Рішення

від 09.07.2020 по справі 233/555/20

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/555/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Аллік Ю.М.,

представника позивача Байгуш О.Ю.,

представника відповідача Різниченко О. ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Костянтинівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ про розірвання договорів оренди земельної частки (паю) та за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_2 про визнання права оренди, -

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2020 року адвокат Байгуш О.Ю., який діяв від імені та в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовною заявою до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , в якій зазначив, що 01 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ПрАТ АПК-ІНВЕСТ було укладено договір оренди земельної частки (паю), який був зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради 01 вересня 2014 року за № 195. Згідно умов договору відповідачеві було передано в оренду земельну частку (пай) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, яка належала позивачеві на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 132196. У подальшому позивачка скористалася правом на виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та 06 травня 2019 року зареєструвала у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку та отримала витяг, згідно якого вона є власником земельної ділянки площею 5,5839 га, кадастровий номер 1422481500:35:000:0086, що розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У зв`язку із тим, що договір оренди земельної частки (паю) припинив свою дію та позивачка прийняла рішення у подальшому господарювати самостійно на своїй земельній ділянці нею 11 грудня 2019 року на адресу відповідача було направлено лист з проханням повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:35:000:0086 в стані, придатному для використання за цільовим призначенням, як це передбачено п. 3.1 Договору оренди земельної частки (паю) та утриматися від вчинення дій, які б перешкоджали позивачеві використовувати земельну ділянку. Однак, до теперішнього часу позивачу не була повернута земельна ділянка та не було надано відповіді на лист. Факт продовження використання відповідачем спірної земельної ділянки підтверджується відомостями, наданими Білокузьминівською сільською радою, а саме листом від 14.01.2020 року за №14. Позивачка бажає самостійно обробляти належну їй земельну ділянку. Вважає, що інакше ніж у судовому порядку її порушені права не можуть бути поновлені та просить суд розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 вересня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 195.

Відповідач ПрАТ АПК-ІНВЕСТ звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання права оренди, зазначивши, що 01 квітня 2014 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 01 вересня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 195, згідно умов якого було передано в оренду земельну частку (пай) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 132196. 01 квітня 2014 року сторонами було укладено Акт приймання-передачі земельної частки (паю), за яким ОСОБА_2 передала, а ПрАТ АПК-ІНВЕСТ прийняло у володіння та використання (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена у межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом. Пунктом 2.3 Договору встановлений 20-річний строк його дії, що на даний момент не сплинув. Починаючи з дати укладення договору позивачем за зустрічним позовом виконуються та не порушуються його умови. При цьому, відповідачем за зустрічним позовом порушено умови укладеного договору та норми чинного законодавства щодо виконання обов`язку повідомити про виділення земельної ділянки в натурі та у подальшому переукласти договір з ПрАТ АПК-ІНВЕСТ . Так, у порушення п.3.1 договору та вимог закону ОСОБА_2 не повідомила своєчасно позивача про отримання нею державного акту, чим грубо порушила права орендаря. Укладеним між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_2 договором оренди земельної частки (паю) передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі, договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений і може бути змінений лише за згодою сторін. Аналогічні положення стосовно переукладення договору, які носять імперативний характер, містяться і в абзаці 2 Перехідних положень Закону України Про оренду землі . Отже, під час укладення договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_2 вчинила волевиявлення щодо правових наслідків подальшої реалізації ним права на виділ земельної ділянки - переукладення договору оренди землі з орендарем на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки. ОСОБА_2 протиправно вчинила односторонню відмову від взятого на себе зобов`язання з переукладання договору оренди, чим порушила права та законні інтереси позивача як орендаря та користувача земельної ділянки. Позивач за зустрічним позовом - ПрАТ АПК-ІНВЕСТ просить визнати право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0086, площею 5,5839 га за орендарем ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , зареєстрованого 01 вересня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 195.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2020 року зустрічну позовну заяву ПрАТ АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_2 про визнання права оренди об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 , від імені та вінтересах якої діє адвокат Байгуш О.Ю., до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору оренди земельної частки (паю).

В судовому засіданні представник позивача за первісними позовом - ОСОБА_3 , підтримав первісний позов в повному обсязі, посилаючись на викладені в ньому обставини, зазначивши, що вважає договір оренди земельної частки (паю) таким, що припинив свою дію, але оскільки це не визнається відповідачем за зустрічним позовом, порушене право ОСОБА_2 підлягає захисту саме шляхом розірвання цього договору на підставі ст.ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі ; проти задоволення зустрічного позову заперечував, вважаючи заявлені вимоги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Представники ПрАТ АПК-ІНВЕСТ заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , зазначивши, що підстави для припинення (розірвання) договору оренди земельної частки (паю) відсутні, оскільки припинення дії договорів оренди земельних паїв може мати місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, встановлених Законом України Про оренду землі та за згодою сторін. Зустрічний позов підтримали, вказуючи, що станом на день розгляду справи договір оренди земельної частки (паю) не припинено, тож, оскільки ОСОБА_2 не визнається право оренди ПрАТ АПК-ІНВЕСТ за земельною ділянкою кадастровий номер 1422481500:35:000:0086, площею 5,5839 га, а відсутність відомостей про державну реєстрацію речового права позивача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зумовлює його порушення, вказане право підлягає захисту шляхом визнання його судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 01 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ПрАТ АПК-Інвест було укладено договір оренди земельної частки (паю) відповідно до п.п.1.1, 2.2, 2.3 якого орендодавець ОСОБА_2 передає, а орендар приймає у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом терміном на 20 років (а.с.45-48).

Дана земельна частка (пай) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів належала ОСОБА_2 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №132196 (а.с.11).

При укладенні договору оренди сторони узгодили розмір орендної плати та її виплату один раз на рік - у грудні поточного року.

Відповідно до п.2.3 договору оренди земельної частки (паю) сторони дійшли згоди про те, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством.

Згідно позначки у договорі, його зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 195 від 01 вересня 2014 року за підписом посадової особи ОСОБА_5 , скріплено печаткою Білокузьминівської сільської ради (а.с.47), що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119.

01 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ПрАТ АПК-Інвест було підписано акт приймання - передачі земельної частки (паю) відповідно до умов укладеного договору оренди від 01 квітня 2014 року (а.с.49).

Відповідно до довідки Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 14 січня 2020 року № 14, 01 вересня 2014 року було зареєстровано договір оренди земельної частки (паю) на 4,66 га між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_2 , у книзі реєстрації договорів Білокузьминівської сільської ради за № 195, що підтверджується відповідним витягом книги реєстрації. На даний час земельна ділянка (пай) 4,66 га обробляється ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (а.с.18).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 06 травня 2019 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0086, площею 5,5839 га (а.с.12).

11 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ письмово, повідомивши про реєстрацію 06 травня 2019 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0086, площею 5,5839 га, через що зобов`язання сторін з оренди земельної частки (паю) є припиненими. У зв`язку із прийнятим рішенням обробляти свою земельну ділянку у подальшому особисто ОСОБА_2 просила повернути їй земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0086 в стані, придатному для її використання за цільовим призначенням, а також утриматись від дій, які б перешкоджали їй як власнику використовувати дану земельну ділянку (а.с.13-15).

Частиною 2 статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України , статтею 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322 визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

При відмові орендаря розірвати цей договір та припинити користування земельною ділянкою право власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в загальному порядку.

Згідно з частинами 2-4 статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203 , 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Верховний Суд України в Постанові від 28 березня 2007 року по цивільній справі № 6-7167сво06 виклав наступну правову позицію: відповідно до п. 17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державним актів на право приватної власності на землю. З огляду на зазначене, з часу отримання позивачами державних актів на право приватної власності на землю вони набули статусу власників земельних ділянок, тобто змінився предмет оренди та статус орендодавців, а тому договори слід вважати припиненими. Положення п. 8 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України та Розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про оренду землі щодо переукладення договору оренди земельної частки (паю) не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов`язок на переукладення договору оренди.

Судом встановлено, що ПрАТ АПК-Інвест уклало договір оренди земельної частки (паю) із ОСОБА_2 , як з власником сертифікату на право на земельну частку (пай), який вважався правовстановлюючим документом та був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та реєстрації позивачем права власності на земельну ділянку - до 07 травня 2019 року, що відповідає пункту 17 Розділу X Перехідні положення ЗК України .

Враховуючи, що з 06 травня 2019 року ОСОБА_2 набула статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_2 з 06 травня 2019 року слід вважати припиненим.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено статтею 399 ЦК України право володіння припиняється у разі, зокрема, відмови володільця від володіння майном, витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

При відмові орендаря розірвати цей договір та припинити користування земельною ділянкою право власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом ПрАТ АПК-ІНВЕСТ відмовляється розірвати договір оренди земельної частки (паю) та заперечує проти припинення використання належної позивачці ОСОБА_2 на праві власності земельної ділянки.

Згідно з частинами другою - четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, зважаючи на встановлені судом обставини щодо припинення між сторонами у справі правовідносин з оренди земельної частки (паю) й відсутності волевиявлення позивача ОСОБА_2 на подальше використання орендаремПрАТ АПК-ІНВЕСТ належної їй на праві власності земельної ділянки, суд приходить висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог ОСОБА_2 , від імені та вінтересах якого діє адвокат Байгуш О.Ю., до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору оренди земельної частки (паю) та вважає за необхідне їх задовольнити .

Щодо доводів представника відповідача за первісним позовом про порушення позивачем ОСОБА_2 вимог земельного законодавства, а саме неповідомлення після набуття права власності на земельну ділянку про це орендаря протягом одного місяця, суд зауважує, що факт неповідомлення орендаря про набуття орендодавцем права власності на земельну ділянку не впливає на зміну юридичного статусу земельної ділянки та його наслідки.

Стосовно вимог зустрічного позову ПрАТ АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_2 про визнання права оренди суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У даній справі встановлено, що позивач за зустрічним позовом ПрАТ АПК-ІНВЕСТ уклав договір оренди з ОСОБА_2 як власником сертифікату на право на земельну частку (пай), та вказаний сертифікат був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та реєстрації ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0086 площею 5,5839 га.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на наведене, суд вважає, що доводи позивача ПрАТ АПК-ІНВЕСТ за зустрічним позовом не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Тому, враховуючи висновок суду про припинення дії договору оренди земельної частки (паю) та необхідність задоволення первісного позову ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, зустрічний позов ПрАТ АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_2 про визнання права оренди до задоволення не підлягає, оскільки не ґрунтується на законі.

Твердження представника позивача за зустрічним позовом про імперативність норми перехідних положень Закону України Про оренду землі щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю), яким укладено договір оренди землі, а саме щодо переукладення договору оренди землі відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, суд не бере до уваги, як неспроможні.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення первісного позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ПрАТ АПК-Інвест на користь позивача за первісним позовом підлягають відшкодуванню витрати, пов`язані зі сплатою судового збору (а.с.1). Також, у зв`язку із відмовою у задоволенні зустрічного позову, витрати пов`язані зі сплатою ПрАТ АПК-Інвест судового збору (а.с.39) слід віднести на рахунок позивача за зустрічним позовом - ПрАТ АПК-Інвест .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), від імені тав інтересах якого діє адвокат Байгуш Олексій Юрійович (місце здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_2 ), до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ (адреса місцезнаходження: с. Рівне Покровського району, вул. Шопена, 1-а; ЄДРПОУ 34626750) про розірвання договору оренди земельної частки (паю) - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної частки (паю), укладений 01 квітня 2014 року між Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_2 , зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради 01 вересня 2014 року за № 195.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ (адреса місцезнаходження: с. Рівне Покровського району, вул.Шопена, 1-а; ЄДРПОУ 34626750) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання права оренди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 09 липня 2020 року.

Повний текст рішення виготовлений 17 липня 2020 року.

Суддя