Рішення

від 27.01.2020 по справі 160/9769/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Справа № 160/9769/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

08 жовтня 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини, в якому позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи)

об`єктів, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вулиця Шкільна, будинок 6 Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 25788973), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вулиця Шкільна, будинок 6 Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 25788973), до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Жовтоводською міською державною лікарнею ветеринарної медицини допущені порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які викладені в акті перевірки від 13.09.2019 року № 96. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, у зв`язку із чим, подальша експлуатація будівлі та території відповідача за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Шкільна, буд. 6 із вказаними порушеннями створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому, є негайна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаних об`єктів до повного усунення порушень.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою суду від 28.10.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02 грудня 2019 року на 11:00 год. Цією ж ухвалою відповідачу надано строк на подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвало про відкриття провадження.

02 грудня 2019 року у судовому засіданні оголошена перерва до 09.12.2019 року до 12:30 год.

09 грудня 2019 року у зв`язку з неявкою представників сторін, судове засідання було відкладено на 23.12.2019 року на 15:00 год.

Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року провадження у справі було зупинено до 27.01.2020 року. Справу призначено до розгляду на 27.01.2020 року на 16:30 год.

27 січня 2020 року ухвалою суду було поновлено провадження.

В судове засідання 27.01.2020 року сторони не з`явились, від представників сторін надійшли заяви про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, 27.01.2020 року подав до суду окремі документи на підтвердженні того, що лікарнею здійснюються спроби щодо отримання необхідного фінансування для усунення виявлених порушень

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

За таких обставин, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 1 ст. 257 КАС України).

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 258 КАС України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у період з 03.09.2019 року по 13.09.2019 року посадовою особою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на підставі наказу від 23.08.2019 року за №14 та посвідчення на перевірку від 02.09.2019 року №146 проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки будівлі та території Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини, за результатами якої складено акт від 13.09.2019 року №96.

Згідно висновків акту від 13.09.2019 року № 96, в ході перевірки було встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме:

1) на кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних куріння; порядок застосування вогню; порядок використання нагрівальних приладів; порядок проведення пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та транспортних засобів; місця для зберігання і місць для відкритого побутових тимчасових стоянки допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово- попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок. опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно- рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні, порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму, що є порушенням пункту 3 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні (далі -ППБУ);

2) не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ, що є порушенням пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ;

3) електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів, а саме: не виконано заміри опору заземлення з складанням протоколу замірів по всім приміщенням лікарні ветеринарної медицини, що є порушенням пункту 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ;

4) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у розподільчих коробках не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів по всім приміщенням лікарні ветеринарної медицини, що є порушенням пункту 1 .6 розділу IV ППБУ;

5) будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: приміщення лікарні ветеринарної медицини не обладнано системою пожежної сигналізації та системою оповіщення 1-го типу . (Додаток А, Таблиці А1, п. 4.1; Додаток Б, таблиця Б1 п.20 ДБН В.2.5-56:2014), що є порушенням пункту 1.2 глави і розділу V ППБУ;

6) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості. дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, а саме: дерев`яні конструкції горищних покриттів (крокви, лати) будівлі лікарні ветеринарної медицини не оброблені вогнезахисними засобами, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності, що є порушенням пункту 2.5 глава 2 розділу III ППБУ;

7) забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами, а саме: на другому поверсі будівлі лікарні ветеринарної медицини допущено накопичення та захаращення горючими матеріалами, що є порушенням пункту 2.12 глава 2 розділу III ППБУ;

8) забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами, а саме: в приміщенні бухгалтерії лікарні ветеринарної медицини допущено накопичення та захаращення горючими матеріалами, що є порушенням пункту 2.12 глава 2 розділу III ППБУ;

9) у будинках житлового, громадського, адміністративного та побутового призначення забороняється розміщувати магазини та склади ЛЗР, ГР, вогненебезпечних (горючих) речовин і матеріалів, балонів з газом, майстерні та інші приміщення з категоріями за вибухопожежною небезпекою А і Б, а саме: допущена експлуатація балону зрідженого природного газу у приміщенні бухгалтерії на першому поверсі лікарні ветеринарної медицини, що є порушенням пункт 2.14 глава 2 розділу III ППБУ;

10) улаштування тимчасових печей у приміщеннях забороняється. Як виняток, у разі необхідності дозволяється установка тимчасових металевих печей у приміщеннях гуртожитків, адміністративних, громадських та допоміжних будинках підприємств, а також у житлових та дачних будинках, на будівельних майданчиках за умови виконання інструкцій підприємств - виробників цих приладів, а саме: підлогу з горючого матеріалу під металевою піччю в приміщенні приймальні на першому поверсі будівлі не ізольовано одним рядом цеглин, покладених плиском на глиняному розчині, або негорючим теплоізолювальним матеріалом завтовшки не менше 0,12 м з обшивкою зверху покрівельною сталлю, що є порушенням пункту 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ;

