Рішення

від 23.07.2020 по справі 160/5910/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року Справа № 160/5910/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) третя особа: публічне акціонерне товариство "Конструкторське бюро "Дніпровське" (вул. Будівельників, 34, м.Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 14308411) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

29 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Конструкторське бюро "Дніпровське", в якій позивач просить:

- визнати неправомірним рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2020 щодо зменшення розміру встановленої пенсії з 8563,19 грн до 8263.94 грн.

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.03.2020 пенсії ОСОБА_1 ;

- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору в сумі 840 грн 80 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем був отриманий лист від головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому містилось рішення про утримання надміру виплачених пенсій № 545 від 20.03.2020 року.

Це рішення прийнято відповідачем на підставі нової довідки про заробітну плату, наданої підприємством АТ Конструкторське бюро Дніпровське , тому був проведений перерахунок пенсійної виплати шляхом зменшення пенсії позивача, з чим позивач не погоджується.

На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року відкрито провадження у справі № 160/5910/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з приписами ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року від відповідача було витребувано належним чином завірену копію пенсійної справи та запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідачем зазначено, що при проведенні інвентаризації пенсійних справ було прийнято рішення щодо перевірки первинних документів, на підставі яких була видана довідка №48 про заробітну плату за період з липня 1995 по червень 2000, оскільки значена довідка потребує обґрунтованості її видачі і достовірності зазначених сум заробітної плати первинним документам, тому довідку було направлено на проведения зустрічної перевірки до відділ контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до акту № 410/10.3-13 від 06.02.2020 року проведено перевірки дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів, наданих для обчислення пенсії, у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено невідповідності сум заробітної плати за попередньою довідкою №48 конструкторським бюро Дніпровське видано нову довідку №60/00-15 від 06.02.2020 року, за якої суми відповідають розрахунковим листам за 1995-1999 роки.

Враховуючи той факт, що довідка № 48 (фіктивна) не підтверджувалась первинними документами відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснений відповідно до неї розрахунок пенсії, з урахуванням заробітної плати за період 01.01.1995 по 31.12.1999 з сумами заробітної плати, які не відповідають первинним документам, не є законним, у зв`язку з чим позивачу проведено контроль нарахування, за яким розмір пенсійної виплати з 01.03.2020 року становить 8263,94 грн., що є вірним відповідно до довідки №60/00-15 від 06.02.2020 року і не може бути іншим. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року , яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

Враховуючи наведене, судом продовжено розгляд справи до 23.07.2020 року з метою недопущення порушення прав відповідачів на подачу відзиву до суду, права позивача подачі відповідей на відзиви та надання судом належної оцінки поданим поясненням учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером з 2009 року, що підтверджується пенсійним посвідченням № 763482 серії ААД, копія якого наявна в матеріалах справи.

Головним управлінням проведена інвентаризація пенсійних справ та прийнято рішення щодо перевірки первинних документів, зокрема, перевірки довідки про заробітну плату позивача за період з 01.01.1995 року по 31.12.199 року, за результатами перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту головного управління Пенсійного фонду України складено акт від 06.02.2020 року № 410/10.3-13.

Відповідно до акту від 06.02.2020 року № 410/10.3-13 відділом контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту головного управління Пенсійного фонду України встановлено, що в розрахункових листах за період з січня 1995 року по грудень 1999 року під табельним номером 094062 значиться ОСОБА_1 , місяць та рік, за який нараховується заробітна плата, до нарахування заробітної плати, всього нараховано, утримання, сума утримано, до видачі.

При перевірці сум заробітної плати, які вказані в довідці за 1995-1999 роки відповідачем встановлено, що містяться розбіжності та рекомендовано надати нову довідку з врахуванням розбіжностей.

Публічним акціонерним товариством Конструкторське бюро Дніпровське надано довідку № 60/00-15 від 06.02.2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 . Також, в довідці зазначено, що довідка видана за період з 01.01.1996 ро по 31.12.1999 року на підставі первинних документів (особистих рахунків, розрахункових відомостей із заробітної плати), за період роботи з 01.01.1996 року по 31.12.1999 року ,які зберігаються на підприємстві АТ Конструкторське бюро Дніпровське за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, 34.

31.03.2020 року позивачем отриманий лист від головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому містилось рішення про утримання надміру виплачених пенсій № 545 від 20.03.2020 року, де зазначалось, що невідомою організацією виданий фіктивний документ, внаслідок чого за період з 01.03.2020 року по 31.03.2020 року утворилась переплата у розмірі 299,25 грн.

Після надання підприємством АТ Конструкторське бюро Дніпровське нової довідки про заробітну плату за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсійної виплати шляхом зменшення до 8263,94 грн з 01.03.2020 року.

Не погодившись з діями відповідача щодо зменшення позивачу пенсійних виплат з 8563,19 грн на 8263,94 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел регулюються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які вилягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та Інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно із частиною другою статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" , і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до статті 101 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-XII) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Статтею 103 названого закону передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Відповідно до пункту 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2014 року N 25-3), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача останнім допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб`єкта владних повноважень не було.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року у справі 6-91цс14, від 22 січня 2014 року у справі 6-151цс13 та Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 487/3380/16-а, які є обов`язковими для виконання судами всіх інстанцій.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені надмірно проведені виплати пенсії виплачені позивачу не з вини пенсіонера, будь-яких даних про зловживання з боку позивача або подання ним недостовірних даних відповідачем не надано та не встановлено.

Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Оскільки у справі, яка розглядається, не було встановлено обставин, за яких допускається стягнення відповідачем з пенсіонера зайво виплачених сум пенсій, як от не надано доказів про вчинення саме позивачем зловживань (недобросовісності), що призвели до безпідставної виплати йому сум пенсії, то у відповідача були відсутні підстави для утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок про те, що позовні вимоги про визнання неправомірним рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2020 щодо зменшення розміру встановленої пенсії з 8563,19 грн до 8263,94 грн та зобов`язання головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.03.2020 пенсії ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема, в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 статті 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Суд зробив висновок, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно з ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1720476522 від 28.05.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) третя особа: публічне акціонерне товариство "Конструкторське бюро "Дніпровське" (вул. Будівельників, 34, м.Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 14308411) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати неправомірним рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2020 щодо зменшення розміру встановленої пенсії з 8563,19 грн до 8263.94 грн.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.03.2020 пенсії ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук