Постанова

від 16.07.2020 по справі 908/2828/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/2828/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників :

ПрАТ "Запоріжтрансформатор" : Сокрут М. М.,

АТ "Райфайзен Банк Аваль" : Гіндрюк Т. С., Семеняка В. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020

у складі колегії суддів: Коваль Л. А. - головуючої, Чередка А. Є., Чус О. В.

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019

у складі судді Сушко Л. М.

у справі за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

1 . У жовтні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" (далі - ПрАТ "Запоріжтрансформатор", боржник) звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство на підставі абзацу 2 частини п`ятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

2 . Заява ПрАТ "Запоріжтрансформатор" обґрунтована наявністю в нього безспірної заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі, враховуючи виключення у найменуванні товариства його типу - АТ "Райффайзен Банк Аваль") розмір якої перевищує 300 (триста) мінімальних заробітних плат, недостатністю вартості його майна, що забезпечує дану заборгованість та настанням строку оплати цієї заборгованості внаслідок чого існує реальна загроза неплатоспроможності з виконання ним своїх боргових зобов`язань перед кредиторами.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

3 . 01.06.2017 Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення у справі № 908/919/17 за позовом АТ "Райффайзен Банк Аваль" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", яке згодом змінило тип товариства на ПрАТ "Запоріжтрансформатор" про стягнення кредитної заборгованості за генеральною кредитною угодою та кредитним договором, яким задоволено заявлені вимоги в повному обсязі. Стягнуто з ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за генеральною кредитною угодою від 02.10.2009 № 01/02-19/12 та кредитним договором від 23.09.2011 № 010/02-19/12/22 до неї в розмірі 14 787 870, 69 доларів США та 240 000,00 грн судового збору.

4 . Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі № 908/919/17 прийнято відмову АТ "Райффайзен Банк Аваль" від позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками за повідомленнями про вибірку кредитних коштів згідно кредитного договору від 23.09.2011 № 010/02-19/12/22 на загальну суму 1 917 870,69 доларів США; закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості за відсотками за повідомленнями про вибірку кредитних коштів згідно кредитного договору від 23.09.2011 № 010/02-19/12/22 на загальну суму 1 917 870,69 доларів США; рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2017 у справі № 908/919/17 в частині стягнення заборгованості за відсотками за повідомленнями про вибірку кредитних коштів згідно кредитного договору від 23.09.2011 № 010/02-19/12/22 на загальну суму 1 917 870, 69 доларів США визнано нечинним; в іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2017 у справі № 908/919/17 змінено шляхом викладення його резолютивної частини в наступній редакції: "Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення з останнього заборгованості за генеральною кредитною угодою № 01/02-19/12 від 02.10.2009 та кредитним договором №010/02-19/12/22 від 23.09.2011 до неї в розмірі 12 870 000, 00 доларів США задовольнити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 01/02-19/12 від 02.10.2009 та кредитним договором № 010/02-19/12/22 від 23.09.2011 до неї в розмірі 12 870 000 (дванадцять мільйонів вісімсот сімдесят тисяч) доларів США та 240 000 (двісті сорок тисяч) грн 00 коп. судового збору, про що видати наказ".

5 . 15.04.2019 на виконання цієї постанови Господарським судом Запорізької області виданий відповідний наказ.

6 . Постановою Верховного Суду від 25.06.2019 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі № 908/919/17 залишено без змін.

7 . 08.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Р. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59484493 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі № 908/919/17.

8 . Відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 30.06.2019, визначено грошові зобов`язання ПрАТ "Запоріжтрансформатор" перед кредиторами, на загальну суму 10 091 242 тис. грн , тоді як сума майнових активів боржника, які можливо направити на задоволення вимог кредиторів складає 3 859 034 тис. грн .

