Рішення

від 13.07.2020 по справі 683/1087/20

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/1087/20

2/683/822/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.

секретаря Борикіної Л.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/1087/20, 2/683/822/2020 за позовом ОСОБА_1 до Ладигівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Ладигівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області і просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який на день смерті проживав в с. Ладиги Старокостянтинівського району.

Після його смерті відкрилася спадщина, в склад якої входить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно ст. 1261 ЦК України вона є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки є його дочкою. Інших спадкоємців крім неї немає. Вона оформила своє спадкове право на частину спадкового майна, а саме на земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва.

Приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавутою Ю.А. їй відмовлено в оформлені спадкових прав на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючого документу. Спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами був побудований ОСОБА_2 , але він не отримував правовстановлюючий документ на будинок та не зареєстрував право власності на нього.

В підготовче засідання позивачка подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позов задоволити.

Відповідач - Ладигівська сідьська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направила, подавши письмову заяву, у якій розгляд справи просить проводити у підготовчому судовому засіданні за відсутності представника та вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в порядку, визначеному ч.4 ст.206 ЦПК України , оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця,у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу , ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1268 , ч. 1 ст. 1269 ЦК України ).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був батьком для позивачки ОСОБА_1 . На день смерті він був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_1 .

10 червня 2014 року за заявою ОСОБА_1 приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. заведено спадкову справу №17/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а 08 серпня 2014 року та 16 листопада 2015 року на ім`я позивачки видані свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на майнові паї члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

Таким чином ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею до майна померлого ОСОБА_2 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину.

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , зокрема, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 , який був побудований ОСОБА_2 у 1958 році. Відомості про будинок внесенні у погосподарські книги Ладигівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, згідно яких цей будинок відносився до суспільної групи "колгоспний двір", членами якого станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 були ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 .

Під час проведення паспортизації житлових будинків ОСОБА_2 , як голова колгоспного двору, свідоцтва про право власності не оформляв та вказаний будинок в органах БТІ не реєстрував, тому правовстановлюючі документи відсутні.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають реєстрації будинки та домоволодіння, які розташовані на територіях, що вилучені з відання місцевих Рад депутатів трудящих постановами Уряду (на землях промислових підприємств, транспорту, Міністерства оборони СРСР та ін.). Не підлягають також реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Оскільки будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 було побудовано 1958 році в сільській місцевості, відомості про нього внесено у погосподарські книги Ладигівської сільської ради, згідно яких воно належить колгоспному двору, членами якого були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому цей будинок є їх власністю та увійшов до складу спадщини після їх смерті.

Згідно технічного паспорту домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 складається з жилого будинку А-1 загальною площею 44.0 кв.м, житловою площею 18.8 кв.м, веранди "а", ганка "І", хліва "Б-1", хліва "В-1", погріба "в", хліва "Г-1'" та побудований у 1958 році з дотриманням встановленого на той час порядку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

У відповідності до роз`яснень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України Про власність , застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:

- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;

- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;

- згідно зі ст. 4 Постанови ВРУ Про введення в дію Закону Про власність загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Отже зазначене домоволодіння належало в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_2 , але не оформив своє спадкове право на частку домоволодіння.

З цього слідує, що ОСОБА_2 мав право на весь житловий будинок по АДРЕСА_1 , в тому числі на 1/2 частку як член колгоспного двору, та на 1/2 частку в порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_3 .

Зазначенні обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; свідоцтвом про одруження ОСОБА_2 ; свідоцтвом про народження ОСОБА_4 ; свідоцтвом про одруження позивачки, з якого вбачається, що вона змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 ; копією рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 29 липня 2014 року; довідкою виданою Старокостянтинівським БТІ №87 від 19.02.2020 року про відсутність відомостей про реєстрацію права власності на житловий будинок; довідкою виданою виконавчим комітетом Ладигівської сільської ради від 07.05.2020 року за №172 про склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті; довідкою виконавчого комітету Ладигівської сільської ради від 07.05.2020 року за №170 про належність житлового будинку колгоспному двору, членами якого були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; довідкою виконавчого комітету Ладигівської сільської ради від 07.05.2020 року за №171 про склад сім`ї ОСОБА_2 на день його смерті; свідоцтвом про право на спадщину виданим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавутою Т.О. 08 вересня 2014 року після смерті ОСОБА_2 ; довідкою виданою ПП "Нерухомість-інформ" №25 від 26.02.2020 року про технічну характеристику домоволодіння; технічним паспортом на будинок садибного типу; довідкою про ринкову вартість домоволодіння, а також матеріалами спадкових справ №885/2013 до майна померлої 14 травня 2012 року ОСОБА_3 та №17/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Право власності не може бути визнане за померлою людиною, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність особи припиняється у разі її смерті.

Відповідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Позивачка позбавлена можливості оформити спадкові права, так як через вищевказані обставини нотаріус не може видати їй свідоцтво про право на спадщину на домоволодіння, оскільки за ОСОБА_2 не зареєстровано право власності на житловий будинок, що підтверджується повідомленням приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавути Ю.А. від 30.03.2020 року за № 71/01-16.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 було побудовано у 1958 році, відомості про нього внесено у погосподарські книги Ладигівської сільської ради Старокостянтинівського району, наявність технічного паспорту на даний будинок, суд вважає за можливе визнати за позивачкою, яка є спадкоємицею майна ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом, право власності на вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Оскільки відповідач Ладигівська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області визнє позов у повному обсязі й таке визнання не суперечить закону та не порушує права та свободи інших осіб, тому позов підлягає задоволенню на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України.

Вимог про стягнення судових витрат позивачка не заявляла.

Керуючись ст. 12 , 13 , ст. 206 ч.4 ,263-265 ЦПК України , суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Ладигівська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області, місцезнаходження: с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ: 04405337.

Суддя: