Ухвала

від 16.07.2020 по справі 757/30009/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30009/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні клопотання в.о. прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

16 липня 2020 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання в.о. прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання представник органу досудового розслідування не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ч. 2 статті 170 КПК України розгляд клопотання про арешт майна проведено за відсутності представника власника майна.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12020100070001173 від 10.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, досудове розслідування у якому проводиться Головним слідчим управлінням Національної поліції України.

Досудовим розслідуванням установлено, що громадянин ОСОБА_4 на підставі посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договорів купівлі-продажу від 27.02.2017 придбав у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за 300 000 гривень напівзруйновану одноповерхову нежитлову будівлю (Літ. Б), загальною площею 223,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924447880000), розташовану в АДРЕСА_1 .

01.03.2017 ОСОБА_4 на підставі договору позики отримав від громадянина ОСОБА_8 в борг 300 000 гривень, і з метою забезпечення виконання покладених на себе обов`язків на підставі посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстраційним номером 126 договору іпотеки, передав в іпотеку ОСОБА_8 вище зазначену нежитлову будівлю (Літ. Б), загальною площею 223,6 кв.м.

17.10.2017 на підставі заяви ОСОБА_8 за реєстраційним номером №571 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 було припинено іпотеку.

Того ж дня, 17.10.2017 на підставі посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстраційним номером 574 договору купівлі-продажу від 17.10.2017 ОСОБА_4 за 150 000 гривень продав частку вище зазначеної нежитлової будівлі (Літ. Б), загальною площею 223,6 кв.м., громадянину ОСОБА_11 .

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_11 ніякі ремонтні та опоряджувальні роботи напівзруйнованої одноповерхової нежитлової будівлі (Літ. Б), загальною площею 223,6 кв.м., в АДРЕСА_1 , не проводили, право власності на земельну ділянку, на якій знаходилася будівля не набули, а також не отримали зазначену земельну ділянку в оренду чи суборенду.

З метою здійснення незаконно будівництва нової нежитлової будівлі на місці напівзруйнованого ресторану ОСОБА_4 та ОСОБА_11 отримали 19.09.2019 в ТОВ «Бюро технічної інвентаризації онлайн» технічний паспорт на нежитлову будівлю та довідку про показники об`єкта нерухомого майна на нежитлову будівлю ( АДРЕСА_1 , із внесеними недостовірними відомостями про те, що площа вказаної будівлі складає 960 кв. м.

25.09.2019 о 12.40 год. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , на підставі поданих ОСОБА_4 та ОСОБА_11 заяв про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та доданої до них копії технічного паспорту на нежитлову будівлю ( АДРЕСА_1 , із внесеними недостовірними відомостями, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що площа зазначеної нежитлової будівлі складає 960 кв.м.

26.09.2019 в період з 04 год. 50 хв. до 06 год. 19 хв. напівзруйноване приміщення недіючого одноповерхового ресторану згоріло майже повністю.

З осені 2019 року по липень 2020 року ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ТОВ «ПРАЙМ БІЛД ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «КО ПРОДЖЕКТ» на підставі підроблених документів та без відповідної дозвільної документації незаконно здійснюють будівництво нової нежитлової будівлі в історичній частині міста Києва.

28.02.2020 ОСОБА_4 та ОСОБА_11 на підставі підроблених документів отримали в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) декларацію про готовність об`єкта до експлуатації серії КВ141200591496 недобудованої нежитлової будівлі (Літ.Б) загальною площею становить 646,3 кв. м.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , на підставі посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстраційним номером № 2173 договору оренди від 22.06.2020 передали в оренду незаконно побудовану вище зазначену нежитлову будівлю (Літ.Б) в оренду ТОВ «УКР ЛОГІСТ».

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на легалізацію майна здобутого злочинним шляхом, 23.06.2020 ОСОБА_4 та ОСОБА_11 на підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстраційними номерами №№1878-1880 Акту прийому-передачі майна внесли незаконно побудовану нежитлову будівлю (Літ.Б), загальною площею 646,3 кв.м., розташовану в місті Києві, площа Поштова, 3, до статутного капіталу ТОВ «ЮРЛІГАЛКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 33557110, у якому вони є засновниками.

13.07.2020 незаконно побудовану нежитлову будівлю (Літ.Б), загальною площею 646,3 кв.м., розташовану в місті Києві, площа Поштова, 3, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Перебування на даний час незаконно побудованої нежитлової будівлі у власності ТОВ «ЮРЛІГАЛКОНСАЛТ» та перехід права власності підтверджується матеріалами кримінального провадження та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №215991555 від 13.07.2020.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя вивчивши матеріали провадження за клопотанням вважає, що є достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети являються доказом злочину, а саме зберегли на собі його сліди та містять інші відомості (інформацію) які можуть бути використанні з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування, а відтак потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Крім того, слід зазначити, що вилучене під час огляду майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилучених під час слідчих дій речей та грошових коштів.

За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню, приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю (Літ.Б), загальною площею 646,3 кв.м., розташовану в місті Києві, площа Поштова, 3, яка на праві приватної власності зареєстрована за ТОВ «ЮРЛІГАЛКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 33557110, та знаходиться в оренді у ТОВ «УКР ЛОГІСТ», код ЄДРПОУ 39476755, у виді заборони розпорядження та відчуження на користь третіх осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1