Рішення

від 22.07.2020 по справі 403/241/20

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/241/20

Провадження №2/403/119/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Годованець І. А.

при секретарі судового засідання: Остапенко Н.М.

з участю:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради (відділ з питань реєстрації) Кіровоградської області та ОСОБА_2 про зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду позов до відповідача Устинівської селищної ради (відділ з питань реєстрації) Кіровоградської області та відповідача ОСОБА_2 про зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Позовні вимоги мотивуються тим, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та її державної реєстрації. Захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання прав. Державна реєстрація права власності проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття права власності.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано за нею право на володіння та користування на земельну ділянку, площею 0.852 га, що перебувала у користуванні ОСОБА_2 , та яка належить їй на праві власності відповідно до Державного акта на право на земельну ділянку, загальною площею 9.81 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Державна реєстрація права власності проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття права власності. Захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання прав. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради (відділ з питань реєстрації) Кіровоградської області та до неї про зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку підлягають задоволенню частково, так як державна реєстрація права на земельну ділянку здійснюється державним реєстратором. При виготовленні проектної документації та при проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку, в тому числі, порушено її право на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка належить їй на праві власності відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку.

У судове засідання представник відповідача Устинівської селищної ради (відділ з питань реєстрації) Кіровоградської області не з`явився, про день та час судового розгляду справи по суті повідомлений належним чином, заяви про відкладення, проведення судового засідання у відсутність представника чи про причини неявки не подано.

Заслухавши учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступні обставини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2018 року у справі №823/378/16 (оскаржувалося рішення про реєстрацію оренди земельної ділянки за іншою особою) дійшла висновку, що спір не має ознак приватноправового характеру, якщо предметом перевірки в цій справі є виключно дотримання державним реєстратором як суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, зокрема, правомірність здійснення повторної реєстрації, у разі наявного та зареєстрованого тотожного права на цю земельну ділянку за іншим користувачем. Отже, вирішуючи питання про розмежування юрисдикції, суди повинні звертати увагу на предмет обґрунтування позову.

У постанові від 25 липня 2018 року у справі №128/3652/16?ц Велика Палата Верховного Суду встановила публічно-правовий характер спору, оскільки предмет і підстава позову жодним чином не пов`язані з майновими правами, виконанням чи невиконанням цивільно-правових угод, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії нотаріуса як державного реєстратора, який діє як суб`єкт владних повноважень. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 червня 2018 року у справі №820/4146/17, від 18 вересня 2018 року у справі №823/235/16, від 29 серпня 2018 року у справі №807/719/15 звертає увагу, що оскарження рішення про державну реєстрацію, яке є наслідком реалізації сторонами у справі прав на спірне нерухоме майно, підлягає розгляду за правилами господарського чи цивільного судочинства.

Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення ч.1 ст.15 ЦК України ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (ст.13 ЦК), захист прав і свобод людини і громадянина судом (ч.1 ст.55 ЦК). Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 ст.14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Частинами 1-4 ст.116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Статті 116, 118 ЗК України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Згідно ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. У постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року (справа № 6-33цс13) зазначено висновок про те, що судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками. Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, та у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки.

У Державному акті на право на земельну ділянку, серія: КР; №9086294, виданого 25 лютого 2005 року Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 9.81 га, кадастровий номер: 3525880400:02:000:2394, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

У Державному акті на право на земельну ділянку, серія: КР; №081458, виданого 26 грудня 2005 року Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зазначено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 1.99 га, кадастровий номер: 3525880400:02:000:5011, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийнято постанову у справі № 681/1039/15-ц, у якій суд зазначив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовлення землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами . Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів. Тобто, при добросовісному виконанні набувачем земельної ділянки обов`язків щодо узгодження меж з користувачами чи власниками суміжних земельних ділянок, у разі, якщо користувач чи власник суміжної земельної ділянки безпідставно ухилився від погодження меж та не підписав акт, сама відсутність такого акта погодження меж не свідчить про незаконність рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу земельної ділянки у власність. Відповідно до ст.55 Закону України Про землеустрій , встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Власники та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Згідно п.3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року за №376, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Таким чином, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду. Суд розглядає справи по відновленню меж земельної ділянки, тобто спір про поновлення права, яке існувало у разі його можливого порушення. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (ч.ч.4,5 ст.158 ЗК України). Частиною 1 ст.15 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються, крім іншого, такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі. Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про Державний земельний кадастр , державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Згідно ч.1 ст.106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який у свою чергу є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок на праві приватної власності. У спірних правовідносинах між сторонами, межі земельних ділянок погоджені із суміжними землевласниками, землекористувачами, що підтверджується Актом про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки. Згідно матеріалів справи встановлено, що земельна ділянка, власник ОСОБА_1 , та земельна ділянка, власник ОСОБА_2 , винесені в натурі, тобто на місцевості, визначено їх межі. Пунктом 1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 1.99 га, кадастровий номер: 3525880400:02:000:5011, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області з 26 грудня 2005 року.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 9.81 га, кадастровий номер: 3525880400:02:000:2394, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області з 25 лютого 2005 року. У плані меж земельної ділянки, кадастровий номер: 3525880400:02:000:2394, що додається до Державного акта на право на земельну ділянку, серія: КР; №9086294, виданого 25 лютого 2005 року Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області Павлюк Тетяні Олександрівні на право власності на земельну ділянку зазначено, що земельна ділянка загальною площею 9.81 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області складається із земельної ділянки за АДРЕСА_1 НОМЕР_1 , площею 6.20 га та земельної діянки за №394-2, площею 3.61 га.

Відповідно до Рішення №РВ-3500477422018 від 13 серпня 2018 року державним кадастровим реєстратором прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з наступних підстав: невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: XSD Схема; Наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин земельної ділянки із земельною ділянкою, кадастровий номер: 3525880400:02:000:5011. Площа співрадає на 23.61%. Знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Таким чином, на підставі матеріалів справи та письмових документів встановлено, що межі земельних ділянок накладаються одна на одну. Земельна ділянка ОСОБА_2 , частково, площею 0.852 га, накладається на земельну ділянку за АДРЕСА_1 НОМЕР_2 , площею 3.61 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2019 року позовні вимоги задовольнено частково. Визнано за ОСОБА_1 право на володіння та користування в частині на земельну ділянку, площею 0.852 га, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Державного акта на право на земельну ділянку, серія: КР; №9086294, виданого 25 лютого 2005 року Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, на земельну ділянку, загальною площею 9.81 га, кадастровий номер: 3525880400:02:000:2394, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Відмовлено у позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку та скасувати запис у Поземельній книзі відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Відмовлено у позовних вимогах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку, скасувати запис у Поземельній книзі відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та визнати право власності та користування на спірну земельну ділянку. Учасниками справи судове рішення в апеляційному порядку не оскаржено. Судове рішення набрало законної сили в установленному законом порядку. Частинами 1-3 ст.158 ЗК України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Пунктом 9 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Частинами 1,2,3 ст.31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що Реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення. Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору. Судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_1 право на володіння та користування в частині на земельну ділянку, площею 0.852 га, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 , яка накладається в межах земельної ділянки за АДРЕСА_1 НОМЕР_2 , площею 3.61 га, яка належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Державного акта на право на земельну ділянку, серія: КР; №9086294, виданого 25 лютого 2005 року Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, на земельну ділянку, загальною площею 9.81 га, кадастровий номер: 3525880400:02:000:2394, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Частиною 2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання прав. Державна реєстрація права власності проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття права власності. При встановлених обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради (відділ з питань реєстрації) Кіровоградської області та ОСОБА_2 про зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку підлягають задоволенню. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За заявою позивача ОСОБА_1 у справі судові витрати не стягуються (не відшкодовуються) на її користь з другої сторони.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, - В И Р І Ш И В : Зобов`язати державного кадастрового реєстратора здійснити за ОСОБА_1 державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 3.61 га, відповідно до Державного акта на право на земельну ділянку, серія: КР №9086294, виданого 25 лютого 2005 року Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, на земельну ділянку, загальною площею 9.81 га, кадастровий номер: 3525880400:02:000:2394, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. За заявою позивача ОСОБА_1 у справі судові витрати не стягуються (не відшкодовуються) на її користь з другої сторони. На рішення може бути подано апеляційну скаргу на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Рішення суду, ухвалене під час дії карантину, набуває чинності після його закінчення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 24 липня 2020 року.

Суддя І. А. Годованець