Постанова

від 23.07.2020 по справі 580/3996/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3996/19 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Яковенко А.О., Короєд С.О.,

від відповідача (апелянта): Лободюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман Інвест" до відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ "Талісман Інвест" з позовом до відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною відмову відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради у видачі містобудівних умов та обмежень ТОВ "Талісман Інвест", яка викладена в листі від 04.12.2019 № 15-14/643;

- зобов`язати відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради надати ТОВ "Талісман Інвест" містобудівні умови та обмеження на забудову 2 земельних ділянок: площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 7110800000:04:002:1090, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та земельну ділянку площею 0,0882га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер № 7110800000:04:002:1091, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Вимоги позовної заяви ТОВ "Талісман Інвест" обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки останній не мав передбачених чинним законодавством підстав для відмови у наданні заявнику містобудівних умов та обмежень. Разом з цим, позивач наголошує, що відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає доводи аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та разом з цим наголошує, що єдиним документом, який визначає містобудівні умови та обмеження використання території для містобудівних потреб є саме детальний план території. Звертає увагу, видача містобудівних умов та обмежень на підставі генерального плану м. Умані у спірних правовідносинах неможлива, оскільки виходить за межі повноважень наданих Відділу та порушуватиме норми чинного законодавства. Також, відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що права позивача користування майном жодним чином не порушується внаслідок прийняття Відділом оскаржуваного рішення.

За наведених обставин, апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, а тому відповідності до вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.

Позивачем, у свою чергу було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку у відповідності до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність правових для задоволення позовних вимог. Натомість відповідачем в апеляційній скарзі не наведено жодних обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні та відповідно не доведено правомірності прийнятого даним суб`єктом владних повноважень рішення.

У судовому засіданні учасники судового процесу підтримали доводи та вимоги викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу відповідно.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ "Талісман Інвест" укладено договір суперфіцію № 1043, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав в користування з метою забудови 2 земельні ділянки:

- площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110800000:04:002:1090, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

- площею 0,0882 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110800000:04:002:1091, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с. 9-12).

Згідно з даними витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7110800000:04:002:1090 площею 0,1000 га та 7110800000:04:002:1091 площею 0,0882 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення цих земельних ділянок "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку", категорія земель "землі житлової та громадської забудови", власник - ОСОБА_1 (а.с. 84, 88).

Судом також встановлено, що цільове призначення вказаних земельних ділянок "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку" узгоджується з викопіюванням фрагменту генерального плану м. Умань. (а.с. 26).

28.11.2019 у відповідності до ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ТОВ "Талісман Інвест" звернулося до Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради з заявою щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок кадастровий номер 7110800000:04:002:1091 та кадастровий номер 7110800000:04:002:1090 (а.с.15).

До вказаної заяви позивачем було додано: копію договору суперфіцію від 20.11.2019; викопіювання з топографо-геодезичного плану на земельні ділянки; витяг з державного земельного кадастру (а.с. 16-23).

Листом від 04.12. 2019 за вих № 15-14/643 Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради повідомив позивачу про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, посилаючись на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Вказаного висновку суб`єкт владних повноважень дійшов у зв`язку з відсутністю затвердженої містобудівної документації за вказаною адресою та разом з цим, зазначив, що з 01.01.2016 видача містобудівних умов та обмежень без затвердження плану зонування або детального плану території забороняється (а.с. 24).

Вважаючи прийняте суб`єктом владних повноважень рішення протиправним позивач звернувся за захистом порушених прав до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що детальний план житлової та громадської забудови не встановлений, що унеможливлює отримання позивачем містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок. Водночас, з огляду на те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні та на його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану.

З огляду на зазначене та враховуючи, що відсутність детального плану території м. Умань перешкоджає позивачу у реалізації його права користування майном, суд першох інстанції дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого свого рішення.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає про таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011№ 3038-VI (далі - Закон №3038).

Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону №3038, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 3038, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку, зокрема, по-перше: отримання замовником або проектувальником вихідних даних.

У свою чергу, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 29 Закону № 3038 передбачено, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 29 Закону №3038, фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

- копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

- копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- витяг із Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону № 3038 підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем до заяви про встановлення містобудівних умов і обмежень надано весь необхідний перелік документів визначений ч. 3 ст. 29 Закону № 3038. Проте, відповідачем відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва у зв`язку з відсутністю затвердженої містобудівної документації за вказаною адресою (плану зонування або детального плану території).

Разом з цим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на дату звернення позивача до відповідача із заявою про встановлення містобудівних умов та обмежень був чинним Генеральний план міста Умань розроблений в 1996 році інститутом "Дніпромісто" і затверджений рішенням Уманської міської ради від 04.06.2002 №1-4/24р. Рішенням Уманської міської ради від 20.03.2013 № 4.11-35/6 Генеральний план міста визнано таким, що є діючим та можливим для подальшого використання у вирішенні питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту затвердження нової містобудівної документації. Апелянтом вказані обставини також не заперечуються.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 3038, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3038, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №3038, план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

На підставі ст. 19 Закону №3038, детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Під час судового розгляду справи встановлено, що детальний план житлової та громадської забудови не встановлений, що унеможливлює отримання позивачем містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок.

Проте, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. (ч.1 ст. 25 Закону №3038).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану.

Таким чином, відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 803/1231/17, від 11.07.2019 у справі №369/9003/16-а, ухвалі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 1840/3059/18.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття рішення про відмову у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень.

Разом з цим, судова колегія зауважує, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам ч. 4 ст. 29 Закону № 3038, оскільки висновок Відділу про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні не відповідає дійсності та нормам чинного законодавства.

Тобто, з наведеного слідує, що оскаржуване рішення відповідача не є законним та обґрунтованим, а отже підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відсутність детального плану території м. Умань перешкоджає позивачу у реалізації його права користування майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, апелянтом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про правомірність оскаржуваного рішення, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, на підставі встановлених під час апеляційного розгляду обставин справи та норм чинного законодавства, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, у той час як, наведені апелянтом доводи не спростовують відповідних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

У свою чергу, вказані відповідачами в апеляційних скаргах доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310,315,-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2020 року