Постанова

від 24.07.2020 по справі 908/144/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2020 року м.Дніпро Справа № 908/144/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Градострой" на рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2020 (суддя С.С. Дроздова)

у справі №908/144/18

за позовом Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя.

до відповідача: Приватного підприємства "Градострой", м. Запоріжжя.

про стягнення 5 302, 80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Водоканал» звернулося до Господарського суду Запорізької області до Приватного підприємства «Градострой» про стягнення 5 302,80 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду на будівельні роботи №06 від 28.10.2014 щодо повернення суми невикористаного авансу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.03.2020 позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» до Приватного підприємства «Градострой» задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Градострой» на користь Комунального підприємства «Водоканал» 5 302 грн. 80 коп. заборгованості, 1 762 грн. 00 коп. судового збору, 17 000 грн. 00 коп. вартості проведеної економічної експертизи.

Рішення Господарського суду вмотивовано тим, що на виконання умов договору відповідачем було виконано будівельно-монтажні роботи на загальну суму 376 892,40 грн., тоді як позивачем перераховано суму авансу у розмірі 382 195,20 грн. Сума невикористаного авансу складає 5 302,80 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням Приватне підприємство "Градострой" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач не погоджується з твердженнями суду, що назва об`єкту визначена у акті виконаних робіт №2 за травень 2015 не відповідає назві об`єкта зазначеному у договорі, оскільки в березні 2016 сам замовник повідомив підрядника, що ним проведено інвентаризацію власних будівель за результатами якої, двоповерховій і трьохповерховій частинам будівлі за адресою м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, 13 а присвоєно окремі інвентарні номери, в зв`язку з чим роботи за кожною із будівель доцільно виконувати за окремим договором. Проте згоди щодо укладення окремого договору сторони не дійшли. За твердженнями апелянта, між сторонами була досягнута домовленість щодо виконання робіт, передбачених умовами договору, у двоповерховій будівлі позивача за тією ж адресою. Тому підрядник виконав роботи і включив їх до акту виконаних робіт №2 (КБ2в) за травень 2015. При цьому в назві робіт в акті враховано результати інвентаризації. Таке зазначення не спростовує факту, що роботи, включені до акту, передбачені умовами Договору. Окрім того, апелянт зазначає, що суд дав невірну оцінку висновку судової будівельно-технічної та економічної експертизи. Зокрема, висновок експерта про завищення поточної ціни є необґрунтованим, оскільки уточнення динамічної договірної ціни здійснюється по фактичним затратам підрядника, на підставі наданих актів виконаних робіт форми КБ-2, КБ-3 та відомості ресурсів. Тобто динамічна ціна може уточнюватися. Визначальним при цьому є фактичні витрати підрядника. Враховуючи, що ціна договору становить 964 496,40 грн., то навіть з урахування акту виконаних робіт за травень 2015 та за вересень 2015 вона перевищена не була. Отже підрядник мав право включити до акту виконаних робіт вартість робіт по фактичним витратам, що і призвело до невідповідності між актом виконаних робіт за травень 2015 року та кошторисом. Також апелянт зазначає, що віконні блоки, їх розміри та конфігурації були попередньо погоджені 12.12.2014 у Додатку №3 Конфігурація металопластикових вікон за підписом представника КП Водоканал . Окрім того, листом №16 від 27.02.2015 позивачу направлялися на узгодження перелік матеріалів та їх ціна за одиницю продукції, а також специфікацію про вартість металопластикових виробів, необхідних для виконання Договору. Вказані документи надавалися експерту для проведення дослідження. Відповідач зазначає, що позивач не звертався до суду з позовом про визнання акту приймання виконаних робіт №2 за травень 2015 року недійсним, та не надавав обґрунтованої відмови від підписання акту, тому суд не мав правових підстав для неврахування відомостей, внесених до вказаного акту.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020 для розгляду справи №908/144/18 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Чередко А.Є., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Градострой" на рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2020 у справі №908/144/18, розгляд скарги призначений в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній зазначає, що аргументуючи апеляційну скаргу, відповідач залишає поза увагою той факт, що підрядник посилається на проектну документацію за іншою адресою об`єкта - вул.Чумаченка, 13-а, та окрім того, в акті №2 за травень 2015 та в договорі (проектній документації) різні назви як об`єкта так і виду будівельних робіт. Ні умовами Договору, ні проектною документацією не передбачено виконання ПП Градострой будівельних робіт - Утеплення будівлі реалізації цеху "№2 по вул. Чумаченко, 13-в (літ.А-2-2) інв. №10512.2 . Таким чином твердження відповідача про безпідставне неприйняття КП Водоканал робіт, вказаних в Акті №2 за травень 2015 не відповідають дійсності. Відповідачем взагалі не надано доказів надіслання на адресу позивача Акта №2 за травень, як не надано і доказів виставлення рахунку на оплату вартості робіт по даному акту. Окрім того висновок експертів у даній справі, підтверджують невідповідність видів обсягів робіт у вказаному акті та договорі. Таким чином рішення господарського суду є законним та обґрунтованим.

