Постанова

від 21.07.2020 по справі 348/623/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 348/623/19

Провадження № 22-ц/4808/693/20

Головуючий у 1 інстанції Міськевич О. Я.

Суддя-доповідач Горейко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Максюти І.О.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю представника апелянта ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства Надвірнянський житловик до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, за апеляційною скаргою Комунального підприємства Надвірнянський житловик на рішення Надвірнянського районного суду, ухвалене у складі судді Міськевич О.Я. 13 березня 2020 року в м. Надвірна ,

в с т а н о в и в:

22.03.2019 року КП Надвірнянський житловик звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території.

Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 . Протягом трьох років він не вносив плату за утримання будинку і прибудинкової території, внаслідок чого утворилася заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 5 150,94 грн. Вказана заборгованість підтверджується випискою з особового рахунку користувача. На неодноразові претензії щодо сплати заборгованості відповідач не відреагував та в добровільному порядку її не погасив.

Також позивач вказав, що раніше не мав можливості звернутися в суд з позовом про стягнення заборгованості у зв`язку з відсутністю необхідних коштів для оплати судового збору, що є поважною причиною пропуску строку позовної давності. Крім того, відповідач визнав борг, оскільки в квітні 2017 року оплатив платіж в сумі 400 грн., який був зарахований на погашення боргу.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з відповідача 5 150,94 грн. заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території та судові витрати в розмірі 1 921 грн.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 13.03.2020 року в позові Комунального підприємства Надвірнянський житловик до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними доказами факт надання послуг, позивач не відобразив переліку наданих відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, структуру ціни/тарифу на ці послуги, у зв`язку з чим дані вимоги не підлягають до задоволення. Представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності, однак, враховуючи встановлені судом обставини, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.

Не погодившись з рішенням суду, КП Надвірнянський житловик подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема зазначає, що судом першої інстанції не враховано положення ч. 1 ст. 264 ЦК України та факт переривання відповідачем позовної давності, що підтверджується актом звірки розрахунків за послуги та платіжним реєстром громадян по КП Надвірнянський житловик від 07.04.2017 року, де відображено, що 06.04.2017 року відповідач сплатив у ПАТ КБ ПриватБанк суму 400 грн.

Також апелянт вказує, що КП Надвірнянський житловик створено згідно рішення Надвірнянської міської ради від 24.07.2007 року №916-XV/2007 Про створення комунального підприємства Надвірнянський житловик та затвердження його статуту .

Будинок №5 по вул. Котляревського в м. Надвірна знаходиться на балансі КП Надвірнянський житловик згідно рішення Надвірнянської міської ради від 29.05.2008 року №1612-XXІV Про прийняття на баланс Надвірнянської міської ради майна територіальної громади м. Надвірна з балансу КП Надвірнянське ВЖРЕП , у зв`язку з його ліквідацією та припиненням підприємством господарської діяльності, та передачу майна територіальної громади м. Надвірна на баланс в оперативне управління КП Надвірнянський житловик , а також згідно договору №1 та акту прийому-передачі житлових будинків з вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями безкоштовно закріплених на праві оперативного управління від 02.06.2008 року. Відповідного до вказаних рішення та договору КП Надвірнянський житловик прийняло будинок на баланс та зобов`язалось надавати мешканцям будинку послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також сприяти в отриманні ними комунальних послуг (утримання будинку та прибудинкової території). З 02.06.2008 року, тобто з моменту створення підприємства, відповідач сплачував платежі за утримання будинку та прибудинкової території, а 13.11.2012 року уклав договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території АДРЕСА_2 .

Нарахування плати за утримання будинку і прибудинкової території здійснюється відповідно до загальної площі квартири відповідача та затверджених рішеннями Надвірнянської міської ради від 26.02.2015 року №2044-48/2015, від 09.02.2017 року №490-13/2017, від 15.02.2018 року №887-21/2018 та від 21.12.2018 року №1260-29/2018 тарифів. В нарахованих тарифах за 2015-2018 роки, які знаходяться в матеріалах справи, чітко зазначені кількість та види послуг, помісячний тариф та нарахування.

Відповідач не надав суду доказів про те, що він не користується наданими послугами, а тому, відмовивши в задоволенні позову, суд фактично звільнив відповідача від плати за отримані послуги, хоча законодавством не передбачено такого звільнення.

Під час розгляду справи суд не витребував у позивача необхідні докази для повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, що є поважною причиною прийняти та дослідити такі докази, долучені до апеляційної скарги.

З наведених підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечив та зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування покладено на сторони, а згідно вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано. Оскільки позивач не надав доказів на підтвердження позовних вимог, а суд не наділений повноваженнями самостійно збирати докази, то висновок суду про недоведеність позовних вимог є обґрунтованим. В апеляційній скарзі апелянт не навів причин неподання доказів в суд першої інстанції, а тому такі докази є неналежними.

Також відповідач зазначив, що наданий позивачем акт звірки розрахунків та платіжний реєстр з ПАТ КБ ПриватБанк не є належними доказами сплати ним в квітні 2017 року 400 грн. на погашення заборгованості, він заперечував здійснення такої оплати, у зв`язку з чим і просив суд застосувати строк позовної давності.

Посилаючись на те, що при розгляді справи позивачем не доведено факт існування боргу та його розмір, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги заперечив, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-3 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що КП Надвірнянський житловик є юридичною особою, створеною на комунальній власності територіальної громади м. Надвірна на підставі рішення Надвірнянської міської ради від 24.07.2007 року №916-XV/2007 Про створення комунального підприємства Надвірнянський житловик та затвердження його статуту , основним видом діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів (а.с. 69-73).

Згідно рішення Надвірнянської міської ради від 29.05.2008 року №1612-XXІV Про прийняття на баланс Надвірнянської міської ради майна територіальної громади м. Надвірна з балансу КП Надвірнянське ВЖРЕП , у зв`язку з його ліквідацією та припиненням підприємством господарської діяльності, та передачу майна територіальної громади м. Надвірна на баланс в оперативне управління КП Надвірнянський житловик та договору №1 від 02.06.2008 року, укладеного між Надвірнянською міською радою та КП Надвірнянський житловик , Надвірнянська міська рада безкоштовно закріпила на праві оперативного управління за КП Надвірнянський житловик житлові будинки з вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями, в тому числі і будинок АДРЕСА_3 , в якому розташована квартира відповідача. Наведене також підтверджується актом прийому-передачі житлових будинків з вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями безкоштовно закріплених на праві оперативного управління від 02.06.2008 року (а.с. 74-80).

Отже, на підставі вищевказаних рішення, договору та акту прийому-передачі КП Надвірнянський житловик надає послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, в тому числі і в будинку АДРЕСА_4 якого проживає відповідач ОСОБА_3

13.11.2012 року між КП Надвірнянський житловик та ОСОБА_3 був укладений договір №81 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надавати послуги, вказані в п. 1.2 договору, а споживач зобов`язався проводити оплату за спожиті послуги не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За змістом п.п. 7.1, 7.2 договору цей договір укладений на один рік. Після закінчення строку дії договору споживач має переважне право на його продовження. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку потягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які було передбачено договором (а.с. 104).

Рішеннями Надвірнянської міської ради від 26.02.2015 року №2044-48/2015 Про зміну тарифу на послуги з вивезення ТПВ по будинках, що знаходяться на балансі та обслуговуванні КП Надвірнянський житловик , від 09.02.2017 року №490-13/2017 Про тарифи на обслуговування будинків та прибудинкових територій для КП Надвірнянський житловик , від 15.02.2018 року №887-21/2018 Про коригування тарифів на вивезення та утилізацію ТПВ та технічне обслуговування ліфтів КП Надвірнянський житловик та від 21.12.2018 року №1260-29/2018 Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які знаходяться на балансі та обслуговуванні КП Надвірнянський житловик , встановлено тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій відповідно на 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роки (а.с. 81-101).

Наведеними доказами, доданими апелянтом до апеляційної скарги, підтверджується факт перебування будинку по АДРЕСА_3 на балансі КП Надвірнянський житловик , а також факт надання відповідачу ОСОБА_3 послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, їх перелік та структура тарифу на ці послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 3 та 4 ч. 5 зазначеної статті встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув, не перевірив чи існують докази на підтвердження факту перебування будинку по АДРЕСА_3 на балансі КП Надвірнянський житловик та факту надання ним послуг відповідачу, їх видів та структури тарифу на ці послуги, не вказав представнику позивача на необхідність надання відповідних доказів у разі їх наявності, і таким чином не сприяв всебічному й повному з`ясуванню дійсних обставин справи, що мають юридичне значення для її вирішення, допустив неповноту у з`ясуванні таких обставин, дійшовши передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне врахувати докази, додані КП Надвірнянський житловик до апеляційної скарги, та з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

За змістом ст. 13 Закону України від 24.06.2004 року №1875-IV Про житлово-комунальні послуги (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться до житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 вказаного Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву споживача відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічний обов`язок закріплений в п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги в чинній редакції, а саме вказано, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З матеріалів справи, а саме акту звірки розрахунків за послуги, підписаного начальником КП Надвірнянський житловик Павлюх В.В., вбачається, що позивачем за період з жовтня 2015 року по лютий 2019 року нараховано відповідачу 5 150,94 грн. за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території (а.с. 3-4).

У нарахованих тарифах за 2015-2018 роки вказано кількість та види послуг, помісячний тариф та нарахування (а.с. 5-7).

Оскільки позивачем доведено факт надання послуг відповідачу, а відповідач свої зобов`язання щодо їх оплати належним чином не виконує, то позовні вимоги КП Надвірнянський житловик є обґрунтованими.

Розмір заборгованості по оплаті наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідачем не спростовано.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача заявляв клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями ч. 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частиною 1 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №161/20278/14-ц.

В позовній заяві позивач вказував про те, що в квітні 2017 року відповідач сплатив 400 грн. за утримання будинку та прибудинкової території, чим визнав борг та перервав перебіг позовної давності.

Однак, як вбачається з акту звірки розрахунків за послуги, за період з жовтня 2015 року по квітень 2017 року позивачу нараховано 1490,90 грн., а тому сплата відповідачем 400 грн. не може свідчити про визнання ним всього боргу та не є підставою для переривання перебігу позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за утримання будинку і прибудинкової території за період з 01.03.2016 року по 28.02.2019 року в розмірі 4 731,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 4 731,56 грн., то пропорційно розміру задоволених позовних вимог (91,86%) стягненню з відповідача на користь КП Надвірнянський житловик підлягає 1 764,63 грн. судового збору за подання позовної заяви та 2 646,95 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 4 411,58 грн. судового збору.

Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то вона відноситься до малозначних справ.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Надвірнянський житловик задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду від 13 березня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Комунального підприємства Надвірнянський житловик до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , - 4 731,56 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять одну гривню 56 копійок) заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території та 4 411,58 грн. (чотири тисячі чотириста одинадцять гривень 58 копійок) судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча М.Д. Горейко

Судді: Р.Й. Матківський

І.О. Максюта

Повний текст постанови складено 24 липня 2020 року