Рішення

від 17.07.2020 по справі 906/192/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/192/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Чайковська Т.П. - юрисконсульт, наказ № 40-к від 27.12.2018 та довіреність № 6433-05 від 27.12.2019;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

до Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про стягнення 92561,96 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 85783,30 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 6098,30 грн. пені, 680,36 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не дотримано зобов`язань, покладених на нього договором №400 від 29.12.2018 про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг щодо оплати спожитої електричної енергії.

16.07.2020 до суду надійшла заява ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (за вх. №02-44/1000/20 від 16.07.2020) про уточнення позовних вимог, яка за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначив, що через помилку при визначенні періодів заборгованості невірно нараховані пені та 3% річних, які в дійсності становлять 4902,08 грн. та 536,01 грн. відповідно.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог суд враховує наступне. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх.№02-44/1000/20 від 16.07.2020, розгляд справи здійснює в межах визначеної даною заявою ціни позову в сумі 91221,39 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просила задовольнити.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 29.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник, позивач) та Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400 (а.с.6-13).

Згідно п. 1.1 цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 5.8 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно пункту 5.9 договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до пункту 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Пунктом 6.2 договору, серед іншого, сторони домовились, що споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (пункт 13.1 договору).

29.12.2018 Дочірнім підприємством "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про постачання електричної енергії постачальником електричної енергії - ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", якою споживач з 01.01.2019 приєднався до договору споживача про постачання електричної енергії.

До договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №400 між сторонами було підписано додаток №3 - комерційну пропозицію №1-УП для споживачів універсальних послуг дії для непобутових споживачів із договірною потужністю до 150 кВт, за винятком бюджетних установ, який є невід`ємною його частиною та згідно якого сторони погодили, що тимчасово на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року включно універсальні послуги, окрім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов`язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону.

В розділі спосіб оплати комерційної пропозиції №1-УП вказано, що оплата вартості електричної енергії, включаючи витрати за послуги з розподілу (передачі), здійснюється виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника універсальних послуг до 01 числа розрахункового періоду авансовим платежем в розмірі 100% від вартості заявлених обсягів електричної енергії. У разі якщо вартість спожитої електроенергії перевищить вартість заявлених договірних величин, остаточний розрахунок проводиться протягом п`яти робочих днів від дня отримання рахунка.

Звернувшись із цим позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача 85783,30 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 4902,08 грн. пені, 536,01 грн. 3% річних.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у період з 01.08.2019 по 01.02.2020 спожито електричну енергію на загальну суму 92606,66 грн., на оплату якої позивачем виставлялися відповідні рахунки (а.с. 14-19). Вказані рахунки було вручено споживачу, про що свідчить відповідні відмітки, які міститься на них.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання щодо своєчасної оплати виставленого рахунку за постачання електроенергії вчасно та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за постачання електричної енергії в загальній сумі 85783,30 грн, що стало підставою звернення до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією №1-УП, який укладено шляхом підписання відповідачем 29.12.18 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії з 01.01.19.

Згідно із ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачем відповідачу виставлялись рахунки на оплату за постачання електричної енергії за період з серпня 2019 року по лютий 2020 року.

З поданої позивачем виписки з обігової відомості розрахунків за електроенергію з відповідачем (а.с. 20-21) вбачається, що відповідачем частково проведено оплату за отримані послуги з постачання електроенергії, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 85783,30 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до пункту 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Проте, у передбачені договором строки (5 робочих днів від дати отримання рахунка) відповідачем не було оплачено в повному обсязі надані послуги постачання електроенергії за період з 01.08.19 до 31.01.2020.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 85783,30 грн. основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить за порушення строків проведення розрахунків стягнути з відповідача 36479,88грн пені, нарахованої на підставі п.5.11 договору №14-0043 від 28.12.18 та умов комерційної пропозиції №2-УП.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4902,08 грн. та 3% у розмірі 536,01 грн, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В розділі "Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф" Комерційної пропозиції №1-УП вказано, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок пені, виконаний позивачем, суд приходить до висновку, що останній вірний, а вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що 3% річних у розмірі 536,01 грн. є правомірно нарахованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (12502, Житомирська область, м. Коростишів, пров. дачний, 13, ід. код 02583267)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан, Перемоги, 10, ід. код 42095943) 85783,30 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 4902,08 грн. пені, 536,01 грн. 3% річних, а також 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.07.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)