Рішення

від 14.07.2020 по справі 910/571/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.07.2020Справа №910/571/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ОБРАЗ

про стягнення 172 762,58 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Авимед про стягнення 172 762,58 грн., з яких: 100 000,00 грн. - основного боргу, 40 876,31 грн. - пені, 18 606,53 грн. - штраф, 8 334,33 грн. інфляційні втрати, 4 945,68 грн. 3% річних за договором про закупівлю товарів №АМ/07/12/2018п-1 від 07.12.2018.

Ухвалою суду від 20.01.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 13.02.2020.

У судовому засіданні 13.02.2020 судом оголошено перерву до 10.03.2020.

11.03.2020 через відділ діловодства суду подана заява про долучення до матеріалів справи витягу з єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого позивач повідомив, що відповідач змінив ім`я та місцезнаходження на наступне: ТОВ ТВІЙ ОБРАЗ , 04211, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 4, офіс 3.

Отже, суду доведено та підтверджено документально, що у відповідача змінилося найменування, отже належним відповідачем по справі є Товариство з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ОБРАЗ (04211, м. Київ, проспект Герої Сталінграду, буд. 4, офіс 3), про що надані відповідні докази.

Зміна найменування не є перетворенням та не передбачає правонаступництва, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне вказати що належне найменування відповідача та адреса - Товариство з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ОБРАЗ (04211, м. Київ, проспект Герої Сталінграду, буд. 4, офіс 3).

Судове засідання призначене на 10.03.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Борисенко І.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 06.04.2020 суд призначив розгляд справи на 02.06.2020.

Ухвалою суду від 02.06.2020 оголошено перерву до 14.07.2020.

Судом вчинено дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП (надалі - Постачальник/ТОВ АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП ) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АВИМЕД (змінено найменування на ТОВ "Твій Образ"/Покупець) було укладено Договір про закупівлю товарів №АМ/07/12/2018п-1 від 07.12.2018р. (надалі - Договір), відоповідно до якого Постачальник зобовязується в порядку і на умовах, визначених цим договором поставити Покупаю серверне обладнання, а Покупець - прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах визначених даним договором. Кількість, перелік, комплектність та асортимент товару визначено у Специфікації (додаток №1) та є невідємною частиною даного договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору сума договору становить 665 807,64 грн. у тому числі ПДВ 20%: 110 967,94 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна договору включає вартість товару, його пакування, маркування, танспортування, навантаження і розвантаження до Покупця.

Відповідно до п.п. 4.1-4.4 Договору, розрахунок проводиться шляхом оплати покупцем вартості товару, у відповідності до п.3.1 договору, протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткової накладної. Валютою договору є гривня України. Оплата проводиться в національній валюті України. Моментом оплати є списання коштів з відповідного рахунку Покупця. Платіжні документи за даним договором оформлюються із дотриманням усіх вимог, що зазвичай ставляться до змісту і форми таких документів, у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Згідно з п.5.1 Договору строк поставки товару - до 31.12.2018.

Відповідно до п.п.5.3, 5.4 Договору поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами, за його рахунок. Датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем та оформлення уповноваженими представниками сторін у встановленому чинним закодавством порядку необхідних документів.

Відповідно до п.п.6.1.1, 6.1.2 Договору, покупець зобовязаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлений товар, приймати товар згідно з видатковою накладною.

Отже, відповідно до умов договору, ТОВ АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП в порядку та на умовах, встановлених Договором, взяло на себе зобов`язання поставити ТОВ "Твій Образ" до 31.12.2018р. серверне обладнання (надалі - товар) відповідно до Специфікації на суму 665 807,64 грн., а Відповідач - прийняти і оплатити поставлений товар.

Відповідно до умов Договору ТОВ АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП своєчасно та належним чином виконало поставку товару відповідачу за адресою, вказаною у договорі, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №1217/003 від 17.12.2018р. на суму 628 387,38 грн. та № 1221/001 від 21.12.2018 р. на суму 37 420,26 грн.

Отже, Позивач поставив товар у повному обсязі на загальну суму 665 807,64 грн. (шістсот

шістдесят п`ять тисяч вісімсот сім гривень 64 копійок). Будь-яких зауважень з боку Відповідача щодо поставленого товару не надходило.

Як було зазначено раніше, розрахунок проводиться шляхом оплати покупцем вартості товару, у відповідності до п.3.1 договору, протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Як встановлено судом, відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар 28.12.2018р. на суму 200 000 грн., 09.01.2019р. на суму 200 000 грн., 10.06.2019 на суму 165 807,64 грн., про що свідчать платіжні доручення №181 від 10.06.2019, №80 від 09.01.2019, №73 від 28.12.2018.

На дату складання цієї позовної заяви за Відповідачем обліковується прострочена заборгованість у розмірі 100 000 (сто тисяч гривень) 00 коп. за товар, поставлений згідно видаткових накладних №1217/003 від 17.12.2018р. та № 1221/001 від 21.12.2018р. за Договором про закупівлю товарів №АМ/07/12/2018п-1 від 07.12.2018р.

ТОВ АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП повністю виконало свої договірні зобов`язання, а ТОВ Твій Образ , зі свого боку, допустило неналежне виконання зобов`язань за Договором, не здійснивши остаточний розрахунок за поставлений товар у встановлений строк.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв`язку з чим позивач вказує на існування основної заборгованості у розмірі 100 000,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.12. Вищого господарського суду України зазначено, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

У п. 1 Оглядового листа № 06/767/2013 від 29.04.13. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановленні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", якою передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, вказаний Закон передбачає обов`язковим реквізитом первинного документа підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи (видатковими накладними № 1217/003 від 17.12.2018р. на суму 628 387,38 грн. та№ 1221/001 від 21.12.2018 р. на суму 37 420,26 грн., які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками) підтверджується факт виконання позивачем зобов`язання з поставки товару за Договором на загальну суму 665 807,64 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору, відповідач повинен був розрахуватися з Товариством протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткової накладної.

Отже, строк остаточного розрахунку за поставлений за договором товар становив до 16.01.2019.

З урахуванням викладеного та враховуючи здійснені часткові оплати, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на час розгляду справи становить 100 000,00 грн., а строк виконання грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач прийняв замовлений ним товар, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві його вартості, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в розмірі 100 000,00 грн., що складає основний борг відповідача станом на момент прийняття даного рішення.

Щодо вимог позивача про стягнення 8 334,33 грн. - інфляційних втрат, 4 945,68 грн. - 3% річних, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 8 334,33 грн. - інфляційних втрат, 4 945,68 грн. - 3% річних.

Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 40 876,31 грн. та штраф в розмірі 18 606,53 грн., суд вказує наступне.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.4 Договору за затримку оплати вартості товару, у відповідності до п.4.1 Договору, Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такої прострочки, а за простчроення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми вартості неоплаченого товару.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, відповідно до уточненого розрахунку позивача, дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 40 876,31 грн.

Вимога про стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 18 606,53 грн. також визнається судом обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ОБРАЗ (04211, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 4, офіс 3, ідентифікаційний код 42243946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп" (04070, м. Київ, вул. Братська, 6, ідентифікаційний код 39469334) 100 000 (сто тисяч) грн. основного боргу, 40 876 (сорок тисяч вісімсот сімдсят шість) грн. 31 коп. пені, 18 606 (вісімнадцять тисяч шістсот шість) грн. 53 коп. штраф, 8 334 (вісім тисяч триста тридцять чотири) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 4 945 (чотири тисячі девятсот сорок п`ять) грн. 68 коп. 3% річних та 2 591 (дві тисячі пятсот девяносто одну) грн. 45 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.07.2020

Суддя І.І. Борисенко