Ухвала

від 22.07.2020 по справі 910/23412/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

22.07.2020Справа № 910/23412/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

заяви про Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Український Бізнес Банк до про Товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинг стягнення 390 884 грн. 97 коп.

Представники:

від Позивача: не з`явився;

від Відповідача: не з`явився ;

від ТОВ КАПІТАЛ ДЖІРІНГ : не з`явився;

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство Український Бізнес Банк звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинг про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 390 884 грн. 97 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/23412/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016, позов Публічного акціонерного товариства Український Бізнес Банк задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинг на користь Публічного акціонерного товариства Український Бізнес Банк заборгованість у розмірі 373 192 грн. 83 коп., з яких: заборгованість за основним боргом у розмірі 290 884 грн. 40 коп., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 10 423 грн. 20 коп., пеня за простроченим основним боргом у розмірі 68 473 грн. 39 коп. та пеня за простроченими процентами у розмірі 3 411 грн. 84 коп.; та судовий збір.

23.02.2016 Господарським судом міста Києва видано накази на примусове виконання вказаної рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/23412/15.

15.07.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ надійшла Заява № 12/29 від 13.07.2020 про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа по справі № 910/23412/15 на 22.07.2020.

22.07.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ надійшли Доповнення до Заяви № 12/29 від 13.07.2020 про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа.

В судове засідання 22.07.2020 учасники провадження не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання учасники судового провадження повідомленні належним чином, що підтверджується роздруківками трекінгу поштових відправлень з офіційного веб-чайту АТ Укрпошта .

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа по справі № 910/23412/15, приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до приписів статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 334 ГПК України.)

Як встановлено Судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/23412/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016, позов Публічного акціонерного товариства Український Бізнес Банк задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинг на користь Публічного акціонерного товариства Український Бізнес Банк заборгованість у розмірі 373 192 грн. 83 коп., з яких: заборгованість за основним боргом у розмірі 290 884 грн. 40 коп., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 10 423 грн. 20 коп., пеня за простроченим основним боргом у розмірі 68 473 грн. 39 коп. та пеня за простроченими процентами у розмірі 3 411 грн. 84 коп.; та судовий збір.

23.02.2016 Господарським судом міста Києва видано накази на примусове виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/23412/15.

За приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Відповідно до положень частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Послідовна правова позиція у таких правовідносинах викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 у справі № 5023/5604/11

Судом встановлено, що 23.03.2020 між Публічним акціонерним товариством Український Бізнес Банк (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ (Новий кредитор) укладений Договір №1-UA-EA-2020-01-23-0000018d про відступлення прав вимоги, за умовами якого Банк в порядку та на умовах, визначних Договором, відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін доповнень і додатків до них,згідно з реєстром у Додатку №1 до цього Договору, Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сімі та у порядку, визначених цим Договором. (т. 2 а.с. 53-56)

Згідно з п.2. Договору за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними Договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань на Основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які виплавають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників. що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього Договору та з урахуванням купівлі-продажу майнових прав, включених до активів Банку в лоті № GL15N615518, Новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 24142894,85 грн. Ціна Договору була сплачена Покупцем Продавцю в повному обсязі до моменту укладення цього Договору на підставі Протоколу №UA-EA-2020-01-23-0000018d від 31.01.2020, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Покупець. (п. 4 Договору)

Додатком №1 до Договору №UA-EA-2020-01-23-0000018d про відступлення прав вимоги від 23.03.2020 Сторони узгодили, що Банк відступає Новому кредитору права вимоги, зокрема, за Кредитним договором №277/ю від 28.11.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством Український Бізнес Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Український лізинг .

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №UA-EA-2020-01-23-0000018d про відступлення прав вимоги від 23.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ сплатило на користь Публічного акціонерного товариства Український Бізнес Банк грошові кошти у розмірі 25000150,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16517541 від 21.05.2020. (т. 2 а.с. 89)

Відповідно до приписів статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 зі справи № 916/2286/16.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих відповідно до статей 74-79 Господарського процесуального кодексу України доказів, що договір від 25.06.2018 №250618ш про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором оспорюється або визнаний недійсним у судовому порядку Договору №UA-EA-2020-01-23-0000018d про відступлення прав вимоги від 23.03.2020 за Кредитним договором №277/ю від 28.11.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством Український Бізнес Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Український лізинг .

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ є правонаступником Публічного акціонерного товариства Український Бізнес Банк по справі № 910/23412/15, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 910/23412/15 підлягає задоволенню.

Що стосується заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ в частині видачі дубліката наказу по справі № 910/23412/15, Суд зазначає.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

У п. 11 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з пунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, зокрема містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 10.04.2018 у справі № 24/234).

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 у справа № 5/229-04, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г).

Судом встановлено, 23.02.2016 видано накази на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/23412/15 зі строком пред`явлення до виконання до 19.01.2017.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV (у редакції, чинній на момент видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016.

Згідно з п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 12 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом № 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 922/3137/15, від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15, від 20.05.2019 у справі № 904/10285/15).

Враховуючи, що на момент набрання чинності Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 строк пред`явлення наказу суду від 23.02.2016 не сплив, у даному випадку підлягають застосуванню приписи пункту 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 та положення статті 12 зазначеного закону.

Тобто, строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 у справі № 910/23412/15 до виконання становить 3 роки - 19 січня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2016 Публічне акціонерне товариство Український Бізнес Банк звернулось до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління Юстиції у м. Києві з Заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 у справі № 910/23412/15 про стягнення 373192,83 грн..

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. від 14.06.2016 відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/23412/15 про стягнення 373192,83 грн. заборгованості.

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Кравцовою О.С. від 16.04.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві в порядку п. 2 ст. 37 Закону України про виконавче провадження .

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку з забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі 910/23412/15; визнано неправомірною та скасовано постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.04.2018 у виконавчому провадженні № 50858635; зобов`язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провести виконавчі дії з виконання наказу № 910/23412/15 від 23.02.2016, виданого Господарським судом міста Києва.

Статтею 41 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві Боголей І.Ю. від 26.07.2019 відновлено виконавче провадження з виконання наказу від 23.02.2016, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 у справі № 910/23412/15 про стягнення 373192,83 грн. заборгованості; роз`яснено особі, якій повернуто виконавчий документ, про необхідність пред`явити його до виконання у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження.

Таким чином, з огляду на положення статті 23 Закону України Про виконавче провадження , в редакції чинній станом на дату пред`явлення наказу до виконання та на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з врахуванням приписів пункту 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 та положення статті 12 зазначеного Закону, строк пред`явлення наказу від 23.02.2016 у справі № 910/23412/15 переривався 23.03.2016 (дата пред`явлення наказу до виконання).

При цьому, Суд зазначає, що відновлення вищевказаного виконавчого провадження, усуває факт пропуску стягувачем строку для пред`явлення наказу до виконання, Постанова ВС від 11.03.2020 (ГПК) - № 910/5587/19

Отже, Суд зазначає, що з заявою про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 у справі № 910/23412/15 про стягнення 373192,83 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ звернулось в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Листом № 13012 від 31.03.2020 Первісний кредитор повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ про те, що на його адресу постанови про повернення виконавчих документів та виконавчі документи, зокрема наказ Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 у справі № 910/23412/15, не надходили, інформація про повторне звернення за примусовим виконанням судових рішень відсутня.

Отже, Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалось направлення, або отримання Первісним кредитором - Публічним акціонерним товариством Український Бізнес Банк , наказу Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 у справі № 910/23412/15 про стягнення 373192,83 грн.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ про видачу дубліката наказу від 23.02.2016 у справі № 910/23412/15, дійшов висновку, що вказана Заява підлягає задоволенню, оскільки заявником дотримано вимог наведених положень законодавства щодо порядку подання заяви про видачу дубліката наказу.

При цьому законодавством не передбачено видачу нового виконавчого листа із зазначенням стягувача відповідно до ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження, так як виконавчий лист видається із зазначенням сторін, вказаних у самому судовому рішенні. (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 26.09.2018 по справі № 712/14175/16-ц)

Згідно із положеннями ст. ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, Суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Також, Суд звертає увагу на те, що видача Стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" та не покладає на нього будь - яких додаткових зобов`язань.

За таких підстав, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа у справі № 910/23412/15 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 233 - 235, 334, Розділом ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа у справі № 910/23412/15 - задовольнити.

2. Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство Український Бізнес Банк (83001, Донецька обл., місто Донецьк, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 125, Ідентифікаційний код юридичної особи 19388768) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КАПІТАЛ ДЖІРІНГ (04060, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЬЖИЧА, будинок 27/22, офіс 2, ідентифікаційний код юридичної особи 40091114) у справі № 910/23412/15.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 у справі № 910/23412/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПРЕДСЛАВИНСЬКА, будинок 13, офіс 211, Ідентифікаційний код юридичної особи 38291386) на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" (83001, Донецька обл., місто Донецьк, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 125, Ідентифікаційний код юридичної особи 19388768) заборгованість у розмірі 373 192 (триста сімдесят три тисячі сто дев`яносто дві) грн. 83 (вісімдесят три) коп., з яких: заборгованість за основним боргом у розмірі 290 884 грн. 40 коп., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 10 423 грн. 20 коп., пеня за простроченим основним боргом у розмірі 68 473 грн. 39 коп. та пеня за простроченими процентами у розмірі 3 411 грн. 84 коп.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням пункту 4 Розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 22 липня 2020 року

Суддя О.В. Чинчин