Ухвала

від 21.07.2020 по справі 308/3861/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3861/19

1-кс/308/3253/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , володільця майна ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 32019070000000018 від 28 березня 2019 року,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 32019070000000018 від 28 березня 2019 року.

Мотивуючи клопотання вказує, що 02 квітня 2020 року у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_3 був проведений обшук. Обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/4040/19 від «27» березня 2020 року в рамках кримінального провадження № 32019070000000018.

16 квітня 2020 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду було постановлену ухвалу, якою накладено арешт на майно, вилучене 02 квітня 2020 року під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 .

23 червня 2020 року Закарпатським апеляційним судом, за результатами розгляду апеляційної скарги було винесено ухвалу, якою суд апеляційної інстанції скасував ухвалу слідчого судді. та постановив нову ухвалу, якою задовольнив клопотання слідчого та повторно наклав арешт на майно, вилучене 02 квітня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно додатків до протоколу обшуку від 02.04.2020, які на даний час знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_3 , шляхом заборони його відчуження та розпорядження.

Вказує, що внаслідок описаних подій ФОП ОСОБА_3 , позбавлений можливості реалізовувати заарештований товар. При цьому значна частина заарештованого товару є сезонним товаром літнього асортименту, продаж, якого було заплановано саме на літо цього року, половина якого вже минула. Отже навіть при скасуванні арешту, значну частину заарештованого товару найімовірніше вже не вдасться реалізувати у цьому році, а можливість його реалізації у наступному році за ринковими цінами буде значно ускладнена через погіршання його властивостей, спричиненого тривалим зберіганням, та зниженням на нього попиту через його застарілість, оскільки у наступному сезоні найбільшою популярністю у споживачів користуватимуться так звані «новинки» (тобто товари виробництва кінця 2020 року початку - 2021 року). З огляду на заборону відчуження заарештованого товару, ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , наразі взагалі припинив ведення торгівельної діяльності.

Вказує, що припущення, про те, що товар з приводу скасування арешту якого подане дане клопотання, був ввезений на митну територію України без сплати митних платежів, не знайшло свого підтвердження, оскільки заарештований товар був придбаний ОСОБА_3 у ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 на території України. Вказані обставини підтверджуються договорами поставки та видатковими накладними, які додаються до даного клопотання, а також були надані слідчому.

Отже за наведених обставин вбачається, що заарештований товар не є предметом злочину у даному кримінальному провадженні, а підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_3 .

Також зазначає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні вже триває понад 15 місяців. Проте, незважаючи на такий значний час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні жодній особі так і не було оголошено про підозру. Більш того наразі після спливу п`ятнадцяти місяців розслідування досі залишається незрозумілим за несплату яких саме податків платежів та зборів ведеться дане досудове розслідування.

На підставі наведеного просить скасувати арешт, що був накладений на підставі ухвали Закарпатського апеляційного суду від 23.06.2020 року у справі N 308/3861/19, на майно, вилучене 02 квітня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме коиструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авго крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно додатків до протоколу обшуку від 02.04.2020, які на даний час знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_3 .

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_4 , внесене клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, з підстав необґрунтованості.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Статтею 173КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, власник майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Оскільки заявником таке клопотання про часткове скасування арешту заявлено одночасно зі скаргою на бездіяльність слідчого, така скарга розглядається слідчим суддею та клопотання про скасування арешту майна віднесено до компетенції слідчого судді, в зв`язку з цим, клопотання може бути розглянуто в даному провадженні з метою економії процесуального часу.

Арешт майна може бути скасовано повністю ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст.172 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

У свою чергу, слідчий суддя звертає увагу на норми ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном.

Під час розгляду клопотання встановлено, що СУ ФР ГУДФС у Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 32019070000000018від 28.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 212 КК України, в ході якого досліджуються обставини того, що невстановлені особи з метою умисного ухилення від сплати митних платежів, організували схему ввезення на митну територію України товарів, які не декларують в повному обсязі та ввозять вантажними автомобілями через митні пости Закарпатської митниці ДФС, що призвело до ненадходження до державного бюджету коштів у знаних розмірах. Зокрема 06.03.2019 року через пост «Мукачево» ввозилися не задекларовані автозапчастини, світильники, перетворювачі сигналу, колонки та навушники, транспортним засобом марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «C0RDER» д.н.з. НОМЕР_2 .

Слідчим суддею встановлено, що 27.03.2020 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надано дозвіл на проведення обшуку приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_3 .

На виконання вказаної ухвали 02.03.2020 року проведено обшук магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в ходіякого буловиявлено тавилучено: конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару.

Постановою слідчого від 03.04.2020 року в порядку ст.ст. 98, 100, 110 КК України, вищезазначені речі, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 32019070000000018, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2020 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 16 квітня 2020 року було накладено арешт на майно, вилучене 02 квітня 2020 року під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , квітня 2020 року.

23 червня 2020 року Закарпатським апеляційним судом, за результатами розгляду апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2020 року про накладення арешту на вилучене 02.04.2020 під час проведення обшуку скасовано. Клопотання слідчого задоволено частково. Накладено арешт на вилучене 02. 04. 2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме на: конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно з переліком у додатку №1 до протоколу обшуку від 02. 04. 2020, шляхом заборони розпоряджатися ним та його відчужувати.

Із доданих до клопотання документів, зокрема, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 з 17. 10. 2017 являється фізичною особою-підприємцем. Із наданої виписки також вбачаються, що основним видом економічної діяльності ОСОБА_3 є роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах.

Заявником також до клопотання були додані копії договорів та первинні документи, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій з контрагентами (договори поставки, копії видаткових накладних).

Згідно з протоколом Першим Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до ч. 3 ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням викладеного, вивчивши матеріли справи, беручи до уваги ту обставину, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до переконання, що внесене клопотання про скасування арешту на майно є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Слідчий суддя також бере до уваги, що відомостей стосовно повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які досліджуються у рамках даного провадження за № 32019070000000018 немає, дане кримінальне провадження триває понад п`ятнадцять місяців.

Виходячи з вищевикладеного, та беручи до уваги надані заявником докази здійснення господарської діяльності, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість доводів заявника, оскільки останнім доведено, що у зазначеному кримінальному провадженні відпала потреба у застосуванні арешту майна, який був накладений ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 23.06.2020 року, у рамках кримінального провадження за № 32019070000000018 від 28 березня 2019 року, що в свою чергу є, відповідно до положеньст.174 КПК України, підставою для скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати накладений ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 23.06.2020 року, у рамках кримінального провадження за № 32019070000000018 від 28 березня 2019 року, арешт на вилучене 02.04.2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме на: конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно з переліком у додатку №1 до протоколу обшуку від 02.04.2020, шляхом заборони розпоряджатися ним та його відчужувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1