Рішення

від 21.07.2020 по справі 200/14823/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2020 р. Справа№200/14823/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представник позивача: не з`явився

представниця відповідача: Ярова С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Донспецсервіс» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК Донспецсервіс (далі - позивач, ТК Донспецсервіс ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2019 № 0000090509.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач безпідставно збільшив позивачу податкове зобов`язання з податку на додану вартість (далі ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 756 247,00 грн., та нарахував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 378 123,50 грн. по взаємовідносинам позивача з контрагентами-постачальниками з таких підстав.

По-перше, податкові накладні контрагентів після їх перевірки на рівня ДФС України, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), що підтверджується відповідними витягами.

По-друге, складський облік на підприємстві ведеться у електронному вигляді, позаяк, помилки у веденні бухгалтерського обліку не є підставою для позбавлення права на податковий кредит. У свою чергу позивачем до перевірки надано первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій, які були предметом перевірки.

По-третє за чинною судовою практикою податкова інформація за наявності первинних документів не є виключним доказом нездійснення господарських операцій. Аналогічно і щодо недоліків заповнення товаро-транспортних накладних, видаткових накладних тощо та відсутності довіреностей на отримання ТМЦ.

По-четверте, діючим законодавством не передбачено повноваження податкового органу щодо визнання правочинів недійсними, або повноваження щодо встановлення відповідності укладеного договору вимогам ЦК України та ГК України, або право визнавати первинні документи такими, що суперечать вимогам законодавства.

Крім того, позивач звертає увагу, що за усталеною судовою практикою та практикою Європейського суду з прав людини, наявність певних неузгодженостей у господарських операціях, чи дій, що можуть свідчити про отримання податкової вигоди між контрагентами, не спростовує реальність господарських операцій безпосередньо між позивачем та такими підприємствами.

При цьому, позивач наголошує на принципі індивідуальної відповідальності за змістом якого він не може зазнавати негативних наслідків, за результати діянь інших осіб, що перебувають поза його впливом.

14 січня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого відповідач проти позову заперечує з таких мотивів.

Згідно висновків Акта перевірки від 27.08.2019 № 874/05-99-14-10/39118792 встановлено порушення:

1. ведення бухгалтерського та податкового обліку;

2. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України у результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 756 247,00 грн., у тому числі: за березень 2018 року на суму 51 325,00 грн; за вересень 2018 року на суму 24 238,00 грн.; за жовтень 2018 року на суму 196 960,00 грн.; за листопад 2018 року на суму 412 136,00 грн.; за грудень 2018 року на суму 44 615,00 грн.; за березень 2019 року на суму 26 973,00 грн.

Вищезазначені висновки зроблені перевіряючими на підставі первинних документів, податкової інформації, наявної в інформаційному ресурсі ДПС, даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Виявлені порушення мали місце у зв`язку із непідтвердженням перевіркою здійснення товарних операцій позивачем з постачальниками: ТОВ ІМПЕРА ЛЮКС , ТОВ ЛАКВА СТРОЙ ТОВ Колорі Трейд , ТОВ Консалтінг Брю . Тобто такі ТМЦ не постачались, у первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувалися. У зв`язку із чим, первинні документи, надані до перевірки на підтвердження таких операцій, не мають юридичної сили первинних документів.

Більше того, окремі первинні документи (видаткові накладні) надані позивачем до перевірки містять значні недоліки, деякі документи взагалі не надано.

Податковим органом констатовано, що контрагенти позивача не володіють достатніми трудовими та матеріальними ресурсами для реалізації укладених з позивачем угод, що свідчить про нереальний характер таких господарських операцій, а єдиним змістом останніх є отримання позивачем податкової вигоди.

Відповідач звертає увагу суду на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі № 810/3124/15.

25 лютого 2020 року позивачем на вимогу ухвали суду від 12.02.2020 надано клопотання про залучення доказів та письмових пояснень щодо спірних господарських операцій.

Протокольною ухвалою суду від 27.02.020 підготовче провадження у справі продовжено.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотання сторін.

Представник позивача до підготовчого засідання, призначеного на 21.07.2020 не з`явився, належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи, станом на момент розгляду справи, до суду не надходило.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 205 КАС України та із врахуванням думки представниці відповідача, розгляд справи здійснив за відсутності належним чином повідомленого позивача.

Ухвалою суду від 21.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у цей же день, проти чого представниця відповідача не заперечувала.

У судовому засіданні від 21.07.2020 представниця відповідача проти вимог позовної заяви заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.

Фактичні обставини встановлені судом такі.

ТОВ ТК Донспецсервіс зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (код ЄДРПОУ 39118792), місцезнаходження юридичної особи: 84500, Донецька обл., місто Бахмут, вул. Петровського, будинок 123, перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Донецькій області, Бахмутське управління, Бахмутська ДПІ.

ГУ ДФС у Донецькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ТК Донспецсервіс , за період діяльності з 01.03.2018 по 31.03.2018 та з 01.09.2018 по 30.11.2018 з метою перевірки достовірності формування та віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту та податкового зобов`язання в деклараціях з податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками: ТОВ ІМПЕРА ЛЮКС за березень 2018 року, ТОВ ЛАКВА СТРОЙ за вересень-жовтень 2018 року з урахуванням віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у листопаді 2018, ТОВ Колорі Трейд за жовтень 2018 року з урахуванням віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у листопаді 2018, ТОВ Консалтінг Брю за листопад 2018 року з урахуванням віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у грудні 2018 та березні 2019 року та контрагентом-покупцем Нью Комодитез Лоджистикс за листопад 2018 року за результатами якої складено акт від 27.08.2019 № 874/05-99-14-10/39118792. (далі - акт перевірки від 27.08.2019)

Копія наказу від 06.08.2019 № 1437 вручена директору 13.08.2019. З направленням на проведення перевірки директора ознайомлено 13.08.2019. Перевірка проведена з відома та у присутності директора.

Відповідно висновку акта перевірки від 27.08.2019 податковим органом встановлено порушення:

ведення бухгалтерського та податкового обліку;

п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України у результаті чого занижено суму ПДВ до сплати на загальну суму 756 247,00 грн., утч: за березень 2018 року - 51 325,00 грн.; за вересень 2018 року - 24 238,00 грн.; за жовтень 2018 року - 196 960,00 грн.; за листопад 2018 року - 412 136,00 грн.; за грудень 2018 року - 44615,00 грн.; за березень 2019 року - 26 973,00 грн.;

ТОВ ТК Донспецсервіс , не погодившись із висновками акта перевірки, звернулось до ГУ ДПС у Донецькій області із запереченнями від 09.09.2019 № 106. За результатами розгляду заперечень та у зв`язку із ненаданням підприємством додаткових документів, ГУ ДПС у Донецькій області листом від 25.09.2019 № 6809/10/05-99-05-06 повідомило, що висновки викладені податковим органом у акті перевірки від 27.08.2019 відповідають діючому законодавству.

30 вересня 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000090509, яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України, у зв`язку із чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на загальну суму 1 134 375,50 грн., утч за основним платежем - 756 247,00 грн. та 378 123,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження (скарга ТОВ ТК Донспецсервіс від 11.10.2019 № 125) рішенням ДПС України від 12.12.2019 № 12753/6/99-00-08-05-02 скарга підприємства залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення (далі - ппр) є предметом спору у даній справі.

Фактичні обставини, що стали підставою для прийняття оскаржуваного ппр, встановлені судом, такі.

У ході проведення перевірки підприємству вручено запит від 13.08.2019 № б/н про надання документів (копій документів) за визначеним переліком. Листом від 14.08.2019 № 89 ТОВ ТК Донспецстрой надано належним чином завірені копії документів із визначеними контрагентами (перелік наведено у додатку № 2 до акта)

На підставі аналізу наданих документів встановлено нижчевикладені порушення.

Щодо ТОВ Імпера Люкс .

Між ТОВ ТК Донспецстрой та ТОВ Імпера Люкс укладено договір поставки від 14.07.2017 № 14/07/17-1, який до перевірки не надано.

Рахунок на оплату не містить ПІБ особи, що склала відповідний рахунок, а також не містить банківських реквізитів постачальника ТОВ Імпера Люкс , містить посилання на договір поставки № 14/07/17-1.

До перевірки не надано документи на оприбуткування, картки складського обліку.

В наданій ТТН не заповнено розділ про вантажно-розвантажувальні операції.

До перевірки не надано: шляхові листи, посвідчення про відрядження, авансові звіти про витрати на відрядження.

Від ГУ ДФС у Харківській області отримано узагальнену податкову інформацію від 05.11.2018 № 110/20-40-12-14-17/41335669 щодо Імпера Люкс , де зазначено, що за звітні періоди працювало у штаті 5 осіб (згідно звіту форма Д4), згідно звіту форма 1ДФ інформація відсутня; аналіз можливостей виконання оформлених господарських договорів свідчить про відсутність такої; інформація про земельні ресурси/транспортні засоби/складські приміщення інші матеріальні ресурси, наявність кваліфікованого персоналу - відсутня; місцезнаходження товариства встановлено, надано документи, що підтверджують місцезнаходження останнього.

В межах договору про відступлення права вимоги від 19.04.2018 № 12-8 ТОВ ТК Донспецсервіс здійснено перерахування грошових коштів у безготівковій формі на поточний рахунок ТОВ Марвест .

Відповідно до податкової інформації, що міститься у ЄРПН, контрагентом-постачальником ТОВ Імпера Груп було ТОВ ЛЕУСКОНАЛ за яким не простежується ланцюг постачання ТМЦ від виробників до кінцевого споживача та вбачається підміна номенклатури товарів.

Висновок податкового органу полягає у тому, що аналізовані операції носять нереальний характер, у зв`язку із відсутністю реального придбання, відсутністю матеріальних можливостей реалізації операцій, відсутність інформації про зберігання товару, транспортування товару, залучення сторонніх організацій для реалізації угод (в ЄРПН відповідні податкові накладні відсутні).

Щодо ТОВ Лаква Строй .

Між ТОВ ТК Донспецстрой та ТОВ Лаква Строй укладено договір поставки від 11.09.2018 № 11/09-1.

Рахунок на оплату від 17.09.2018 до перевірки не надано.

Інші надані рахунки не містять ПІБ особи, що склала відповідний рахунок, а також не містить банківських реквізитів постачальника ТОВ Лаква строй .

Видаткові накладні не містять ПІБ особи, що відпустила товар.

До перевірки не надано документи на оприбуткування, картки складського обліку.

Довіреності на отримання товару не виписувались.

У наданій ТТН не заповнено розділ про вантажно-розвантажувальні операції та наявні інші недоліки.

До перевірки не надано: шляхові листи, посвідчення про відрядження, авансові звіти про витрати на відрядження.

Розрахунки з ТОВ Лаква строй здійснено у безготівковій формі, згідно платіжних доручень.

Поточний рахунок ТОВ Лаква строй закритий 02.04.2019. Податкова звітність з 2019 року не подається.

Від ГУ ДФС у Харківській області отримано узагальнену податкову інформацію від 21.01.2019 № 121/20-40-57-05-33/42111273 та від 31.01.2019 № 226/20-40-57-05-33/42111273 щодо ТОВ Лаква строй , де зазначено, що місцезнаходження товариства не встановлено. За звітні періоди працювало у штаті 15 осіб (згідно звіту форма Д4), за жовтень 2018 - 5 осіб, згідно звіту форма 1-ДФ працювало 15 осіб; аналіз можливостей виконання оформлених господарських договорів свідчить про відсутність такої; не відомо чи залучалися сторонні ресурси.

Відповідно до податкової інформації, що міститься у ЄРПН, контрагентом-постачальником ТОВ Лаква строй було ТОВ Райсел Інвест за яким не простежується ланцюг постачання ТМЦ від виробників до кінцевого споживача та вбачається підміна номенклатури товарів.

Висновок податкового органу полягає у тому, що аналізовані операції носять нереальний характер, у зв`язку із відсутністю реального придбання, відсутністю матеріальних можливостей реалізації операцій, відсутність інформації про зберігання товару, транспортування товару, залучення сторонніх організацій для реалізації угод (в ЄРПН відповідні податкові накладні відсутні).

Щодо ТОВ Колорі Трейд .

Між ТОВ ТК Донспецсервіс та ТОВ Колорі Трейд укладено договір поставки від 03.09.2018 № 3-09/2018-1.

Рахунки на оплату не містять ПІБ особи, що склала відповідні рахунки, а також не містить банківських реквізитів постачальника ТОВ Колорі Трейд .

Видаткові накладні не містять ПІБ особи, що відпустила товар та даних договору.

До перевірки не надано документи на оприбуткування, картки складського обліку.

Довіреності на отримання товару не виписувалися

В наданій ТТН не заповнено розділ про вантажно-розвантажувальні операції. До перевірки не надано: шляхові листи, посвідчення про відрядження, авансові звіти про витрати на відрядження.

В платіжних дорученнях зазначено договір поставки від 15.10.2018 № 15/10/18-1, до перевірки надано договір поставки від 11.09.2018 № 11/09-1.

Згідно баз даних ДФС поточний рахунок ТОВ Колорі Трейд закритий 05.03.2019, додаткова угода до договору поставки від 03.09.2018 № 3-09/2018-1 про зміну реквізитів до перевірки не надано.

Від ГУ ДФС у Харківській області отримано узагальнену податкову інформацію від 04.02.2019 № 239/20-40-57-05-33/42078598 щодо ТОВ Колорі Трейд . За звітні періоди працювало у штаті 10 осіб (згідно звіту форма 1-ДФ за 4 квартал 2018 року), згідно звіту форма Д4 за жовтень 2018 працювало 10 осіб; аналіз можливостей виконання оформлених господарських договорів свідчить про відсутність такої; не відомо чи залучалися сторонні ресурси.

Факт відсутності відомостей про наявні у підприємства матеріальні та трудові ресурси, відсутність документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність підприємства свідчить, що ТОВ Колорі Трейд не могло здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до податкової інформації, що міститься у ЄРПН, контрагентом-постачальником ТОВ Колорі Трейд було ТОВ ДІСЕРІ за яким не простежується ланцюг постачання ТМЦ від виробників до кінцевого споживача та вбачається підміна номенклатури товарів.

Висновок податкового органу полягає у тому, що аналізовані операції носять нереальний характер, у зв`язку із відсутністю реального придбання, відсутністю матеріальних можливостей реалізації операцій, відсутність інформації про зберігання товару, транспортування товару, залучення сторонніх організацій для реалізації угод (в ЄРПН відповідні податкові накладні відсутні)

Щодо ТОВ Консалтінг Брю .

Між ТОВ ТК Донспецсервіс та ТОВ Консалтінг Брю укладено договір поставки від 30.10.2018 № 30/10/18-1.

Рахунки на оплату не містять ПІБ особи, що склала відповідні рахунки, а також не містить банківських реквізитів постачальника ТОВ Консалтінг Брю .

Видаткові накладні не містять ПІБ особи, що відпустила товар та даних договору.

До перевірки не надано документи на оприбуткування, картки складського обліку.

Довіреності на отримання товару не виписувалися.

В наданій ТТН не заповнено розділ про вантажно-розвантажувальні операції. До перевірки не надано: шляхові листи, посвідчення про відрядження, авансові звіти про витрати на відрядження.

Від ГУ ДФС у Харківській області отримано узагальнену податкову інформацію від 28.03.2019 № б/н щодо ТОВ Консалтінг Брю за звітний період, де зазначено про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Ціна продажу товарів, аналогічних до договору поставки від 30.10.2018 № 30/10/18-1, перевищує вартість придбання у 100 разів, що є свідченням нереальності таких операцій.

Згідно звіту форма Д4 за листопад 2018 року працювало 4 особи; згідно фінансовому звіту СМП на 31.12.2018 наявні основні засоби на суму 966,7 тис. грн.; інформація про об`єкти оподаткування - відсутня.

Відповідно до податкової інформації, що міститься у ЄРПН, контрагентом-постачальником ТОВ Консалтінг Брю були: ТОВ ПРОМОУТ ТОРГ , ТОВ ДОГІС , ТОВ КРОКСІ за яким не простежується ланцюг постачання ТМЦ від виробників до кінцевого споживача та вбачається підміна номенклатури товарів, відсутність матеріально-технічної бази, трудових ресурсів.

Висновок податкового органу полягає у тому, що аналізовані операції носять нереальний характер, у зв`язку із відсутністю реального придбання, відсутністю матеріальних можливостей реалізації операцій, відсутність інформації про зберігання товару, транспортування товару, залучення сторонніх організацій для реалізації угод (в ЄРПН відповідні податкові накладні відсутні)

Позивачем до матеріалів справи надано:

Договір оренди об`єктів нерухомості, під`їзного шляху від 01.12.2017 № 17/12/01-1 та додаткову угоду до нього, за змістом якого ПП Єврогарант-КВТ , як орендодавець, передає у строкове платне користування ТОВ ТК Донспецсервіс , як орендарю, обладнання, нежитлові приміщення, під`їзний залізнодорожній шлях, для використання у господарській діяльності, строком до 30.11.2020, з правом пролонгації. До вказаного договору додано Акт приймання-передачі від 01.12.2017.

Нотаріально посвідчені договори найму від 15.07.2016, за змістом якого ОСОБА_1 , як наймодавець, передає у найм (оренду), а ТОВ ТК Донспецсервіс , як наймач, приймає у користування належні наймодавцю такі транспортні засоби: Mercedes-benz atego 818, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип тз - вантажний фургон; AG-G3382ПБ ФХУ13НГ на шасі ГАЗ 3302-418, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип тз - вантажний фургон; Volkswagen lt 35 реєстраційний номер НОМЕР_3 , тип тз - вантажний вантажопасажирський; Opel vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тип тз - вантажний фургон малотонажний; Opel vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_5 тип тз - вантажний вантажопасажирський.

Строк дії до 15.07.2019.

У ТОВ ТК Донспецсервіс наявні:

атестат виробництва з додатком, зареєстрований у реєстрі 19.10.2018 за №А3.183.012-18, дійсниц до 18.10.2021, яким засвідчено що стан надання послуги: поточні та капітальні ремонти тепловозів серій ТГМ4 в/і, ТГМ6 в/і, ТЕМ2 в/і, ТЕМ15 в/і, ЧМЕ3 в/і, ТГМ23 в/і. надається у відповідності до нормативних документів згідно. з додатком;

сертифікат відповідності серія ВГ зареєстрований у реєстрі за №А9.097.00329-15, терміном дії з 10.04.2015 до 09.04.2018, послуга з капітального ремонту тепловозів ТГМ4, ТГМ6, ТЕМ2, ТЕМ15, кранів залізничних ЕДК, КДЕ, та їх модифікацій;

сертифікат відповідності з додатком зареєстрований у реєстрі за №А9.183.045-18, терміном дії з 18.10.2018 до 18.10.2021, послуга з поточних та капітальних ремонтів тепловозів серій ТГМ4 в/і, ТГМ6 в/і, ТЕМ2 в/і, ТЕМ15 в/і, ЧМЕ3 в/і, ТГМ23 в/і.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Імпера Люкс .

Договір поставки від 14.07.2017 № 14/07/17-1 у матеріалах справи відсутній, вимоги ухвали суду від 21.05.2020 позивачем не виконано.

Видаткова накладна від: 27.03.2018 № 84 (реквізити наявні) на суму 307 950,00 грн.; рахунок на оплату від 27.03.2018 № 84 на суму 307 950,00 грн.; ТТН від 27.03.2018 № 3/27/2018; податкова накладна від 27.03.2018 № 84 на загальну суму 307 950,00 грн., у т. ч. 51 325,00 грн.

Наказ від 26.03.2018 № 22-ОД про відрядження директора ОСОБА_2 , із закріпленням автотранспорту для виконання договірних зобов`язань.

Договір про відступлення права вимоги від 19.04.2018 № 12-8, укладений між ТОВ Імпера Люкс (первісний кредитор) ТОВ МАРВЕСТ (новий кредитор) та ТОВ ТК Донспецсервіс (боржник) про те, що цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною Первісного кредитора при виконанні грошового зобов`язання, що виникає з Договору поставки від 14.07.2017 № 14/07/17-1. Пункт 2. Первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги і стає кредитором з Основним договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником у розмірі 565 070,00 грн. Договір набирає чинності з дня його підписання.

До вказаного договору складено Акт взаємозаліку (перенесення заборгованості) від 19.04.2018 № 1, визначений розмір заборгованості складає 565 070,00 грн.

Згідно банківських виписок від 24.04.2018: АТ Укрсиббанк та Альфа-Банк ТОВ ТК Донспецсервіс перераховано грошові кошти у розмірі 191 705,00 грн. та 145 000,00 грн. відповідно за договором від 19.04.2018 № 12-8 на користь ТОВ МАРВЕСТ .

Щодо взаємовідносин з ТОВ ЛАКВА СТРОЙ .

Договір поставки від 11.09.2018 № 11/09/-1 між ТОВ ЛАКВА СТРОЙ (постачальник) та ТОВ ТК Донспецсервіс (покупець) предметом якого є зобов`язання постачальника передати у власність покупцеві товари (вузли та запасні частини до маневрових тепловозів). Кількість та асортимент визначається у рахунках та накладних, складених постачальником. Оплата - безготівкова, на поточний рахунок постачальника, з відстрочкою платежу. Передача товару за видатково-прибутковою накладною. Поставка на умовах самовивозу покупцем та за його рахунок. Інші умови поставки за угодою сторін

Виконання вказаного договору опосередковано:

видаткова накладна від 17.09.2018 № 63 (відсутня посада, ПІБ особи постачальника) на суму 145 426,80 грн.; рахунок на оплату від 17.09.2018 № 63 на суму 145 426,80 грн.; ТТН від 17.09.2018 № ВН-17/09;

видаткова накладна від 18.10.2018 № 119 на суму 352 888,00 грн.; рахунок на оплату від 18.10.2018 № 394 на суму 352 888,00 грн.; ТТН від 18.10.2018 № ВН-18/10;

видаткова накладна від 22.10.2018 № 120 на суму 428 200,02 грн.; рахунок на оплату від 22.10.2018 № 396 на суму 428 200,02; ТТН від 22.10.2018 № ВН-22/10;

видаткова накладна від 23.10.2018 № 121 на суму 369 160,07 грн.; рахунок на оплату від 23.10.2018 № 397 на суму 369 160,07; ТТН від 23.10.2018 № ВН-22/10;

видаткова накладна від 25.10.2018 № 122 на суму 390 000,00 грн.; рахунок на оплату від 25.10.2018 № 397 на суму 390 000,07; ТТН від 25.10.2018 № ВН-25/10;

видаткова накладна від 31.10.2018 № 127 на суму 360 000,00 грн.; рахунок на оплату від 31.10.2018 № 398 на суму грн. 360 000,00 грн.; ТТН ВН-31/10 (ФОП Беліков).

Додаткова угода № 1 від 09.01.2018 до договору перевезення від 08.05.2014 № 08/05/14 між ТОВ ТК Донспецсервіс , як замовник, та ФОП ОСОБА_3 , як перевізник, про внесення змін до п. 9.2 договору шляхом продовження дії до 31.12.2019. Усі інші умови залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Акт надання послуг від 31.10.2018 про надання ФОП ОСОБА_3 транспортних послуг з перевезення за маршрутом м. Харків - м. Костянтинівка на загальну суму 3 584,00 грн.

Накази від 18.10.2018 № 72/1-ОД, від 22.10.2018 № 73/1-ОД, від 23.10.2018 № 73/2, від 25.10.2018 № 73/3-ОД, від 29.10.2018 № 77/1-ОД, про відрядження директора ОСОБА_2 , із закріпленням автотранспорту для виконання договірних зобов`язань з ТОВ ЛАКВА СТРОЙ .

Згідно виписки АТ Укрсиббанк від 28.08.2019 обліковуються операції з перерахування коштів на ім`я ТОВ ЛАКВА СТРОЙ , датовані 15-17.11.2018 з призначенням платежу за ТМЦ згідно договору № 11/09-1 від 11.09.2018 у сумі 154 370,00 грн.

Податкові накладні:

від 17.09.2018 № 63 на загальну суму 145 426,80 грн., у т.ч. ПДВ - 24 237,80 грн.;

від 18.10.2018 № 119 на загальну суму 352 888,07 грн., у т.ч. ПДВ - 58 814,68 грн.;

від 22.10.2018 № 120 на загальну суму 428 200,02 грн., у т.ч. ПДВ - 71 366,67 грн.;

від 23.10.2018 № 121 на загальну суму 369 160,07 грн., у т.ч. ПДВ - 61 526,68 грн.;

від 25.10.2018 № 122 на загальну суму 390 000,02 грн., у т.ч. ПДВ - 65 000,00 грн.;

від 29.10.2018 № 201 на загальну суму 343 080,0 грн., у т.ч. ПДВ - 57 180,00 грн.;

від 31.10.2018 № 127 на загальну суму 360 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 60 000,00 грн.

Картка рахунку 631 за вересень-грудень 2018 року по контрагенту ТОВ Лаква строй договір № 11/09-1.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 станом на 13.08.2019, де обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 1 891 304,95 грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ КОЛОРІ ТРЕЙД .

Договір поставки від 03.09.2018 № 3-09/2018-1 між ТОВ КОЛОРІ ТРЕЙД (постачальник) та ТОВ ТК Донспецсервіс (покупець) предметом, якого є зобов`язання постачальника передати у власність покупцю вузли та запасні частини до маневрових тепловозів. Кількість та асортимент визначається у накладних. Оплата - на умовах після оплати, на підставі рахунків. Передача товару за видатково-прибутковою накладною. Поставка на умовах самовивозу покупцем (DAP). Термін дії - з моменту підписання і скріплення печатками і діє до 31.12.2019, у будь-якому випадку до повного фактичного виконання.

Виконання вказаного договору опосередковано:

видаткова накладна від 29.10.2018 № 201 (відсутня посада ПІБ особи постачальника) на суму 343 080,00 грн.; рахунок на оплату від 29.10.2018 № 201 на суму 343 080,00 грн.; ТТН від 29.10.2018 № 29/10;

видаткова накладна від 17.10.2018 № 205 (відсутня посада, ПІБ особи постачальника) на суму 400 676,93 грн.; рахунок на оплату від 17.10.2018 № 205 на суму 400 676,93 грн.; ТТН від 17.10.2018 № 17/10.

Накази від 17.10.2018 № 72-ОД, від 29.10.2018 № 77/1-ОД про відрядження директора ОСОБА_2 , із закріпленням автотранспорту для виконання договірних зобов`язань з ТОВ Колорі Трейд .

Податкові накладні:

від 17.10.2018 № 205 на загальну суму 400 676,92 грн., у т.ч. ПДВ - 66 779,49 грн.;

від 29.10.2018 № 201 на загальну суму 343 080,00 грн., у т.ч. ПДВ - 57 180,00 грн.;

Картка рахунку 631 за вересень-грудень 2018 року по контрагенту ТОВ КОЛОРІ ТРЕЙД .

Щодо взаємовідносин з ТОВ КОНСАЛТІНГ БРЮ .

Договір поставки від 30.10.2018 № 30/10/18-1 між ТОВ КОЛОРІ ТРЕЙД (постачальник) та ТОВ ТК Донспецсервіс (покупець) предметом якого є зобов`язання постачальника поставити покупцеві товар на умовах цього договору. Кількість та асортимент визначається у видаткових накладних. Оплата на поточний рахунок постачальника, на умовах після оплати. Передача товару за видатковою накладною та рахунком. Поставка здійснюється транспортом продавця та за його рахунок. Термін дії - з моменту підписання і скріплення печатками і діє протягом 2-ох років, закінчення терміну дії не звільняє від відповідальності.

Виконання договору опосередковано:

видаткова накладна від 01.11.2018 № 34 на суму 384 506,22 грн.; рахунок на оплату від 01.11.2018 № 34; ТТН від 10.11.2018 № 01/11;

видаткова накладна від 05.11.2018 № 35 на суму 345 575,21 грн.; рахунок на оплату від 05.11.2018 № 35; ТТН від 05.11.2018 № 05/11;

видаткова накладна від 07.11.2018 № 72 на суму 280 492,00 грн.; рахунок на оплату від 07.11.2018 № 72; ТТН від 07.11.2018 № 05/11;

видаткова накладна від 12.11.2018 № 73 на суму 161 838,00 грн.; рахунок на оплату від 12.11.2018 № 73; ТТН від 12.11.2018 № 12/11;

видаткова накладна від 16.11.2018 № 122 на суму 267 690,00 грн.; рахунок на оплату від 16.11.2018 № 122; ТТН від 16.11.2018 № 16/11.

Накази від 31.10.2018 № 78-ОД, від 02.11.2018 № 78/1-ОД, від 12.11.2018 № 80/1-ОД, від 06.11.2018 № 78/2-ОД від 09.11.2018 № 79-ОД про відрядження директора ОСОБА_2 , із закріпленням автотранспорту для виконання договірних зобов`язань з ТОВ Консалтінг Брю .

Податкові накладні:

від 01.11.2018 № 34 на загальну суму 384 506,40 грн., у т.ч. ПДВ - 64 084,40 грн.;

від 05.11.2018 № 35 на загальну суму 345 575,21 грн., у т.ч. ПДВ - 57 595,87 грн.;

від 12.11.2018 № 73 на загальну суму 161 838,00 грн., у т.ч. ПДВ - 29 973,00 грн.;

Згідно виписки АТ Укрсиббанк від 28.08.2019 обліковуються операції з перерахування коштів на ім`я ТОВ Консалтінг Брю , датовані 28.11.2018, 03.12.2018, 14.12.2018 з призначенням платежу за ТМЦ згідно договору № 30/10/2018 на суму 151 212,47 грн.

Картка рахунку 631 за листопад-грудень 2018 року по контрагенту ТОВ Консалтінг Брю за договором постачання № 30/10/18-1.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 станом на 13.08.2019, де обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 1 288 889,36 грн.

У підтвердження використання придбаних у перелічених вище постачальників ТМЦ позивачем надано:

Договір на ремонт тепловозів ТЕМ-2 від 07.05.2018 № 07/05/18-1 про те, ТОВ Нью Комодитез Лоджистикс (як замовник) доручає ТОВ ТК Донспецсервіс (як підрядник) виконати ремонт та реостатні випробування маневрових тепловозів серії ТЕМ-2У № 9338 та № 9216 у об`ємі КР-1, згідно планових калькуляцій на загальну суму 5 396 112,00 грн.

До вказаного договору сторонами складено додаткові угоди від 02.07.2018. Виконання опосередковано актами приймання передачі тепловозів у ремонт від 16.05.2018; дефектними актами від 22.06.2018; розшифруванням статей витрат сировина і матеріали ; актом приймання-передачі ходових і реостатних випробувань маневрового тепловозу серії ТЕМ-2У № 9216 та № 9338 від 09.11.2018; акт приймання виконаних робіт по ремонту тепловозів ТЕМ-2У № 9216 та № 9338 власності ТОВ Нью Комодитез Лоджистикс від 09.11.2018 додаток № 5 до договору № 07/05/18-1 від 07.05.2018, всього на суму 6 750 306,00 грн.; планова кошторисна калькуляція № 1 на ремонт тепловозу ТЕМ-2У № 9338 та № 9216 у об`ємі КР-1.

За встановлених фактичних обставин справи, правова позиція суду обґрунтована таким.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частиною 4 ст. 9 КАС України закріплено, що адміністративне судочинство здійснюється на принципі офіційного з`ясування усіх обставин справи, що передбачає обов`язок суду вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За змістом вказаних нормативних приписів вбачається обов`язок суду здійснити перевірку правомірності та обґрунтованості, на підставі належних доказів, висновків податкового органу, що послугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України)

Керуючись таким висновком, суд, виходячи зі змісту спірного акта перевірки, встановив, що доводи податкового органу про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України обґрунтовані висновком про нереальність господарських операцій з постачальниками, оскільки непідтверджено операції з купівлі-продажу за ланцюгом постачання, контрагенти позивача не володіють достатніми матеріальними та трудовими ресурсами для здійснення відповідної господарської діяльності, не підтверджено у повному обсязі операції з траспортування ТМЦ, видаткові накладні та ТТН містять недоліки у заповнені.

Підпункт.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пункт 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пункт 185.1 ст. 185 ПК України. Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст. 187 ПК України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1ст.188 ПК України).

Пункт 198.1 ст.198 ПК України. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 198.3 ст.198 ПК України. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Абзац 1-2 п. 201.10 ст.201 ПК України. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені ст. 44 ПК України, відповідно до п.п. 44.1 та 44.2 якої для цілей оподатковування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

На підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами, надані первинні документи, що описані та досліджені судом вище.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначений ч. 2 ст. 9 Закону № 996, а саме:

назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Пункт 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пункт 2.4. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пункт 2.5. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Питання договору поставки врегульовано Цивільним кодексом України та ст.ст. 265 - 271 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Висновки суду.

Суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 15.12.2015 справа № 21-4266а15) та Верховного Суду (постанова від 19.03.2019 справа № 809/1718/15) для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Керуючись викладеним та у зв`язку із наявністю достатніх первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ Імпера люкс , суд відхиляє посилання відповідача на відсутність договору поставки від 14.07.2017 № 14/07/17-1, як підстава для висновку про нереальність господарських операцій.

У продовження вказаного, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Верховним Судом у постанові від 12.12.2019 справа № 814/1439/17 указано, що сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 справа №816/809/17 зазначив таке: …норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

У свою чергу, судом при дослідженні письмових доказів у цій частині спірних правовідносин, встановлено перебування усіх контрагентів позивача, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на період спірних правовідносин) у стані діючих підприємств.

Також, з наданих позивачем доказів вбачається, що укладені договори мали на меті настання реальних правових наслідків, номенклатура ТМЦ, що придбавалися, відповідає основному виду діяльності позивача та такі ТМЦ використані у господарській діяльності, що свідчить про наявність ділової мети.

Щодо доводів про недоліки у заповненні видаткових накладних та ТТН, відсутність сертифікатів якості, подорожніх листів.

Відповідно до постанов Верховного Суду від 11.09.2018 справа № 820/477/18, від 11.12.2018 справа № 807/143/16, від 14.11.2019 справа № 802/1986/16-а, від 20.03.2020 справа № 520/399/19, від 16.04.2020 справа № 805/5017/15-а товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

У свою чергу посилання на відсутність подорожніх листів на транспортування ТМЦ є неприйнятним, оскільки витрати та податковий кредит сформовані по факту придбання товару, а не транспортних послуг (перевезення).

Щодо неможливості виконання господарської операції протягом одного дня. Судом встановлено, що перевезення здійснювалось за маршрутами: Харків - Костянтинівка, орієнтовна відстань 224,2 км. Щодо контрагентів: маршрут Київ - Харків орієнтовна відстань 518,1 км. Директор позивача відряджений до Харкова наказами, датованими днем, що передує даті поставки. Відповідачем не надано доказів, що транспорт відповідних контрагентів не здатен подолати вказану відстань (518,1 км.) протягом 1 дня.

Верховним Судом у постанові від 05.09.2019 року справа № 520/10016/18 зазначено: Щодо посилань скаржника у касаційній скарзі щодо відсутності у видатковій накладній від 16 листопада 2017 року №РН-1116/08 посилань на прізвище, ім`я та по батькові особи, яка отримала товар, а також реквізитів відповідної довіреності, колегія суддів зауважує, що сукупність наданих позивачем і до перевірки, і до суду першої інстанції первинних документів, що стосуються поставки товару за вказаною видатковою накладною (кронштейн до світильника, накладка захисна, захисна решітка, гумова прокладка до скла світильника), а саме податкова накладна, платіжне доручення, документи щодо подальшого використання вказаного товару у власній господарській діяльності, свідчить про реальний характер правочину. Допущений ТОВ Лайт Тек в оформленні вказаної накладної недолік не може бути самостійною підставою для твердження про відсутність здійснення поставки товару за спірною накладною .

При досліджені наявних у матеріалах справи видаткових накладних судом установлено відсутність ініціалів та посади осіб, що такі підписали. Разом із тим на усіх видаткових накладних наявні підписи посадових осіб та печатки підприємств.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 20.12.2018 справа № 910/19702/17 та від 29.01.2020 справа № 916/922/19 дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 09.11.2018 справа №805/1681/17-а, від 21.12.2018 справа № 805/2030/16-а, від 14.11.2019 справа № 802/1986/16-а, від 12.02.2020 справа № 440/3783/18 документи щодо якості товару, наприклад сертифікати відповідності, висновки державної санітарно - епідеміологічної експертизи, паспорти якості, не є первинними документами у розумінні вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на підставі яких формуються показники податкової звітності, а відтак, відсутність цих документів під час перевірки не означає, що фактичної поставки товару не було.

Щодо відсутності довіреностей, то як установлено судом вище, ТМЦ отримувалися директором позивача ОСОБА_2 , що відповідає п. 2.5 Положення № 88.

У свою чергу, наказ Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, яким затверджено Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 30.09.2014 № 987.

Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 16.04.2020 справа № 805/5017/15-а про те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

Також суд погоджується із аргументами позивача, що можливе недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Вказане знайшло відображення у постанові Верховного Суду від 06.05.2020 справа №2а-11967/12/2670: Також судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами податкового органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено. .

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

У рішенні Euromak Metal DOO проти Колишньої Югославської Республіки Македонія (від 14 червня 2018 року № 68039/14) Європейським Судом з прав людини констатовано порушення Протоколу № 1 (захист власності), оскільки компанію скаржника, незважаючи на той факт, що вона в повному обсязі виконала свої власні зобов`язання з ПДВ, національні органи влади позбавили права вираховувати ПДВ, який вона сплатила за отримані товари, внаслідок обставин, які вона не контролювала, а саме невиконання постачальниками своїх податкових зобов`язань.

Згідно з рішенням Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10 платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв`язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту.

Вказана правова позиція зберегла свою чинність у постановах Верховного Суду, зокрема, від 08.04.2019 справа № 810/4559/15, від 24.04.2019 справа № 821/4495/14.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до положень КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

З аналізу наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем у спосіб надання належних доказів, спростовано висновки податкового органу про нереальний характер господарських операцій позивача з переліченими вище контрагентами.

Натомість податковим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Аналогічне викладено у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 справа №813/2749/16 та від 16.07.2020 справа № 820/539/16.

Оскільки, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування за основним платежем то, відповідно, є необґрунтованим застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Так як, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплаті судового збору, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (ч. 1 ст 139 КАС України).

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Донспецсервіс» (84500, Донецька область м. Бахмут, вул. Петровського, 123, ЄДРПОУ 39118792) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 43142826) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 30.09.2019 №0000090509.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Донспецсервіс» (84500, Донецька область м. Бахмут, вул. Петровського, 123, ЄДРПОУ 39118792) судовий збір у розмірі 17 015 (сімнадцять тисяч п`ятнадцять) грн. 57 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 21 липня 2020 року, повний текст рішення виготовлений 23 липня 2020 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Буряк