Рішення

від 21.07.2020 по справі 922/1887/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1887/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ЖД ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокпневматика" про стягнення коштів за участю сторін:

позивач - не з*явивися

відповідач - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

В червні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЖД ПЛЮС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКПНЕВМАТИКА" 47520,00 грн попередньої оплати, перерахованої за Договором поставки № 03092018 від 03.09.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 1212 ЦК України та п. 8.4 Договору поставки, за яким у випадку, якщо постачальником порушено строк поставки товару (товар недопоставлений, несвоєчасно поставлений, несвоєчасно замінений на якісний) більш ніж на 7 (сім) календарних діб, покупець має право відмовитись від цього Договору та вимагати від постачальника повернення, у повному обсязі, попередньої оплати, сплаченої покупцем.

17.06.2020 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 06.07.20 на 12 год. ( а.с.21-22).

25.06.20 до суду повернулася ухвала суду від 17.06.20 про відкриття провадження у справі , адресована ТОВ" ВОСТОКПНЕВМАТИКА" як не вручена з відміткою "Укрпошти" "інші причини, що не дали змоги виконати обов*язки щодо пересилання поштового відправлення". ( а.с.23).

26.06.20 до суду повернулася ухвала суду від 17.06.20 про відкриття провадження у справі, адресована ТОВ" "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЖД ПЛЮС" як не вручена з відміткою "Укрпошти" " за закінченням строку зберігання" ( а.с.23).

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, в тому числі, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У статті 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду були надіслані сторонам за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але не були отримані та повернулися до суду про що свідчать довідки АТ "Укрпошта".

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення передплати за договором поставки від 03.09.2018 за № 03092018.

03.09.2018 між ТОВ" ВОСТОКПНЕВМАТИКА" та ТОВ" "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЖД ПЛЮС" укладено договір поставки № 03092018 ( а.с.8-13). У відповідності до предмету договору відповідач зобов*язався поставити та передати власність позивача разом з супровідною документацією запасні частини, комплектуючі до залізничних локомотивів і рухомого складу, а Покупець зобов*язався прийняти якісний товар та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору ( 1.1. договору).

Сторони домовились, що оплата проводиться на умовах 100 % попередньої оплати від суми вартості Товару на підставі отриманого Покупцем рахунку ( п. 5.3.1 договору). За пунктом 6.5 договору Постачальник зобов*язався поставити товар протягом 3 робочих днів з дати здійснення попередньої оплати Покупцем.

12.09.2018 року позивач на підставі рахунка на оплату за № 15 від 12.09.2018 року ( а.с.7) здійснив оплату про що свідчить платіжне доручення за № 1094від 12.09.2018 на суму 47.520,00 грн. ( а.с.6).

Предметом спору у даній справі є стягнення передплати за непоставлений товар за договором №03092018 від 03.09.2018.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Невиконання продавцем свого обов`язку своєчасно поставити товар у визначені строки є порушенням взятих на себе зобов`язань, що спричиняє правові наслідки, встановлені договором або законом.

Спірні правовідносини сторін виникли у зв`язку з не поставкою товару і регулюються нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підпунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України, визначено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 2,5 статті 267 ГК України встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

Згідно із частиною 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як зазначено вище, сторони спору у договорі визначили передплату та поставку товару протягом 3(трьох) робочих днів з дати здійснення попередньої оплати Покупцем, згідно п.5.3.1 договору.

Враховуючи, що позивачем виконані умови договору поставки від 03.09.2018 №03092018 в частині здійснення попередньої оплати , строк виконання зобов`язань відповідача в частині поставки товару розпочався 13.09.2018 та сплив 17.09.2018.

Відповідно до частин 2,3 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанту правової поведінки боржника є виключним правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі.

31.10.2018 позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення про підписання акту звіряння розрахунків за період з січня по жовтень 2018 та попередження про втрату інтересу для кредитора з посиланням на ч.3 ст. 612 ЦК України, у зв*язку з невиконанням своєчасної поставки товару.

На підтвердження факту оплати товару позивачем надано рахунок на оплату за № 15 від 12.09.2018 року на суму 47520, 00 грн. та платіжне доручення № 1094 від 12.09.2019 року на оплату 47.520,00 грн. з відміткою банківської установи, а отже вказані обставини у відповідності до статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

З наведеного вбачається, що відповідач не поставив товар позивачеві у погоджені строків, визначених договором поставки від 03.09.2018 № 03092018.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 1 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.12.3 договору поставки від 03.09.2018 сторони передбачили, що договір може бути достроково розірваний також у разі будь-якої зі сторін своїх зобов*язань за договором. В даному випадку про розірвання договору сторона письмово повідомляє іншу сторону за 15 днів до дати розірвання. При закінченні строку дії або розірвані даного договору Сторони здійснюють кінцеві розрахунки по договору протягом 20 днів з моменту закінчення строку дії або розірвання договору. Протягом цього періоду сторони проводять звірку взаємних розрахунків ( п. 12.4 договору).

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст.91 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обязі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю" "ВОСТОКПНЕВМАТИКА" ( м.Харків, вул. Кисловодська,15.1 код ЄДРПОУ 30962900 р/р НОМЕР_1 АТ" УкрСиббанк" , МФО 35100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна компанія "ЖД ПЛЮС" ( Дніпропетровська обл, Кам*янське, Заводський, вул. Республіканська, 9 код ЄДОРУ 39618000 іпн 396180004031) суму 47.520,00 грн. та судовий збір 2102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексу. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "24" липня 2020 р.

Суддя Л.С. Лаврова