Ухвала

від 24.07.2020 по справі 580/2422/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 липня 2020 року

м. Київ

справа № 580/2422/19

адміністративне провадження № К/9901/5849/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №580/2422/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроніка-2016 до Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

02.03.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020.

12.03.2020 ухвалою Верховного Суду вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статтям 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд ухвалами від 08.04.2020 та 09.06.2020 продовжив скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 580/2422/19.

10.07.2020 на адресу Верховного Суду від Головного управління ДФС у Черкаській області надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, а саме зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції невірно застосовано п.14 та п.21 Постанови №117, оскільки позивачем не виконано вимоги Постанови №117 щодо надання повного переліку документів, необхідних для прийняття про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Окрім цього, відповідач у клопотанні, яке подане до Суду 22.05.2020, вказав, що відповідно до п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключного в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Проте Cуд вважає за необхідне зазначити, що в постановах Верховного Суду неодноразово викладалися висновки у справах з подібними правовідносинами, зокрема у справі № 822/1817/18, у якій зазначено наступне.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Підпунктами 3, 4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Суди повинні з`ясувати, чи містять прийнятті Комісією рішення конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Вказане пов`язується з обґрунтованістю та вмотивованістю рішення, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття та з можливістю надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Аналізуючи рішення судів попередніх інстанцій, Суд дійшов до висновку, що суди попередніх інстанцій вирішили справу №580/2422/19 по суті відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 22.10.2018 № 822/1817/18 щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Таким чином, посилання контролюючого органу на п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є безпідставним.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДФС у Черкаській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020.

Враховуючи зазначене, відповідач не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись ч.2 ст. 332, пунктом 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №580/2422/19 повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І.Я.Олендер

Р. Ф. Ханова