Ухвала

від 23.07.2020 по справі 600/1056/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про самовідвід судді

23 липня 2020 р. м. Чернівці справа № 600/1056/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренича І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області, Шевченківського районного суду м. Чернівці про зобов`язання здійснити виплату,-

в с т а н о в и в:

23.07.2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач), звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (далі - відповідач-1, ТУ ДСА), Шевченківського районного суду м. Чернівці (далі - відповідач-2), в якому просить:

- зобов`язати Шевченківський районний суд м. Чернівці видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду .

23.07.2020 року суддею Чернівецького окружного адміністративного суду Мареничем І.В. подана заява про самовідвід. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , працюючи в Шевченківському районному суді, в період 2004-2009 р.р. перебував у безпосередньому підпорядкуванні у позивача у даній справі ОСОБА_1 .

Дані факти, на думку судді Маренича І.В., можуть викликати сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Розглянувши заяву про самовідвід судді, дослідивши матеріали справи, суддя зазначає наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є інститут відводу (самовідводу) судді, закріплений в КАС України.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 39 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що позивач та головуючий у справі суддя Маренич І.В., разом працювали в Шевченківському районному суді м. Чернівці. При цьому, суддя Маренич І.В. перебував у безпосередньому підпорядкуванні у позивача по справі ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене вище, суддя дійшов висновку, що з метою уникнення обставин, які б могли викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді та для забезпечення умов, за яких у учасників справи не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, розгляд справи суддею Мареничем І.В. не відповідатиме критерію законності складу суду, а тому заявлений самовідвід головуючого по даній справі судді є обґрунтований належним чином та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

З врахуванням наведеного, справа підлягає передачі до канцелярії суду для визначення судді, що братиме участь у подальшому розгляді справи.

На підставі наведеного та керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Заяву судді Маренича Ігоря Володимировича про самовідвід задовольнити.

2. Адміністративну справу №600/1056/20-а за позовом ОСОБА_1 . до Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області, Шевченківського районного суду м. Чернівці про зобов`язання здійснити виплату передати до канцелярії суду для визначення судді у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Маренич