Рішення

від 24.07.2020 по справі 420/1499/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1499/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Приватного підприємства ТАРНАДА до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом приватного підприємства ТАРНАДА до Головного управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення рішення №000551508 від 19.11.2019 р. форми "Н", про стягнення 8007,5грн, за нібито допущене порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за період - вересень 2016 р.;

- податкове повідомлення рішення №000549508 від 19.11.2019 р. форми "Р", про стягнення 306505 грн. за нібито допущені порушення при сплати податку на прибуток із штрафними санкціями на суму 90 126 грн. та усього на загальну суму 450 631 грн.

- податкове повідомлення рішення №000550508 від 19.11.2019 р. форми "Р" про стягнення 847358 грн. за нібито допущені порушення при сплаті ПДВ із штрафними санкціями 211847 грн., та усього на загальну суму 1059231 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

За результатами проведеної планової, виїзної, документальної перевірки ПП ТАРНАДА відповідачем складено Акт №000017/15-32- 05-09/31597041 від 09.10.2019 р., наслідком якого було винесення:

ППР №000551508 від 19.11.2019 р. форми Н , про стягнення 8007,5 грн., за допущене порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за період - вересень 2016 р.

ППР №000549508 від 19.11.2019 р. форми Р , про стягнення 306505 грн. за допущені порушення при сплати податку на прибуток із штрафними санкціями на суму 90126 грн. та усього на загальну суму 450631 грн.

ППР №000550508 від 19.11.2019 р. форми Р про стягнення 847358 грн. за нібито допущені порушення при сплаті ПДВ, із штрафними санкціями 211847 грн, та усього на загальну суму 1059231 грн.

На думку позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Щодо в ППР №9000551508 від 19.11.2019.

З Акту перевірки встановлено, що ПП ТАРНАДА своєчасно виставляло податкові накладні по господарським операціям на загальну суму 64518 грн., однак вони не були прийняті.

У зв`язку із відмовою ДФС в реєстрації вказаних накладних, - ПП ТАРНАДА було спрямовано скаргу до ДФС яка залишилась без задоволення . Тобто, в наступному саме ці накладні, які були подані але не зареєстровані ДФС незважаючи на спрямування відповідної скарги - не були включені до податкових зобов`язань з ПДВ.

Після здійснення необхідних коригувань та уточнень ПП ТАРНАДА , зареєструвала податкові накладні на загальну суму 80070,5 грн. із порушенням 15 денного строку.

Отже, порушення податкового законодавства ПП ТАРНАДА відбулося через обставини, що не залежали від платника податків.

Щодо ППР №000549508 від 19.11.2019.

Позивач звертає увагу на те, що встановлені ДФС обставини які, можуть свідчити про нереальність господарських операцій, на сам перед пов`язані із сумнівами що стосуються не об`єкта перевірки ПП ТАРНАДА та його контрагента, а взагалі третьої ланки в ланцюгу.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від належності виконання своїх зобов`язань контрагентом - контрагента, фактичної сплати ними податку до бюджету.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 10.03.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі призначено на 02.04.2020 року.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача Головного управління ДФС в Одеській області 12.03.2020 року, що підтверджується розпискою про отримання нарочно копії судового рішення, ухвали.

25.03.2020 року за вх. №13284/20 від Головного управління ДФС в Одеській області, за підписом представника С.В. Аветюк (за довіреністю) надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

Головне управління ДПС в Одеській області позов не визнає, та не погоджується з доводами позивача з наступних причин.

За результатами планової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства ТАРНАДА з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 роки, складено Акт від 09.10.2019 року № 000017/15-32-05-09/31597041 на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення - податкове повідомлення рішення №000551508; №000549508; №000550508 від 19.11.2019 року.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ПП ТАРНАДА показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 встановлено заниження на загальну суму 2 002 808 грн., в тому числі в наступних податкових періодах:

2017 р. на суму 1 034 330 грн.,

2018 р. на суму 968 478 грн.

Станом на 31.12.2018 року по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по взаємовідносинам із ПП ІНТЕРПРОТЕКТ обліковуються кредиторська заборгованість у сумі 94487,00 грн.