ПП Градострой подано відповідь на відзив згідно якої відповідач вказує, що невиставлення рахунку на оплату робіт, включених до акту виконаних робіт №2 не спростовує факту виконання робіт та їх передачі за відповідним актом. Непідписання відповідачем акту звірки, складеного позивачем без врахування акту виконаних робіт №2 за травень 2015, підтверджує незгоду відповідача з таким актом і відомостями, внесеними до нього. При цьому той факт, що відповідач не скористався своїм правом на викладення зауважень до цього акту звірки, жодним чином не свідчить про відсутність у нього вимог до позивача. Щодо тверджень позивача про помилковість зазначення найменування об`єкта в акті виконаних робіт, то останній листом №2733 від 24.03.2015 повідомив підрядника про проведення інвентаризації власних об`єктів, які входять до складу будівельного об`єкту за договором та присвоєння інвентарного номеру 10512.2. У зв`язку з зазначеним позивачем було запропоновано укласти окремий підрядний договір. При цьому відповідач наголошує, що в матеріали справи не містять мотивованої відмови позивача від прийняття акту виконаних робіт в зв`язку з його невідповідністю проектній і кошторисній документації.

КП Водоканал подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначає, що відповідач досить вільно трактує зміст листа позивача №2733 від 24.03.2015 щодо присвоєння будівлі, яка входить до складу будівельного об`єкту за договором інвентарного номеру 10512.2. Таке трактування не відповідає дійсності. Щодо узгодження зміни розміру конфігурацій металопластикових вікон, у додатку №3, то відповідачем взагалі не зазначено до якого документу такий додаток укладався та чи взагалі він є в матеріалах справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2020, у зв`язку з відпусткою членів колегії Чередко А.Є., Кузнецова В.О., для розгляду справи визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.10.2014 року між Комунальним підприємством «Водоканал» (замовник) та Приватним підприємством «Градострой» (підрядник) укладено Договір підряду на будівельно-монтажні роботи № 06 (з урахуванням додаткових угод №1 та №2, надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору змовник доручає, а підрядник забезпечує у відповідності до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з «Капітального ремонту АПК КП «Водоканал» за адресою вул. Чумаченко, 13в в м. Запоріжжя. Об`єкт будівництва: АПК КП Водоканал . Встановлення вікон та дверей. Утеплення фасадів» .

Згідно п. 3 Договору підрядник зобов`язався розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з дня отримання від замовника авансового платежу та проектної документації.

Робочим проектом передбачалося проведення капітального ремонту АКБ КП Водоканал , яка знаходиться на території цеху №2 КП Водоканал за адресою вул. Чумаченко, 13В в м. Запоріжжя. Установка вікон та дверей. Утеплення фасадів.

До робочого проекту додані відомості робочих креслень на трьохповерхову будівлю адміністративного корпусу, на якій проводяться відповідні роботи.

Відповідно до п. 4 Договору, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №2, строк виконання робіт встановлено: початок робіт - листопад 2014р., закінчення робіт - серпень 2015р.

Згідно п. 10 Договору Договірна ціна є динамічною. Є невід`ємною частиною даного договору, визначається на підставі кошторису та з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №2, складає 964 496,4 грн.

Уточнення динамічної договірної ціни здійснюється по фактичним затратам підрядника на підставі наданих актів виконаних робіт форми КБ-2, КБ-3 та відомостей ресурсів. У випадку виникнення обставин, що обумовлюють необхідність перевищення динамічної договірної ціни, підрядник протягом 5 робочих днів з дня виникнення зазначених обставин, повідомляє замовнику та розпочинає роботи тільки після отримання відповідної згоди на продовження робіт. У разі, якщо підрядник розпочне роботи без згоди, він буде зобов`язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат (п.12 Договору).

Розрахунки за даним Договором проводяться замовником за фактично виконані та прийняті в установленому порядку обсяги робіт, на підставі Актів виконаних робіт форми КБ-2, довідки КБ-3 з доданою відомістю ресурсів матеріалів, розрахунком загальновиробничих витрат та копій рахунків на матеріали, податкових накладних (п. 27 Договору).

Відповідно до п. 30 Договору замовник здійснює закупівлю робіт на умовах надання підряднику авансу в розмірі 382 195 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ 63 699,20 грн., що становить 40% від договірної вартості закупівлі робіт.

Пунктом 31 Договору сторони узгодили, що аванс надається з метою придбання підрядником матеріалів, комплектуючих, необхідних підряднику для виконання робіт згідно кошторису та відомості ресурсів. Аванс надається підряднику на строк 60 календарних днів.

Відповідно до п. 32 Договору підрядник зобов`язаний використати весь аванс протягом строку та з метою, визначеною договором, а в разі невиконання вимог повернути всю суму невикористаного авансу. Аванс вважається використаним в строк, якщо він врахований в рахунках на оплату за фактично виконані роботи, в межах і до закінчення строку, на який він надавався. Аванс, використаний підрядником на цілі, які відрізняються від обумовлених даним договором, вважаються не використаними та підлягають поверненню.

Згідно п. 34 Договору замовник має право, у тому числі, шляхом стягнення по забезпеченню, вимагати повернення перерахованого авансу, а підрядник повертає отриманий аванс, зокрема, у в випадку використання його не в повному обсязі.

Вся сума отриманого підрядником авансу підлягає зарахуванню у повному обсязі в першому рахунку, який виставляє підрядник замовнику на оплату фактично виконаних робіт. У разі якщо сума такого рахунку менша суми авансу, залишок не врахованого авансу підрядник вираховує в наступних рахунках, до його повного погашення (п.37 Договору).

Згідно п. 38 Договору передбачений обов`язок підрядника, у разі порушення порядку строків виконання робіт, повернути за вимогою замовника перерахований аванс на розрахунковий рахунок останнього.

В пункті 55 Договору, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 30.12.2014, сторони встановили термін дії договору з моменту його підписання і до 31.12.2015.

На виконання умов договору позивач перерахував авансові платежі на загальну суму 382 195, 20 грн., згідно платіжних доручень № 1879 від 04.11.2014 на суму 82 194,20 грн.; № 1955 від 10.11.2014 на суму 100 001,00 грн.; №2076 від 17.11.2014 на суму 100 000,00 грн.; № 5250 від 19.12.2014 на суму 100 000,00 грн.

Протягом терміну Договору відповідачем були виконані будівельно-монтажні роботи на загальну суму 376 892,40 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт: акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 на суму 354 735,60 грн., в т.ч. ПДВ 59 122,60 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 на суму 22 156,80 грн. в т.ч. ПДВ 3 692,80 грн.

Таким чином сума невикористаного авансу складає 5 302,80 грн.

Позивач 15.12.2017 звернувся до відповідача з листом вих.№14569 від 04.12.2017 з вимогою повернути суму невикористаного авансу у розмірі 5 302,80 грн.

Дану вимогу залишено відповідачем без відповіді. Суму невикористаного авансу не повернуто, що і стало причиною виникнення спору.

Як передбачено статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно частини 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Статтею 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ст. 879 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 30 Договору замовник здійснює закупівлю робіт на умовах надання підряднику авансу в розмірі 382 195 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ 63 699,20 грн., що становить 40% від договірної вартості закупівлі робіт.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 30 Договору позивачем було перераховано відповідачу аванс, який підрядник зобов`язався використати на закупівлю підрядником матеріалів, комплектуючих необхідних для виконання робіт, послуг, згідно кошторису та відомості ресурсів за даним договором.

Умовами договору сторони погодили, що у разі невикористання авансу у повному обсязі, замовник має право вимагати повернення суми невикористаного авансу.

За твердженнями позивача сума невикористаного авансу складає 5 302,80 грн.

Разом з тим підрядник не погоджується з таким твердженням та зазначає, що позивачем не було враховано суму вартості робіт у розмірі 317 242,80 грн. виконану у травні 2015, про що в матеріали справи відповідачем надано Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2015, Підсумкову відомість ресурсів на об`єкті: Утеплення будівлі реалізації Цеху №2 по вул. Чумаченко, 13-в (літ.А-2-2) інв. №10512.2 (витрати по факту).

Відповідач зазначає, що вказані документи та акт виконаних робіт було направлено на адресу замовника листом від 12.07.2015 вих. №59. Окрім того, згідно даного листа позивачу було надіслано додаткову угоду №3 від 12.06.2015, додатковий локальний кошторис, договірну ціну до додаткового кошторису та підсумкову відомість ресурсів до додаткового кошторису.

З урахуванням несплаченої суми вартості робіт за актом №2 за травень 2015, відповідач заперечує наявність заборгованості у розмірі 5 302,80 грн., оскільки суму авансу було використано у повному обсязі.

Позивач заперечує щодо факту отримання акту виконаних робіт №2 за травень 2015 та зазначає, що роботи за даним актом виконано не за об`єктом визначеним умовами договору Договір підряду на будівельно-монтажні роботи № 06 від 28.10.2014.

З метою з`ясування розбіжностей у твердженнях сторін, для встановлення обставин щодо відповідності виконаних робіт за актом №2 за травень 2015 та передбачених умовами Договору видів та обсягів робіт, судом першої інстанції було призначено у даній справі судову будівельно-технічну та економічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи відповідають перелік, обсяги, вартість робіт та матеріалів, що зазначені в Акті приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015р. та Довідці про вартість за травень 2015 р., робочому проекту, договірній ціні та кошторису, що є невід`ємними частинами до Договору №06 від 28.10.2014р.? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2. Чи є роботи та матеріали, вказані в Акті приймання виконаних робіт за травень 2015р. тотожними роботам та матеріалам, що вже прийняті в Актах приймання виконаних робіт за вересень 2015р.? Якщо є, то в чому полягають співпадіння: для робіт за ознаками - вид, обсяг, вартість тощо; для матеріалів за ознаками - вид, марка, найменування, розмір, ціна, кількість тощо?

3. Чи підтверджується вартість придбаних ПП «Градострой» матеріалів, зазначених в актах виконаних робіт за травень 2015р. та вересень 2015р., первинними документами (видаткові накладні, касові ордери тощо)? Чи відповідає зазначена вартість Договірній ціні? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?

Згідно Висновку експертів №2580/310 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 21.11.2019 було встановлено наступне:

перелік робіт зазначених в Акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року не відповідає кошторисній документації, а саме у кошторисній документації відсутні роботи зазначені у п. 2, п. 3, п. 4, п. 14, п. 15, п. 27 Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року;

перелік будівельних матеріалів зазначених в Акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року не відповідає кошторисній документації, а саме у кошторисній документації відсутні матеріали зазначені у п.19, п.23 Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року;

поточна ціна будівельних робіт та матеріалів зазначених в Акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року не відповідає кошторисній документації, а саме у п. 1, п. 5, п. 6, п. 9, п. 10, п. 11, п. 12, п. 13, п. 16, п. 17, п. 18, п. 20, п. 21, п. 22, п. 24, п. 25, п. 28, п. 29, п. 30, п. 31, п. 32, п. 33, п. 34, п. 35, п. 41, п. 42, п. 43, п. 44, п. 45, п. 46, поточна ціна завищена (будь яких документів про узгодження перевищення динамічної договірної ціни не надано);

обсяг будівельних робіт зазначених в п. 1 Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року не відповідає кошторисній документації - об`єм завищено на 7м2.

Крім того, перелік та обсяг будівельних матеріалів зазначених в Акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року не відповідає Робочому проекту по об`єкту "Капитальний ремонт АБК КП "Водоканал" по адресу: ул. Чумаченко, 13в в г. Запорожье. Установка окон и дверей. Утепление фасадов", а саме:

у робочому проекті відсутні металопластикові вікна з розмірами зазначеними у Акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року - п. 17, п.18, п.19, п. 20, п. 22, п. 23, п. 24, п. 25;

обсяг будівельних матеріалів зазначених в Акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року не відповідає робочому проекту, а саме: на 722,0 м завищено обсяг профілю ФПУА=0,150x1,0; на 387 шт. завищено обсяг кронштейнів КР100х1,2; на 387 шт. завищено обсяг саморізів 2л 4,8x19; на 3558шт

завищено обсяг анкеру 10x100 шестигранного.

По другому питанню проведеним дослідженням встановлено, що роботи та матеріали, вказані в Акті № 2 приймання виконаних робіт за травень 2015 року не є тотожними роботам та матеріалам, що вже прийняті в Актах приймання виконаних робіт за вересень 2015р.

По третьому питанню встановлено, що документально дослідити відповідність вартості придбаних ПП «Градострой» матеріалів, зазначених у договірній ціні та в актах виконаних робіт за травень 2015р. та вересень 2015р. по об`єкту «Капітальний ремонт АБК КП "Водоканал" за адресою: вул. Чумаченко, 13в в м. Запоріжжя. Встановлення вікон та дверей» наданим первинним документам - не надається за можливе.

Господарським судом Запорізької області було викликано у судове засідання судового експерта ТОВ Регіонально-експертне бюро Лещенко К.І. для надання пояснень щодо проведеної комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи.

