ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № 816/191/17
адміністративне провадження № К/9901/39561/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №816/191/17 за позовом Приватного акціонерного товариства Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 (суддя Бойко С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (головуючий суддя Бартош Н.С., судді: Русанова В.Б., Курило Л.В.),
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп (далі - ПАТ Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп , позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2017 №0000121401.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПАТ Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп оскаржило їх у касаційному порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №816/191/17.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №816/191/17 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2020 справу №816/191/17 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у попередньому судовому засіданні на 21.07.2020.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги, з урахуванням додаткових пояснень, позивач зазначає про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, порушення судами норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що судом застосовано положення статтей 44, 134 Податкового кодексу України, при цьому суди вказали, що не підлягають включенню до складу від`ємного значення об`єкта оподаткування страхові платежі не пов`язані з господарською діяльністю позивача. На думку позивача, судами не враховано, що з 01.01.2015 до Податкового кодексу України внесено зміни, якими змінено правила визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств. Позивач звертає увагу, що віднесення страхових виплат до складу витрат позивача здійснено згідно з Положенням бухгалтерського обліку Витрати , відповідно до якого до адміністративним витрат підприємства відносяться витрати на страхуванню майна. Позивач наголошує, що Податковий кодекс України (в редакції після 01.01.2015), стандарти бухгалтерського обліку не містять в якості умов віднесення до складу витрат платника зв`язок таких витрат з його господарською діяльністю. Таким чином, віднесення страхових витрат у сумі 2'445'249грн. до складу адміністративних витрат підприємства є законним та правомірним. Крім того, суди попередніх інстанцій помилково не застосували до правовідносин норми статті 15 Закону України Про страхування , відповідно ТОВ Аон України здійснює діяльність страхового агента, укладені договори доводять зв`язок страхового агента з страховиками. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу. Податковий орган зазначає, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги, оскільки рішення судів попередніх інстанцій прийнято законно та обґрунтовано. Як вказує відповідач, первинні документи (виписки банку) по перерахуванню страхових внесків по договору іпотеки не доводять зв`язок операції з господарської діяльності позивача та сформовані на підставі угод, оформлених з порушенням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Крім того, витрати по страхових платежах через рахунок бухгалтерського обліку Фінансовий результат основної діяльності вплинули на визначення прибутковості (збитковості) позивача за результатами діяльності 2015 року, чим збільшено збиткову діяльність підприємства. Звертає увагу, що у перевіряємому періоді страхового відшкодування та компенсації понесених витрат при сплаті страхових платежів підприємство не отримувало. Відтак, віднесення до адміністративних витрат страхових платежів на підставі договорів обов`язкового та добровільного страхування майна, що є предметом договору іпотеки по отриманим фінансовим послугам у 2009 році іншим суб`єктом господарювання ТОВ Кернел-Трейд (боржник), без наміру отримання економічних вигод, компенсації понесених витрат є безпідставним та неправомірним. Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами податкового органу в період з 07.11.2016 по 16.12.2016 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2015 по 30.06.2016, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору, транспортного податку та податку на нерухоме майно, від`ємне від земельної ділянки за період з 01.01.2015 по 30.06.2016.
За результатами перевірки складено акт від 23.12.2016 №613/16-31-214-01-09/00373907 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано, зокрема на порушення платником податків вимог:
підпункту 1.41.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства Фінансів України №246 від 20.10.1999 Про затвердження П(С)БО 16 "Витрати", встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності в сумі 2'445'249,00грн.
На підставі зазначеного вище Акта перевірки ГУ ДФС 06.01.2017 сформовано податкове повідомлення-рішення:
№0000121401, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2'445'249,00грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС, ПАТ "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" звернулось до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
В обґрунтування позовних вимог підприємство посилалось на те, що відповідачем протиправно зроблено висновок про завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2'445'249,00грн., оскільки позивач поручився своїм майном за зобов`язаннями ТОВ "Кернел-Трейд" перед банківською установою та надав своє майно в іпотеку, що в свою чергу призвело до укладання між ПАТ "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" та ТОВ "Кернел-Трейд" договорів на переробку продукції. Стверджував, що понесенні позивачем витрати по сплаті страхових платежів були компенсовані ТОВ "Кернел-Трейд" у вартості замовлених послуг по переробці насіння соняшнику. Вказував на те, що ПАТ "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" пов`язано з ТОВ Кернел-Трейд" не лише комерційною діяльністю, але і організаційно-господарськими відносинами у сфері управління господарською діяльністю позивача, а саме: ТОВ "Кернел-Трейд" є акціонером ПАТ "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп". Позивач просив позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем положення статтей 14, 134 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства Фінансів України №246 від 20.10.1999 Про затвердження П(С)БО 16 "Витрати", відповідно до якого "втратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань", позивачем завищено показник у рядку 2130 ф.2 "Звіту про фінансові результати" "Адміністративні витрати" на загальну суму 2'445'249,00грн. за рахунок перерахування страхових платежів на підставі договорів обов`язкового та добровільного страхування майна, що є предметом договору іпотеки по отриманим фінансовим послугам у 2009 році іншим суб`єктам господарювання ТОВ "Кернел-Трейд", без наміру отримання економічних вигід, компенсації понесених витрат. Вказував, що боржником по договору іпотеки від 14.07.2009 зареєстрованого в реєстрі за №164 є ТОВ "Кернел-Трейд", а тому отримані від АБ "ІНГ Банк України" фінансові послуги мали вплив на фінансову стабільність господарської діяльності ТОВ "Кернел-Трейд", а не позивача.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що первинні документи (виписки банку) по перерахуванню страхових внесків по договору іпотеки від 14.09.2014 не доводять зв`язок операції з господарською діяльністю підприємства позивача, та сформовані на підставі угод, оформлених з порушенням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , платіжні доручення по перерахуванню страхових премій (платежів) на підставі угод, які не підписані отримувачем страхових платежів не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Крім того, за даними Звіту про фінансові результати позивача фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності складає: за 2015 рік (збиток) (-) мінус , тобто діяльність підприємства при здійсненні страхових виплат не була спрямована на отримання доходу і підприємство не мало наміру одержати економічний ефект. Суди дійшли висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, наслідком чого визначено заниження позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
При цьому, витрати визначаються такими, що понесені у рамках господарської діяльності платника, якщо вони спрямовані на отримання платником позитивного економічного ефекту. В свою чергу, сама по собі збитковість окремої операції платника податків не є беззаперечним доказом того, що вона не пов`язана з господарською діяльністю позивача.
Чинним законодавством передбачено право платника податків на формування у податковому обліку витрат за договорами страхування, тоді як оцінка доцільності економічних рішень платника в процесі провадження ним господарської діяльності, ефективність використання платником капіталу шляхом оцінювання витрат платника у світлі їх доцільності, раціональності не належить до повноважень податкового органу. Платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому вправі самостійно оцінювати її ефективність та доцільність, вирішуючи, які саме господарські операції йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності. Економічна ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником, що не впливає на податковий облік платника.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 1 цього Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарт) 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:
безперервність - оцінка активів і зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати;
нарахування та відповідності доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Системно аналізуючи наведене, суди попередніх інстанцій вважали, що підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу доходу (податкового зобов`язання) та витрат (податкового кредиту) в податковому обліку, при цьому визначальною ознакою витрат та податкового кредиту є їх зв`язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.
Як з`ясовано судами, ПАТ Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу (код ЄДРПОУ 00373907). Позивач з 23.01.1993 перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м.Полтава та з 29.05.2010 зареєстрований платником податку на додану вартість (надалі також ПДВ).
14.07.2009 між Акціонерним банком ІНГ Банк Україна та ЗАТ Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп укладено договір іпотеки, за умовами якого ЗАТ Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп виступає іпотекодавцем та майновим поручителем за зобов`язаннями за договором про надання фінансових послуг №08/034 від 26.09.2008, укладеного між Акціонерним банком ІНГ Банк Україна та ТОВ Кернел-Трейд та за договором про надання фінансових послуг №08/035 від 26.09.2008, укладеного між Акціонерним банком ІНГ Банк Україна , ЗАТ Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Трейд та ТОВ Кернел-Трейд .
Предметом іпотеки за вказаним договором є цілісний майновий комплекс, що належить на праві власності ЗАТ Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп та розташований за адресою: Україна, 36007, м.Полтава, вул.Маршала Бірюзова, 17.
На виконання умов вказаного договору, 30.07.2014 між підприємством позивача та ТОВ Альянс Україна , ПАТ Страхова Компанія Уніка та ПАТ Страхова компанія К`ю БіІ України укладено договір обов`язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування №OBL 5615/COM0025085/347001/2212/0000001, вигодонавубачем за цим договором є ПАТ ІНГ Банк Україна . Предметом договору є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов`язані з володінням користуванням і розпорядженням нерухомим майном (нерухомістю), що є предметом іпотеки.
Також, 15.12.2014 між позивачем та ТОВ Альянс Україна , ПАТ Страхова Компанія Уніка та ПАТ Страхова компанія К`ю БіІ України укладено договір обов`язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування №OBL 5615/COM0025085/347001/2212/0000001, вигодонавубачем за цим договором є ПАТ ІНГ Банк Україна . Предметом договору є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов`язані з володінням користуванням і розпорядженням нерухомим майном (нерухомістю), що є предметом іпотеки.
У свою чергу, 30.06.2015 між позивачем та ТОВ Альянс Україна , ПАТ Страхова Компанія Уніка та ПАТ Страхова компанія К`ю БіІ України укладено договір добровільного страхування нерухомого майна, машин від поломки та перерви у господарській діяльності №CPR 5614/COM0025083/347001/2200/0000001, вигодонавубачем за цим договором є ПАТ ІНГ Банк Україна . Предметом договору є майнові інтереси позивача, що не суперечать закону, пов`язані з володінням користуванням і розпорядженням застрахованим майном, що перебуває в заставі вигодонабувача.
31.08.2015 між підприємством позивача та ТОВ Альянс Україна , ПАТ Страхова Компанія Уніка та ПАТ Страхова компанія К`ю БіІ України укладено договір обов`язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування №OBL 12253/COM0029570/347001/2212/0000005, вигодонавубачем за цим договором є ПАТ ІНГ Банк Україна . Предметом договору є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов`язані з володінням користуванням і розпорядженням нерухомим майном (нерухомістю), що є предметом іпотеки.
Також, 31.08.2015 між позивачем та ТОВ Альянс Україна , ПАТ Страхова Компанія Уніка та ПАТ Страхова компанія К`ю БіІ України укладено договір добровільного комплексного страхування майна та перерви у господарській діяльності №CPR 12252/COM0029569/347001/2212/0000007, вигодонавубачем за цим договором є ПАТ ІНГ Банк Україна . Предметом договору є майнові інтереси позивача, що не суперечать закону, пов`язані з володінням користуванням і розпорядженням застрахованим майном, що перебуває в заставі вигодонабувача.
З метою виконання вказаних договорів страхування, позивачем страховому агенту ТОВ Аон Україна перераховано страхові внески на загальну суму 2'445'249,19грн.
При цьому, порушення вимог податкового законодавства відповідач у справі, що розглядається, пов`язує з тим, в ході проведення перевірки встановлено, завищено позивачем показник у рядку 2130 ф.2 Звіту про фінансові результати Адміністративні витрати на загальну суму 2'445'249,00грн. за рахунок перерахування страхових платежів на підставі договорів обов`язкового та добровільного страхування майна, що є предметом договору іпотеки по отриманим фінансовим послугам у 2009 році іншим суб`єктам господарювання ТОВ Кернел-Трейд , без наміру отримання економічних вигод, компенсації понесених витрат.
Позивач перераховує страхові платежі (премії) страховому агенту ТОВ Аон Україна , згідно договорів обов`язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), добровільного страхування майна, машини від поломки та перерви у господарській діяльності що є предметом іпотеки.
Страхова діяльність в Україні регулюється нормами Закону України "Про страхування" статтею першою якого встановлено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання відповідних подій (страхових випадків), визначених договором страхування.
За умовами договорів позивач, як майновий поручитель за договором іпотеки сплачує страхові платежі за договорами страхування з метою збереження цілісності нерухомого майна та майна, яке виступає об`єктом іпотеки згідно договору про надання фінансових послуг для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ Кернел-Трейд , а розмір сплачених страхових платежів за звітний період відносить до витрат, зменшуючи фінансовий результат (збільшуючи збитки), (у підприємства позивача фінансова заборгованість у перевіряємому періоді перед АБ ІНГ Банк України за умовами договору іпотеки - відсутня).
Відповідач дійшов висновку, який у ході судового розгляду позивачем не спростовано, що первинні документи (виписки банку) по перерахуванню страхових внесків по договору іпотеки від 14.09.2014 не доводять зв`язок операції з господарською діяльністю підприємства позивача, та сформовані на підставі угод, оформлених з порушенням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , посилаючись на те, що:
в угодах про страхування не простежується зв`язок страхового агента ТОВ Аон Україна з підприємством позивача, оскільки відсутній підпис, печатка на договорах обов`язкового та добровільного страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки - відсутній підпис, печатка страхового агента ТОВ Аон Україна ;
використання активів (перерахування коштів страховому агентові) не принесло економічної вигоди позивачу, оскільки ним не надано доказів того, що ТОВ Кернел Трейд є його єдиним постачальником, а твердження позивача про відмову ТОВ Кернел Трейд від здійснення господарської діяльності з позивачем у разі не укладання останнім договорів іпотеки, обов`язкового та добровільного страхування та сплати страхових платежів базується на припущеннях;
письмова відповідь підприємства позивача від 24.11.2016 №1 свідчить, що страхового відшкодування та компенсації понесених витрат при сплаті страхових платежів не отримувало, що спростовує доводи позивача в апеляційній скарзі про отримання за понесення витрат по страхуванню заставного майна; 4) заборгованість підприємства позивача перед АБ ІНГ Банк Україна протягом перевіряємого періоду відсутня, що свідчить про не виконання другої умови віднесення до витрат згідно П(С)БО 16 - збільшення зобов`язань ;
боржником по договору іпотеки від 14.07.2009 виступає інший суб`єкт господарювання - ТОВ Кернел-Трейд , а тому отримані фінансові послуги від АБ ІНГ Банк Україна не мали впливу на господарську діяльність Позивача;
на дату укладання угод та додаткових угод обов`язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки від 14.07.2009 р. не зазначена сума заборгованості боржника ТОВ Кернел-Трейд (в договорі страхування зазначається, що майно є предметом іпотеки - п. 1.2 договору страхування та п. 1.3 цього договору Страховик має зобов`язання відшкодовувати Страхувальнику та Вигодонабувача - АБ ІНГ Банк Україна суму збитків згідно договору страхування, а тому сума заборгованості за договором іпотеки має значення в договорі страхування з метою оцінки майна, яке перебуває в заставі - іпотеці), що не доводить здійснених страхових платежів позивачем в межах своєї господарської діяльності та відповідно їх правомірність;
відсутня доцільність сплати страхових платежів підприємством позивача через незначний ступінь виникнення ризику по боржнику ТОВ Кернел-Трейд , в зв`язку із фінансовою стабільністю, що підтверджується задекларованими показниками доходу в Декларації з податку на прибуток, наявністю власних основних фондів у періоді дії договору іпотеки;
відсутня інформація про наявність ліцензій у Страхового агента ТОВ Аон Україна (код 34679823), на відміну від інших страховиків.
У свою чергу, позивач по справі зазначив, що страхові витрати позивача були компенсовані в ціні оплати послуг з переробки давальницької сировини, на формування вартості яких відповідно до договору про надання послуг з переробки насіння соняшнику впливають такі фактори як: повна фактична собівартість наданих послуг; фактичний обсяг переробки; індекс інфляції. При цьому, ТОВ Кернел-Трейд було єдиним замовником послуг з переробки насіння соняшнику в перевіряємому періоді. Повна фактична собівартість наданих послуг звітного періоду (місяця) включає у себе, крім виробничої собівартості, також і адміністративні витрати, до складу яких саме і відносяться витрати страхування майна, які потім включаються до розрахунку вартості послуг і компенсуються замовником цих послуг. Невключення позивачем до складу витрат адміністративних послуг страхових платежів, привело б до зменшення вартості послуг для ТОВ Кернел-Трейд і пропорційно зменшило б доходи підприємства позивача. у свою чергу, витрати позивача на сплату страхових виплат за договорами страхування, як адміністративні витрати, були включені в розрахунок фактичної собівартості послуг, що унеможливило зменшення фінансового результату в процесі здійснення господарської діяльності підприємством позивача.
Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку Витрати затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - П(С)БО 16), визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
Згідно з пунктом 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16).
Пунктом 9 П(С)БО 16 встановлено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, зокрема, погашення одержаних позик, зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 П(С)БО 16, а також витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Наведене свідчить про те, що формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період, починаючи з 01.01.2015 здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Суд першої інстанції вказав, що вказані позивачем витрати не підлягають включенню до складу від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки такі страхові платежі не пов`язані з господарською діяльністю позивача. Судом досліджено надані документи та встановлено, що платіжні доручення по перерахуванню страхових премій (платежів) на підставі угод, які не підписані отримувачем страхових платежів не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Крім того, боржником по договору іпотеки від 14.07.2009 зареєстрованого в реєстрі за №164 виступає ТОВ "Кернел-Трейд", а тому отримані нім від АБ "ІНГ Банк України" (Іпотекодержателя, Вигодонабувача) фінансові послуги мали вплив на фінансову стабільність господарської діяльності ТОВ "Кернел-Трейд", а не позивача, у позивача фінансова заборгованість у перевіряємому періоді перед ПАТ "ІНГ Банк України" відсутня.
Перевіркою встановлено та не спростовано позивачем в ході розгляду справи, що на дату укладання угод обов`язкового та добровільного страхування, на підставі яких проводяться страхові платежі позивачем, не зазначено суми заборгованості - боржника ТОВ "Кернел-Трейд" по фінансовим зобов`язанням, які виникли у 2009 році перед ПАТ "ІНГ Банк Україна", що свідчить про відсутність підстав для здійснення страхових платежів ПАТ "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Трейд".
Крім того, за даними ІС "Податковий блок" ТОВ "Кернел-Трейд", (боржник по договору іпотеки від 14.07.2009) має стан 0 "платник податків за основним видом діяльності", протягом всього періоду дії договору іпотеки, на балансі якого обліковуються основні фонди станом на 31.03.2015 первісною вартістю 692728,00тис.грн., має стабільний фінансовий стан. За даними Декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2016 року доходи від усіх видів діяльності за 1 півріччя 2015 року склали 359'632'385грн., за 2015 рік - 505'812'262грн.
Фінансову стабільність ТОВ "Кернел-Трейд" доводить і той факт, що за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 позивач на давальницьких умовах надавав послуги переробки насіння соняшника та виготовлення олії ТОВ "Кернел-Трейд" з сировини замовника, питома вага наданих послуг ТОВ "Кернел-Трейд" в загальній сумі отриманого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вказаний період склала 79%, що становить 461877,23тис.грн. (дохід від реалізації продукції (рядок балансу 2000 за вказаний період склав 582412тис.грн).
Суди зауважили, що позивач своїм листом від 24.11.2016 №1 повідомив, що страхового відшкодування та компенсації понесених витрат при сплаті страхових платежів не отримував.
Крім того, як встановлено судами, витрати по страховим платежам через рахунок бухгалтерського обліку №791 Фінансовий результат основної діяльності вплинули на визначення прибутковості (збитковості) підприємства позивача за результатами діяльності 2015 року, чим збільшило збиткову діяльність підприємства. За даними Звіту про фінансові результати (форма №2) позивача фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності (р.2295) складає: за 2015 рік (збиток) (-) мінус 141463тис.грн.
На підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, з урахуванням норм права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суди дійшли висновку, що діяльність підприємства при здійсненні страхових виплат не була спрямована на отримання доходу і підприємство не мало наміру одержати економічний ефект, що свідчить про те, що віднесення до адміністративних витрат страхових платежів на підставі договорів обов`язкового та добровільного страхування майна, що є предметом договору іпотеки по отриманим фінансовим послугам у 2009 році іншим суб`єктом господарювання ТОВ Кернел-Трейд - (боржником), без наміру отримання економічних вигід, компенсації є безпідставним та є неправомірним.
Відтак, позивачем збільшені адміністративні витрати на суму понесених витрат при сплаті страхових платежів по договору іпотеки по фінансовим зобов`язанням ТОВ "Кернел-Трейд" перед АБ "ІНГ Банк Україна", без отримання компенсації від ТОВ "Кернел-Трейд", що суперечить підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Суди дійшли висновку про правомірність доводів ГУ ДФС про порушення позивачем підпункту 1.41.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, Наказу Міністерства Фінансів України №246 від 20.10.1999 Про затвердження П(С)БО 16 "Витрати", внаслідок чого платником податків завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності в сумі 2'445'249,00грн.
Разом з тим, як вказано судами, позивач, стверджуючи про правомірність формування витрат за результатами відображення у податковому обліку господарських правовідносин з ТОВ "Аон Україна", під час судового розгляду не надав належних доказів, що свідчили б про економічну доцільність та спрямованість вказаних правовідносин на отримання доходу. Як наслідок, платником податків не доведено правомірність віднесення до складу від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток вказаних сум.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У касаційній скарзі висновки судів попередніх інстанцій позивачем не спростовані, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №816/191/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
Л.І.Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2020 |
Оприлюднено | 27.07.2020 |
Номер документу | 90590685 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні