Рішення

від 27.07.2020 по справі 910/6324/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2020Справа № 910/6324/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН (04080, м.Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 2-А, офіс 204, Ідентифікаційний код юридичної особи 41542968) до проТовариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСШИПОЙЛ (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОТА РУСТАВЕЛІ, будинок 33-Б, нежиле приміщення 27, ідентифікаційний код юридичної особи 39060156) стягнення 620825,00 грн. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСШИПОЙЛ (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 620825,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язання за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018 в частині повернення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН залишено без руху; надано Позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду відповідних відомостей.

21.05.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6324/20, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.05.2020 направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 07.06.2020 уповноваженій особі Відповідача та поверненням поштового конверту, надісланого на адресу Позивача із позначкою адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН є 04080, м.Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 2-А, офіс 204.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 про відкриття провадження у справі №910/6324/20 направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає, що в матеріалах справи № 910/6324/20 відсутне Повідомлення Позивача зміну місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів зміну місцезнаходження Позивача, Суд приходить до висновку, що Позивач повідомлений належним чином про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 910/6324/20, шляхом направлення ухвали Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Позивач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

22.06.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

24.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСШИПОЙЛ (Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН (Позикодавець) укладено Договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 (далі- Договір від 24.07.2018), відповідно до умов якого Позикодавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, надати Позичальнику грошові кошти в сумі 10000000,00 грн. (а.с.4-5)

У п.2.1 Договору від 24.07.2018 зазначено, що Позикодавець надає Позичальнику позику на невизначений строк, яка має бути повернута Позичальником на першу вимогу Позикодавця.

Згідно з п. 2.2 Договору від 24.07.2018 позика надається різними номіналами сумами) впродовж перших 12 місяців з моменту підписання Договору шляхом перерахування в безготівковій формі відповідних грошових коштів .

Умовами п. 2.3. Договору від 24.07.2018 сторони погодили, що позика надається Позичальнику на безоплатній основі.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 Договору, та закінчується при повному розрахунку сторін.

На виконання умов вказаного Договору від 24.07.2018 Позивачем у період з 24.07.2018 по 04.04.2019 перераховано Відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 1130700,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень . (а.с.7-30)

Відповідач частково повернув грошові кошти у розмірі 509875,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.31-43)

26.02.2020 Позивач надіслав на адресу Відповідача Вимогу № 26/02-1 від 26.02.2020 про повернення позики в порядку ст.1049 Цивільного кодексу України, в яких просить повернути залишок грошових коштів (залишок суми позики) за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018 у тридцятиденний строк від дні пред`явлення цієї вимоги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.02.2020, поштовою накладною від 26.02.2020 та фіскальним чеком. (а.с.50-54)

Як стверджує Позивач у позовній заяві, Відповідач відповіді на Вимогу не надав, залишок грошових коштів протягом тридцяти днів з для пред`явлення вимоги не повернув.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не належним чином виконані умови Договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018, саме частково повернув грошові кошти за Договором в розмірі 463 875,39 грн, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 1 846 678,16 грн

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначив, що зобов`язання сторін за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018 припинились в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України у зв`язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог шляхом направлення Відповідачем Заяви № 01/04-20 від 01.04.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог, з огляду на що заборгованість у відповідача відсутня.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дослідивши умови Договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018 Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений договір є договором позики.

Правовідносини позики врегульовано § 1 Глави 71 ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено Судом, на виконання умов Договору від 24.07.2018 Позивачем у період з 24.07.2018 по 04.04.2019 перераховано Відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 1130700,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень у кількості 24 штуки. (а.с.7-30)

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд акцентує увагу, що при укладенні Договору № від 24.07.2018 сторонами погоджено, що позика надається на невизначений строк, та має бути повернута Позичальником на першу вимогу Позикодавця.

26.02.2020 Позивач надіслав на адресу Відповідача Вимогу № 26/02-1 від 26.02.2020 про повернення позики в порядку ст.1049 Цивільного кодексу України, в якій просить повернути залишок грошових коштів (залишок суми позики) за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018 у розмірі 620825,00 грн. у тридцятиденний строк від дні пред`явлення цієї вимоги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.02.2020, поштовою накладною від 26.02.2020 та фіскальним чеком. (а.с.50-54)

Судом встановлено, що всупереч умовам Договору від 24.07.2018 Відповідач повернув поворотну фінансову допомогу за договором лише у розмірі 509875,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень у кількості 13 штук (а.с.31-43), жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України повернення Відповідачем решти суми позики у розмірі 620825,00 грн. матеріали справи не містять.

