Рішення

від 20.07.2020 по справі 640/10843/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року м. Київ № 640/10843/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Український інститут із

проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури

Діпрозв`язок

до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

України

Третя особа Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту

інформації України

про визнання протиправним та скасування наказу про нарахування пені

за участі представників сторін:

від позивача - Івченко Наталія Володимирівна

від відповідача - Харабара Тарас Іванович

від третьої особи - Цигарьов Олександр Олександрович , -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури Діпрозв`язок (ідентифікаційний код: 01168185; 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 3) з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (ідентифікаційний код: 37508596; 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2), третя особа: Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (Ідентифікаційний код: 34620942; 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 13) про визнання протиправним та скасування Наказу №36 від 21.01.2020 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про нарахування пені приватному акціонерному товариству Діпрозв`язок .

В обґрунтування заявлених позов них вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуваний наказ №36 від 21.01.2020 року, яким нараховано пеню, незаконним, в зв`язку із тим, що позивачем у строк, встановлений законодавством України були в повному обсязі сплачені дивіденди до державного бюджету, тому підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді нарахування пені відсутні.

Ухвалою суду від 21 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на норми законодавства, вказав, що оскільки позивачем дивіденди, нараховані на державну частку, було сплачено з порушенням строку, тобто після 01 липня, нарахування відповідачем пені на несвоєчасно сплачені дивіденди здійснено правомірно. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа - Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України своїм правом на подання пояснень відносно предмету спору не скористалась, пояснення, доводи або заперечення до суду не надала.

В судовому засіданні 20.07.2020 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 28.01.2020 року позивач отримав лист Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України Стосовно нарахування пені від 23.01.2020 року №3222-05/3593-07, до якого був доданий наказ № 36 від 21.01.2020 року Про нарахування пені приватному акціонерному товариству Діпрозв`язок за несвоєчасно сплачені дивіденди до державного бюджету.

Вважаючи наказ №36 від 21.01.2020 року протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського кодексу України (об`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 702 "Про затвердження порядку формування та реалізації дивідендної політики держави" Міністерство економіки здійснює моніторинг стану сплати дивідендів, нарахованих на державну частку господарськими організаціями, в розрізі суб`єктів управління корпоративними правами держави.

Відповідно до абзацу шостого ч.5 ст. 11 Закону України Про управління об`єктами державної власності господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.

Судом встановлено, що згідно п. 1.1. Статуту ПрАТ Діпрозв`язок позивач є господарським товариством державного сектору економіки, 100 відсотків акцій якого належить державі.

Згідно п. 1.3. Статуту ПрАТ Діпрозв`язок , управління корпоративними правами держави щодо Товариства здійснює Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, якій ці повноваження передані розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 901-р., та яка згідно п. 5.1. Статуту є Вищим органом Товариства, єдиними акціонером.

Пунктом 8.5. Статуту ПрАТ Діпрозв`язок встановлено, що виплата дивідендів здійснюється Товариством за рішенням вищого органу Товариства з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у строк, що не перевищує шести місяців із дня прийняття вищим органом Товариства рішення про виплату дивідендів.

Дивіденди виплачуються на підставі рішення, прийнятого вищим органом Товариства (п. 8.6. Статуту).

До виключної компетенції вищого органу Товариства належить розподіл прибутку і збитків Товариства, у тому числі визначення розміру прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів (п. 9.2.4. Статуту).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 п. №364 Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави , в першій редакції, Кабінет Міністрів України постановив:

пункт 1 - Затвердити базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської Діяльності у 2018 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб`єкти господарювання), які за результатами 2018 року °тримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків;

пункт 3 - Суб`єктам управління корпоративними правами держави у разі невиплати до 1 липня 2019 р. суб`єктом господарювання дивідендів до державного бюджету за результатами його фінансово-господарської діяльності у 2018 році вжити заходів до розірвання контракту з керівником такого суб`єкта господарювання.

Згідно з абзацом сьомим частини п`ятої статті 11 Закону на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, Мінекономіки нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

Таким чином, Закон встановлює обов`язок сплатити дивіденди на державну частку не пізніше 1 липня року, наступного за звітним та відповідальність за несвоєчасну сплату цих дивідендів у вигляді сплати пені, яка нараховується відповідачем.

Пунктом 9 Порядку №702 встановлено, що суб`єкти управління корпоративними правами держави забезпечують відповідно до затверджених базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, здійснення заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями, згідно з їх установчими документами та законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Наказу №257 від 08.05.2019 року Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України Про відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році було наказно визначити розмір дивідендів за 2018 рік у розмірі 50% та наказано ПрАТ Діпрозв`язок здійснити відрахування частки прибутку до Державного бюджету України у такому розмірі до 01 липня 2019 року.

На виконання Наказу №257 від 08.09.2019 року, 13 червня 2019 року позивачем було здійснено відрахування частки прибутку до Державного бюджету України у розмірі 50 відсотків, на суму 164410,00 грн., що підтверджується в матеріалах справи платіжним дорученням № 656.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем розмір відрахування визначено та перераховано до Державного бюджету відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 364, в редакції, яка діяла станом на день перерахування коштів.

Пізніше, яка зазначає відповідач, постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1015 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 364 Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави .

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1015 внесено зміни до абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. №364, та доповнено його абзацом четвертим, а саме пункт 1- Затвердити базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб`єкти господарювання), у розмірі 90 відсотків. Суб`єктам управління корпоративними правами держави разом із суб`єктами господарювання забезпечити сплату до державного бюджету дивідендів на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у розмірі, визначеному абзацом першим цього пункту.

При цьому, як вбачається з абзацу третього підпункту 1 пункту 6 Витягу з Протоколу № 26 засідання Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року, прийнято рішення керівникам суб`єктів управління об`єктами державної власності невідкладно забезпечити сплату до 20 грудня 2019 року у повному обсязі до державного бюджету суб`єктами господарювання Державного сектору економіки частини чистого прибутку та дивідендів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №363, №364 та від 04 грудня 2019 року № 1015.

Таким чином, Відповідно до Наказу №710 від 19.12.2019 року Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України Про відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році було наказано визначити розмір дивідендів за результатами фінансово- господарської діяльності ПрАТ Діпрозв`язок за 2018 рік у розмірі 90 відсотків та наказано ПрАТ Діпрозв`язок здійснити відрахування частки прибутку до Державного бюджету України у такому розмірі до 20 грудня 2019 року.

На виконання Наказу №710 від 19.12.2019 року, 20 грудня 2019 року ПрАТ Діпрозв`язок було здійснило відрахування частки прибутку до Державного бюджету України в сумі 131 528,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1407 від 20.12.2019 року, наявним в матеріалах справи.

Отже, судом встановлено, що позивачем було здійснено перерахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів до державного бюджету у розмірі 90 відсотків у встановлений Кабінетом Міністрів України строк - до 20 грудня 2019 року.

Про вказані обставини позивач повідомив Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом №51/00 від 30.01.2020 року.

Відповідно до пункту 6Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2013 № 725, пеня на суму дивідендів (частину суми дивідендів), несвоєчасно сплачених господарським товариством, нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний календарний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати суми дивідендів або частини суми дивідендів включно.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.

Дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події застосовується той закон або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач не міг виконати вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1015 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України , якою було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 364 та, відповідно, збільшено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році з 50 до 90 відсотків, оскільки станом на день виконання зобов`язання, норми такої постанови ще не діяли, а документ, яким встановлено розмір у 90 відсотків було прийнято лише 04 грудня 2019 року.

На момент виконання зобов`язання по виплаті дивідендів до 01 липня 2019 року діяла постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 364 в редакції, що встановлювала базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської І діяльності у 2018 році - 50 відсотків.

В зв`язку із чим, суд вважає, що позивач не повинен нести відповідальність за вчинення діяння, які на час виконання відповідного зобов`язання по перерахуванню дивідендів, не визнавалися порушеннями відповідно до законів та нормативних актів Кабінету Міністрів України.

Тому оскаржуваний Наказ №36 від 21.01.2020 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України "Про нарахування пені приватному акціонерному товариству "Діпрозв`язок" суд вважає незаконним, в зв`язку із чим він підлягає скасуванню.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 132, 134, 139, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури Діпрозв`язок (ідентифікаційний код: 01168185; 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 3) задовольнити повністю;

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ №36 від 21.01.2020 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про нарахування пені приватному акціонерному товариству Діпрозв`язок ;

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури Діпрозв`язок (ідентифікаційний код: 01168185; 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 3) понесені судові витрати у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (ідентифікаційний код: 37508596; 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено і підписано 27 липня 2020 року

Суддя Н.Г. Вєкуа