Рішення

від 01.06.2020 по справі 908/618/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/47/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2020 Справа № 908/618/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/618/20

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Запорізького міського об`єднання "Самаритян України" (вул. Бочарова, буд. 6, кв. 97, м. Запоріжжя, 69098, адреси об`єктів надання послуг: бул. Центральний, буд. 3, прим. 318, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 20520948)

про стягнення 30302,25 грн.

за участю представників:

від позивача: Білоус Д.С., довіреність № 657/20-19 від 19.11.2019

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізького міського об`єднання "Самаритян України" про стягнення основного боргу в сумі 30302,25 грн. за договором № 201760 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2014.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/618/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/47/20. Судове засідання призначено на 01.04.2020.

Ухвалою суду від 31.03.2020 зупинено провадження у справі № 908/618/20 до 14.05.2020 та поновлено з 14.05.2020. Судове засідання призначено на 14.05.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020 відкладено судове засідання на 01.06.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 01.06.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні учасника процесу.

Представник позивача оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201760 від 01.11.2014, ним у період з грудня 2014 року по березень 2016 року відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 30302,25 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період та рахунками на їх оплату. В порушення умов договору відповідач кошти за спожиту протягом спірного періоду теплову енергію в сумі 30302,25 грн. Концерну "Міські теплові мережі" не перерахував. Просить суд, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 322, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, позов задовольнити. Також позивач просить суд повернути з Державного бюджету надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 1740,00 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 01.06.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасника процесу, суд

УСТАНОВИВ:

01.11.2014 між Запорізьким міським об`єднанням "Самаритян України" (Споживач) та Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація) укладений договір № 201760 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

У відповідності з п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води - за наявної можливості; кондиціювання - по замовленню Споживача; інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.

Підпунктом 3.2.6. п. 3.2. Договору визначено, що Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. Договору, розрахунки за даним поговором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Згідно п. 6.7 договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Умовами п. 6.7.1. Договору передбачено, що отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Пунктом 6.7.2. Договору передбачено, що у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 01.11.2015.

Пунктом 10.4 Договору закріплено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не відбулася ні одна з обставин, передбачених у п. 10.2. договору.

Станом на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений вище Договір є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками судового процесу до суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 201760 від 01.11.2014 укладено для об`єкту - нежитлове приміщення № 318 (літ. А-9) загальною площею 58,6 кв.м, 327 (літ. А-9) загальною площею 55,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 3. Загальна опалювальна площа об`єкту теплопостачання складає 114,20 кв.м.

Теплове навантаження на вказане приміщення, відповідно до Додатку 1 до Договору, складає 0,006826 Гкал/год.

Об`єкт теплопостачання перебуває в оренді згідно договору оренди від 18.07.2008.

На виконання умов Договору № 201760 позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді на об`єкт споживання відповідача за період з грудня 2014 року по березень 2016 року на загальну суму 30302,25 грн.

Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії.

Позивач надіслав відповідачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, надання послуг з централізованого постачання гарячої води за спірний період, що підтверджується реєстрами відправлення рекомендованих листів по місту.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими Заявником до оплати за відповідні періоди. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідач оплату наданих послуг в установлені договором строки не здійснив.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 30302,25 грн. за договором № 201760 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2014, є предметом судового розгляду у даній справі.

За приписами ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 509 та ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2014 № 201760, є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Статтею 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Акти приймання-передачі теплової енергії за грудень 2014 року - березень 2016 року, відповідно до умов Договору та в силу положень ст. 629 ЦК України (договір є обов`язковим для виконання сторонами) є погодженими. А отже, зазначені вище акти є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач у строк передбачений Договором взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за спірний період не здійснив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 30302,25 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 30302,25 грн. підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов`язання відповідача оплатити спожиту в період грудень 2014 року - березень 2016 року за договором від 01.11.2014 № 201760 не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії у повному обсязі не здійснив, будь-яких претензій щодо виконання позивачем договору та щодо виставлених позивачем актів приймання-передачі і рахунків за спірний період не пред`явив, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 30302,25 грн. обґрунтованою, заснованою на законі та договорі та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав суду доказів сплати заборгованості в добровільному порядку.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 30302,25 грн підлягають задоволенню.

Що стосується повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вказаного Закону, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

В даному випадку, при звернення з даним позовом до суду, позивачем було сплачено 3842,00 грн. судового збору, а саме: платіжним дорученням № 22916 від 09.08.2019 на суму 1921,00 грн. та платіжним дорученням № 22917 від 09.08.2019 на суму 1921,00 грн.

Частиною 2 ст. 4 Закона України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

Отже, у даному випадку розмір судового збору становить 2 102,00 грн.

З наведеного слідує, що судовий збір внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

За таких обставин суд відзначає, що судовий збір в сумі 1740,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 22917 від 09.08.2019, підлягає поверненню Концерну Міські теплові мережі з державного бюджету України у зв`язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького міського об`єднання "Самаритян України" (вул. Бочарова, буд. 6, кв. 97, м. Запоріжжя, 69098, ідентифікаційний код 20520948) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, поточний рахунок № НОМЕР_1 на Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) - 30302 (тридцять тисяч триста дві) грн. 25 коп. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Запорізького міського об`єднання "Самаритян України" (вул. Бочарова, буд. 6, кв. 97, м. Запоріжжя, 69098, ідентифікаційний код 20520948) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, поточний рахунок № НОМЕР_2 Банку: ПАТ АБ УКРГАЗБАНК МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458, отримувач: Концерн Міські теплові мережі ) - 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повернути Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, поточний рахунок № НОМЕР_2 у ПАТ АБ УКРГАЗБАНК МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) з Державного бюджету України, судового збору в розмірі 1740,00 грн., сплаченого платіжним дорученням № 22917 від 09.08.2019, у зв`язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян