзну перевірку відповідача від 21.01.2019 року № 495.

21.01.2019 за №57/13-01-14-13-13 працівниками контролюючого органу складено акт про неможливість вручення наказу 17.02.2019 року №249 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія .

21.01.2019 за №56/13-01-14-13/40629602 працівниками контролюючого органу складено акт обстеження податкової адреси платника

22.01.2019 за №62/13-01-14-13-13 працівниками контролюючого органу повторно складено акт про неможливість вручення наказу 17.02.2019 року №249 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія та направлення на позапланову виїзну перевірку відповідача від 21.01.2019 року №495.

У допуску до проведення перевірки керівником відповідача - директором ТзОВ Фрутарія ОСОБА_1 , було відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав для її проведення, про що складено акт за 23.01.2019 №69/13-01-14-13/40629602.

24.01.2019 начальником Головного управління ДФС у Львівській області прийнято рішення №3200/10/14.13-15 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ Фрутарія на підставі статті 94 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції в позові відмовив з тих підстав, є рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджено протиправність та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області №249 від 17.01.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія .

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України, у відповідності до пункту 94.2 якої арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Наведені норми кореспондуються з приписом пункту 94.4 статті 94 ПК України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 ПК України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Загальна процедура застосування адміністративного арешту майна платника податків регулюється Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 568 від 10.10.2013.

Відповідно до п. 7.1 Порядку арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п. 7.3 Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Тобто, арешт коштів платника податків які знаходяться на рахунках у банках з метою забезпечення виконання платником податків його обов`язків визначених законом здійснюється після прийняття рішення керівника (його заступника) органу державної податкової служби про накладення адміністративного арешту майна платника податків.

Крім того, визначальним при вирішенні питання щодо наявності підстав для арешту коштів є з`ясування наявності законних підстав для проведення документальної перевірки платника податків.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

З матеріалів справи слідує, що Головне управління ДФС у Львівській області просить застосувати арешт коштів ТзОВ Фрутарія (код ЄДРПОУ 40629602), що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

Підставою подання даного позову є недопущення посадових осіб до проведення позапланової виїзної перевірки відповідача відповідно до наказу Головного управління ДФС у Львівській області 17.02.2019 року №249 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія .

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що наказ на проведення документальної перевірки від 17.02.2019 року №249 оскаржувався позивачем до суду, за наслідками розгляду якого рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 1.380.2019.000401 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області №249 від 17.01.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія . Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року без змін, яке набрало законної сили.

Зазначене свідчить про відсутність законних підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №1.380.2019.000389 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 23.07.2020р.