Постанова

від 21.07.2020 по справі 552/1093/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1093/20 Номер провадження 22-ц/814/1613/20Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Бондаревської С.М., Хіль Л.М.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Полтави, ухвалене 05 травня 2020 року у складі судді Самсонової О.А.

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання ,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення нею 23-річного віку.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона навчається на першому курсі Полтавського юридичного інституту Національної юридичного університету ім. Ярослава Мудрого за державним замовленням.

За рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 травня 2010 року відповідач сплачував на користь її матері - ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначала, що у зв`язку з досягненням нею повноліття стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її утримання припинилося.

Вказувала, що її батько не надає матеріальної допомоги на її утримання, а її мати не може самостійно забезпечити її потреби.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 05 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на час навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років - до 30 червня 2023 року, починаючи з 05 березня 2023 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 , просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду не відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказана обставина підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18 лютого 2002 року Ковалівською сільською радою Полтавського району (а.с. 5).

З 01 вересня 2019 року ОСОБА_1 навчається за державним замовленням на денному відділенні Полтавського юридичного інституту Національної юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Термін навчання - з 01 вересня 2019 року до 30 червня 2023 року, що підтверджується довідкою Полтавського юридичного інституту від 25 лютого 2020 року №081/20 (а.с. 6).

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні син, донька продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч.1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.

Статтею 182 СК України передбачено,що при визначенні розміруаліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності,володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна,грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого бо рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів недоведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Таким чином, закон покладає на батьків обов`язок утримувати свою повнолітню дочку (сина) при наявності одночасно трьох умов: дочка (син) продовжують навчання; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина).

Поза увагою місцевого суду залишилась та не піддавалась дослідженню наявність у ОСОБА_2 матеріальної можливості утримувати свою повнолітню дочку.

Згідно довідки, наданої до суду першої інстанції від 06 квітня 2020 року (а.с. 18), ОСОБА_2 звільнений з військової служби в СБ України згідно із наказом від 25 лютого 2020 року.

Згідно довідки Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 22 травня 2020 року (а.с. 38). ОСОБА_2 зареєстрований як безробітний з 27 квітня 2020 року.

Згідно довідки Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 25 червня 2020 року ОСОБА_2 за квітень-травень 2020 року отримав дохід у розмірі 1133,33 грн.

При цьому, на утриманні ОСОБА_2 перебуває малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У власності ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 4,1603 га, що розташована на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, кадастровий номер 5324587600:00:007:0289. Проте, вказана земельна ділянка перебуває в користуванні ОСОБА_3 згідно договору емфітевзису від 01 листопада 2016 року. (а.с. 39). Остання отримує дохід від здачі вказаної земельної ділянки в оренду, розмір якого у 2019 році становив 37 794 грн.

Вказані факти вказують на те, що загальний дохід відповідача не дає йому можливості утримувати свою повнолітню дочку.

За таких обставин, стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 не представляється за можливе та суперечило б принципам розумності та справедливості.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів , що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст. 367 , ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4 , ст. 382 ЦПК України , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 05 травня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді С.М. Бондаревська

Л.М. Хіль