Рішення

від 24.07.2020 по справі 380/4748/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4748/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Резорт Перлина Карпат про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Резорт Перлина Карпат (далі - ТзОВ Резорт Перлина Карпат , Відповідач), в якому просить суд стягнути з ТзОВ Резорт Перлина Карпат на користь Львівського ОВФСЗІ борг в сумі 53816,97 грн.

Ухвалою від 05.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, Відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї копії ухвали подати суду відзив на позовну заяву.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що 28.02.2020 ТзОВ Резорт Перлина Карпат подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма №10-ПІ). Згідно із наданим Звітом, середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році у ТзОВ Резорт Перлина Карпат (код рядка 01) становила 22 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2019 році для Відповідача становив 1 особа. Проте, Відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особа. Вказує на те, що середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2019 рік у Відповідача становила 53464,09 грн. Посилаючись на частину 1 статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні зазначає, що сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті 53464,09 грн. Оскільки Відповідач у встановлений термін не сплатив вищезазначені суми, заборгованість перед відділенням Фонду за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році становить 53816,97 (АГС - 53464,09 грн., пеня - 352,88 грн.). Вказані вище обставини стали підставою для звернення Позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву чи пояснень, клопотань (заяв) до суду не подав.

Відповідно до частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ТзОВ Резорт Перлина Карпат відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

28.02.2020 ТзОВ Резорт Перлина Карпат подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (поштова-річна) за формою N 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики №42 від 10.02.2007 (арк. справи 7).

Відповідно до цього Звіту середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році у ТзОВ Резорт Перлина Карпат (код рядка 01) становила 22 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2019 році для Відповідача становив 1 особа. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2019 рік у Відповідача становила 53464,09 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік ТзОВ Резорт Перлина Карпат середньооблікова кількість штатних працівників 22 особи; фонд оплати праці штатних працівників - 1176,21 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 53464,09 грн.; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 0 осіб; сума коштів до сплати за 1 незайняте особами з інвалідністю робоче місце становить 53464,09 грн. Сума пені за один день прострочення: 53464,09 * 0,03% = 16,04 грн.; кількість днів існування боргу: з 16.04.2020 до 07.05.2020 включно = 22 дні; сума пені, що необхідно сплатити: 16,04 * 22 = 352,88 грн.; загальна сума позовних вимог: 53816,97 грн. (53464,09 + 352,88 = 53816,97) (арк. справи 8).

Оскільки Відповідач не виконав вимог Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, Позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їх прав, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон №875-XII).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 875-XII підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1-3, 9 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 на реалізацію статей 19, 20 Закону № 875-XII, затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок № 70).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частин 4, 5 статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 2 цієї статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною 1 статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Як видно з матеріалів справи, ТзОВ Резорт Перлина Карпат відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

28.02.2020 Відповідачем подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (поштова-річна) за формою N 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики №42 від 10.02.2007.

Відповідно до цього Звіту середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році у ТзОВ Резорт Перлина Карпат (код рядка 01) становила 22 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2019 році для Відповідача становив 1 особа. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2019 рік у Відповідача становила 53464,09 грн.

Отже, ТзОВ Резорт Перлина Карпат у 2019 році не виконало норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особа.

Оскільки норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році для Відповідача становив 1 особа, а розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника становить 53464,09 грн., тому відповідно до частини першої статті 20 Закону № 875-XII ТзОВ Резорт Перлина Карпат повинно сплатити адміністративно-господарські санкцій за 2019 рік в сумі 53464,09 грн. Строк сплати цих санкцій відповідно до статті 20 Закону № 875-XII сплив 15.04.2020.

Враховуючи те, що Відповідач добровільно не сплатив адміністративно-господарські санкції у встановлені законом строки, Позивач нарахував пеню відповідно до облікової ставки НБУ (в розмірі 17% річних) за період з 16.04.2020 по 07.05.2020 в сумі 352,88 грн. Суд не виявив арифметичних чи логічних помилок в розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік, що долучений до матеріалів справи (арк. справи 8).

Отже, станом на дату розгляду справи ТзОВ Резорт Перлина Карпат не сплатило адміністративно-господарських санкцій за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік та пені на загальну суму 53816,97 грн.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки Позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з Відповідача відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Резорт Перлина Карпат про стягнення боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Резорт Перлина Карпат (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7; код ЄДРПОУ 25237714) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 79005, Львівська область, місто Львів, пл. Маланюка, буд. 6; код ЄДРПОУ 13817458) борг в сумі 53816 (п`ятдесят три тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 97 коп.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Мричко Н.І.