Рішення

від 24.07.2020 по справі 640/6410/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року м. Київ № 640/6410/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська оптова компанія

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними дій, рішення та скасування його, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Українська оптова компанія з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в якому просило:

- скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 18/5405/13724052 від 14.03.2019р.;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Українська оптова компанія з реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області включити Товариство з обмеженою відповідальністю Українська оптова компанія до реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача, які слугували підставою прийняття оскаржуваного рішення про те, що у позивача наявний податковий борг із земельного податку є помилковими, оскільки позивач з 01.01.2016р. володіє (користується) земельною ділянкою на якій розташоване його власне нерухоме майно, яке здається в оренду протягом всього часу перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, тобто земельна ділянка використовується для ведення господарської діяльності відповідно до КВЕД 68.20. З огляду на вищевикладене вважає, що підстави для анулювання його як платника єдиного податку відсутні, оскільки він не може вважатись таким, що має податковий борг із земельного податку.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська оптова компанія (ЄДРПОУ 13724053) є юридичною особою та перебував на обліку у відповідача як платник податків. Місцезнаходження юридичної особи: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 6. Види діяльності: Код КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (основний); Код КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; Код КВЕД 10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель.

Водночас, з 01.01.2016р. позивач перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку третьої групи.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області проведено перевірку позивача за результатом якої складено акт від 14.03.2019р. № 18/5405/13724053 про результати перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування у висновках якого зазначено, що ТОВ Українська оптова компанія порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме:

1. не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкових зобов`язань абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України. Сума податкового боргу 35 951, 7 грн.;

2. у разі виявлення органами державної податкової інспекції під час проведення перевірок порушень платником податку вимог розділу XIV ПК України (п. 299.11 ст. 299 ПК України).

На підставі вищезазначених висновків відповідачем прийнято рішення від 14.03.2019р. № 18/5405/13724053 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, яким за несплату протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому ПК України, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України, анульовано свідоцтво платника єдиного податку ТОВ Українська оптова компанія .

Позивач вважаючи вищезазначене рішення протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Розглядаючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить з того, що згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 21.02.2018р. у справі №№813/1465/17, адміністративне провадження №К/9901/5215/17; від 15.05.2018р. у справі №813/676/17, адміністративне провадження №К/9901/41942/18.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено перевірку позивача за результатом якої складено акт від 14.03.2019р. № 18/5405/13724053 про результати перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування у висновках якого зазначено, що ТОВ Українська оптова компанія порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме:

- не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкових зобов`язань абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України. Сума податкового боргу 35 951, 7 грн.;

- у разі виявлення органами державної податкової інспекції під час проведення перевірок порушень платником податку вимог розділу XIV ПК України (п. 299.11 ст. 299 ПК України).

На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем прийнято рішення від 14.03.2019р. № 18/5405/13724053 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, яким за несплату протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому ПК України, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України, анульовано свідоцтво платника єдиного податку ТОВ Українська оптова компанія .

Водночас, в матеріалах справи відсутні жодні відомості та докази на підтвердження факту наявності у позивача протягом двох послідовних кварталів податкового боргу по сплаті єдиного податку на суму 35 951, 70 грн.

У свою чергу, податковим органом не надано суду доказів щодо нарахування такого податкового боргу позивачу шляхом формування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог.

Відповідно до вимог статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, суд також зазначає, що в силу положень пункту 59.1 статті 59 ПК України відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу в сумі 35 951, 70 грн. у спосіб, визначений ПК України, проте цих дій виконано не було.

Отже, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку та прийняття з цих підстав оскаржуваного рішення.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українська оптова компанія - задовольнити.

2. Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 14.03.2019р. № 18/5405/13724052.

3. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Українська оптова компанія з реєстру платників єдиного податку.

4. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області включити Товариство з обмеженою відповідальністю Українська оптова компанія до реєстру платників єдиного податку.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська оптова компанія судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921,0 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська