Рішення

від 22.07.2020 по справі 260/2353/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2020 року м. Ужгород№ 260/2353/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Костелей І.Ф.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - не з`явилася,

відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 27 липня 2020 року.

ОСОБА_1 , в особі представника Скочиляс Г.М., звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 січня 2020 року позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки площею 0,7900 га для ведення особистого селянського господарства. За результатами розгляду клопотання відповідачем винесено наказ "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки" від 31 січня 2020 року № 676-СГ, яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та наданні і власність земельної ділянки з підстав, які не передбачені Земельним кодексом України. Вказаний наказ позивач вважає протиправним, оскільки позивачем був поданий у встановленому законом порядку вичерпний перелік належним чином погоджених необхідних документів для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність.

В судове засідання позивач не з`явився, однак до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача за наявними в справі матеріалами.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області не може одноосібно приймати рішення щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення у власність громадян без погодження з об`єднаною територіальною громадою. Однак, позивач рішення відповідного органу місцевого самоврядування щодо погодження (непогодження) надання згоди на передачу земель сільськогосподарського призначення у приватну власність не надав. Відтак, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та за результатами розгляду клопотання позивача прийнято наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 12 грудня 2018 року № 3681-сг "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,80 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області.

Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2124085600:01:001:0124, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру НВ-2104057162020.

18 січня 2020 року позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2124085600:001:0124 площею 0,7900 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області. До вказаного клопотання позивачем подано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та витяг з Державного земельного кадастру.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки" від 31 січня 2020 року № 676-сг позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2124085600:001:0124), у зв`язку з відсутністю рішення об`єднаної територіальної громади про погодження передачі у власність земельної ділянки.

Як вбачається із вказаного наказу, він прийнятий зокрема на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну об`єднаних територіальних громад".

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки та їх надання відповідному органу.

Як вже встановлено судом, позивачу наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 12 грудня 2019 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,80 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області.

Відповідно до п. 2 вказаного наказу рекомендовано ОСОБА_1 подати погоджений в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, долучивши витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній землевпорядній експертизі.

Згідно з ч.8 ст.118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Відповідно до ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно з ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Судом встановлено , що відповідно до висновку експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Островського В.В. про розгляд проекту землеустрою, замовником якого є ОСОБА_1 вказаний проект землеустрою погоджується.

Відповідно до п.8 "Аналіз проекту землеустрою на відповідність земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам" вищевказаного висновку, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Згідно п. 9 вказаного висновку, зауваження та пропозиції до проекту землеустрою відсутні.

Згідно з ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

Отже у разі погодження проекту землеустрою у відповідності до статті 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, повинен прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Крім того, з вищенаведених норм ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках.

Жодні інші правові підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України, норми ст.118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 316/979/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" , то суд звертає увагу на те, що законодавцем не внесено жодних змін до статей 118,186,186-1 ЗК України, якими врегульовано механізм безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, а також порядок погодження і затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, неотримання відповідного погодження об`єднаної територіальної громади не є підставою для відмови позивачам у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідач протиправно відмовив у затвердженні проекту землеустрою, у зв`язку з чим наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 31 січня 2020 року № 676-сг "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки" є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача у відповідності до вимог Земельного кодексу України затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства та передати у власність земельну ділянку (кадастровий номер 2124085600:01:001:0124) площею 0,7900 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Солочинської сілської ради Свалявського району Закарпатської області, суд зазначає наступне.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в затвердженні проекту землеустрою, інших підстав для відмови, ніж вказано в оскарженому наказі, не навів, та враховуючи, що судом встановлено порушення прав позивача, відсутність передбачених законом підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність, суд приходить до висновку, що з метою захисту прав та інтересів позивача, відповідача належить зобов`язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати її у власність.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 31 січня 2020 року № 676-сг "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки", вимоги позивача щодо визнання такого наказу протиправним відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню та необхідно визнати протиправним та скасувати вищевказаний наказ та зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2124085600:01:001:0124) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, та надати її у власність.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 676-сг від 31 січня 2020 року "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2124085600:01:001:0124) площею 0,7900 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, та надати її у власність.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 39766716) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк