Рішення

від 21.07.2020 по справі 904/959/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2020м. ДніпроСправа № 904/959/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ ЛТД", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАЙН", м. Дніпро

про стягнення грошових коштів, сплату боргу та санкцій в розмірі 148750,22 грн.

Представники:

відпозивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАЙН" про стягнення заборгованості в розмірі 148750,22 грн. з яких: 105714,10 грн. - основна сума, 31714,23 грн. - штраф, 9914,00 грн. -3% річних, 9673,56 грн. - пені, 633,33 грн. - інфляційні втрати, та судового збору.

Ухвалою суду від 02.03.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позвоного провадження.

Ухвалою суду від 24.03.2020 відкладено судове засідання на 30.04.2020.

Ухвалою господарського суду від 30.04.2020р. відкладено судове засідання на 09.06.2020р.

У судове засідання від 09.06.20р. представники сторін не з`явились, вимоги ухвали господарського суду від 02.03.2020р. не виконали. Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про доцільність відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 09.06.2020 відкладено судове засідання на 21.07.2020р. об 14:00 год..

В призначене на 21.07.2020 о 14:00 год. судове засідання представники сторін не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №4930011382667, 493011267370, 4930011268686 (повернуто разом із конвертом у зв`язку з відсутністю адресата), 4930011841548 (повернуто разом із конвертом у зв`язку з відсутністю адресата), 493001172120.

При цьому суд зазначає, що учасники судового провадження, мають в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що наголошував Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України".

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує Єдиний державний реєстр судових рішень.Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Карат ЛТД (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАЙН" (покупець) було укладено договір поставки №284/2019 (а.с.13), згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов`язався систематично постачати і передавати у власність покупцю товар, передбачений у рахунках-фактурах, згідно яких було проведено відвантаження товару, видаткових накладних або специфікаціях, які додаються до даного договору і складають його невід`ємну частину, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

За умовами п. п. 5.1., 5.2., 5.3. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у рахунку-фактурі або специфікаціях, які додаються до даного договору і складають його невід`ємну частину. Ціни в рахунку-фактурі за договором зазначені з урахуванням ПДВ. Ціна договору складається із сум вартості товарів, поставлених за всіма підписаними сторонами видатковими накладними протягом всього строку дії даного договору.

Відповідно до п. п. 6.1., 6.2., 6.3., 6.4. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата по договору покупцем оплачується на умовах 100% передоплати згідно виставленого рахунку-фактури, якщо сторони не обумовили інше. У випадку, якщо за домовленістю сторін відвантаження товару відбулось, а кошти так і не надійшли на поточний рахунок постачальника, то при порушенні покупцем умов оплати згідно п. 6.2. договору більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, покупець, окрім пені згідно п. 11.1., сплачує постачальнику за кожні наступні тридцять днів прострочення штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу. Відправлення, термін, сума та порядок розрахунків покупцем за замовлений товар зазначаються в рахунках-фактурах або в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом п. 7.3. договору перехід права власності на товар відбувається в момент підписання видаткової накладної, згідно якої товар відпускається покупцю.

Згідно з п.п. 11.1., 12.2. договору покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору нараховується пеня згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та Господарського кодексу України від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Сторони згідно даного договору дійшли згоди не обмежувати строки позовної давності, строк нарахування пені та штрафних санкцій, їх стягнення за цим правочином (договором), а також встановити такі строки необмеженими.

У відповідності до п. п. 13.1., 13.2. договору він набирає чинності з моменту підписання договору і діє протягом одного календарного року до 31 грудня 2019 року. Договір автоматично пролонгується на кожен календарний рік, якщо жодна із сторін не повідомить про зміну або розірвання договору в письмовій формі за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії даного договору. Кількість таких пролонгацій не обмежена.

Як вбачається з матеріалів справи, під час дії вищевказаного договору позивачем було здійснено відповідачу поставку товару за видатковими накладними: від 30.07.2019 № 32093 на суму 529287,64 грн; від 05.08.2019 №32908 на суму 37252,34 грн; від 15.08.2019 №34826 на суму 134674,12 грн. (а.с.11-12 та зворотня сторона а.с.12). Загальна вартість поставленого за зазначеними видатковими накладними складає 701214,10 грн.

