Рішення

від 24.07.2020 по справі 183/6870/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6870/19

№ 2/183/1533/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до головного редактора Сільська газета ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Сільська газета про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, суд -

в с т а н о в и в :

30.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного редактора Сільська газета ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Сільська газета , в якому просить:

- визнати недостовірною інформацію та такою, що порушую особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 , в номері газети 10 суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета на третій сторінці, у статті під назвою Перші кроки до справедливості; Президент Зеленський звільняє та притягує до відповідальності корупціонерів Новомосковщини , а саме: ОСОБА_3 своїм указом звільнив корумпованого голову Новомосковської районної державної адміністрації Сагайдака. Чиновник очолив Новомосковську районну державну адміністрацію завдяки народному депутату України від ОСОБА_4 Вадиму ОСОБА_5 . До призначення на посаду голови Новомосковського району Володимир Сагайдак очолював Новомосковську міжрайонну юстицію, саме там він і подружився з нардепом ОСОБА_5 , і вони на пару стали займатися рейдерськими захопленнями фермерських господарств. Колишнього голову Новомосковської районної державної адміністрації Володимира ОСОБА_6 чекають в НАБУ на допитах ;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція газети Сільська газета та Головного редактора Сільська газета ОСОБА_2 у найближчому випуску газети суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета опублікувати спростування недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 , наведеної у номері газети 10 суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета від 12 липня 2019 року на третій сторінці, у статті під назвою Перші кроки до справедливості; Президент Зеленський звільняє та притягує до відповідальності корупціонерів Новомосковщини , шляхом повідомлення про ухвалене судове рішення у даній справі, включаючи його публікацію тексту на третій сторінці газети суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета тим самим шрифтом, що і спростовану інформацію;

- стягнути з відповідачів солідарно 100 000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 12 липня 2019 року, в номері газети 10 суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета на третій сторінці, у статті під назвою Перші кроки до справедливості; Президент Зеленський звільняє та притягує до відповідальності корупціонерів Новомосковщини , розміщена фотографія позивача та опублікований інформаційний текст наступного змісту: підзаголовок ОСОБА_7 - звільнено! ,

ОСОБА_3 своїм указом звільнив корумпованого голову Новомосковської районної державної адміністрації Сагайдака. Чиновник очолив Новомосковську районну державну адміністрацію завдяки народному депутату України від ОСОБА_4 Вадиму ОСОБА_5 . До призначення на посаду голови Новомосковського району Володимир Сагайдак очолював Новомосковську міжрайонну юстицію, саме там він і подружився з нардепом ОСОБА_5 , і вони на пару стали займатися рейдерськими захопленнями фермерських господарств. Колишнього голову Новомосковської районної державної адміністрації Володимира ОСОБА_6 чекають в НАБУ на допитах .

Автор зазначеної інформації не зазначений.

Позивач посилається на те, що вказана інформація є недостовірною, не відповідає дійсності та направлена на порушення його права на повагу до гідності, честі та ділової репутації.

Так, відповідно до Розпорядження Президента України № 179/2018-рп від 22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було призначено головою Новомосковської РДА Дніпропетровської області з 23 жовтня 2018 року зі строком випробування три місяці та оплатою праці відповідно до законодавства. Згідно з Розпорядженням Президента України № 100/2019-рп від 09 липня 2019 року його було звільнено з посади голови Новомосковської РДА Дніпропетровської області, у зв`язку із закінченням строку повноважень Президента України, що відповідає статті 8 ЗУ Про місце державні адміністрації , відповідно до вимог якої - голови місцевих державних адміністрацій призначають на посаду Президентом України за поданням КМУ на строк повноважень Президента України. А тому посилання у вказаній статті, що позивач очолив Новомосковську РДА завдяки народному депутату України від ОСОБА_4 Вадиму ОСОБА_5 - є розповсюдженням неправдивої, недостовірної інформації, щодо призначення позивача на відповідну посаду та звільнення.

Щодо подальшого тексту статті, то позивач зазначає, що ніколи не займався рейдерськими захопленнями фермерських господарств , стосовно нього немає кримінальних та/або адміністративних проваджень, з приводу чого ним отримана відповідна інформація у Новомосковському відділі поліції, а також результати спецперевірки, проведеної НАЗК, відповідно до яких стосовно ОСОБА_1 відсутні відомості в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Позивач вважає, що вказана розповсюджена інформація є фактичним твердженням й містить неправдиві дані, що в контексті даної статті принижує та ображає позивача, вказує на нього як на непорядну людину та посадову особу, що порушує законодавство України. Розповсюджена відповідачами інформація порочить його, не відповідає дійсності і є недостовірною, що направлена на приниження його честі, гідної і завдає шкоди діловій репутації.