Відповідно до опрацьованої в ході перевірки податкової інформації, яка зібрана згідно ст.ст. 72 і 73 Податкового кодексу України, даних Єдиного реєстру податкових накладних, щодо придбання ПП ІНТЕРПРОТЕКТ фарби у контрагента-постачальника ТОВ "ЕНЕРГОБУД КАРГО", який відповідно до результатів опрацювання зібраної податкової інформації реалізує продукцію, відмінну від придбаної по ланцюгу постачання, та надає послуги при відсутності трудових ресурсів та основних засобів (власних чи орендованих).

Таким чином, у ПП ІНТЕРПРОТЕКТ встановлено обрив ланцюга постачання. Надані до перевірки договори поставки, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні не відповідають визначенню первинних документів,

Отже, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 встановлено його заниження всього у сумі 360505 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 роки встановлено їх заниження, всього в сумі 64518 грн., у тому числі з розрізі податкових періодів.

Перевіркою встановлено, що в перевіряємому періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 ПП ТАРНАДА здійснював реалізацію товару ТОВ "ЮСК СЕРВИС" код ЄДРПОУ 40212979 відповідно до видаткових та податкових накладних, усього на суму 1524750 грн., у т.ч. ПДВ 254125 грн.

Перевіркою встановлено, що ПП ТАРНАДА податкові накладні не включено до рядку 1.1 Декларації з ПДВ за грудень 2018 року, тобто, в порушення п.185.1 ст. 185, п. 187.1 т. 187 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ПП ТАРНАДА не включило до податкових зобов`язань суму податку на додану вартість, по операції з реалізації товару по податковій накладній зі статусом скаргу не задоволено всього в сумі 64518 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено його завищення на суму 987110 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку, ПП ТАРНАДА в перевіряємому періоді мав взаємовідносини з наступними контрагентами-постачальниками, а саме: ПП "ПИГМЕНТУМ", код ЄДРПОУ 38351167 та ПП "ІНТЕРПРОТЕКТ", код ЄДРПОУ 41364375.

Перевіркою взаємовідносин даних постачальників з ПП ТАРНАДА у відношенні можливості та правомірності здійснення господарської операції, податкові накладні отримані від постачальника ПП "ПИГМЕНТУМ" (код ЄДРПОУ 38351167) та ПП "ІНТЕРПРОТЕКТ" (код ЄДРПОУ 41364375) на обсяг поставки 5881155 грн., ПДВ 1176231 грн., не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту і податкових зобов`язань, оскільки не опосередковуються реальним виконанням операцій і не мають статусу юридично значимих, з урахуванням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено його заниження всього у сумі 847385 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2020 року провадження у справі № 420/1499/20 зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

У судове засідання призначене на 11.06.2020 року особи, які беруть участь у справі не з`явились, питання про поновлення провадження у справі не розглядалось. Наступне підготовче засідання призначено на 16.07.2020 року.

В підготовчому засіданні 16.07.2020 року, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу №420/1499/20 призначено до судового розгляду по суті у відкрите судове засідання на 22.07.2020 року.

16.07.2020 року за вх. №27679/20 від представника позивача Адвоката Клименко О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ПП ТАРНАДА

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Приватне підприємство ТАРНАДА (ПП ТАРНАДА - далі) є юридичною особою, код ЄДРПОУ 3159741, здійснює наступні види діяльності (за КВЕД): 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний) відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

23.09.2019 року на адресу керівника ПП ТАРНАДА надійшов запит Щодо надання засвідчених копій первинних документів , а саме: завірених копій договорів, первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів (картка рахунку 631 за 2016 р., 2017 р., 2018 р., накладні, акти виконаних робіт, ТТН, виписки банку та інш.) по взаємовідносинам з ПП ІНТЕРПРОТЕКТ (код ЄДРПОУ 41364375), ПП ПИГМЕНТУМ (код ЄДРПОУ 38351167) та пояснення щодо участі вказаних послуг у формуванні доходу.

Супровідним листом від 27.09.2019 року вих. №199 ПП. ТАРНАДА надано запитувані документи за переліком.

09.10.2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт №000017/15-32-05-09/31597041 Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства ТАРНАДА , код за ЄДРПОУ 31597041, тел.: 377011, електронна пошта: takubuh@ukr.net , яким встановлено наступне:

Перевіркою пунктів №1, 2, 6, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 плану перевірки порушень не встановлено.

