Рішення

від 21.07.2020 по справі 753/7866/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7866/20

провадження № 2/753/5799/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріаламицивільну справу за позовною заявою житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-19 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Позовні вимоги мотивовані тим, що житлово-будівельний кооператив Молодіжний-19 належним чином виконав передвідповідачами, які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 своє зобов`язання щодо надання послуг з управління будинком, проте відповідачі, будучи споживачами вказаних послуг неналежним чином здійснює їх оплату, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом та, в якому просив солідарно стягнути з відповідачів 12 752 грн. 65 коп. Також позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 700 грн. та судовий збір.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2020 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позов, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що житлово-будівельний кооператив Молодіжний-19 є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 та надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 .

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є власником особового рахунку та квартири АДРЕСА_1 . (а.с.24-26)

Встановлено, що відповідачі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: квартира АДРЕСА_1 (а.с.51).

Таким чином, з матеріалі справи вбачається, що відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг за вищевказаною адресою.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 10 ЖК України встановлено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а ст. 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Так, ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України Про житлово-комунальні послуги (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"(в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13)

Крім того, відповідно до Закону України Про захист прав споживачів відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги №2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачами свого обов`язку щодо оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової територій у період з 01.02.2018 р. по 01.03.2020 р., за ним утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку наданого позивачем, правильність якого перевірена судом складає 7 493 грн. 11 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі не належним чином сплачують за надані їм послуги з управління будинком, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем, правильність якого перевірена судом за ними утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2020 р. складає 12 752 грн. 65 коп . , з яких: заборгованість за послуги з управління будинкомза період з червня 2017 р. по квітень 2020 р. - 12 333 грн. 35 коп., збитки від інфляції - 49 грн. 30 коп., 3 % річних - 370 грн.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 12 752 грн. 65 коп. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідачів витрати на послуги з підготовки до розгляду справи в суді, тобто витрати на правничу допомогу в сумі 2 700 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом слід саме у договорі з клієнтом визначити механізми розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію ордеру на надання правничої допомоги, замовлення на правову допомогу від 14.02.2020 р., акт наданих послуг адвокатом від 28.02.2020 р. копію платіжного доручення №433 від 21.02.2020 р. на суму 2 700 грн., довідку-рахунок витрат на правову допомогу. (а.с.11,42,43,48).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач довів належними доказами, що поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 700 грн., у зв`язку із чим дана сума витрат підлягає стягненню з відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 279 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-19 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (відомості про дату народження та ідентифікаційний номер відсутні, адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ),ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості ідентифікаційний номер відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 )на користь житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-19 (код ЄДРПОУ 22883520, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ахматової, 6) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі12 752 грн. 65 коп . , з яких: заборгованість за послуги з управління будинкомза період з червня 2017 р. по квітень 2020 р. - 12 333 грн. 35 коп., збитки від інфляції - 49 грн. 30 коп., 3 % річних - 370 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (відомості про дату народження та ідентифікаційний номер відсутні, адреса: АДРЕСА_3 )на користь житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-19 (код ЄДРПОУ 22883520, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ахматової, 6)судовий збір в сумі 700 грн. 66 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 900 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-19 (код ЄДРПОУ 22883520, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ахматової, 6)судовий збір в сумі 700 грн. 66 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 900 грн.

Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості ідентифікаційний номер відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-19 (код ЄДРПОУ 22883520, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ахматової, 6)судовий збір в сумі 700 грн. 66 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 900 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА