Рішення

від 22.07.2020 по справі 910/2995/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2020Справа № 910/2995/20

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КЕРРОТ" вул. Соборна, буд. 10-Б, оф. 110, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво- Святошинський район, Київська область, 08130

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Житлобуд"

вул. Пріорська, буд. 14, офіс 21, м. Київ, 04114

про стягнення 1 317 537,48 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КЕРРОТ" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Житлобуд" (далі - відповідач) про стягнення 1 317 537,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість із оплати поставленого товару у розмірі 1 106 295,63 грн. за Договором поставки №ПБ/143-19 від 01.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.03.2020.

25.03.2020 року судове засідання з розгляду справи не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.

Ухвалою суду від 29.04.2020 призначено судове засідання у справі на 14.05.2020.

В судове засідання, призначене на 14.05.2020 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою суду від 14.05.2020 розгляд справи відкладено на 17.06.2020.

В судове засідання, призначене на 17.06.2020 з`явися представник позивача, надав пояснення, судом відкладено розгляд справи на 01.07.2020.

В судове засідання, призначене на 01.07.2020, з`явися представник позивача, надав заяву про зміну відомостей щодо відповідача. Судом долучено заяву про зміну відомостей щодо відповідача, відповідно до котрої відповідачем змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-МАЙСТЕР ГРУП".

Протокольною ухвалою від 01.07.2020 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 08.07.2020.

Протокольною ухвалою суду від 08.07.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.07.2020.

В судове засідання, призначене на 22.07.2020 з`явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

В судове засідання, призначене на 22.07.2020 представник відповідача не з`явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 22.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

01 лютого 2019 року між ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ КЕРРОТ (Постачальник/Позивач) і ТОВ МОНОЛІТ-ЖИТЛОБУД (Покупець/Відповідач) був укладений договір поставки № ПБ/143-19 (далі за текстом - Договір).

Згідно із пунктом 1.1 Постачальник зобов`язується за заявками Покупця передавати у встановлений строк товарний бетон - надалі Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується приймати Товар і сплатити за нього грошову суму.

Товар постачається Покупцю силами Постачальника на об`єкт Покупця, визначений в заявці.

Відповідно п. 5.4. Договору Покупець оплачує фактично заявлений до поставки Товар не пізніше 2 (двох) банківських днів до дати поставки на умовах передплати.

Згідно з п. 5.5. Договору Постачальник має право здійснювати поставку Товару без здійснення попередньої оплати. В такому випадку оплата поставленого Товару здійснюється Покупцем протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання Товару.

Загальна ціна Договору дорівнює сумарній вартості фактично поставленого Товару та вартості доставки Товару на об`єкт Покупця та визначається на підставі підписаних Сторонами протягом строку дії Договору видаткових накладних.

Протягом лютого - серпня 2019 року, на виконання умов Договору, Позивачем (Постачальником) було поставлено Відповідачеві (Покупцю) товарний бетон на загальну суму 13 526 295,63 грн. (тринадцять мільйонів п`ятсот двадцять шість тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень 63 коп.), що підтверджується наступними накладними, №404 від 06.20.2019, №414 від07.02.2019, №434 від 08.02.2019, №444 від 09.02.2019, №447 від 10.02.2019, №459 від 11.02.2019, №470 від 12.02.2019, № 481 від 13.02.2019, №487 від 14.02.2019, №513 від 15.02.2019, №537 від 19.02.2019, №564 від 20.02.2019, №566 від 21.02.2019, №588 від 22.02.2019, №597 від 23.02.2019, №602 від 24.02.2019, №612 від 25.02.2019, №626 від 26.02.2019,№ 646 від 27.02.2020, №;652 від 28.02.2019, №679 від 01.03.2019, №683 від 02.03.2019, №687 від 03.02.2019, №699 від 04.03.2019, №747 від 06.03.2019, №786 від 08.03.2019, №793 від 09.03.2019, №794 від 10.03.2019, №811 від 12.03.2019, №833 від 13.03.2019, №845 від 14.03.2019, №921 від 15.03.2019, №902 від 16.03.2019, №925 від 17.03.2019, №929 від 18.03.2019, №951 від 19.03.2019, №954 від 20.03.2019, №998 від 21.03.2019, №1012 від 22.03.2020, №1028 від 24.03.2019, №1074 від 25.03.2019, №1087 від 26.03.2019, №1103 від 27.03.2019, №1164 від 30.03.2019, №1165 від 31.03.2019, №1196 від 01.04.2019, №1305 від 05.04.2019, №1321 від 06.04.2019, №1322 від 07.04.2019, №1357 від 09.04.2019, №1382 від 10.04.2019, №1407 від 11.04.2019, №1430 від 12.04.2019, №1480 від 15.04.2019, №1499 від 16.04.2019, №1511 від 17.04.2019, №1547 від 18.04.2019, №1576 від 19.04.2019, №1588 від 20.04.2019, №1593 від 21.04.2019, №1618 від 22.04.2019, №1646 від 23.04.2019, №1667 від 24.04.2019, №1686 від 25.04.2019, №1689 від 26.04.2019, №1775 від 03.05.2019, №1785 від 04.05.2019, №1798 від 06.05.2019, №1829 від 07.05.2019, №1861 від 08.05.2019, №1885 від 09.05.2019, №1891 від 10.05.2019, №1897 від 11.05.2019, №1915 від 12.05.2019, №1920 від 13.05.2019, №1947 від 14.05.2019, №1961 від 15.05.2019, №1965 від 16.05.2019, №2008 від 18.05.2019, №2049 від 20.05.2019, №2113 від 22.05.2019, №2134 від 23.05.2019, №2175 від 25.05.2019, №2190 від 26.05.2019, №2207 від 27.05.2019, №2227 від 28.05.2019, №2265 від 29.05.2019, №2267 від 30.05.2019, №2307 від 31.05.2019, №2324 від 01.06.2019, №2329 від 02.06.2019, №2342 від 03.06.2019, №2355 від 04.06.2019, №2398 від 05.06.2019, №2413 від 06.06.2019, №2426 від 07.06.2019, №2440 від 08.06.2019, №2447 від 09.06.2019, №2497 від 10.06.2019, №2567 від 14.06.2019, №2580 від 15.06.2019, №2591 від 16.06.2019, №2594 від 17.06.2019, №2606 від 18.06.2019, №2634 від 19.06.2019, №2658 від 20.06.2019, №2694 від 22.06.2019, №2706 від 23.06.2019, №2717 від 24.06.2019, №2731 від 25.06.2019, №2808 від 26.06.2019, №2774 від 27.06.2019, №2779 від 28.06.2019, №2785 від 29.06.2019, №2794 від 30.06.2019, №2825 від 01.07.2019, №2838 від 02.07.2019, №2861 від 03.07.2019,№2878 від 04.07.2019, №2899 від 05.07.2019, №2914 від 06.07.2019, №2919 від 07.07.2019, №2937 від 08.07.2019, №2954 від 09.07.2019, №3014 від 11.07.2019, №3044 від 13.07.2019, №3052 від 15.07.2019, №3087 від 16.07.2019, №3102 від 17.07.2019, №3128 від 18.07.2019, №3175 від 19.07.2019, №3188 від 20.07.2019, №3211 від 22.07.2019, №3261 від 25.07.2019, №3290 від 26.07.2019, №3312 від 27.07.2019, №3322 від 28.07.2019, №3338 від 29.07.2019, №3372 від 30.07.2019, №3423 від 02.08.2019, №3435 від 03.08.2019, №3442 від 04.08.2019, №3460 від 05.08.2019, №3486 від 06.08.2019, №3503 від 07.08.2019, №3518 від 08.08.2019, №3549 від 09.08.2019, №3561 від 10.08.2019, №3581 від 08.08.2019, №3587 від 13.08.2019, №3608 від 14.08.2019, №3649 від 15.08.2019, №3666 від 16.08.2019, №3677 від 17.08.2019 .

