Рішення

від 16.07.2020 по справі 911/330/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/330/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шибас" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олександра Білана, буд. 19, код 40364615)

до Приватного Підприємства "Соснова" (08423, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Соснова, пров. Центральний, 3, код 03753450)

про стягнення 303433,20 гривень

за участю представників:

позивача - Верховський О.В.;

відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Шибас" (позивач) до Приватного Підприємства "Соснова" (відповідач) про стягнення 303433,20 гривень заборгованості за Договором купівлі-продажу №22-02/18 від 22.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2020 оголошено перерву до 09.04.2020 р.

07.04.2020 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка обґрунтована тим, що 27.02.2020 відповідачем було сплачено 100 000,00 грн. в рахунок оплати сировини.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2020 відкладено підготовче засідання на 07.05.2020.

Судове засідання 07.05.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2020 наступне засідання призначено на 04.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2020 підготовче засідання відкладено на 25.06.2020.

На електронну адресу Господарського суду Київської області 10.06.2020 від представника позивача надійшов лист із поясненням.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2020 постановлено закрити підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 16.07.2019.

16.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. № 14559 від 16.07.2020).

Присутній в судовому засіданні 16.07.2020 представник позивача пояснив, що в заяві про зменшення позовних вимог (вх. № 7505/20 від 07.04.2020) ним було допущено технічну описку та невірно зазначено заявлену до стягнення суму 303433,20 грн. замість вірної - 203 433,20 грн., у зв`язку з чим ним і було подано заяву до канцелярії Господарського суду Київської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З урахуванням викладеного, суд здійснює розгляд позовних вимог в редакції заяви позивача (вх. № 14559 від 16.07.2020) про зменшення позовних вимог, а саме - про стягнення з відповідача 203 433,20 грн. заборгованості.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, не направив свого повноважного представника в судове засідання.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що нез`явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представник позивача виступив з промовою (заключним словом), в якій посилався на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

16.07.2020 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шибас" (Продавець) та Приватним Підприємством "Соснова" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 22-02/18, відповідно до умов якого, Продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару

Пунктом 1.3. Договору купівлі-продажу встановлено, що найменування та номенклатура Товару, його кількість та загальна вартість вказуються у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу встановлено, що право власності на Товар переходить до покупця з моменту підписання накладних на передачу Товару.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що прийом-передача Товару по кожній партії поставки оформляється шляхом підписання сторонами видаткової накладної, у якій зазначається номенклатура, кількість та вартість Товару.

15 травня 2018 року позивач та відповідач погодили та підписали специфікацію № 5 до договору купівлі-продажу, якою узгодили постачання позивачем відповідачу 150 мішків насіння соняшника Лімагрейн Тунка по ціні 1 685,74 гривень за 1 мішок, на загальну суму 252 861 гривень (без ПДВ), ПДВ (20%) - 50 572,20 гривень, всього з ПДВ 303 433,20 гривень.

Вказаний товар було поставлено на адресу відповідача за видатковою накладною № 43 від 17 травня 2018 року. Приймання товару від імені відповідача здійснював безпосередньо директор ПП СОСНОВА Павлушко Юрій Іванович , який підписав видаткову накладну.

Якість поставленого товару, як посівного матеріалу, засвідчена Сертифікатом, що засвідчує посівні якості насіння серії АА № 027069, який виданий ДП Державний центр сертифікації і експертизи 19 січня 2018 року власнику насіння - ТОВ Лімагрейн Україна .

Враховуючи ту обставину, що умовами договору купівлі-продажу та специфікацією умови оплати поставленого товару не визначено, позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою за вих. № 12 від 17.12.2019 року, яким у порядку статті 530 Цивільного кодексу України вимагав від відповідача сплатити вартість товару, поставленого в межах договору купівлі-продажу за накладною №43 від 17.05.2018р.

Проте, як зазначив позивач, станом на 05 лютого 2020 року грошові зобов`язання по оплаті товару, поставленого за накладною № 43 від 17.05.2018р. в межах договору купівлі-продажу, відповідачем не виконані, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду з вимогою про стягнення 303 433,20 гривень.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору № 28/01/19, який за правовою природою є господарським договором поставки.

Договір поставки укладений належним чином, сторонами не надано доказів припинення його дії, отже він є обов`язковим для сторін.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ст. 689 ЦК України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначалось вище, в порядку досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача із листом- вимогою за вих. № 12 від 17.12.2019 року

Лист вимога була відправлена на адресу відповідача цінним листом за відправленням № 0740500015296. Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Укрпошти, вказане поштове відправлення було отримано відповідачем 21.12.2019р.

Виходячи із встановленого статтею 530 ЦК України семиденного строку виконання грошових зобов`язань із невизначеним строком виконання, відповідач повинен був сплатити вартість насіння, яке було поставлене за накладною № 43 від 17.05.2018 р. у строк до 28 грудня 2019 року.

З огляду на викладене, підписання відповідачем видаткової накладної згідно договору без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого позивачем товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує для останнього обов`язок по його оплаті у повному обсязі у порядку.

Отже, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, строк оплати за вказаними вимогами настав, а тому позовні вимоги про стягнення боргу є обґрунтованими.

Після відкриття провадження у справі відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 100 000,00 грн. З огляду на вказані обставини, позивачем було зменшено суму основного боргу до 203 433,20 грн.

В подальшому після закриття підготовчого засідання та переходу судом до розгляду справи по суті відповідачем було додатково сплачено 20000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 886 від 09.07.2020.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що провадження по справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 20000,00 грн. підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги заяву позивача про зменшення позовних вимог, враховуючи те, що провадження у справі в частині сплати основного боргу у розмірі 20 000,00 грн. закрито, суд вирішив позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 183 433, 20 грн. боргу.

З приводу розподілу судових витрат за результатами розгляду спору суд зазначає наступне.

У відповідності до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, з урахуванням п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", оскільки провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 20000 грн . 00 коп. на підставі п.2 ч. 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору закрито, позивачем зменшено розмір позовних вимог, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1800 грн. 00 коп., може бути повернута за письмовим клопотанням останнього.

Відповідно до ст. ст. 123 , 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на судовий збір в сумі 2751 грн. 50 коп. підлягають відшкодуванню з відповідача.

Стосовно 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Такі висновки суду підтверджується правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним у постановах від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18, від 05.01.2019 у справі № 906/194/18, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.

Згідно статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої сторонами домовленості.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.

Згідно ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (зі змінами та доповненнями) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Представництво інтересів позивача у суді здійснювалося адвокатом Верховським Олегом Володимировичем на підставі ордеру на надання правової допомоги серія ПТ № 017348 від 09.01.2020 року, який міститься в матеріалах справи.

09 січня 2020 між адвокатом Верховським Олегом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шибас" (Довіритель) укладено Адвокатську угоду, відповідно до умов якої, Адвокат надає Довірителю професійні правничі послуги, пов`язані із стягненням Довірителем із Приватного Підприємства "Соснова" заборгованості за продукцію, поставлену Довірителем на користь ПП "Соснова" за Договором купівлі-продажу №22-02/18 від 22.02.2018.

Згідно з п. 5 Угоди, послуги за цією Угодою надаються Адвокатом на платній основі. Загальний розмір гонорару за надання послуг складає 10 000 гривень.

Винагорода Адвоката, вказана в п. 5 цієї Угоди, сплачується протягом 7 днів в з дати укладення цієї Угоди, шляхом перерахування Довірителем відповідних грошових сум на рахунок Адвоката.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шибас" здійснило оплату послуг адвоката, що підтверджується платіжним дорученням № 1840 від 30.01.2020, копії якого долучено до матеріалів справи.

Згідно ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим, доведеним та співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами.

Як передбачено ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у встановленому процесуальним законом порядку відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката не подав, у зв`язку з чим вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження в частині заявленої позовної вимоги про стягнення 20 000,00 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Приватного Підприємства "Соснова" (08423, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Соснова, пров. Центральний, 3, код 03753450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шибас" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олександра Білана, буд. 19, код 40364615) 183 433 (сто вісімдесят три тисячі чотириста тридцять три) грн. 20 коп. заборгованості, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2751 (дві тисячі сімсот п`ятдесят одну) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.07.2020

Суддя Т.Д. Лилак