Разом з тим, заперечуючи проти позову Відповідач зазначив, що зобов`язання сторін за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018 припинились в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України у зв`язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог шляхом направлення Відповідачем Заяви № 01/04-20 від 01.04.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

За змістом частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами 76, 77 зазначеного Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2020 Відповідачем направлена Позивачу Заява № 01/04-20 від 01.04.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 02.04.2020 та поштовою накладною від 02.04.2020 (а.с. 103-105), за змістом якої Відповідач повідомляє:

1) загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСШИПОЙЛ перед Товариством з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН , зокрема, за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018 становить 620825,00 грн.; строк виконання зобов`язання настав у зв`язку з отриманням вимоги № 26/02-1 від 26.02.2020 про повернення позики та строк повернення заборгованості закінчується 03.04.2020;

2) загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСШИПОЙЛ внаслідок направлення вимоги № 17/03-20 від 17.03.2020 становить 5121720,00 грн.; станом на 01.04.2020 строк виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН зобов`язання за вимогою настав;

3) про зарахування грошових вимог про повернення заборгованості ТОВ ТРАНСШИПОЙЛ перед ТОВ ОМЕГА СТОУН у розмірі 1867725,00 грн., у тому числі й за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018, в рахунок заборгованості ТОВ ОМЕГА СТОУН перед ТОВ ТРАНСШИПОЙЛ в розмірі 5121720,00 грн., яка виникла на підставі вимоги № 17/03-20 від 17.03.2020 внаслідок ненадання послуг, оплачених ТОВ ТРАНСШИПОЙЛ за Договорами субчартеру № 01/04-БЧ від 01.04.2019, № 02/04-БЧ від 01.04.2019, № 03/04-БЧ від 01.05.2019 та № 04/04-БЧ від 01.05.2019;

4) внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог станом на 01.04.2020 сума непогашеної заборгованості ТОВ ОМЕГА СТОУН перед ТОВ ТРАНСШИПОЙЛ на підставі вимоги № 17/03-20 від 17.03.2020 становить 3252995,00 грн.

Правові засади припинення зобов`язання визначені Главою 50 Цивільного кодексу України .

Частинами першою та другою статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках установлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Таким чином, зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.

Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду, що в подальшому буде підставою для перегляду рішення в даній справі за новивиявленими обставинами.

Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань (наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно з статтею 203 ГК України та статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 05.02.2020 у справі 910/7570/19.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень ст. 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Таким чином зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених ст. 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених ст. 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.11.19 у справі № 920/240/18.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 24.07.2018 Позивачем у період з 24.07.2018 по 04.04.2019 перераховано Відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 1130700,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень у кількості 24 штук. (а.с.7-30)

При укладенні Договору від 24.07.2018 сторонами погоджено, що позика надається на невизначений строк, та має бути повернута Позичальником на першу вимогу Позикодавця.

26.02.2020 Позивач надіслав на адресу Відповідача Вимогу № 26/02-1 від 26.02.2020 про повернення позики в порядку ст.1049 Цивільного кодексу України, в якій просить повернути залишок грошових коштів (залишок суми позики) за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018 у розмірі 620825,00 грн. у тридцятиденний строк від дня пред`явлення цієї вимоги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.02.2020, поштовою накладною від 26.02.2020 та фіскальним чеком. (а.с. 50-54)

Таким чином, Судом встановлено, що з огляду на положення статті 1049 Цивільного кодексу України та умови Договору від 24.07.2018, враховуючи направлення Позивачем Відповідачу Вимоги № 26/02-1 від 26.02.2020 про повернення позики, строк виконання Відповідачем зобов`язання з повернення Позивачеві грошових коштів у розмірі 620825,00 грн. настав.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як стверджує Відповідач, між сторонами існують господарські відносини за Договорами субчартеру № 01/04-БЧ від 01.04.2019, № 02/04-БЧ від 01.04.2019, № 03/04-БЧ від 01.05.2019 та № 04/04-БЧ від 01.05.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем у період з 24.04.2019 по 21.10.2019 перераховано Позивачу грошові кошти у загальному розмірі 6656070,00 грн. із призначенням платежу - оплата за субчартер за Договорами субчартеру № 01/04-БЧ від 01.04.2019, № 02/04-БЧ від 01.04.2019, № 03/04-БЧ від 01.05.2019 та № 04/04-БЧ від 01.05.2019, що підтверджується долученими до відзиву платіжними дорученнями у кількості 42 штук (а.с.130-171).

Також, між Позивачем та Відповідачем у період з 30.04.2019 по 30.09.2019 підписані Акти надання послуг у кількості 22 штуки на загальну суму 1598850,00 грн. (а.с. 109-129). Вказані акти підписані представниками сторін, скріплені печатками юридичних осіб та як на підставу надання послуг містять посилання на Договори субчартеру № 01/04-БЧ від 01.04.2019, № 02/04-БЧ від 01.04.2019, № 03/04-БЧ від 01.05.2019 та № 04/04-БЧ від 01.05.2019.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні Договори субчартеру № 01/04-БЧ від 01.04.2019, № 02/04-БЧ від 01.04.2019, № 03/04-БЧ від 01.05.2019 та № 04/04-БЧ від 01.05.2019, в той же час, Судом встановлено, що подані Відповідачем Акти надання послуг, підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, та платіжні доручення про сплату грошових коштів містять посилання на вказані договори, при цьому, у даному випадку має значення факт сплати відповідачем та розмір грошових коштів як оплати за надані послуги, якому кореспондується зустрічне зобов`язання позивача виконати оплачені послуги та їх вартість.

Отже, оскільки Позивачем не надано суду пояснень чи заперечень щодо укладення Договорів субчартеру № 01/04-БЧ від 01.04.2019, № 02/04-БЧ від 01.04.2019, № 03/04-БЧ від 01.05.2019 та № 04/04-БЧ від 01.05.2019, наявності чи відсутності правовідносин за ними та їх виконання, Суд приймає надані Відповідачем платіжні доручення та акти надання послуг як доказ існування між Сторонами правовідносин за Договорами субчартеру № 01/04-БЧ від 01.04.2019, № 02/04-БЧ від 01.04.2019, № 03/04-БЧ від 01.05.2019 та № 04/04-БЧ від 01.05.2019, вчинення дій на їх виконання, розмір сплачених Відповідачем грошових коштів, обсяг та вартість наданих Позивачем послуг.

Таким чином, за оцінкою Суду, наявними в матеріали справи належними та допустимими доказами відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України підтверджується, сплата Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН в розмірі 6656070,00 грн. та надання Товариством з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН Відповідачеві послуг лише на суму 1598850,00 грн.

Суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання Позивачем Відповідачу послуг на суму 5057220,00 грн., яка була сплачена Відповідачем за платіжними дорученнями, матеріали справи не містять.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, Судом встановлено, що Позивачем всупереч нормам чинного законодавства України не було надано Відповідачеві послуги з субчартеру у загальному розмірі 5057220,00 грн., оплаченому Відповідачем за платіжними дорученнями.

17.03.2020 Відповідач надіслав Позивачу Вимогу № 17/03-20 від 17.03.2020 про повернення грошових коштів, в якій, посилаючись на невиконання Позивачем зобов`язань в частині надання послуг за Договорами субчартеру № 01/04-БЧ від 01.04.2019, № 02/04-БЧ від 01.04.2019, № 03/04-БЧ від 01.05.2019 та № 04/04-БЧ від 01.05.2019, просив повернути грошові кошти у розмірі 5121720,00 грн. протягом 7 днів з моменту пред`явлення вимоги. Направлення вказаної вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист від 17.03.2020 та поштовою накладною від 17.03.2020. (а.с. 106-108)

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, Суд приходить до висновку, що з, внаслідок направлення Відповідачем Вимоги № 17/03-20 від 17.03.2020 обов`язок Позивача з надання послуг трансформується в новий обов`язок з повернення грошових коштів, і, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання такого зобов`язання настав.

Суд наголошує, що важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме - відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, втім, жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що Позивач не визнає наявного у нього обов`язку з повернення грошових коштів за Вимогою № 17/03-20 від 17.03.2020 у визначеному відповідачем розмірі, чи не відповідність зазначених у вимозі фактичним обставинам за Договорами субчартеру № 01/04-БЧ від 01.04.2019, № 02/04-БЧ від 01.04.2019, № 03/04-БЧ від 01.05.2019 та № 04/04-БЧ від 01.05.2019 матеріали справи не містять.

Таким чином, Судом встановлено, що на час направлення Відповідачем Позивачу заяви № 01/04-20 від 01.04.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН з повернення грошових коштів в розмірі 5121720,00 грн., яке виникло у зв`язку з ненаданням послуг за Договорами субчартеру № 01/04-БЧ від 01.04.2019, № 02/04-БЧ від 01.04.2019, № 03/04-БЧ від 01.05.2019 та № 04/04-БЧ від 01.05.2019, оплачених Відповідачем, перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСШИПОЙЛ вже настало, що є підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України .

Суд акцентує увагу, що Верховний Суд у постановах від 16.05.2018 у справі №910/17770/17, від 18.06.2019 у справі №914/8912/16 зазначав, що не оскаржена та не визнана недійсною заява про зарахування зустрічних вимог породжує правові наслідки.

Отже, Позивач мав можливість оскаржити вказаний правочин - Заяву № 01/04-20 від 01.04.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог, як в окремому позові, так і звернутися до суду із заявою в порядку ч. 3 ст. 237 ГПК України.

Разом з тим, Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України оскарження Позивачем заяви про зарахування зустрічних вимог та визнання її недійсною, відповідні заперечення під час розгляду даної справи Позивачем також не висловлені ні в позовній заяві ні в окремій заяві по суті справи, в силу чого правочин є правомірним.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що у зв`язку з направленням Відповідачем Позивачу Заяви № 01/04-20 від 01.04.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов`язання Сторін за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018 припинились на підставі статті 601 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСШИПОЙЛ 620825,00 грн. - суми заборгованості за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 789 від 24.07.2018, є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА СТОУН до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСШИПОЙЛ про стягнення заборгованості у розмірі 620825,00 грн.. - відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 липня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин