Ухвала

від 23.07.2020 по справі 663/2194/20

СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 663/2194/20

Провадження № 2-з/663/20/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року м. Скадовськ

Суддя Скадовського районного суду Херсонської області Шульга К. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Скадовського районного суду Херсонської області надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання договору оренди землі поновленим і додаткової угоди укладеною.

Разом з позовом до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області вчиняти дії щодо проведення земельних торгів у формі аукціону стосовно земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, кадастровий номер 6524781500:83:023:0003. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що у предмет позову у справі та заявлений захід забезпечення позову є взаємопов`язаними; враховуючи, що земельна ділянка, яка перебувала в оренді позивача, виставлена на земельні торги у формі аукціону, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи, що узгоджується з положеннями ч.1 ст.153 ЦПК України.

Вирішуючи питання за заявою про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до вимог ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені ст.150 ЦПК України, а вимоги до заяви про забезпечення позову - у ст.151 ЦПК України.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Крім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вимоги позову не є безспірними і потребують доведенню в судовому засіданні, тому саме лише звернення до суду з позовом не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області вчиняти дії щодо проведення земельних торгів у формі аукціону стосовно спірної земельної ділянки, посилаючись на те, що дана земельна ділянка виставлена на земельні торги у формі аукціону, про що відповідач зазначив у відповідному листі. При цьому, з долученого до заяви про забезпечення позову листа Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області вбачається, що спірна земельна ділянка включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, в яких, за бажанням, позивач має право прийняти участь, а також зазначено посилання на офіційний веб-сайт Держгеокадастру, де розміщена інформація про земельні ділянки. Докази на підтвердження підстав вважати, що спірна земельна ділянка не лише включена до вказаного Переліку, а й дійсно виставлена на земельні торги, суду не надано.

Крім того, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих заявником щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.149-159 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К. М. Шульга