Ухвала

від 23.07.2020 по справі 372/2335/20

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2335/20

Провадження № 2-з-50/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви ,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2020 року заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,11 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський р-н. с. Старі Безрадичі, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223187700:07:006:0048, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , до подачі позовної заяви.

В обґрунтування вимог про забезпечення позову заявник зазначає, що він, ОСОБА_1 , на сьогодні є законним власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 3223187700:07:006:0048, яка перебуває у володінні ОСОБА_2 як добросовісного набувача, оскільки була набута ним на підставі Договору дарування від 21.10.2012 року укладеного з ОСОБА_3 (особою, яка не мала права відчужувати земельну ділянку, що встановлено постановою Верховного Суду від 24.06.2020) та посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник I.A. за реєстровим № 636. Заявник ОСОБА_1 посилаючись на те, що він має реальні побоювання укладення нових договорів з іншими особами, що призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення його порушених прав в межах предмета та підстав пред`явленого ним в майбутньому позову до Обухівського районного суду Київської області про витребування майна у добросовісного набувача, а також істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, постановленого за результатами його розгляду у разі задоволення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові документи, суд зазначає наступне.

Приписами статті 149 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно дост.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1ст.153ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України .

Згідно з нормамистатті 150 ЦПК України , позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1ст. 151ЦПК України ).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9від 22грудня 2006року Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.1ст. 81ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 просить в своїй заяві про забезпечення позову накласти заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,11 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський р-н. с. Старі Безрадичі, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223187700:07:006:0048, яка відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , а тому проведення будь-яких дій без його згоди з вказаною земельною ділянкою згідно діючого законодавства України, що регулює відносини щодо відчуження нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок, не є можливим.

Окрім того, заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на наявність будь-яких реальних ризиків та на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Окрім того, з наданих заявником письмових документів, що досліджені судом, вбачається, що спір між сторонами існує з 31.05.2016 року, коли відбулось звернення до суду з первісним позовом і заінтересована особа ОСОБА_2 обізнаний про претензії ОСОБА_1 , але ні з заяви, ні з письмових документів, що надані заявником, не вбачається, що ОСОБА_2 вживав дії щодо відчуження земельної ділянки, з приводу якої існує спір, з метою ухилення від виконання рішення суду.

За таких обставин, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, так як вважає доводи такої недостатніми та не доведеними належними засобами, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 149 - 153 Цивільного процесуального кодексу,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Київського апеляційного суду відповідно до статей 353, 354 ЦПК України.

Суддя Висоцька Г.В.