А тому посилаючись на норми ЗУ Про інформацію , ст.ст. 28, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 12, 15, 16, 201, 270, 275, 277, 297, 299, 302 ЦК України - просить задовольнити позовні вимоги в частині визнання такої інформації недостовірною та її спростування.

Крім того, наслідок розповсюдження відповідачами недостовірної негативної інформації позивачу завдано моральних страждань та переживань, оскільки відповідачі принизили його перед іншими людьми та поширили відомості стосовно нього, про те, що він займається протиправною діяльністю. Окрім душевних страждань і хвилювань, позивач зазнав змін у звичному режимі життя, у нього погіршилося самопочуття, з`явилося почуття тривоги та незахищеності, щогодини при спілкуванні з людьми у нього виникає думка про те, як їх переконати, що він не брав участі у рейдерських захопленнях фермерських господарств, як донести, що призначення на посаду голови РДА - законне, та як повідомити, що він не корупціонер. Усе це відбилося на його здоров`ї - він став знервованим, занепокоєним, роздратованим, не задоволеним життям та собою, відносини з близькими та знайомими погіршилися, душевні хвилювання та переживання призводять до замкненості в собі та безкінечного внутрішнього монологу, що позбавляє концентрації на будь-яких інших думках, роботі, сім`ї, друзях та оточуючих. Позивач став погано спати, безпричинно прокидатись серед ночі, швидко втомлюватися; йому необхідно додавати значних зусиль для організації свого життя. Позивач зазначає, що з огляду на тяжкість неправдивих звинувачень у кримінальних правопорушеннях, такі обвинувачення створюють та формують у невизначеної кількості людей негативне враження про нього, як людину, громадянина та посадову особу, що виконувала функції держави. Усе це завдає йому моральних страждань які він оцінює у 100 000 гривень, які відповідно до вимог ст.ст. 3, 32 Конституції України, ст.ст. 23, 24 276 ЦК просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь.

У зв`язку із вищезазначеним позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

30 жовтня 2019 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у справі за позовом ОСОБА_1 визначено суддю ОСОБА_8 О.В.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року відкрите загальне позовне провадження у справі та призначене підготовче засідання.

За результатами підготовчого провадження ухвалою суду від 12 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та посилаючись на підстави, що викладені в позові, просив задовольнити його у повному обсязі. В останнє судове засідання не з`явився.

Позивач, допитаний в судовому засіданні за його клопотанням, як свідок, пояснив, що примірник газети Сільська газета він вперше побачив у селі, де він народився, де має багато рідних та близьких людей. Газета Сільська газета здебільшого направлена до читачів сільської місцевості. Займаючи протягом свого життя різні посади, позивач сумлінно виконував функції держави, і жодного разу його не було обвинувачено ні в корупційному діянні, ні в рейдерських захватах тощо. Саме тому, дізнавшись про таку публікацію в газеті, від близьких осіб, позивач зазнав змін у звичному режимі життя. При спілкуванні з людьми він постійно бачить в їх очах питання чи є правдою те, що опубліковано в газеті, якій люди сільської місцевості звикли довіряти. Позивач змушений виправдовуватися та переконувати різних людей, що він не брав участі у рейдерських захопленнях фермерських господарств, що призначення на посаду голови РДА - законне, так само, які і звільнення з цієї посади, на підставі Указу Президента, є законним. Усе це відбилося на його здоров`ї, він став знервованим, занепокоєним, роздратованим, не задоволеним життям та собою, у нього погіршилися відносини з близькими та знайомими, а душевні хвилювання та переживання призвели до замкнутості в собі. Йому завдано моральної шкоди у розмірі, що ним визначена у позові. В подальшому позивач звернувся до суду з завою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач головний редактор Сільська газета Бібко Ю.В. відзив на позов не подала, в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи неодноразово належним чином повідомлялася судом, причину неявки суду не повідомила.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Сільська газета відзив на позов не подала, в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи неодноразово належним чином повідомлялася судом, причину неявки суду не повідомила.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши підстави поданого позову, пояснення, а також докази, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а у своїй сукупності, з точки зору достатності, дійшов до наступних висновків.

Обставини, встановлені судом.

Позивача - ОСОБА_1 , згідно розпорядження Президента України за № 179/2018-рп від 22 жовтня 2018 року було призначено головою Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з 23 жовтня 2018 року зі строком випробування три місяці та оплатою праці відповідно до законодавства. Згідно з Розпорядженням Президента України № 100/2019-рп від 09 липня 2019 року його було звільнено з посади голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у зв`язку із закінченням строку повноважень Президента України. Відповідна інформація міститься на веб-сайті офіційне інтернет-представництво Президента України. (а.с. 8-9).

ГУПН в Дніпропетровській області Новомосковський відділ поліції за вих. № 50/С-77/2019 від 10.09.2019 року повідомило ОСОБА_1 про те, що у провадженні СВ Новомосковського ВП відсутні кримінальні провадження, за якими ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (а.с. 11).

Згідно інформації про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 . Національним агентством з питань запобігання корупції за № 20-21/63102/19 від 14.08.2019 наданої Новомосковській РДА Дніпропетровській області - відомості в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення - інформація відсутня (а.с. 13-14).

12 липня 2019 року, в номері газети №10 суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета на третій сторінці, у статті під назвою Перші кроки до справедливості: Президент Зеленський звільняє та притягує до відповідальності корупціонерів Новомосковщини , розміщена фотографія позивача на якій опублікований інформаційний текст наступного змісту: ОСОБА_7 - звільнено!

ОСОБА_3 своїм указом звільнив корумпованого голову Новомосковської районної державної адміністрації Сагайдака. Чиновник очолив Новомосковську районну державну адміністрацію завдяки народному депутату України від ОСОБА_4 Вадиму ОСОБА_5 . До призначення на посаду голови Новомосковського району Володимир Сагайдак очолював Новомосковську міжрайонну юстицію, саме там він і подружився з нардепом ОСОБА_5 , і вони на пару стали займатися рейдерськими захопленнями фермерських господарств. Колишнього голову Новомосковської районної державної адміністрації Володимира ОСОБА_6 чекають в НАБУ на допитах .

Автор зазначеної інформації не зазначений. Тираж видання зазначений у кількості 30 000 (а.с. 18-25).

Оригінал зазначеного видання також долучений до матеріалів справи.

Конституція України визначає честь і гідність людини є найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст.ст. 3,28).

Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Право на повагу людської гідності - це право, що захищає гідність будь-якої особи, забезпечує належне ставлення до неї з боку органів державної влади, інших осіб. Це є одним із видів прав людини, належить до основоположних прав, адже воно є необхідним для нормального існування та розвитку людини, є загальним та є особистим (або громадянським) правом.

Статтею 1 Загальної декларації прав людини закріплено: всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

У відповідності до ст.28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Основними принципами інформаційних відносин є, зокрема, гарантованість права на інформацію, відкритість та доступність інформації, свобода обміну інформацією, достовірність і повнота інформації. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (статті 2 , 5 Закону України Про інформацію ).

Згідно зі статтею 10 Закону України Про інформацію за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; інші види інформації.

Положеннями чинного законодавства передбачено право особи звернутися до суду з вимогами про спростування недостовірної інформації.

Так, у статті 32 Конституції України закріплено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За правилами ст. 201 ЦК України , особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а в силу вимог ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі та ділової репутації.

Згідно з положеннями ст.277 ЦК України та ст. 12 ЦПК України , обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У відповідності до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.47 Закону України Про інформацію порушенням законодавства про інформацію, зокрема, є поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь та гідність.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 27 лютого 2009 року за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Положеннями абз. 5 п. 15 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, роз`яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить, відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року , при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

А відповідно до п. 9 цієї ж постанови - відповідачами у справі про захист гідності,честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або

інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації

немає статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Згідно зі ст. 68 Конституції України , кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідності, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено також у ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , які, відповідно до ст. 9 Конституції України , є частиною законодавства України.

Статтею 8 ЗУ Про місцеві державні адміністрації визначено, що місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України. Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій Кабінету Міністрів України вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій. На кожну посаду вноситься одна кандидатура. Президент України може порушити перед Кабінетом Міністрів України питання про призначення головою місцевої державної адміністрації іншої кандидатури. Голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення.

За правилами ст. ст. 12 , 81 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку, суд вважає, що в номері газети №10 від 12 липня 2019 року суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета на третій сторінці, у статті під назвою Перші кроки до справедливості: Президент Зеленський звільняє та притягує до відповідальності корупціонерів Новомосковщини , на якій розміщена фотографія позивача та опублікований інформаційний текст наступного змісту: ОСОБА_7 - звільнено! ,

ОСОБА_3 своїм указом звільнив корумпованого голову Новомосковської районної державної адміністрації Сагайдака. Чиновник очолив Новомосковську районну державну адміністрацію завдяки народному депутату України від ОСОБА_4 Вадиму ОСОБА_5 . До призначення на посаду голови Новомосковського району Володимир Сагайдак очолював Новомосковську міжрайонну юстицію, саме там він і подружився з нардепом ОСОБА_5 , і вони на пару стали займатися рейдерськими захопленнями фермерських господарств. Колишнього голову Новомосковської районної державної адміністрації Володимира ОСОБА_6 чекають в НАБУ на допитах

висловлювання, які є предметом позову позивача, не носять характеру оціночного судження, а містять конкретні твердження про позивача, як особу, яка здійснювала незаконну діяльність. Інформація, яка розміщена в номері газети №10 від 12 липня 2019 року суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета на третій сторінці, у статті під назвою Перші кроки до справедливості: Президент Зеленський звільняє та притягує до відповідальності корупціонерів Новомосковщини , відповідачем ОСОБА_2 , яка є головним редактором газети Сільська газета , про те, що позивач по справі був корумпованим головою РДА; займав посаду завдяки нардепу Нестеренку; займався рейдерськими захопленнями фермерських господарств; і щодо очікування його на допитах в НАБУ - несе негативний зміст, сприймається як злочинна діяльність, засуджується суспільством, а тому поширення та застосування таких понять до позивача не може не спричиняти порушення особистого немайнового права на повагу його честі та гідності.

Європейський суд з прав людини 02 червня 2016 року ухвалив рішення у справі № 61561/08 Інститут економічних реформ проти України , де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.

У зазначеному рішенні суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статті 10 Конвенції.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

За правилами ст. ст. 12 , 81 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була викладена щодо позивача у статті під назвою Перші кроки до справедливості: Президент Зеленський звільняє та притягує до відповідальності корупціонерів Новомосковщини , на якій розміщена фотографія позивача та опублікований інформаційний текст наступного змісту: ОСОБА_7 - звільнено! , ОСОБА_3 своїм указом звільнив корумпованого голову Новомосковської районної державної адміністрації Сагайдака. Чиновник очолив Новомосковську районну державну адміністрацію завдяки народному депутату України від ОСОБА_4 Вадиму ОСОБА_5 . До призначення на посаду голови Новомосковського району Володимир Сагайдак очолював Новомосковську міжрайонну юстицію, саме там він і подружився з нардепом ОСОБА_5 , і вони на пару стали займатися рейдерськими захопленнями фермерських господарств. Колишнього голову Новомосковської районної державної адміністрації Володимира ОСОБА_6 чекають в НАБУ на допитах .

В свою чергу, позивачем суду доведений факт поширення недостовірної інформації.

Суду доведено, що внаслідок поширення цієї інформації було порушено особисті немайнові права позивача, оскільки в них містяться відомості про події, та факти, які не відповідають дійсності та перекручені.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що зазначена інформація є недостовірною, а тому позов в частині визнання інформації недостовірною є обґрунтований та таким, що підлягає задоволенню.

Пункт 25 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи передбачає, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

На переконання суду, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, так як саме такий спосіб спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Згідно до статтею 280 ЦК України , якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи зазначається, що відповідно до положень ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України не посягати на права та свободи честь і гідність людей.

При цьому в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 6-639цс17 викладене наступне. У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Проте, ухвалюючи рішення в справі про захист гідності, честі чи ділової репутації публічної особи, суд також повинен дотримуватись основоположних принципів права, зокрема презумпції невинуватості.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана інформація не знайшла свого підтвердження, являється недостовірною, та такою, що негативно впливає на репутацію позивача, який займав посаду голови райдержадміністрації, тобто був публічною особою, яка потенційно може зазнати гострої та сильної громадської критики, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави, та його безпосередні дії становлять суспільний інтерес.

Положеннями статей 3-6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, яка схвалена 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи визначено, що оскільки політичні діячі вирішили апелювати до довіри громадськості та погодились виставити себе на публічне політичне обговорювання, а тому вони підлягають ретельному громадському контролю та потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у ЗМІ з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.

Посадові особи повинні погодитись з тим, що вони підлягатимуть громадському контролю та критиці, особливо в ЗМІ, з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції, тієї мірою, якою це є необхідним для забезпечення прозорості та відповідального виконання їхніх обов`язків.

Гумористичний та сатиричний жанр, захищений статтею 10 Конвенції, дозволяє більший ступінь перебільшення та навіть провокації доти, доки це не вводить громадськість в оману щодо фактів.

Політичні діячі не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. Тому на ЗМІ, які критикують політичних діячів, не повинні накладатися суворіші санкції відповідно до національного законодавства. Цей принцип також застосовується до посадових осіб. Відхід від цього правила є допустимими лише у випадках, коли це є украй необхідним для забезпечення можливості виконання належним чином посадовими особами своїх функцій.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, яку позивач визначив у розмірі 100000 грн., оскільки будучи публічною особою, ОСОБА_1 повинен бути готовим до більш прискіпливого громадського контролю. В даному випадку суду не доведено, що внаслідок розповсюдження недостовірної інформації, набута позивачем суспільна оцінка ділових і професійних якостей зазнала моральної шкоди у розмірі, визначеному у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-283 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до головного редактора Сільська газета ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Сільська газета про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, що була поширена відносно ОСОБА_1 липня 2019 року, в номері газети №10 суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета на третій сторінці, у статті під назвою Перші кроки до справедливості: Президент Зеленський звільняє та притягує до відповідальності корупціонерів Новомосковщини , на якій розміщена фотографія позивача та опублікований інформаційний текст наступного змісту: ОСОБА_7 - звільнено! , ОСОБА_3 своїм указом звільнив корумпованого голову Новомосковської районної державної адміністрації Сагайдака. Чиновник очолив Новомосковську районну державну адміністрацію завдяки народному депутату України від ОСОБА_4 Вадиму ОСОБА_5 . До призначення на посаду голови Новомосковського району Володимир Сагайдак очолював Новомосковську міжрайонну юстицію, саме там він і подружився з нардепом ОСОБА_5 , і вони на пару стали займатися рейдерськими захопленнями фермерських господарств. Колишнього голову Новомосковської районної державної адміністрації Володимира ОСОБА_6 чекають в НАБУ на допитах .

Визнати недостовірною інформацію, що була поширена відносно ОСОБА_1 липня 2019 року, в номері газети №10 суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета на третій сторінці, у статті під назвою Перші кроки до справедливості: Президент Зеленський звільняє та притягує до відповідальності корупціонерів Новомосковщини , на якій розміщена фотографія позивача та опублікований інформаційний текст наступного змісту: ОСОБА_7 - звільнено! , ОСОБА_3 своїм указом звільнив корумпованого голову Новомосковської районної державної адміністрації Сагайдака. Чиновник очолив Новомосковську районну державну адміністрацію завдяки народному депутату України від ОСОБА_4 Вадиму ОСОБА_5 . До призначення на посаду голови Новомосковського району Володимир Сагайдак очолював Новомосковську міжрайонну юстицію, саме там він і подружився з нардепом ОСОБА_5 , і вони на пару стали займатися рейдерськими захопленнями фермерських господарств. Колишнього голову Новомосковської районної державної адміністрації Володимира ОСОБА_6 чекають в НАБУ на допитах .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція газети Сільська газета та головного редактора Сільська газета Бібко Юлію Вікторівну спростувати недостовірну інформацію, яка була викладена щодо ОСОБА_1 , в номері газети №10 суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета від 12 липня 2019 року, на третій сторінці, у статті під назвою Перші кроки до справедливості: Президент Зеленський звільняє та притягує до відповідальності корупціонерів Новомосковщини , на якій розміщена фотографія позивача та опублікований інформаційний текст наступного змісту: ОСОБА_7 - звільнено! , ОСОБА_3 своїм указом звільнив корумпованого голову Новомосковської районної державної адміністрації Сагайдака. Чиновник очолив Новомосковську районну державну адміністрацію завдяки народному депутату України від ОСОБА_4 Вадиму ОСОБА_5 . До призначення на посаду голови Новомосковського району Володимир Сагайдак очолював Новомосковську міжрайонну юстицію, саме там він і подружився з нардепом ОСОБА_5 , і вони на пару стали займатися рейдерськими захопленнями фермерських господарств. Колишнього голову Новомосковської районної державної адміністрації Володимира ОСОБА_6 чекають в НАБУ на допитах , у найближчому випуску газети суспільно-політичного видання Придніпров`я Сільська газета , після набрання рішенням законної сили, опублікувати спростування недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Сільська газета на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодуваннясудового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути з головного редактора Сільська газета ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

В іншій частині позову ОСОБА_1 , - відмовити.

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

-відповідач 1: головний редактор Сільська газета Бібко Юлія Вікторівна, адреса місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вулиця Гетьманська, будинок 28, код ЄДРПОУ 42756692 (адреса проживання: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Троїцьке, вулиця Чкалова, будинок 47)

-Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція газети Сільська газета , код ЄДРПОУ 42756692, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вулиця Гетьманська, будинок 28.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя О.В.Сорока