Перевіркою встановлено порушення ПП ТАРНАДА :

-п. 44.2 ст,44, п.п,134,1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), п.5, п.7 , п,21, п.28 П(с)БО 15 Дохід затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000, за №85/4306 (зі змінами та доповненнями) пункту 1 статті, пункту 2 статті 3 Закону України, Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п. 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №1681704, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 360505 грн., в тому числі в наступних податкових періодах:

2017 р. на суму 186179 грн.;

2018 р. на суму 174326 грн.

-п.185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст.198 та п.201.10 ст.201, розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 847385 грн., в наступних податкових періодах за рахунок порушень:

за травень 2017 року заниження в сумі 64482 грн.;

за червень 2017 року заниження в сум 88767 грн.,

за липень 2017 року заниження в сумі 12035 грн.;

за серпень 20 3 7 року заниження в сумі 242932 грн.;

за вересень 2017 року заниження в сумі 170787 грн.;

за жовтень 2017 року заниження в сумі 199846 грн.;

за листопад 2017 року заниження в сумі 6613 грн,;

за грудень 2017 року заниження в сумі 7952 грн.

за січень 2018 року заниження в сумі 112322 грн.;

за лютий 2018 року заниження в сумі 47434 грн.;

за березень 2018 року заниження в сумі 19929 грн.,

за травень 2018 року заниження в сумі 14011 грн.;

за вересень 2018 року заниження в сумі 108130 грн.;

за жовтень 2018 року заниження в сумі 90428 грн.;

за листопад 2018 року заниження в сумі 5685 грн.;

за грудень 2018 року заниження в сумі 64518 грн.

- порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), зареєстровано в ЄРПН податкові накладні порушенням терміну реєстрації в сумі 80070,5 грн,.

19.11.2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесені податкові повідомлення - рішення відносно ПП ТАРНАДА :

№000549508 форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 450631, 00 грн., з них: 360505,00 грн. - сума грошового зобов`язання, 90126,00 грн - штрафні санкції;

№000551508 форми Н , яким за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 800070,50 грн., до ПП ТАРНАДА застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 8007,05 грн.;

№000550508 форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок додану вартість на загальну суму 1059231,00 грн., з них: 847385,00 грн. - сума грошового зобов`язання, 211846,00 грн - штрафні санкції.

07.02.2020 року за №4823/31-99-00-08-05-01-06 ДПС України винесено Рішення про результати огляду скарги ПП ТАРНАДА (вх. №16066/6 від 12.12.2019) на податкові повідомлення-рішення №000549508, №000551508, №000550508 від 19.11.2019 року, яким зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Основним законодавчим актом, який урегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.46.2 ст.46 ПК України платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід`ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Згідно до п.49.1, п.49.2, пп.49.18.3, п.49.18 ст.49 ПК України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з положеннями п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пункт 2 статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стаття 2

Сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Стаття 8

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Стаття 4

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІ? "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час проведення перевірки особлива увага приділялась дослідженню обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються ст. 200 ПК України .

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття .

Відповідно до ст. 6 Конвенції Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник у зв`язку з винесенням відповідачем податкових повідомлень-рішень № 000551508, № 000549508, № 000550508 від 19.11.2019 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2016 по 30.09.2017 року не встановлено заниження чи завищення задекларованих суб`єктом господарювання ПП ТАРНАДА показників.

Щодо податку на прибуток .

Перевіркою повноти визначення задекларованих ПП ТАРНАДА показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 встановлено заниження на загальну суму 2002 808 грн., в тому числі в наступних податкових періодах:

2017 р. на суму 1 034 330 грн.,

2018 р. на суму 968 478 грн.

В ході перевірки встановлено:

В період з 01.10.2017 року взаємовідносини з ПП ІНТЕРПРОТЕКТ , код за ЄДРПОУ 41364375. Відповідно до умов договору від 24.07.2017 року №01/07-17, ПП ІНТЕРПРОТЕКТ , код за ЄДРПОУ 41364375 здійснював поставку товарів на адресу ПП ТАРНАДА , на що виписано (оформлено) накладні/акти на постачання фарба в асортименті .

Станом на 31.12.2018 року по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по взаємовідносинам із ПП ІНТЕРПРОТЕКТ обліковуються кредиторська заборгованість у сумі 94487,00 грн.

Відповідно до сальдо рахунку 28 Товари , товар отриманий від ПП ІНТЕРПРОТЕКТ відсутній в залишках, тобто реалізовано (Дт 902 Собівартість реалізованих товарів Кт 28 Товари ).

Відповідно до умов Договору від 24.07.2017 року №01/07-17, поставка товару здійснювалась на умовах DРР - Продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до місця призначення. Однак аналізом наявної в податковому органі інформації, у т.ч. ЕРПН не встановлено придбання послуг перевезення даного товару, зберігання тощо.

В свою чергу податковий орган вказує, що ПП ІНТЕРПРОТЕКТ зареєстровано 30.05.2017 в ГУ ДПС в Одеській області є платником податку на додану вартість, основний вид діяльності - 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля. Згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємства ПП ІНТЕРПРОТЕКТ за 2017 рік не має на балансі основних засобів, машин. Кількість працівників - 1 особа.

Підприємство не надавало відомостей щодо виплачених доходів іншим фізичним особам, до органів державної Фіскальної служби - податкових звітів за формою № 1 ДФ та формою №Д 4.

Крім того, податковий орган вказує, що відповідно до опрацьованої в ході перевірки податкової інформації, яка зібрана згідно ст.ст. 72 і 73 Податкового кодексу України від та підлягає використанню згідно п.74.2 ст.74 цього Кодексу, дані Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено придбання ПП ІНТЕРПРОТЕКТ фарб у контрагента - постачальника ТОВ "ЕНЕРГОБУД КАРГО" (код 39958646), який за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період серпень-листопад 2016 року, січень, липень-жовтень 2017 року ТОВ закуповує у контрагентів-постачальників: вживаний одяг, дитячі іграшки, сушилки для посуду, настільні ігри, гаманці дитячі для дівчинки, банани свіжі зелені столові, їстівні плоди та горіхи, шкірки цитрусових або динь, виноград, свіжий, газ скраплений тощо, а реалізує: послуги з технологічного переоснащення, поточний ремонт внутрішньодворової дороги, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, заземлення, буксування запчастини, будівельні матеріали, насіння ріпаку без ГМО тощо.

ТОВ "ЕНЕРГОБУД КАРГО" (код ЄДРПОУ 39958646) реалізує продукцію, відмінну від придбаної по ланцюгу постачання, та надає послуги при відсутності трудових ресурсів та основних засобів (власних чи орендованих).

Тобто, ТОВ "ЕНЕРГОБУД КАРГО" (код 39958646) здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту по ланцюгу поставки.

З урахуванням вказаного податковий орган приходить до висновку, що у ПП ІНТЕРПРОТЕКТ встановлено обрив ланцюга постачання. Надані до перевірки договори поставки, видаткові накладні, товаро -транспортні накладні не відповідають визначенню первинних документів, так як підтверджує лише оформлення нібито.

Щодо податку на додану вартість .

За період з 01.01.2016 по 31.12.2018 роки ПП ТАРНАДА задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 4463464 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за вказаний період встановлено їх заниження, всього в сумі 64518 грн., у тому числі з розрізі податкових періодів: грудень 2018 р. на суму 64518 грн.

Відповідно до наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку за рахунками по рахункам 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , 643 Податкові зобов`язання , 702 "Дохід від реалізації товарів", встановлено, що в перевіряємому періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 роки ПП ТАРНАДА здійснювало реалізацію товару ТОВ "ЮСК СЕРВИС" код ЄДРПОУ 40212979 відповідно до видаткових та податкових накладних, усього на суму 1524750 грн., у т.ч. ПДВ 254125 грн.

Перевіркою встановлено, що ПП ТАРНАДА податкові накладні №№11,12,13,14 від 27.12.2018 не включено до рядку 1.1 Декларації з ПДВ за грудень 2018 року.

У зв`язку із чим податковий орган вказує на порушення п.185.1 ст. 185, п. 187.1 т. 187 та п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: ПП ТАРНАДА не включило до податкових зобов`язань суму податку на додану вартість, по операції з реалізації товару по податковій накладній зі статусом скаргу не задоволено всього в сумі 64518 грн.

Щодо податкового кредиту.

За період з 01.01.216 по 31.12.2018 року ПП ТАРНАДА задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 6 165 504 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 роки встановлено його завищення на суму 987 110 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку, ПП ТАРНАДА в перевіряємому періоді мало взаємовідносини, але не виключно з наступними контрагентами-постачальниками, а саме: ПП "ПИГМЕНТУМ", код ЄДРПОУ 38351167 та ПП "ІНТЕРПРОТЕКТ", код ЄДРПОУ 41364375.

За інформацією зазначеною в первинних документах, ПП ТАРНАДА в березні - вересні 2016 та квітні- липні 2017 р. придбано товар (фарба в асортименті) у кількості 17242,5л. у контрагента - постачальника платника ПДВ ПП "ПИГМЕНТУМ", код ЄДРПОУ 38351167 на загальну суму 3550854 грн., ПДВ 591809 грн., за договором на поставку товару між ПП "ПИГМЕНТУМ", код ЄДРПОУ 38351167 та ПП ТАРНАДА від 10.11.2015 №01/01, видатковими накладними.

При цьому, податковий орган вказує, що відповідно до опрацьованої в ході перевірки податкової інформації, яка зібрана згідно ст.ст. 72 і 73 ПК України дані Єдиного реєстру податкових накладних, придбання фарби в асортименті за період з 24.03.2016 по 11.07.2017 року не встановлено, а саме: враховано наявну в податковому органі податкову інформацію від 24.09.2018 № 188/15-32-14-01/38351167, відповідно до якої: 6.1. За результатами аналізу податкової інформації щодо ПП ПИГМЕНТУМ за період з 24.03.2016 по 11.07.2017 року встановлено не можливість підтвердження реальності господарських операцій з питань придбання товарів (робіт, послуг) у постачальників та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, у зв`язку з відсутністю платника податків та його посадових осіб за місцезнаходженням.

Суд критично ставиться до висновків податкового органу відображених в Акті перевірки, оскільки вони не ґрунтуються на дослідженні господарських операцій з контрагентами ПП ТАРНАДА на підставі наданих на час проведення перевірки первинних документів.

З огляду на вказане суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо доводів про встановлення факту нереальності господарських операцій

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

Такий обов`язок суб`єкта владних повноважень закріплений і в Кодексі адміністративного судочинства України, частиною другою статті 77 якого передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналіз матеріалів справи та правових норм при застосуванні до правовідносин дає підстави вважати, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Постанова КАС ВС від 16.04.2020 № 810/3443/18 (К/9901/35027/19):

…будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів…. .

Постанова ВС від 20 березня 2020 року у справі №813/5407/15:

…щодо доводів відповідача про порушення, допущені суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, то вони також є необґрунтованими, адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними… .

Щодо доводів про використання виключно баз ДФС, без дослідження первинних документів позивача та контрагентів

Верховний Суд у Постанові від 12.06.2018 року у справі № 826/16272/13-а:

… зазначає, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкова інформація відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону… .

Твердження відповідача про те, що контрагент позивача не мав необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності, також були обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення перевірки контрагента позивача та дослідження первинних документів .

Постанова Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №824/54/16-а

…Обґрунтовано суди не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на інформацію, що наявна в інформаційних базах ДФС, оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган .

Постанова Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі №480/4346/18

…Доводи суду першої інстанції про невідповідність значного обсягу поставленого товару даним інформаційних баз ДФС України, зокрема, податкових розрахунків форми 1ДФ за І квартал 2018 року, згідно яких на підприємствах-постачальниках працювало 1 особа (ТОВ Лайт-Ком ) та 5 осіб (ТОВ Буд Сервіс ), даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо відсутності у вказаних контрагентів власних та орендованих основних фондів, складських приміщень теж не можуть бути достатнім доказом відсутності реального характеру спірних господарських операцій.

Дійсно, згідно податкової інформації (баз даних ДФС), встановлено, що контрагенти позивача не є виробниками реалізованої згідно видаткових накладних продукції, проте зазначена обставина не може слугувати належним доказом відсутності реального характеру договірних відносин, а навпаки підтверджує участь таких контрагентів у діловому товарообороті в якості посередників, діяльність яких не завжди потребує значної кількості працюючих осіб та наявність основних фондів .

Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган .

Шодо доводів про відсутність доказів порушень з боку контрагентів

Постанова Верховного Суду від 03.06.2019 р. у справі № 826/11516/15:

…позиція податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства по суті ґрунтується на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам контрагентів позивача із іншими особами, та без будь-яких фактів фіксації порушення зроблено висновок про нереальність господарських операцій позивача із його контрагентами. Водночас правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку… .

Відсутність доказів порушень з боку контрагентів

Постанова Верховного Суду від 03.06.2019 р. у справі № 826/11516/15:

…позиція податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства по суті ґрунтується на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам контрагентів позивача із іншими особами, та без будь-яких фактів фіксації порушення зроблено висновок про нереальність господарських операцій позивача із його контрагентами. Водночас правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку… .

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що основна частина Акту перевірки, містить дослідження правовідносини контрагентів із третіми особами, що суперечить приписам чинного податкового законодавства, а саме, мети встановлення порушення податкового законодавства ПП "ТАРНАДА".

Відсутність трудових і виробничих ресурсів

Постанова ВС від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17:

…Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності)… .

Постанова ВС від 08.05.2018 р. у справі № 814/937/15:

…Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.. .

Постанова ВС від 11.06.2019 у справі № 825/2387/18:

…відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу)… .

Також слід зазначити, що добросовісний платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків через те, що контрагент надав йому послуги/доставив товар, використовуючи при цьому неоформлених працівників (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 649-р Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення починаючи з 05 жовтня 2018 року Державна фіскальна служба України, Державна служба України з питань праці, а також інші центральні органи виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування повинні проводити комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

Комплексним заходом у даному випадку є перевірка, яка повинна проводитись спільно ДФС та Держпраці.

Така перевірка може стати аргументом про відсутність у контрагента достатніх трудових ресурсів, а не проведення такої перевірки буде доказом на користь добросовісного платника податків, якого притягають до відповідальності через припущення контролюючого органу про відсутність у його контрагентів трудових ресурсів .

Щодо наявність ознак неправомірності чи не дотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів

Постанова ВС від 27.03.2018 р. у справі № 826/1588/13-а:

Платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема відшкодування сплаченого ПДВ у складі ціни придбаного товару. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо) в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом… .

В свою чергу, згідно Додатку 2 до наявних в матеріалах справи договорів, попередньою умовою для виникнення зобов`язань Покупця щодо прийняття та оплати Товару є надання Продавцем Покупцю копій наступних документів (засвідчені підписом та надписом - Згідно з оригіналом , за переліком, в тому числі, ті які визначають доброчесності контрагента.

Щодо самостійної відповідальність за ведення податкового обліку

Частиною 2 ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи податкового органу, які викладені в Акті перевірки, ґрунтуються на дослідженні правовідносини контрагентів із третіми особами та податковій інформації, яка зібрана згідно ст.ст. 72 і 73 Податкового кодексу України , що суперечить приписам чинного податкового законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії , заява №34884/97, п. 30).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління ДФс в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь ПП ТАРНАДА суму судового збору за задоволені вимоги, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була неминучою , так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства ТАРНАДА до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення рішення №000551508 від 19.11.2019 р. форми "Н", про стягнення 8007,5грн, за нібито допущене порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за період - вересень 2016 р.;

- податкове повідомлення рішення №000549508 від 19.11.2019 р. форми "Р", про стягнення 306505 грн. за нібито допущені порушення при сплати податку на прибуток із штрафними санкціями на суму 90 126 грн. та усього на загальну суму 450 631 грн.

- податкове повідомлення рішення №000550508 від 19.11.2019 р. форми "Р" про стягнення 847358 грн. за нібито допущені порушення при сплаті ПДВ із штрафними санкціями 211847 грн., та усього на загальну суму 1059231 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь Приватного підприємства ТАРНАДА суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням № 776 від 28.02.2020 року у сумі 21020,00 грн. (двадцять одну тисячу двадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Приватне підприємство ТАРНАДА , адреса: 65000, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22-б/15, код ЄДРПОУ 3159741, телефон: (048)377011, е-mail:kubuh@ukr.net

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.