11) димові труби будинків з покрівлями з горючих матеріалів повинні бути обладнані іскрогасниками, а саме: димова труба не обладнана іскрогасником, що є порушенням пункту 2.9 глави 2 розділу IV ППБУ;

12) територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки. їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ТОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности , що є порушенням пункту 8 розділу II ППБУ;

13) не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності з узгодженням її з Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області, що є порушенням п. 7. Наказу МНС України від 16.08.2005 №140 Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000р. №338 Методики ідентифікації потенційно-небезпечних об`єктів ;

14) не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, що є порушенням пункту 11 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі- КЦЗУ);

15) не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки, що є порушенням пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗУ;

16) не призначено наказом відповідальну особу з цивільного захисту, що є порушенням глави IV, статті 20 пункту 2 КЦЗУ;

17) не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту, що є порушенням пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ.

З огляду на наявність вищевказаних порушень, на думку Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, подальша експлуатація будівель та територій відповідача із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю і здоров`ю людей.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону України № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно з ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоровю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Як свідчать встановлені обставини справи, за результатом проведеної перевірки позивачем було встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, допущених відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що виявлені порушення правил пожежної безпеки, дійсно створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, зокрема не обладнання приміщень лікарні системою протипожежного захисту призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлях, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Суд зазначає, що згідно вимог п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоровю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

За визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по не здійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Отже, порушення, які були виявлені під час перевірки об`єктів відповідача були такими, що створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак і достатніми підставами для застосування до відповідача заходів реагування, саме у вигляді зупинення експлуатації об`єкта.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що відзив на адміністративний позов відповідачем не подавався. До матеріалів справи долучено докази, які на думку відповідача свідчать про часткове усунення встановлених в ході перевірки порушень, а саме: копії звернень представника відповідача до Жовтоводського міського голови Абрамова В.В. від 05.12.2019 р. та 26.12.2019 р. і депутатів Жовтоводської міської ради від 26.12.2019 р. про вирішення питання про виділення необхідного фінансування для проведення робіт з усунення порушень, встановлених в ході перевірки; лист - звернення від 26.12.2019 року на адресу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Наращенку В.А. про виділення коштів для проведення робіт з усунення порушень, встановлених в ході перевірки; протоколи вимірювань електричного опору ізоляції, петлі фаза - нуль, розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування від 17.01.2020 року; витяг з протоколу засідання постійної комісії з питань соціально - економічного розвитку міста, бюджету, фінансів, торгівлі, послуг та захисту прав споживачів Жовтоводської міської ради ; 147 від 24.01.2020 року на якому депутатами було розглянуто питання про розгляд звернення відповідача щодо виділення фінансування лікарні та прийнято рішення про виділення таких коштів при проведенні перерозподілу фінансового ресурсу, утвореного внаслідок перевиконання бюджету міста в 2020 році.

Між тим, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що вказані докази свідчать про часткове усунення лікарнею виявлених порушень та намагання їх усунути при умові виділення коштів з місцевого бюджету, оскільки доказів того, що більшість встановлених порушень усунуті, та кошти для усунення інших порушень виділені, до суду не надано.

До того ж, суд звертає увагу на ту обставину, що будь - яких доказів, які б вказували на те, що відповідачем здійснюються дії щодо обладнання приміщень системою протипожежного захисту до суду не надано, що свідчить про те, що на момент розгляду справи порушення вимог пожежної безпеки, встановлені в Акті перевірки від 13.09.2019 року № 96 не усунуті, у зв`язку із чим, позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини про застосування заходів реагування підлягають задоволенню.

Стосовно встановлення порядку та способу виконання даного рішення, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що подальша експлуатація будівлі Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини із порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створює загрозу життю та здоров`ю людей, як працюючого персоналу, так й іншим громадянам, дітям, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі в разі її виникнення.

Відтак, заявлені позовні вимоги про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації обєктів, підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за можливе встановити спосіб та порядок виконання рішення шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вулиця Шкільна, будинок 6 Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 25788973), до повного усунення порушень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 205, 241-246, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, 49600) до Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 25788973, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, провулок Дальній буд. 1А, 52205) про застосування заходів реагування - задовольнити у повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) обєкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вулиця Шкільна, будинок 6 Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 25788973), до повного усунення порушень.

Встановити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вулиця Шкільна, будинок 6 Жовтоводської міської державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 25788973), до повного усунення порушень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтею 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева