Рішення

від 14.07.2020 по справі 910/17388/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.07.2020Справа № 910/17388/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юджин ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю Груп Лімітед Україна

про стягнення 865 000, 00 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Геращенко М.В. за ордером серії СА № 1002447 від 10.02.2020 р.;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юджин ЛТД (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Груп Лімітед Україна (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 865 000, 00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Імперіал Груп Україна (попередня назва відповідача) було укладено Договір поставки № 1612 від 16.12.2015, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товар. Всупереч умов Договору відповідач свій обов`язок щодо повної оплати товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду із даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2019 подану Товариством з обмеженою відповідальністю Юджин ЛТД позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

26.12.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/17388/19, підготовче засідання призначено на 11.02.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2020 підготовче засідання відкладено на 25.02.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2020 підготовче засідання відкладено на 25.03.2020 року.

Проте, згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 19.03.2020 господарський суд міста Києва повідомив учасників справи про те, що судове засідання, призначене на 25.03.2020 року, не відбудеться та зазначив, що про дату і час судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2020 підготовче засідання у справі призначено на 16.06.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу № 910/17388/19 до судового розгляду по суті на 14.07.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.07.2020 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 14.07.2020 року не з`явились, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Усі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 14.07.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Юджин ЛТД (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Імперіал Груп Україна , що у подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Груп Лімітед Україна (покупець) було укладено Договір № 1612 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар, найменування, марка, кількість та ціна якого узгоджується сторонами у специфікаціях до Договору.

У п. 3.1. Договору сторонами узгоджено базисні умови поставки - DAP Інкотермс 2010 , точна адреса вказується у кожній специфікації на поставку.

Згідно з п .п. 3.2. та 3.4 Договору строк поставки товару - до 8 календарних тижнів з моменту отримання заявки від покупця. Постачальник зобов`язується разом з партією товару передавати наступні документи:

а) рахунок-фактуру;

б) декларацію відповідності на партію товару,

в) видаткову накладну,

г) товарно-транспортну накладну.

Ціна на товар, що поставляється по даному Договору встановлюється у гривні та вказується у Специфікаціях з еквівалентом у EUR на момент підписання сторонами Специфікації. Ціна за кілограм товару розраховується у гривні, виходячи з курсу EUR, відповідно до http://minfin.com.ua/currency/mb на момент виписки рахунку-фактури (п.п. 4.1, 4.2 Договору)

У п. 5.1 Договору встановлено умови оплати - відстрочка платежу упродовж 60 банківських днів від дати відгрузки партії товару на склад покупця.

Відповідно до п. 6.3 та 6.4 Договору товар вважається зданим продавцем та прийнятим покупцем:

- по кількості відповідно до накладної;

- по якості відповідно до сертифікату якості (декларація відповідності).

Претензії по якості товару приймаються 30 днів з моменту отримання товару. Датою отримання товару вважається дата передачі товару покупцю на складі покупця та фіксується у накладних.

У п. 9.1 Договору сторонами погоджено, що цей Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2016 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків по Договору.

16.12.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 1612 від 16.12.2015, у якій сторони погодили п. 5.1 Договору викласти у наступній редакції : Умови оплати - відстрочка платежу упродовж 60 календарних днів від дати відгрузки партії товару . Усі інші пункти, яких не стосується означена Додаткова угода залишаються без змін.

09.12.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 1612 від 16.12.2015, у якій сторони погодили п. 9.1 Договору викласти у наступній редакції: Цей Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків по Договору . Усі інші пункти, яких не стосується означена Додаткова угода залишаються без змін.

03.01.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 1612 від 16.12.2015, відповідно до якої сторонами було внесено зміни до розділу 11 Договору в частині викладення реквізитів сторін у новій редакції.

Відповідно до Специфікації № 17 до Договору позивач зобов`язався поставити відповідачу товар - поликарбонат марки Lexan 103R-111 на суму 1 480 080, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

09.12.2016 року позивачем на виконання умов Договору та Специфікації № 17 до нього відповідно до видаткової накладної № ЦРН-001801 від 13.12.2016, яка містить посилання на рахунок-фактуру № ЦРН-001801 від 13.12.2016, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 480 080, 00 грн., який було отримано представником відповідача - менеджером з адміністративної діяльності Ковальчук Альоною Віталіївною на підставі довіреності № 555.

17.04.2018 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 1612 від 16.12.2015. відповідно до якої сторони домовились врегулювати порядок та умови погашення заборгованості покупця перед продавцем за Договором № 1612 від 16.12.2015, що по стану на 17.04.2018 складає 3 457 714, 54 грн. Вищезгадана заборгованість підтверджується первинною документацією та Актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.04.2018, що підписаний між сторонами. Сторони домовились, що заборгованість, зазначена у п. 1 буде погашена покупцем продавцю, відповідно до графіка погашення заборгованості, що наданий покупцем листом від 17.04.2018, далі - Графік , що є невід`ємною частиною Договору № 1612 від 16.12.2015.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого позивачем товару за видатковою накладною № ЦРН-001801 від 13.12.2016, яка містить посилання на рахунок-фактуру № ЦРН-001801 від 13.12.2016, на загальну суму 535 000, 00 грн., зокрема:

- на суму 100 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 839 від 13.04.2018;

- на суму 200 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 11438 від 30.11.2018;

- на суму 200 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 11613 від 28.12.2018;

- на суму 20 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 11954 від 22.03.2019;

- на суму 10 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 11974 від 26.03.2019

- на суму 10 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 11986 від 29.03.2019;

- на суму 5 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12014 від 02.04.2019;

- на суму 5 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12058 від 09.04.2019;

- на суму 5 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12078 від 12.04.2019;

- на суму 5 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12095 від 16.04.2019;

- на суму 5 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12117 від 19.04.2019;

- на суму 5 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12122 від 19.04.2018;

- на суму 10 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12147 від 26.04.2019;

- на суму 10 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12165 від 03.05.2019;

- на суму 10 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12209 від 14.05.2019;

- на суму 10 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12225 від 17.05.2019;

- на суму 10 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12256 від 23.05.2019;

- на суму 10 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12314 від 07.06.2019;

- на суму 5 000, 00 грн., за платіжним дорученням № 12376 від 14.05.2019;

Крім того, як вбачається з Акту зарахування коштів від 13.04.2018, копію якого долучено позивачем до матеріалів справи, 13.04.2018 року позивачу від відповідача надійшла оплата у сумі 100 000, 00 грн., відповідно до платіжного доручення № 839 з призначенням платежу: Оплата по рах. № 44 від 16.01.2017 р. . Станом на 13.04.2018 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Імперіал груп Україна згідно з рахунком-фактурою № ЦПФ-000044 від 16.01.2017 становила 19 920, 00. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю Імперіал груп Україна надмірно сплачено по рахунку № ЦСФ-000044 від 16.01.2017 80 080, 00 грн. Враховуючи вищевикладене, отримані згідно з платіжним дорученням № 839 від 13.04.2018 кошти, в сумі 80 080, 00 грн., зараховано в оплату по рахунку-фактурі № ЦПФ-001733 від 09.12.2016.

Отже, судом встановлено, що відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару у загальному розмірі 615 080, 00 грн.

Разом з тим, залишок заборгованості у сумі 865 000, 00 грн. відповідачем позивачу сплачений не був, в зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та позивач, відповідно до Специфікації № 17 поставив відповідачу товар на загальну суму 1 480 080, 00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначалось судом вище, у п. 5.1. Договору сторонами погоджено умови оплати - відстрочка платежу упродовж 60 банківських днів від дати відгрузки партії товару на склад покупця. Відповідно до змісту Додаткової угоди № 1 до Договору № 1612 від 16.12.2015, у п. 5.1 Договору сторонами викладено у наступній редакції: Умови оплати - відстрочка платежу упродовж 60 календарних днів від дати відгрузки партії товару .

Як зазначалось вище відповідачем товар у повному обсязі оплачений не був, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 865 000, 00 грн.

Положеннями статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, оскільки відповідач прийняв товар, однак в обумовлений Договором строк не оплатив позивачу його вартість, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, відповідний борг у сумі 865 000, 00 грн., що існує на момент розгляду справи в суді, підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Юджин ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю Груп Лімітед Україна про стягнення 865 000, 00 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Груп Лімітед Україна (03680, місто Київ, вулиця Пирогівський шлях, будинок 34; код ЄДРПОУ 37034370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юджин ЛТД (18023, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Одеська, будинок 8; код ЄДРПОУ 14369588) 865 000 (вісімсот шістдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 12 975 (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 24.07.2020 року.

Суддя В.С. Ломака