Також, відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами, від 18.11.2019 року, Постачальником було відвантажено Товару на суму 13 526 295,63 грн., а Покупцем сплачено за поставлений Товар 12 420 000,00 грн, що крім цього підтверджується банківськими виписками (реєстром проведених документів). Як вбачається, внаслідок оплати Товару не в повному обсязі та неналежного виконання своїх зобов`язань з боку Покупця, виникла заборгованість перед Постачальником в розмірі 1 106 295,63 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, останній платіж відповідачем був зроблений 17.09.2019 року в розмірі 30000,00 грн.

Таким чином, станом на 09.12.2019 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 1 106 295,63 грн.

Як передбачено ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України, Сторонами погоджено, що Договір діє до 31 грудня 2019 року (п.8.1.Договору).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

На виконання вимог Договору, Позивач здійснював поставку товару у строк, визначений Відповідачем, проте сам Відповідач в порушення умов Договору несвоєчасно здійснював оплату отриманого товару.

На виконання умов Договору та заявки Позивач здійснив поставку товару, що підтверджується вказаними вище видатковими накладними на загальну суму 13 526 295,63 грн.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені пунктами 5.3. Договору щодо оплати за поставлений Товар, несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив поставлений товар. У зв`язку з чим, у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість на суму 1 106 295,63 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати суми у розмірі 1 106 295,63 грн. відповідачем не виконано. Вказане відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 7 547,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 744,07 грн.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню % річних у розмірі 7 547,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 744,07 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 80 229,17 грн. та 115721,55 грн. - 46 % у відповідності до ст. 536 ЦК України.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Сторони при укладені Договору скористались передбаченим чинним законодавством принципом свободи договору та у пункті 6.2.2. Договору, за угодою сторін, встановили, що у разі прострочення оплати товару, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, та у відповідності до статті 536 ЦК України проценти в розмірі 46 % річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у розмірі 17 579,95 грн., та 46% за користування чужими грошовими коштами у розмірі 115721,55 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ КЕРРОТ підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ КЕРРОТ задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МОНОЛІТ-ЖИТЛОБУД змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-МАЙСТЕР ГРУП" (210501, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 72, код ЄДРПОУ 41460739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ КЕРРОТ (вул. Соборна, буд. 10-Б, оф. 110, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво- Святошинський район, Київська область, 08130, код ЄДРПОУ 42123760) суму основного боргу у розмірі 1 106 295,63 грн. (один мільйон сто шість тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень 63 копійки); 3% річних у розмірі 7 547,06 грн. (сім тисяч п`ятсот сорок сім гривень 06 копійок); пеню у розмірі 80 229,17 грн. (вісімдесят тисяч двісті двадцять дев`ять гривень 17 коп.); проценти за користування чужими коштами у розмірі 115 721,55 грн. (сто п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять одна гривня 55 коп.); інфляційні збитки у розмірі 7 744,07 грн. (сім тисяч сімсот сорок чотири гривні 07 коп.), а загалом 1 317 537,48 грн. (один мільйон триста сімнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 48 копійок) та 19 763,06 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят три тисячі 06 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 24.07.2020.

Суддя М.О. Лиськов