Рішення

від 21.07.2020 по справі 906/325/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/325/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

секретар судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Хільчевський С.О. - адвокат, довіреність від 21.05.20;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (смт.Попільня Попільнянського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іствуд юей" (м.Житомир)

про стягнення 77875,26грн

Державне підприємство "Попільнянське лісове господарство" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іствуд Юей" 77875,26грн заборгованості, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу лісопродукції №14/1-ПЛГ від 14.01.16.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №14/1-ПЛГ від 14.01.16 в частині проведення розрахунків за передану у власність лісопродукцію.

Ухвалою господарського суду від 06.04.20, зокрема, позовну заяву прийнято до розгляду й відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.05.20.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався у зв`язку із запровадженням в Україні карантинних заходів.

Ухвалою суду від 16.06.20 розгляд справи по суті відкладено на 21.07.20.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомив, що станом на 21.07.20 заборгованість відповідача не змінилась та становить 77875,26грн, про що надав виписку про рух коштів по рахунку за період з 01.01.16 по 17.07.20 (а.с.63).

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, ухвали Господарського суду Житомирської області двічі направлялись відповідачу на адресу, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 21, офіс 2), повернуті органом поштового зв`язку із відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.30-33; 38-41, 60-62). Інші адреси відповідача суду невідомі.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частинами 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Житомирської області у справі №906/325/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.16 між Державним підприємством "Попільнянське лісове господарство" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іствуд Юей" (покупець, відповідач) укладено договір №14/1-ПЛГ (а.с.8-9), за умовами якого продавець прийняв на себе зобов`язання передати у власність покупця лісопродукцію, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити вказаний товар (п.1.1 договору).

Згідно із п.2.1 договору, товар вважається переданим продавцем і прийнятий покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом 100% передплати коштів на рахунок продавця.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1 цього договору та діє до 31.12.16 (п.п.7.1-7.2 договору).

На виконання умов договору №14/1-ПЛГ позивач здійснив поставку товару на суму 77875,26грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними серії ЖТВ №070673 від 20.07.16 на суму 3434,40грн, серії ЖТВ №070677 від 22.07.16 на суму 4903,80грн, серії ЖТВ №012736 від 27.07.16 на суму 20404,15, серії ЖТВ №012737 від 27.07.16 на суму 20185,37грн, серії ЖТВ №012745 від 28.07.16 на суму 11827,20грн, серії ЖТВ №032236 від 28.07.16 на суму 17120,34грн (а.с.10,13,14,17).

Однак відповідач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар на підставі договору №14/1-ПЛГ7 від 14.01.16 у розмірі 77875,26грн.

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 77875,26грн за поставлену лісопродукцію.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Приписами ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з купівлі-продажу товару, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару (лісоматеріали) на загальну суму 77875,26грн, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд вважає за необхідне відзначити, що порядок розрахунків за отриманий товар врегульовано в розділі 3 договору договору №14/1-ПЛГ від 14.01.16. Зокрема, як вже зазначалося вище, відповідач зобов`язався здійснити 100% передплату товару. Однак, матеріалами справи підтверджується, що від такого порядку оплати товару та розрахунків сторони двосторонньо відійшли, оскільки з боку відповідача не було виконано обов`язок щодо 100% передоплати за товар, а зі сторони позивача було виконано зобов`язання щодо поставки товару без отримання такої передоплати.

Таким чином, за наявності наведених обставин, строк виконання зобов`язання з оплати лісопродукції слід обраховувати виходячи зі змісту ст.692 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив відповідних розрахунків за отриманий товар на підставі договору №14/1-ПЛГ від 14.01.16.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на загальну суму 77875,26грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статтей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 77875,26грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іствуд Юей" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іствуд Юей" (10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 21, офіс 2, код ЄДРПОУ 38373594)

на користь Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (13501, смт.Попільня Попільнянського району Житомирської області, вул.Б.Хмельницького, 61, код ЄДРПОУ 13549845)

- 77875,26грн основного боргу;

- 2102,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 24.07.20

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу (рек. з повід)