Ухвала

від 27.07.2020 по справі 340/2772/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2772/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 (28131, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Камбурліївка, РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_1 )

відповідач: Камбурліївська сільська рада (28131, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Камбурліївка, вул. Сквер Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 04366407)

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Камбурліївської сільської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Камбурліївської сільської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду СТОВ "Родіна" площею 19,3876 га" №343 від 23.04.2020 року.

Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Частиною 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У постанові від 26.06.2018 року (справа № 902/517/17) Велика Палата Верховного Суду вказала, що до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Натомість розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення порушується право особи на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Предметом спору в даній справі є законність рішення Камбурліївської сільської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду СТОВ "Родіна" площею 19,3876 га" №343 від 23.04.2020 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 3524682500:02:000:9052 СТОВ "Родіна" площею 19,3876 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебуває в комунальній власності Камбурліївської сільської ради, за адресою: вул. Горького, 12, с. Камбурліївка Онуфріївського району Кіровоградської області. Цим же рішенням вказану земельну ділянку передано СТОВ "Родіна" в довгострокову оренду строком на 49 років. На підставі цього рішення між Камбурліївською сільською радою та СТОВ "Родина" 23.04.2020 року укладено договір оренди земельної ділянки, а речове право оренди земельної ділянки 28.04.2020 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з передачею в оренду СТОВ "Родина" земельної ділянки, на якій, як стверджує позивач, розташована належна йому на праві власності господарська будівля, та яку він має намір отримати у власність для ведення особистого селянського господарства в порядку безоплатної приватизації.

Суд зазначає, що прийняте відповідачем спірне рішення №343 від 23.04.2020 року є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання. Скасування цього рішення не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки у зв`язку з укладенням договору оренди земельної ділянки виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією права користування земельною ділянкою. У такому випадку захист порушеного, на думку позивача, права залежно від суб`єктного складу сторін має вирішуватися за нормами цивільного (господарського) судочинства.

Отже, у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 року №21-3296а15, від 09.02.2016 року №21-5465а15, від 22.11.2015 року №532/15/15-а, від 26.04.2016 року №1705/1156/2012, від 13.09.2018 року №2-а-22/11, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року №802/307/17-а, від 03.07.2018 року №753/15528/16, від 03.10.2018 року №2а-4539/11.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, позовні вимоги позивача не пов`язані із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, а стосуються захисту його приватних інтересів шляхом припинення цивільних прав і обов`язків іншої особи.

Відтак, суд вважає, що даний спір виник у сфері приватноправових відносин, не є публічно-правовим, а тому юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється. З огляду на суб`єктний склад сторін, вказаний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 170, 248, 256, 287, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.

3. Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш