Рішення

від 16.07.2020 по справі 911/143/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/143/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (03151, м. Київ, вул. Очаківська/провул. Очаківський, 5/6, код 38926880)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал Трейд 2020" (16700, Чернігівська обл., Ічнянський район, м. Ічня, вул. Трудова, 4, код 40162394)

про стягнення 300697,95 грн.

за участю представників:

позивача - Єлісєєв А.В.;

відповідача - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Ресурс" (відповідач) про стягнення 300 697,95 грн. за Біржовим контрактом Аграрної біржі №1413 АБ, з яких: 248 787,00 грн. основного боргу, 27 886,95 грн. пені, 18 029,99 грн. штрафу, 2700,32 грн. 3% річних та 3 313,69 інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

31.01.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від директора позивача надійшла заява про прийняття позовної заяви до розгляду у зв`язку з усуненням недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 05.03.2020.

На адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача 28.02.2020 надійшов лист із відзивом на позовну заяву.

Через канцелярію Господарського суду Київської області представником позивача 04.03.2020 було подано відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2020 підготовче засідання відкладено на 09.04.2020 р.

На електронну адресу Господарського суду Київської області 08.04.2020 від представника позивача надійшов лист із клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2020 підготовче засідання відкладено на 07.05.2020.

06.05.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області представником позивача було подано клопотання про здійснення судового засідання без його участі.

06.05.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про заміну найменування відповідача у справі.

Судове засідання 07.05.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2020 замінено найменування відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Ресурс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал Трейд 2020".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2020 наступне засідання призначено на 04.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2020 оголошено перерву у засіданні до 25.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2020 постановлено закрити підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 09.07.2019.

30.06.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про заміну найменування позивача у справі.

Розглянувши клопотання позивача, судом встановлено, 09.06.2020 відбулась зміна типу товариства з публічного акціонерного товариства на акціонерне товариство.

При цьому суд зазначає, що відомості, наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи з ідентифікаційний кодом 38926880, не дають підстав вести мову про необхідність постановлення судового рішення у порядку ст.52 Господарського процесуального кодексу України щодо заміни сторони правонаступником, адже даних про припинення суб`єкта господарювання, у тому числі шляхом реорганізації, вказаний реєстр не містить.

Разом з тим, суд у подальшому використовуватиме змінене найменування позивача у справі - Акціонерне товариство "Аграрний фонд" (03151, м. Київ, вул. Очаківська/провул. Очаківський, 5/6, замість попереднього - Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд".

Відповідач, який повідомлявся про дату та час слухання справи, не направив свого повноважного представника в судове засідання.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що нез`явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

16.07.2020 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Ресурс" укладено біржовий контракт Аграрної біржі № 1413АБ (далі-договір, контракт), згідно з умовами якого продавець (ПАТ Аграрний фонд ) зобов`язується передати у власність покупцю (ТОВ АПК РЕСУРС ) товар, вказаний у цьому контракті, а покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити за нього грошову суму, передбачену цим контрактом.

Пунктом 1.2. контракту передбачено, що його предметом є наступний товар: борошно пшеничне першого ґатунку, що відповідає ДСТУ 46.004-99.

Пунктом 1.3. контракту встановлено кількість товару, що продається - 33.235 тонн.

Відповідно до п. 2.3. контракту загальна сума товару становить 257 571,25 грн.

Згідно з п. 4.1. контракту у редакції додаткового договору від 31.05.2019 № 5, покупець повинен протягом 247 календарних днів, після укладення та реєстрації контракту на Аграрній біржі, сплатити за товар.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється в день поставки та оформляється видатковою накладною. Датою поставки є дата видаткової накладної.

03.01.2019 ПАТ Аграрний фонд було виписано дозвіл-довіреність на переоформлення продуктів переробки № 10/49.

Також 03.01.2019 між ПАТ Аграрний фонд та ТОВ АПК РЕСУРС підписано видаткову накладну № 37, якою засвідчено факт прийняття ТОВ АПК РЕСУРС борошна пшеничного першого ґатунку обсягом 33,235 тонн на загальну суму 257 571,25 грн.

Як стверджує позивач, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у зв`язку з чим на даний час за ним рахується заборгованість у розмірі 248 787,00 грн.

У зв`язку із викладеними обставинами, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, а також застосування правових наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідач у відзиві на позов визнав позовні вимоги в частині 248 787,00 грн. основного боргу, 27 886,95 грн. пені, 18 029,99 грн. штрафу. Стосовно вимог про стягнення 2700,32 грн. 3% річних та 3 313,69 інфляційних втрат відповідач зазначив, що підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних має бути попередня вимога позивача, однак позивач не скористався своїм правом щодо пред`явлення вимоги про застосування ним норм ст. 625 ЦК України.

Крім того, Відповідачем на адресу Позивача було направлено Гарантійний лист (вих. №6233 від 12 грудня 2019 р.) в якому Відповідач, підтверджує наявну заборгованість перед Позивачем та зобов`язувався погасити (сплатити) її до 15 січня 2020 р. Проте Позивачем не було витримано погоджений термін і подано Позовну заяву 11 січня 2020 р., ще до закінчення

строку вказаного в Гарантійному листі.

Також відповідач ставить під сумнів повноваження брокера, який підписував з відповідачем додаткові угоди до біржового контракту Аграрної біржі № 1413АБ

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору № 28/01/19, який за правовою природою є господарським договором поставки.

Договір поставки укладений належним чином, сторонами не надано доказів припинення його дії, отже він є обов`язковим для сторін.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ст. 689 ЦК України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема видатковою накладною № 37 від 03.01.2019, підписаною та скріпленою печатками сторін, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару. Відповідачем не заперечується факт отримання товару.

Також про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору, у тому числі відсутність заперечень щодо отримання товару.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідач позов в частині стягнення основного боргу за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав, заборгованість визнав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення 248 787,00 грн. основного боргу обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 27 886,95 грн., яка нарахована за визначений позивачем період з 03.09.2019 по 10.01.2020 та штраф у розмірі 18 029,99 грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частиною шостою статті 232 ГК України.

Пунктом 8.4. договору встановлено, що за порушення покупцем строків оплати товару відповідно до п.п. 2.3. та 4.1. цього контракту, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожен день такого прострочення та штраф в розмірі 7% загальної ціни товару.

З врахуванням положень п. 4.1. договору, останнім днем перерахування відповідачем коштів у сумі 257 571,25 грн. є 02.09.2019., однак 24.10.2019 було здійснено часткову оплату у розмірі 7 571,25 грн та 21.12.2019 - 1 213,00 грн.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що Гарантійним листом №6233 від 12 грудня 2019 змінено строки оплати товару, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів узгодження між сторонами змін умов Біржового контракту відповідачем до суду не надано.

Щодо повноважень брокера, який був підписантом Додаткових угод, варто зазначити, що відповідачем прийнято товар за договором та крім того визнано заборгованість за вказаним договором у гарантійному листі від 12.12.2019 № 6233. До того ж відповідач визнав позовну заяву в частині основної заборгованості, штрафу та пені.

При цьому, відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Біржовий контракт Аграрної біржі від 28.12.2018 № 1413АБ з додатковими договорами в судовому порядку недійсним не визнавався, товар по ньому прийнятий відповідачем у повному обсязі та крім того часткового оплачений.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення строків оплати, за поставлену продукцію, то вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 18 029,99 грн. та штраф у розмірі 27 886,95 гривень є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 2700,32 грн. 3% річних та 3 313,69 інфляційних втрат .

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 2700,32 грн. 3% річних та 3 313,69 інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд вважає безпідставним заперечення відповідача стосовно стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про сплату сум пені, інфляційних нарахувань та процентів річних не передбачено законом і тому не є обов`язковим. Отже, неподання позивачем (кредитором) доказів такого звернення не тягне за собою відмови в задоволенні відповідних позовних вимог.

Враховуючи те, що сума боргу, підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 248 787,00 грн. основного боргу, 27 886,95 грн. пені, 18 029,99 грн. штрафу, 2700,32 грн. 3% річних та 3 313,69 інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Трейд 2020" (16700, Чернігівська обл., Ічнянський район, м. Ічня, вул. Трудова, 4, код 40162394) на користь Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (03151, м. Київ, вул. Очаківська/провул. Очаківський, 5/6, код 38926880) 248 787 (двісті сорок вісім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. основного боргу, 27 886 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 95 коп. пені, 18 029 (вісімнадцять тисяч двадцять дев`ять) грн. 99 коп. штрафу, 2700 (дві тисячі сімсот) 3% річних, 3 313 (три тисячі триста тринадцять) грн. 69 коп. інфляційних втрат та 4 510 (чотири тисячі п`ятсот десять) грн. 47 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 .07.2020.

Суддя Т.Д. Лилак