Рішення

від 24.07.2020 по справі 640/17291/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року м. Київ № 640/17291/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ПАЛЕТА УА до 1. Державної фіскальної служби України; 2. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАЛЕТА УА (позивач/ ТОВ ПАЛЕТА УА ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд:

Скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в СРПН або відмову в такій реєстрації: від 11.01.2019р. №2102/42403734/2, №2116/42403734/2, №2100/42403734/2, №2120/42403734/2, від 18.12.2018р. №52731/42403734/2 було відмовлено у реєстрації податкових накладних: № 5 від 03.11.2018, № 13 від 05.11.2018, № 25 від 10.11.2018, № 33 від 12.11.2018, № 45 від 19.10.2018, та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні: № 5 від 03.11.2018, № 13 від 05.11.2018, № 25 від 10.11.2018, № 33 від 12.11.2018, № 45 від 19.10.2018 на загальну суму 82 250 грн. збитків підприємства від незаконних дій ГУ ДФС у м. Києві .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ДФС, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, допущено перевищення повноважень при здійсненні функції податкового контролю, що, на думку позивача, автоматично призводить до визнання таких дій та рішення у вигляді квитанцій незаконними і позбавляє їх будь-яких правових наслідків, у т.ч. компетенції на прийняття рішення про комісії ДФС про відмову у реєстрації податкових накладних та рішень комісії ДФС з питань розгляду скарг.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав правомірності спірних рішень, прийнятих в межах наданих повноважень, з огляду на подання позивачем документів, що не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю ПАЛЕТА УА складені та направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 5 від 03.11.2018, № 13 від 05.11.2018, № 25 від 10.11.2018, № 33 від 12.11.2018, № 45 від 19.10.2018.

Як зазначає позивач, згідно отриманих квитанцій вказані податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено.

В подальшому, ТОВ ПАЛЕТА УА направлені на адресу Головного управління ДФС у м. Києві скарги на рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації з додатками документів про підтвердження реальності здійснення операцій, згідно поданих податкових накладних.

Рішеннями Комісії щ питань розгляду скарг від 11.01.2019р. №2102/42403734/2, №2116/42403734/2, №2100/42403734/2, №2120/42403734/2, від 18.12.2018р. №52731/42403734/2 залишено скарги позивача без задоволення, рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Вважаючи вказані рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно п.56.1 - 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.3 Податкового кодексу України вказано, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 56.8 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Процедура розгляду скарг платників податків на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН врегульована Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (надалі - Порядок розгляду скарг).

Судом встановлено, рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 11.01.2019 №2102/42403734/2 залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення від 21.12.2018 №1032497/4240334 ро відмову реєстрації податкової накладної №5 від 03.11.2018 - без змін.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 11.01.2019 №2116/42403734/2 залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення від 21.12.2018 №1032406/4240334 ро відмову реєстрації податкової накладної №13 від 05.11.2018 - без змін.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 11.01.2019 №2100/42403734/2 залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення від 21.12.2018 №1032408/4240334 ро відмову реєстрації податкової накладної №25 від 10.11.2018 - без змін.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 11.01.2019 №2120/42403734/2 залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення від 21.12.2018 №1032492/4240334 ро відмову реєстрації податкової накладної №33 від 12.11.2018 - без змін.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 18.12.2018 №52731/42403734/2 залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення від 27.11.2018 №1003539/4240334 ро відмову реєстрації податкової накладної №45 від 19.10.2018 - без змін.

Пунктами 12-18 Порядку розгляду скарг передбачено, що за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;

залишає скаргу без розгляду.

Скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг до зазначеної комісії надійшла заява платника податку про відмову від поданої ним скарги.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Про залишення скарги без розгляду комісія ДФС з питань розгляду скарг повідомляє платнику податку із зазначенням обґрунтованих причин у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Таким чином, розглядаючи даний позов, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг було прийняте у відповідності до зазначених вище норм законодавства. В свою чергу, ДФС, як суб`єкт владних повноважень, наділена правом для прийняття рішення по результатам розгляду скарги.

При цьому, невірність суджень посадових чи службових осіб контролюючого органу при застосуванні норм ПК України, зроблених ними на основі фактичних даних, на думку суду, не може бути достатньою підставою для висновку про порушення прав чи інтересів платника, який в цьому випадку не позбавлений права оскаржити в судовому порядку рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації ПН, прийняті за результатами направлення платником податків засобами електронного зв`язку податкових накладних для реєстрації в ЄРПН.

В свою чергу, рішення Комісії з питань розгляду скарг є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Отже, рішення про розгляд скарги, не порушує права платника податків. Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та відсутність юридичних підстав для їх задоволення.

Позовні вимоги в частині зобов`язання ДФС України вчинити дії є передчасними та як наслідок задоволенню не підлягають, адже позивачем у визначений процесуальним законом спосіб не оскаржено рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛЕТА УА відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян