Постанова

від 21.07.2020 по справі 128/1966/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/1966/17

Провадження № 22-ц/801/1201/2020

Категорія: 105

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І. А.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 рокуСправа № 128/1966/17м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Панасюка О.С., Берегового О.Ю .,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірма Батьківщина на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року, ухвалене суддею Вінницького районного суду Вінницької області Ганкіною І.А.,

ВСТАНОВИВ:

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , якій на праві власності належала земельна ділянка площею 2,3628 га, кадастровий номер 0520655900:07:003:0072, розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. За відомостями селищної ради спадкоємці ОСОБА_1 за законом чи за заповітом відсутні, проте отримати таку інформацію у нотаріуса заявник можливості не має. 12 грудня 2011 року земельна ділянка передана в оренду ПСП Агрофірма Батьківщина .

З підстав, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 минуло більше одного року, відповідно до статей 1277 ЦК, 274 ЦПК України заявник просив визнати відумерлою спадщиною земельну ділянку площею 2,3628 га, кадастровий номер 0520655900:07:003:0072, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_1 та передати цю земельну ділянку як відумерлу спадщину у власність територіальної громади смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області в особі Стрижавської селищної ради.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року заяву задоволено.

Визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: земельну ділянку площею 2,3628 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520655900:07:003:0072 , яка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН № 023496.

Передано земельну ділянку як відумерлу спадщину у власність територіальній громаді смт Стрижавка, Вінницького району Вінницької області в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Не погодившись із ухваленим рішенням, Приватне підприємство Агрофірма Батьківщина (далі - ПП Агрофірма Батьківщина ), яке не брало участі у розгляді цієї справи в суді першої інстанції, стверджує, що даним рішенням вирішено питання про його права, пославшись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності ЦК України з 01 січня 2004 року, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви Стрижавської селищної ради, оскільки до цих правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР, яким не передбачалася можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування. Оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави. Таким чином, рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси скаржника.

В свою чергу на апеляційну скаргу Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області подала відзив, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що рішення суду не порушує права та інтереси ПП Агрофірма Батьківщина .

Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області та , Державний реєстратор Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Є.В. в судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вирішив розглянути справу у відсутність нез`явившихся осіб, неявка яких є неповажною.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 01.08.1996 померла ОСОБА_1 , про що виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області зроблений актовий запис про смерть № 64 від 02.08.1996 (а. с. 18).

Згідно з копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН № 023496 ОСОБА_1 належала земельна ділянка площею 2,36 гектарів в межах згідно з планом, розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 3).

Апеляційний суд звертає увагу, що державний акт був виданий вже після смерті ОСОБА_1 та не містить інформації щодо кадастрового номеру земельної ділянки, що є обов`язковим для даного документа.

Матеріали справи не місять і доказів, що земельна ділянка, яка є предметом судового розгляду, належала померлій на день її смерті, тобто входила до спадкової маси.

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Верховний Суд в своїй постанові від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17 наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Земельна частка(пай) з кадастровим номером 0520655900:07:003:0072 , площею 2,3628 га за договором оренди землі була передана в оренду Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області ПСП Агрофірма Батьківщина 12.12.2011 (а. с. 5-17).

Даний договір є дійсним ніким не оспорений.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ПП Агрофірма Батьківщина зазначає , що оскаржуваним рішенням було вирішено питання про його права та обв`язки як орендаря спірної земельної ділянки. Підставою звернення з апеляційною скаргою стало повідомлення Стрижавської селищної ради від 10 березня 2020 року щодо припинення дії Договору оренди у зв`язку з набранням законної сили рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01.02.2018 у цій справі.

Отже, скаржник вказує на те, що рішення порушує його права, оскільки земельна ділянка, якою він користується, перейшла у власність за рішенням суду особі, яка не мала на це право і яка в свою чергу наполягає на припиненні договору оренди.

Спадкові відносини регулюються ЦК України, Законом України Про нотаріат , Законом України Про міжнародне приватне право та іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.

Спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 під час дії ЦК УРСР, тому підлягають застосуванню норми даного Кодексу при вирішення питання про спадкування майна померлої.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або кожен з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме-місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно з ст. 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави якщо, у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу); ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Відповідно до частини першої та третьої статті 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якими ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила Книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК Української РСР.

Із метою єдності правозастосовної практики і уникнення колізій щодо спадкування державою (стаття 555 ЦК Української РСР) та переходу спадщини, визнаної судом відумерлою, у власність територіальної громади (стаття 1277 ЦКУкраїни), правила абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України необхідно застосовувати, якщо спадщина відкрилась після ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування відповідно до норм ЦК Української РСР. Таким чином, сплив однорічного строку, встановленого частиною другою статті 1277 ЦК України та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 671/1656/17; від 21.10.2019 у справі № 671/1153/18-ц та від 26.03.2020 у справі №391/766/17.

Отже задовольняючи вимоги заявника, суд застосував норми права, які не підлягають застосуванню до даних правовідносин та неправомірно передав земельну ділянку у власність Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області.

В справі спірні правовідносини виникли щодо спадщини, яка відкрита 01.08.1996 після смерті ОСОБА_1 та визнана судом відумерлою перейшла у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку.

До предмета доказування у справі за заявою про визнання спадщини відумерлою встановленню підлягають обставини, які стосуються наявності спадкового майна, часу відкриття спадщини, відсутності спадкоємців, а також обставини щодо прийняття або відмови від спадщини.

Ст.13 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у різі якщо відоме їх місцезнаходження.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 19 Закону України Про оренду землі передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.12.2011 між Вінницькою районною державною адміністрацією, як орендодавцем та ПСП Агрофірма Батьківщина укладено договір оренди землі, згідно якого передано в платне користування нерозподілену (не витребувану) земельну частку (пай) кадастровий номер 0520655900:07:003:0072, площею 2,3628 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 49-52).

Відповідно до п. 6 Договору, щодо строків договір укладено до моменту витребування земельної частки (паю) власником.

Звертаючись до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, Стрижавська селищна рада, обґрунтовуючи свої вимоги, вказувала на існування договірних правовідносин між Вінницькою районною державною адміністрацією та ПСП Агрофірма Батьківщина .

Суд першої інстанції, враховуючи обставини справи, не вирішив питання про залучення до участі у справі усіх зацікавлених осіб- сторін договору оренди землі, зокрема орендаря ПСП Агрофірма Батьківщина , адже дане рішення може вплинути на права і обов`язки останнього.

Відповідно до ч.1 ст. 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відмерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 5 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі, суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Суд першої інстанції не перевірив дані обставини, не дав їм належну оцінку та не залучив до участі у справі особу, яка є стороною договору на час ухвалення рішення та порушив норми ст. 337 ЦПК України.

В силу ЦПК України апеляційна інстанція не наділена повноваженнями заміни сторони або залучення до участі у справі заінтересованих осіб за заявою про визнання спадщини відумерлою.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Вінницькому районі 27.12.2011, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №НВ-0506369372017, що підтверджується витягом (а.с.14-15), який був предметом розгляду справи, тобто на момент розгляду справи суду першої інстанції дана інформація була відома.

Враховуючи дану обставину, рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки скаржника, як орендаря земельної ділянки, якого не було залучено до участі в даній справі, а тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що приймаються до уваги.

З викладеного випливає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив усі обставини справи та не правильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є вагомими та такими, що спростовують висновки суду, а тому приймаються апеляційним судом до уваги.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на користь ПП Агрофірма Батьківщина підлягають стягненню судові витрати по сплаті останнім судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1200,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірма Батьківщина задовольнити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року скасувати та постановити нове рішення.

В задоволенні заяви Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, з викликом заінтересованої особи - Державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, про визнання спадщини відумерлою - відмовити.

Стягнути з Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на користь Приватного підприємства Агрофірма Батьківщина судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1200,00 гривень .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст ухвали складено 24 липня 2020 року.

Головуючий М.М. Якименко

Судді: О.С. Панасюк

О.Ю. Береговий