Ухвала

від 20.07.2020 по справі 495/1375/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1375/20

№ провадження 2/495/1576/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

"20" липня 2020 р. м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря - Іванченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському Одеської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Одеській механічний завод" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Одеській механічний завод" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .

В судове засідання призначене на 20 липня 2020 року об 09:20 годин учасники справи не з`явилися, матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи у його відсутність.

Суд розглядає справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне провадження по справі закрити з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач через свого представника позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Одеській механічний завод" заборгованість по орендній платі за користування приміщенням за умовами договору оренди в сумі 37 970,53 грн., неустойку за неповернення орендованого приміщення в сумі 51 198,0 грн, та судові витрати і послуги адвоката.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.03.2020 року провадження по справі відкрито.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними в абз.1 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно із ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою ст.15 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції до 03.10.2017 року) у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або Господарським процесуальним кодексом України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; 17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 , який припинив свою підприємницьку діяльність, заборгованість по орендній платі за користування приміщенням за умовами договору оренди в сумі 37 970,53 грн., неустойку за неповернення орендованого приміщення в сумі 51 198,00 грн, та судові витрати і послуги адвоката.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 припинив діяльність.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Такого висновок викладений в постанові ВС ВП від 13.02.2019 року у справі № 910/8729/18.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, норм діючого законодавства та практики його застосування, справи у спорах щодо виконання договорів підлягають розгляду в порядку господарського судочинства на підставі вимог, приписів та положень Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач Товариство з додатковою відповідальністю "Одеській механічний завод" звернулося до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинства та просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за користування приміщенням за умовами договору оренди в сумі 37 970,53 грн., неустойку за неповернення орендованого приміщення в сумі 51 198,00 грн .

Між тим, як було вище зазначено, положеннями господарського процесуального судочинства України передбачено, що відповідні вимоги, які в даному випадку заявлені позивачем в порядку цивільного судочинства, підлягають розгляду в порядку Господарського процесуального законодавства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження по справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Одеській механічний завод" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, враховуючи, що провадження у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Одеській механічний завод" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , закрито, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений ним судовий збір при зверненні ним до суду.

Керуючись ст. ст. 19, 255, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Одеській механічний завод" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Роз`яснити позивачу Товариству з додатковою відповідальністю "Одеській механічний завод" його право на звернення із вказаним позовом до Господарського суду Одеської області.

Повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Одеській механічний завод", адреса: 655005, м. Одеса, вул. Прохоровська, 40 , ЄДРПОУ 14311695 сплачений судовий збір за подання позовної заяви, згідно платіжного доручення №369 від 24.02.2020 року в сумі 2 102,00 грн.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 37894104, місцезнаходження: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 76) повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Одеській механічний завод", адреса: 655005, м. Одеса, вул. Прохоровська, 40 , ЄДРПОУ 14311695, з Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви, згідно платіжного доручення №369 від 24.02.2020 року в сумі 2 102,00 грн.

Строк пред`явлення ухвали до виконання в частині повернення судового збору - протягом одного року з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали суду складений 24 липня 2020 року.

Суддя: