Ухвала

від 20.07.2020 по справі 759/11779/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/3691/20

ун. № 759/11779/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання Старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту у досудовому розслідуванні, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060002729 від 21.04.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Старший слідчийСВ СвятошинськогоУП ГУНПу містіКиєві ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 56.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2050057580000 шо належить ОСОБА_4 , шляхом накладення заборони на її відчуження на користь третіх осіб.

Слідчим відділом Святошинського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060002729 від 21.04.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що до СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшло звернення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про те, що невстановлені особи намагаються заволодіти квартирою АДРЕСА_1 яка належала їхній тітці ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Також допитана ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона та її брат ОСОБА_5 . час від часу навідувалась до ОСОБА_7 , але зателефонувавши останній раз 25.03.2015 на стаціонарний номер ОСОБА_7 , взяв слухавку невідомий чоловік представивши ОСОБА_8 і повідомив, що він являється спадкоємцем ОСОБА_7 .

Згідно до допиту ОСОБА_9 встановлено, що з ОСОБА_7 був знайомий з 1990 року та мав дружні відносини. Крім того 27 листопада 2002 року ОСОБА_7 посвідчила в Восьмій Київській державній нотаріальній конторі заповіт на ОСОБА_9 , яким заповіла квартиру АДРЕСА_1 , яка належала останній.

Відповідно, до наведеного, квартира АДРЕСА_1 яка належала ОСОБА_7 , є майном на яке спрямоване кримінальне правопорушення.

Так відповідно до результатів проведеної судової почеркознавчої експертизи було встановлено що підпис від імені ОСОБА_7 у заповіті від 27.11.2002 року ймовірно виконаний ОСОБА_7 .

Окрім того на даний час квартири АДРЕСА_1 , було перереєстровано на нового власника а саме ОСОБА_4 , підставою такої перереєстрації став договір дарування який нібито було підписано ОСОБА_7 , 24.12.2008 року, такий договір було посвідчено приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , який як варто зазначити на даний час свою професійну діяльність не здійснює.

Також слід зазначати що перед набуттям ОСОБА_4 , права власності на вказану квартиру було проведено ряд операцій з перереєстрації вказаної квартири між фізичними особами та ТОВ «Центр-Нерухомості» код 43540009.

02.10.2019 року квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню, шляхом винесення відповідної постанови, процесуальним керівником.

Враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження, підставами у зв`язку з якими потрібно здійснити накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , досудове розслідування вважає, що незастосування цього заходу зумовить труднощі та неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову, чи перешкоджатиме істині по провадженню внаслідок того, що таке майно може бути незаконно відчужене іншими особами, чи настання інших тяжких наслідків.

Окрім цього, в органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що у разі судового виклику ОСОБА_4 , існує реальна загроза зміні чи знищенню майна, на яке необхідно накласти арешт. А тому, досудове слідство клопоче перед слідчим суддею розглянути дане клопотання про арешту на майно, без повідомлення зазначеної особи з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий до суду не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст.170 КПК України, арештом є тимчасове позбавлення права підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, згідно з ч. 1ст. 131 КПК України- заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої було вилучено. Оскілки вилученні речі та предмети мають істотне значення у кримінальному провадження, значення речових доказів, виникла необхідність у накладенні на них арешту.

Згідно ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої було вилучено. Оскілки вилученні речі та предмети мають істотне значення у кримінальному провадження, значення речових доказів, виникла необхідність у накладенні на них арешту.

Так, у зв`язку з вищевикладеним слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту даного майна, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, відчуження цього майна.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173,175,309,372,392,532 КПК України,

УХВАЛИВ :

Клопотання Старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту у досудовому розслідуванні, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060002729 від 21.04.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 56.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2050057580000 шо належить ОСОБА_4 , шляхом накладення заборони на її відчуження на користь третіх осіб.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1