За отриманий від позивача товар за зазначеними видатковими накладними відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу кошти в загальному розмірі 595500 грн., з яких: 401000 грн. за платіжним дорученням №195 від 23.07.2019 р. (а.с.12 зворотня сторона); за платіжним дорученням №207 від 26.07.2019 на суму 150000 грн., платіжним дорученням №229 від 12.08.2019 на суму 44500 грн. відпоівдно до довідки АТ "ОТП Банк" від 21.01.2020 за №70-1-1/200(а.с.12).

Предметом спору у цій справі є заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на суму 105714,10 грн. та як вбачається з матеріалів справи, для оплати товару по цій поставці позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату від 27.06.2019 №42737, в якому зазначено, що рахунок підлягає оплаті протягом 1-го банківського дня (а.с.16).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідачем доказів сплати коштів за спірною поставкою суду не надано, матеріалами справи доведено отримання відповідачем поставленого товару, що підтверджується відбитком печатки відповідача на видаткових накладних (а.с.11-12 та зворотня сторона а.с.12), а отже станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки від 26.07.2019 №284/2019 у сумі 105714,10 грн. є обгрунтованою та підляга стягненю з відповідача.

У зв`язку з несплатою відповідачем позивачу вартості поставленого товару, останнім нараховано до стягнення з відповідача: пеню в сумі 9673,56 грн. за період 14.10.2019 по 05.02.2020; штраф у розмірі 31714,23 грн.; 3% річних у розмірі 991,00 грн.; інфляційні втрати у сумі 633,33 грн..

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було вищезазначено, сторонами у п.п. 11.1., 12.2. договору визначено, що покупець за даним договором несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору у вигляді пені, яка нараховується згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та Господарського кодексу України від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.2. договору більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, покупець, окрім пені згідно п. 11.1., сплачує постачальнику за кожні наступні тридцять днів прострочення штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Судом за допомогою системи "Законодавство" було здійснено перевірку розрахунку сум, 3% річних та інфляційних втрат, зазначених позивачем у позовній заяві, та встановлено, що розрахунки виконані арифметично та методологічно вірно, а отже є обгрутнованими та такими що підлягають задоволенню.

При здійсненні перехарунку пені за допомогою системи "Законодавство", судом встановлено, що сума пені за період з 14.10.2019 по 05.02.2020 складає 9657,42 грн..

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає: пеня у сумі 9657,42 грн. за період з 14.10.2019 по 05.02.2020; 3% річних у розмірі 991,00 грн.за період з 14.10.2019 по 05.02.2020; інфляційні втрати у сумі 633,33 грн. за період з жовтня 2019 по лютий 2020 року.

Вирішуючи питання щодо заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 31714,23 грн., суд виходить з наступного

Як вбачається з вищевказаних норм законодавства, застосованого судом, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, відповідно, штраф, на відміну від пені, нараховується за невиконання або неналежне виконання зобов`язання і не розраховується за кожний певний період прострочення (кожен один день прострочення чи кожні 30 днів прострочення тощо), він стягується однократно та не є триваючою санкцією.

При цьому стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, суд вважає, що нарахування позивачем штрафу за кожні 30 днів прострочення зобов`язання за одне й те саме правопорушення, яке має триваючий характер, є неправомірним, у зв`язку з чим в цій частині позов позивача слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 10571,41 грн штрафу (10% від суми невиконаного зобов`язання).

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно з ч.4 зазначеної статті кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягення з відповідача 105714,10 грн. основного боргу, 9673,56 грн. пені за період з 14.10.2019 по 05.02.2020., 3% річних у розмірі 991,00 грн.за період з 14.10.2019 по 05.02.2020 р., 633,33 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2019 по січень 2020 р., та штрафу у розмірі 10571,41 грн. підлягають задоволенню.

В частині стягнення 21142,82 грн. штрафу слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача 2007,09 грн судового збору.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Карат ЛТД про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу в сумі 24000,00 грн, суд зазначає про таке.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.6-8, зворотна сторона), 25.05.2017 між Адвокатським бюро Стельниковича В.А. (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Карат ЛТД (замовник) було укладено договір про надання правової допомоги №3006/Б, відповідно до п/п 1.1. п. 1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується протягом дії цього договору за оплату на підставі та за умовами цього договору виконувати та надавати замовнику, зокрема, послуги з щомісячного абонентського обслуговування та додаткові послуги, які замовляються та оплачуються додатково за актом здачі-приймання послуг.

Згідно з п/п 4.1. п. 4 договору вартість кожної послуги визначається виконавцем та встановлюється у відповідному рахунку-фактурі та погоджується сторонами актом приймання-передачі або акцептованим та виконаним (оплаченим) замовником рахунком-фактури.

За умовами п/п 6.1. п. 6 договору він вступає в силу з моменту його укладення та діє безстроково до моменту отримання однією зі сторін повідомлення від іншої сторони про закінчення терміну дії цього договору.

25.10.2019 між адвокатським бюро та позивачем було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору (а.с.20), згідно з якою виконавець виконує та передає замовнику, а замовник приймає та оплачує відповідно до його потреб, умов договору та норм, встановлених законодавством України, послуги, визначені договором та угодою за представництво ТОВ Карат ЛТД у позовному процесі з ТОВ ЕЛЛАЙН , а саме:

1) розгляд документів, що підтверджують правочин 3 години роботи, вартістю 3000,00 грн;

2) ознайомлення з нормативною документацією 3 години, вартістю 3000,00 грн;

3) ознайомлення з нормативно-правовим регулюванням правовідносин сторін та правочину 5 години, вартістю 5000,00 грн;

4) складання позову 4 години, вартістю 6000,00 грн;

5) надсилання позову всім сторонам, включаючи всі витрати 1 шт, вартістю 500 грн;

6) транспортні витрати на пальне, витрати на відрядження до ТОВ Карат ЛТД , м. Київ, з смт Першотравневе, Житомирська обл., всього за показами одометра 230 км 6500,00 грн.

Всього надається та виконується послуг на суму 24000,00 грн. Оплата послуг за договором здійснюється замовником в повному обсязі за умовами договору на підставі відповідного рахунку-фактури та/або акту.

04.02.2020 між адвокатським бюро та позивачем було підписано акт здачі-приймання вищевказаних робіт за додатковою угодою від 25.10.2019 на суму 24000,00 грн (а.с.21).

Згідно платіжного доручення від 07.02.2020 №659 (а.с.17, зворонтя сторона) позивачем було сплачено на користь адвокатського бюро 24000,00 грн за правничу допомогу згідно акту від 04.02.2020.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

Проаналізувавши перелік робіт, зазначений у вищевказаних додатковій угоді та акті здачі-приймання робіт, суд вважає, що розмір компенсації витрат адвоката на суму 6500,00 грн як транспортні витрати на пальне, витрати на відрядження до ТОВ Карат ЛТД , м. Київ, з смт Першотравневе, Житомирська обл. (всього за показами одометра 230 км), не відповідає критерію необхідності їх здійснення та розумності, оскільки позивачем не наведено, в чому полягала необхідність у відрядженні адвоката, крім цього, позивачем в порушення п.2 ч.2 ст. 126 ГПК України не подано доказів, які підтверджують здійснення витрат на відрядження.

При цьому понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17500 грн. підтверджуються матеріалами справи, а отже враховуючи відсутність в матеріалах справи клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, в цій частині витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 17500 грн..

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАЙН"(49000, м.Дніпро, вул.Гомельська, буд.59, код ЄДРПОУ 40998399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Карат ЛТД (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 86, код ЄДРПОУ 32799887) основний борг у розмірі 105714,10 грн., пеню у розмірі 9657,42 грн. за період з 14.10.2019 по 05.02.2020 р., 3% річних у розмірі 991,00 грн. за період з 14.10.2019 по 05.02.2020 р., інфляційні втрати у розмірі 633,33 грн. за період з жовтня 2019 року по січень 2020 року, штраф у розмірі 10571,41 грн., судовий збір у розмірі 2007,09 грн. та 17500 грн. витрат на правничу допомогу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено 24.07.2020

Суддя С.П. Панна