З урахуванням висновку експертизи, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональне судово-експертне бюро та наданих пояснень експертом, господарський суд дійшов висновку що надані відповідачем Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 на суму 317 242,80 грн., Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2015, Підсумкова відомість ресурсів на об`єкті: Утеплення будівлі реалізації Цеху №2 по вул. Чумаченко, 13-в (літ.А-2-2) інв. №10512.2 (витрати по факту) не стосуються предмету спору, так як складені відповідачем щодо виконання робіт за іншим об`єктом, не передбаченим Договором №06 від 28.04.2014.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог КП Водоканал та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суму невикористаного авансу у розмірі 5 302,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, станом на час розгляду справи договір припинив свою дію, у зв`язку з закінченням строку на який його було укладено.

Таким чином враховуючи, що договір припинив свою дію, у відповідача виникло грошове зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Положення статті 1212 ЦК України застосовуються за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору, належить до таких підстав.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Правові висновки щодо можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду викладені у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Окрім того колегія суддів, враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.11.2019 у справі №910/1084/18, від 04.12.2019 у справі №910/1085/18 та зазначає, що аванс є звичайною сумою попередньої оплати за договором, яка не виконує забезпечувальної функції, властивої завдатку. У разі невиконання зобов`язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі яка його сплатила.

Таким чином колегія зазначає, що з урахуванням припинення строку дії договору, грошові кошти у розмірі 5 302,80 грн. знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави, а тому , з урахуванням встановлених обставин у даній справі, вбачаються підстави для задоволення позовної вимоги та стягнення з відповідача 5 302,80 грн.

Щодо заперечень відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В пункті 60 Договору сторони погодили, що всі зміни та доповнення до даного договору дійсні лише за умови, якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані сторонами. Будь-які усні угоди щодо умов даного Договору виключаються.

Згідно надісланого на адресу відповідача листа вих.№2733 від 24.03.20015 позивач запропонував останньому розглянути можливість щодо проведення алогічних робіт по утепленню фасаду та заміні вікон в двоповерховій будівлі (інв. №10512.2), яка знаходиться поряд з трьохповерховою будівлею АКБ по вул. Чумаченко 13в, на якій підрядник проводить роботи. Окрім того, було запропоновано надати на розгляд договірну ціну та локальний кошторис.

Листом від 12.06.2015 вих. №58 відповідач повідомив, що вважає за можливе провести в 2-х поверховій будівлі аналогічні роботи, що проводяться за Договором №06 від 28.10.2014 по утепленню фасадів та заміні вікон в АКБ корпусі та надає на підписання договірну ціну, локальний кошторис, Договір підряду на будівельно-монтажні роботи.

Таким чином з огляду на викладене вбачається, що станом на червень 2015 року роботи по утепленню фасадів двоповерхової будівлі та заміні вікон не були узгоджені сторонами.

Отже колегія суддів зазначає, що роботи зазначені у Акті №2 за травень 2015 не були погоджені сторонами та виходять за межі Договору підряду №06 на будівельно-монтажні роботи від 28.10.2014, що підтверджується, у тому числі і листуванням між сторонами. Доказів на спростування зазначеного в матеріал справи не надано.

Таким чином, враховуючи у своїй сукупності обставини справи, умови договору, зміст робочого проекту, а також висновки експерта, які не підтверджують, що роботи виконувалися згідно робочого проекту, колегія вважає, що ремонтні роботи на двоповерховій будівлі не передбачалися умовами Договору №06 від 28.10.2014, а тому всі здійснені роботи за актом виконаних робіт за травень 2015 виходять за межі договору та не охоплюються його умовами.

Посилання відповідача на узгодження конфігурацій віконних блоків та їх розмірів з представником позивача згідно додатку №3, а також узгодження ціни та переліку матеріалів згідно листа №16 від 27.02.2015 судом відхиляються, оскільки дані обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки в матеріалах справи відсутні такі узгодження та докази їх надіслання чи вручення позивачу.

Щодо неправильного тлумачення судом висновків судової будівельно-технічної та економічної експертизи колегія зазначає, що принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що спростовували б висновки експертів, як не надано і доказів на спростування викладених вище обставин. Окрім того, господарським судом в судове засідання викликався експерт, для надання пояснень щодо викладених висновків по факту проведення експертизи. Відповідач був присутній в судовому засіданні та не був позбавлений права ставити запитання, уточнювати інформацію та надавати відповідні пояснення.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Градострой" на рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2020 у справі №908/144/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.03.2020 у справі №908/144/18 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватного підприємства "Градострой".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя Л.М.Білецька

Суддя Т.А.Верхогляд