9 . 07.10.2019 загальними зборами акціонерів ПрАТ "Запоріжтрансформатор" прийнято рішення, оформлене протоколом від 07.10.2019 № 40, про надання повноважень генеральному директору товариства на подачу до Господарського суду Запорізької області заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

10 . Згодом, 08.10.2019, ПрАТ "Запоріжтрансформатор" звернулось до суду з заявою про порушення справи про банкрутство з підстав, які передбачені абзацом 2 частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство, долучивши до неї, зокрема: копії витягу з протоколу № 40 загальних зборів акціонерів ПрАТ "Запоріжтрансформатор" від 07.10.2019, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2017 у справі № 908/919/17, постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі № 908/919/17, постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 908/919/17, постанови ВДВС від 08.07.2019 ВП № 59484493 та балансу ПрАТ "Запоріжтрансформатор" станом на 30.06.2019; перелік поточних рахунків станом на 30.09.2019; перелік основних засобів ПрАТ "Запоріжтрансформатор" станом на 01.09.2019; перелік осіб, що мають невиконані зобов`язання перед ПрАТ "Запоріжтрансформатор" станом на 31.08.2019; перелік кредиторів ПрАТ "Запоріжтрансформатор", вимоги яких визнаються станом на 31.08.2019.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 відкрито провадження у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Запоріжтрансформатор"; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича; вирішено інші питання.

12 . Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю у боржника кредиторської заборгованості на загальну суму 10 091 242 тис. грн, тоді як сума його майнових активів, які можливо направити на задоволення вимог кредиторів складає 3 859 034 тис. грн, що створює пряму загрозу для незадоволення всіх вимог кредиторів, строк сплати по яким вже наступив і не оспорюється боржником, а також свідчить про наявність конкуренції грошових вимог кредиторів і недостатність активів ПрАТ "Запоріжтрансформатор" для погашення їх вимог та є підставою для порушення провадження у справі про його банкрутство в порядку статей 11, 16 Закону про банкрутство.

13 . Постановою від 11.02.2020 Центральний апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19 залишив без змін, погодившись з висновком місцевого, що подані боржником докази свідчать про виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів, а отже про існування загрози його неплатоспроможності та у відповідності до абзацу 2 частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство є безумовною підставою для звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Короткий вимог та підстав касаційної скарги

14 . 28.02.2020 АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та відмовити у порушенні провадження у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор".

15 . У якості підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається, зокрема, на:

- застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судому рішенні норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у правовідносинах, які на думку скаржника, є подібними із правовідносинами у цій справі, зокрема висновків викладених у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 904/482/18, від 09.08.2018 у справі № 910/22788/15, від 26.02.2019 у справі № 916/1249/18, від 15.05.2018 у справі № 902/492/17, від 22.01.2020 у справі № 910/8992/19, від 30.05.2018 у справі № 922/1767/17, від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17, від 28.11.2019 у справі № 908/1782/18, від 14.11.2019 у справі № 908/2480/18, від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);

- розгляд справи в апеляційному порядку неповноважним складом суду та суддею, яка не входила до складу колегії, що розглянула справу; прийняття рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотання скаржника про прийняття до матеріалів справи доказів та заяви про передачу справи раніше визначеній колегії суддів (пункти 1, 4, 8 частини першої та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

16 . Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

17 . Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

18 . Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

19 . За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

20 . Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

21 . Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

22 . Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

23 . Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 908/2828/19 за касаційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", призначено її розгляд та повідомлено учасників справи про право на подання відзивів на касаційну скаргу.

24 . Ця ухвала суду касаційної інстанції від 04.03.2020, як і інші судові рішення касаційного суду у справі № 908/2828/19, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

25 . Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

26 . У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

27 . На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

28 . З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема і права на подання відзиву на касаційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль".

29 . Станом на момент розгляду скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ПрАТ "Запоріжтрансформатор" подало письмовий відзив.

30 . 16.07.2020 в судове засідання з`явилися представники касатора та боржника, які надали пояснення у справі.

31 . Інші учасники справи право на участь у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції відповідно до статті 197 ГПК України, не реалізували. Клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи призначеного на 16.07.2020 від учасників справи не надходило.

32. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

33 . Крім того суд акцентує увагу на тому, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".

34 . На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду .

35. Таким чином, учасники справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

36. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

37 . Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

38 . Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами .

39 . Із наявних матеріалів справи вбачається, що учасники справи, які не забезпечили своєї явки в судове засідання, не повідомляли про їх намір взяти участь у судовому засіданні, не зазначили причин, з урахуванням обставин послаблення протиепідемічних заходів, які безпосередньо перешкоджають їх участі в судовому засіданні безпосередньо або через представників, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.

40 . У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

41 . У даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 18.06.2020 на 16.07.2020 обов`язковою не визнавалась, про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 3 резолютивної частини згаданої ухвали суду.

42 . З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти представників учасників справи.

Розгляд заяв (клопотань)

43 . 14.07.2020 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" б/н від 10.07.2020 про закриття провадження у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на підставі статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

44 . В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що згідно інформації розміщеної на офіційному вебсайті ПрАТ "Запоріжтрансформатор" за результатами господарської діяльності в 2019 році (у звітному періоді в якому ініційовано справу про банкрутство) боржником отримано прибуток в розмірі 408 млн грн у порівняні зі збитками в сумі 503 млн грн у 2018 році та збільшено вартість активів до 5 млрд 724 млн грн порівняно з їх вартістю на І півріччя 2019 - 3 млрд 859 млн грн, що свідчить про відсутність його неплатоспроможності, оскільки ним отримано прибуток в 2019 році більш ніж достатній для погашення заборгованості АТ "Райффайзен Банк Аваль".

45 . Розглянувши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на приписи статті 300 ГПК України згідно із якими суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку та встановлювати обставини, які не були встановленні чи відхиленні під час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

46. Як свідчать матеріали справи, наведені АТ "Райффайзен Банк Аваль" в клопотанні обставини під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції судами не встановлювались та оцінка таким обставинам судами не надавалась.

47 . Оскільки дослідження доказів з встановленням обставин що не були встановлені в ухвалі або постанові судів попередніх інстанцій виходить за межі касаційного розгляду справи, колегія суддів дійшла до висновку про залишення даного клопотання скаржника без задоволення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи АТ "Райффайзен Банк Аваль"

48 . АТ "Райффайзен Банк Аваль" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду та суддею, яка не є членом колегії, що розглядала справу, оскільки суддя Центрального апеляційного господарського суду Чус О. В. не входить до складу палати по розгляду справ про банкрутство та не розглядає справи за такою спеціалізацією;

- судами неправильно застосовано частини другу-п`яту статті 11 Закону про банкрутство, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду згідно яких відсутність конкуренції вимог кредиторів у виконавчому провадженні не дає підстави вважати, що оплата вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання зобов`язань перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); на момент порушення провадження у справі про банкрутство боржник не вправі самостійно визначати вимоги забезпеченого кредитора незабезпеченими, за винятком відмови кредитора від забезпечення шляхом укладення відповідного договору; суди не врахували, що наданий боржником перелік поточних рахунків не містить інформації про всі рахунки боржника в банках та фінансових установах, яка міститься у межах виконавчого провадження; суди не встановили, що баланс (звіт про фінансовий стан) боржника не відповідає вимогам Закону щодо формування складання на останню звітну дату та підписання керівником; боржник не надав достовірної інформації про належне йому майно та доказів наявності у нього активів достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних зі здійсненням провадження у справі про банкрутство;

- суд першої інстанції ухвалив рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, однак суд апеляційної інстанції зазначені підстави проігнорував, що не відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного суду від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18;

- суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання скаржника про долучення доказів до матеріалів справи;

- суд апеляційної інстанції безпідставно, протокольною ухвалою, відмовив у задоволенні клопотання скаржника про передачу справи раніше визначеній колегії суддів (належному складу суду).

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ПрАТ "Запоріжтрансформатор"

49. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Запоріжтрансформатор" заперечує щодо доводів касаційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" та вважає її необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню, зазначаючи, зокрема, таке:

- визначення складу колегії суду, якою переглядалась справа в апеляційному порядку здійснено шляхом автоматизованого розподілу судової справи;

- у випадку звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника на підставі частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство наявність судового рішення про стягнення коштів та дотримання трьох місячного строку для погашення безспірних вимог не вимагається;

- суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про існування загрози неплатоспроможності ПрАТ "Запоріжтрансформатор";

- до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство надано відомості про всі рахунки боржника;

- фінансова звітність, яка подавалась разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, сформована станом на 30.06.2019, оскільки фінансова звітність станом на 30.09.2019 складається до 25.10.2019;

- звертаючись до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржником надано інформацію щодо коштів на його рахунках, які є достатніми для покриття судових витрат у цій справі;

- скаржник заявляючи в суді апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи доказів не довів, що ці докази стосуються фактів, на які учасник посилається в апеляційній скарзі;

- АТ "Райффайзен Банк Аваль" не погоджуючись із визначенням складу суду у цій справі відводу колегії апеляційного господарського суду не заявляв.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

50. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

51. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

52. Оскільки АТ "Райффайзен Банк Аваль" з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19 звернулося до Верховного Суду 28.02.2020, тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.

53. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

54. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

55. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

56. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду першої та апеляційної інстанції

57. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ПрАТ "Запоріжтрансформатор" про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі абзацу 2 частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство.

58. Як убачається з касаційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" скаржником об`єктами касаційного оскарження у даній справі визначено ухвалу місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та постанову суду апеляційної інстанції, якою залишено відповідну ухвалу без змін.

59. Аналіз змісту доводів касаційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" свідчить, що останні зводяться до незгоди скаржника із висновками суду щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор" та в цілому ґрунтуються на недотриманні боржником порядку та умов визначених Законом про банкрутство для звернення до суду з заявою та відкриття провадження у справі на підставі частини п`ятої статті 11 цього Закону.

60. За своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження судових рішень доводи скаржника фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

61 . Отже, з огляду на зміст та характер доводів скаржника, в ході касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень необхідним є надання оцінки застосування судами норм права з урахуванням підстав касаційного оскарження судових рішень наведених у скарзі АТ "Райффайзен Банк Аваль".

62 . Надаючи оцінку доводам скаржника наведеним у пункті 48 цієї постанови, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи зважає на таке.

Щодо доводів скаржника, які за своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження судових рішень ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

63 . Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

64 . Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

65 . Частиною третьою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

66 . Згідно з частиною другою статті 10 Закону про банкрутство в редакції від 19.01.2013 (чинній на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали), яка підлягає застосуванню до даних правовідносин, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

67. У справі, що розглядається, до суду з заявою про порушення справи про банкрутство обґрунтованою наявністю обставин реальної загрози його неплатоспроможності звернувся боржник, визначивши правовою підставою такого звернення норми абзацу 2 частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство.

68 . Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин, зокрема, задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

69 . Отже цією нормою передбачено особливість звернення з заявою про порушення справи про банкрутство, яка полягає у тому, що нею закріплено обов`язок боржника у разі встановлення ним обставин коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання своїх грошових зобов`язань в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), звернутись до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

70 . Згідно з частиною першою статті 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

71 . Частиною другою, третьою статті 16 Закону про банкрутство визначено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з`ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

72 . За змістом статті 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність - це неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

73 . Закон про банкрутство не зобов`язує заявника (ні кредитора, ні боржника) при поданні заяви про порушення справи про банкрутство на підставі частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство доводити факт неплатоспроможності , а зобов`язує лише подати певні документи, які можуть тією чи іншою мірою свідчити про вірогідність неплатоспроможності (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 10.10.2018 у справі № 904/911/18, від 21.11.2018 у справі № 910/6880/18 ).

74 . Вимоги до заяви кредитора і боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою визначені статтею 11 Закону про банкрутство.

75 . Відповідно до частини другої статті 11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

76 . До заяви боржника додаються також, зокрема: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов`язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов`язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника (частина третя статті 11 Закону про банкрутство).

77 . Зі змісту абзацу 14 частини третьої статті 11 Закону про банкрутство вбачається, що перелік документів, які додаються до заяви про порушення (відкриття) справи про банкрутство з ініціативи боржника , не є вичерпним , так як неплатоспроможність боржника (загроза неплатоспроможності), який ініціює власне банкрутство, може підтверджуватися й іншими документами, які мають доказову силу при доведенні боржником перед господарським судом наявності підстав для порушення (відкриття) щодо нього провадження у справі про банкрутство.

78 . Отже вирішення питання щодо достатності наданих боржником доказів на підтвердження його неплатоспроможності (загрози неплатоспроможності) як підстави для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, на розгляд якого надійшла заява боржника про порушення (відкриття) щодо нього справи про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 916/1249/18 та від 15.10.2019 у справі № 910/18029/16 ).

79. Судова дискреція (судовий розсуд) при з`ясуванні наявності підстав для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, ініційованого самим боржником, повинна реалізовуватися судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності у господарському судочинстві та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (аналогічна правова позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 910/10586/18 ).

80 . Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що боржником при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство до цієї заяви долучено, зокрема: копії витягу з протоколу № 40 загальних зборів акціонерів ПрАТ "Запоріжтрансформатор" від 07.10.2019, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2017 у справі № 908/919/17, постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі № 908/919/17, постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 908/919/17, постанови ВДВС від 08.07.2019 ВП № 59484493 та балансу ПрАТ "Запоріжтрансформатор" станом на 30.06.2019; перелік поточних рахунків станом на 30.09.2019; перелік основних засобів ПрАТ "Запоріжтрансформатор" станом на 01.09.2019; перелік осіб, що мають невиконані зобов`язання перед ПрАТ "Запоріжтрансформатор" станом на 31.08.2019; перелік кредиторів ПрАТ "Запоріжтрансформатор", вимоги яких визнаються станом на 31.08.2019.

81 . Вказані докази суди попередніх інстанцій визнали такими, що свідчать про виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів, а отже у сукупності із іншими обставинами у цій справі про існування загрози його неплатоспроможності (задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами), що у відповідності до абзацу 2 частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство є безумовною підставою для звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

82 . Суд зауважує, що згідно положень Закону про банкрутство у випадку звернення боржника з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство у нього не вимагається наявності судового рішення про стягнення коштів та дотримання трьохмісячного строку після відкриття виконавчого провадження від боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 904/911/18, від 21.11.2018 у справі № 910/6880/18).

83 . Також Закон про банкрутство не містить чіткої вказівки на необхідність подання боржником , який звертається з заявою про порушення справи про банкрутство у зв`язку з загрозою його неплатоспроможності, доказів наявності безспірних вимог у розумінні частини третьої статті 10 цього Закону (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 910/18029/16) .

84 . Закон про банкрутство, як вказувалось вище у пункті 77 цієї постанови, зобов`язує боржника при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство лише подати певні документи, які можуть тією чи іншою мірою свідчити про його неплатоспроможність.

85 . На стадії порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство суд виходить виключно з відомостей наданих боржником та не може визначати реальну вартість майна, його рентабельність або неможливість реалізації. Питання про те, чи знаходиться боржник у стані неплатоспроможності, чи ні, вирішується судом не за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, а за наслідками підсумкового засідання суду , на якому виноситься ухвала про санацію боржника чи постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або ухвала про припинення провадження у справі про банкрутство. Така правова позиція наведена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах від 09.10.2018 у справі № 904/6950/17, від 15.10.2019 у справі № 910/18029/16 .

86 . У справі, що розглядається суди попередніх інстанцій реалізували свої дискреційні повноваження при наданні оцінки долученим ПрАТ "Запоріжтрансформатор" до заяви про порушення (відкриття) справи про банкрутство документам на предмет їх належності для підтвердження існування загрози його неплатоспроможності.

87 . Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважує, що згідно зі статтею 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи .

88 . Суд звертається до правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) відповідно до якого встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів .

89 . З урахуванням наведеного суд відхиляє як безпідставні доводи скаржника обґрунтовані посиланням на відсутність загрози неплатоспроможності боржника - конкуренції вимог кредиторів у виконавчому провадженні, не дослідження судами обсягу невиконаних грошових зобов`язань боржника, строку їх виникнення та забезпечення грошових вимог АТ "Райффайзен Банк Аваль" майном боржника, оскільки питання визначення розміру забезпеченої заборгованості боржника не вирішується на стадії порушення провадження, натомість дане питання є елементом наступних етапів провадження у справі про банкрутство (подібні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 904/6950/17 ).

90 . Аналогічне стосується посилання скаржника на підтвердження доводів у цій частині в якості підстав касаційного оскарження судових рішення на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 904/482/18, від 09.08.2018 у справі № 910/22788/15 та від 26.02.2019 у справі № 916/1249/18. У перелічених справах не зважаючи на подібність предмету та підстав звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, а також предмету правового регулювання різними є фактичні обставини з обставинами цієї справи.

91 . Так, у постанові Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 910/22788/15 касаційний суд визнав помилковими висновки судів попередніх інстанції щодо порушення провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки суд першої та апеляційної інстанції надаючи оцінку доданим до заяви про порушення справи про банкрутство доказам не встановили те, чи відповідає бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та не встановили наявність чи відсутність в шатному розписі боржника посади - бухгалтер підприємства.

92 . У постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 904/482/18 суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство з огляду на ненадання заявником обов`язкових додатків відповідно до частини третьої статті 11 Закону про банкрутство, зокрема: переліку кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником з відповідною ідентифікацією кредиторів; відомостей про рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити.

93 . У постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 916/1249/18 касаційний господарський суд погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, вказавши, що суд апеляційної інстанції реалізував свої дискреційні повноваження при наданні оцінки долученим боржником до заяви про порушення справи про банкрутство документам. Відтак дійшов обґрунтованого висновку, що надані боржником докази (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 56127696 від 05.04.2018 з виконання виконавчого напису № 601 від 07.03.2018 про стягнення з боржника грошової суми за простим векселем у розмірі 2 000 000,00 грн на користь ОСОБА_1 ; постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 56585669 від 11.06.2018 з виконання наказу № 916/627/18 від 05.06.2018 про стягнення грошової суми у розмірі 695 175, 00 грн) свідчать про те, що у нього виникла конкуренція грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні у розмірі більш ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати і існує реальна загроза неплатоспроможності, що є безумовною підставою для звернення до суду боржника з заявою.

94 . Також, не приймаються судом до уваги аргументи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/492/17, оскільки у зазначеній постанові вирішувалося питання визнання грошових вимог до боржника та включення до реєстру вимог кредиторів, з урахуванням чого судам необхідно було встановити які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог. Водночас у цій справі оскаржувані судові рішення стосуються питання порушення провадження у справі про банкрутство. До того ж, посилання на дану постанову касаційного суду у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 904/482/18 зроблено з урахуванням неналежності наданих боржником доказів в обґрунтування того, що вартість заставного (іпотечного) майна недостатня для задоволення вимог заставного кредитора.

95 . Що стосується доводів скаржника обґрунтованих з посиланням на постанови Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 910/8992/19, від 03.07.2018 у справі № 904/482/18, від 30.05.2018 у справі № 922/1767/17, від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17, від 09.08.2018 у справі № 910/22788/15, від 14.11.2019 у справі № 908/2480/18, від 28.11.2019 у справі № 908/1782/18 щодо не врахування судами попередніх інстанцій, що наданий боржником перелік поточних рахунків не містить інформації про всі рахунки боржника в банках та фінансових установах, яка міститься у межах виконавчого провадження; не встановлення судами, що баланс (звіт про фінансовий стан) боржника не відповідає вимогам Закону щодо формування складання на останню звітну дату та підписання керівником; не надання боржником достовірної інформації про належне йому майно та доказів наявності у нього активів достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних зі здійснення провадження у справі про банкрутство, оцінка таким доводам судом касаційної інстанції не надається, з огляду на приписи статті 300 ГПК України згідно із якими суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку обставинам, які не були заявлені та не наведені скаржником під час розгляду справи судами попередніх інстанцій (аналогічного висновку щодо застосовування норм права дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 07.05.2020 у справі № 922/3059/16 ).

96 . Таких доводів, як свідчить зміст апеляційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" ним не заявлялось під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Аналогічно в матеріалах справи відсутні доповнення апеляційної скарги наведеними доводами в порядку статті 266 ГПК України.

97 . З урахуванням викладеного доводи скаржника щодо застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм у подібних правовідносинах, є безпідставними та спростовуються наведеними вище у цій постанові висновками суду касаційної інстанції.

98 . Тому визначена АТ "Райффайзен Банк Аваль" підстава касаційного оскарження судових рішень передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є такою, що не знайшла свого підтвердження в ході касаційного розгляду справи. Відтак оскаржувані судові рішення з цієї підстави скасуванню не підлягають.

Щодо аргументів скаржника, які за своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження судових рішень ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України

99 . Що стосується доводів скаржника про необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотання скаржника про прийняття до матеріалів справи доказів суд зазначає таке.

100. Згідно із приписами частини другої статті 80 ГПК України (в редакції чинній, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

101. Відповідно до частини другої, третьої статті 269 ГПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

102. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012 ).

103. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18) вказано, що апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції .

104 . Як вбачається із встановлених обставин справи, клопотання скаржника про прийняття до матеріалів справи доказів від 27.01.2020 (повідомлення арбітражного керуючого про результати розгляду кредиторських вимог АТ "Райффайзен Банк Аваль" до боржника) мотивовано неможливістю надати до суду першої інстанції такі докази та долучити їх до апеляційної скарги у зв`язку з пред`явленням ним кредиторських вимог до боржника після відкриття провадження у справі 14.11.2019 та отримання на них відповіді арбітражного керуючого 28.11.2019.

105 . Тобто у поданій касаційній скарзі АТ "Райффайзен Банк Аваль", стверджуючи про порушення судом апеляційної інстанції статей 80, 269 ГПК України, посилається на докази, які датовані вже після ухвалення оскаржуваного судового рішення місцевим господарським судом.

106 . Однак така обставина (тобто відсутність доказів як таких) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 ).

107. За наведеного висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення відповідного клопотання скаржника є правомірним та обґрунтованим, оскільки обставини наведені в клопотанні не існували на момент розгляду справи в суді першої інстанції, відтак не можуть впливати на оцінку законності чи обґрунтованості цього рішення апеляційним господарським судом.

108 . Що стосується заяви про передачу справи раніше визначеній колегії суддів та аргументів скаржника про розгляд справи в апеляційному порядку неповноважним складом суду та суддею, яка не входила до складу колегії , що розглянула справу суд зазначає таке.

109 . У цій частині аргументи скаржника ґрунтуються на визначенні складу суду у цій справі та розгляду справи суддею Чус О. В., яка не могла входити до складу колегії, що розглядає категорію справ про банкрутство.

110 . Відповідно до частини другої, третьої статті 32 ГПК України справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

111 . Підпунктом 17.4 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

112 . Відповідно до пункту 2.3.2. підрозділу 2.3. "Розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58, далі - Положення) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється шляхом розподілу судових справ; шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; повторного автоматизованого розподілу судових справ; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів). Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

113. Згідно із пунктом 2.3.23 пункту 2.3 підрозділу "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою.

114. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів - членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення (підпункт 2.3.25 пункту 2.3 підрозділу "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення).

115. Згідно із підпунктом 2.44 пункту 2.3 підрозділу "Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також, зокрема, апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

116 . Відповідно до пункту 2.4.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 08.10.2018 № 2, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою визначається суддя-доповідач із числа всіх суддів суду з урахуванням їх спеціалізації. Після визначення судді-доповідача автоматизованою системою визначається основний склад постійних колегій суддів, затверджених зборами суддів. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу постійних колегій суддів та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів суду з урахуванням складу судових палат .

117 . Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

118 . Згідно із частинами четвертою, восьмою статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом.

119 . За змістом частини шістнадцятої статті 32 ГПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом. Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності .

120 . Із матеріалів справи, зокрема з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2020, 11.01.2020, 10.02.2020 слідує, що визначення складу колегії суду для розгляду справи № 908/2828/19 здійснено автоматизованою системою документообігу суду автоматично за загальним правилом у порядку передбаченому чинним процесуальним законодавством та у відповідності до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 за № 30 (зі змінами та доповненнями) і Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 08.10.2018 № 2.

121 . З урахуванням наведеного доводи скаржника про розгляд справи в апеляційному порядку неповноважним складом суду та суддею, яка не входила до складу колегії, що розглянула справу є безпідставними та підстави для задоволення заяви скаржника про передачу справи раніше визначеній колегії суддів відсутні.

122 . Що інших доводів скаржника, зокрема, визначення судом першої інстанції під час розгляду справи статусу представників кредиторів боржника як вільних слухачів, які фактично ґрунтуються на твердженні про наявність права в заставодержателя майна боржника на висловлення заперечень щодо відкриття провадження у справі про банкрутство судом апеляційної інстанції надано обґрунтовану оцінку відповідним аргументам скаржника, зазначивши про наявність права у заставодержателя заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, тому обґрунтовано визнав помилковими висновки місцевого господарського суду щодо виникнення у нього такого права після порушення провадження у справі. Однак, як вірно вказано судом апеляційної інстанції, відповідна помилка не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки це порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

123. Відтак визначена позивачем підстава касаційного оскарження рішень місцевого та апеляційного господарського суду, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, наряду з підставою наведеною вище, на знайшла свого підтвердження в ході касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.

124 . Враховуючи, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" в якості підстав касаційного оскарження судових рішень одночасно визначено як приписи пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України так і пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України підстави для закриття касаційного провадження у даній справі у відповідності із нормами статті 296 ГПК України, яка передбачає відповідні правові наслідки у вигляді закриття касаційного провадження у разі не підтвердження однієї з наведених підстав, відсутні.

125 . Інші аргументи скаржника, викладених у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та фактичних обставин покладених в основу оскаржуваних судових рішень та не впливають на їх правильність.

Щодо суті касаційної скарги

126 . Доводи АТ "Райффайзен Банк Аваль" наведені в скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

127 . Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

128. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

129. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

130 . У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

131 . Перелік документів, які додаються до заяви про порушення (відкриття) справи про банкрутство з ініціативи боржника, поданої на підставі частини п`ятої статі 11 Закону про банкрутство, не є вичерпним, так як неплатоспроможність боржника (загроза неплатоспроможності), який ініціює власне банкрутство, може підтверджуватися й іншими документами, які мають доказову силу при доведенні боржником перед господарським судом наявності підстав для порушення (відкриття) щодо нього провадження у справі про банкрутство.

132 . Вирішення питання щодо достатності наданих боржником доказів на підтвердження його неплатоспроможності (загрози неплатоспроможності) як підстави для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, на розгляд якого надійшла заява боржника про порушення (відкриття) щодо нього справи про банкрутство.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 10.07.2020 про закриття провадження у справі № 908/2828/19 залишити без задоволення.

2 . Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков