Рішення

від 27.07.2020 по справі 826/15851/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 липня 2020 року справа №826/15851/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПрімІнвест (далі по тексту - позивач, ТОВ ФК ПрімІнвест ) доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2018 року №0370101208 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним збільшення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, виходячи з того, що позивачем помилково внесено та заповнено рядок 18 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року на суму 3 052 310,00 грн. з декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, що і стало підставою для проведення камеральної перевірки, при цьому, фінансовий звіт заповнено вірно; податкові декларації з податку на прибуток за 2017 рік та за півріччя 2018 року разом з фінансовими звітами з вірними показниками подані позивачем та прийняті відповідачем, що підтверджується квитанціями №1 та №2. Крім того, на думку позивача, аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, а є предметом документальних перевірок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15851/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову вказав про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки акта перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 02 вересня 2019 року на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20 червня 2018 року №0370101208 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 48.1 статті 48, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України ТОВ ФК ПрімІнвест збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій на 3 815 388,00 грн., у тому числі за основним платежем на 3 052 310,00 грн. та за штрафними санкціями 763 078,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 11 травня 2018 року №783/26-15-12-08-20/32979256 (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено заниження податку на прибуток на 3 052 310,00 грн., який було задекларовано до зменшення, чим порушено пункт 48.1 статті 48, пункт 137.4 статті 137 Податкового кодексу України у зв`язку з наступним: позивачем 24 лютого 2018 року подана звітна податкова декларація за І квартал 2018 року за №9075413006, в якій заповнено рядок 18 декларації у розмірі 3 052 310,00 грн. (податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)) та, відповідно, зменшена нарахована сума податку на прибуток за І квартал 2018 року на зазначену суму; проте, попередній звітний (податковий) період відсутній, що привело до заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації за І квартал 2018 року) в сумі 3 052 310,00 грн.

Рішенням ДФС України від 30 серпня 2018 року №28018/6/99-99-11-01-02-25 за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2018 року №0370101208 зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації .

Згідно зі статтею 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових та може бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а метою камеральної перевірки є, зокрема, виявлення в поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань.

З урахуванням викладеного судом відхиляються доводи позивача щодо відсутності у відповідача правових підстав для дослідження в рамках камеральної перевірки показників податкової звітності з податку на прибуток.

Як встановлено під час розгляду справи, за результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у м. Києві встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2018 року, в якій заповнено рядок 18 декларації у розмірі 3 052 310,00 грн. (податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)) та відповідно зменшена нарахована сума податку на прибуток за І квартал 2018 року на зазначену суму; проте, попередній звітний (податковий) період відсутній, що привело до заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації за І квартал 2018 року) в сумі 3 052 310,00 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначено позивачем в адміністративному позові, ТОВ ФК ПрімІнвест помилково внесено та заповнено рядок 18 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року на суму 3 052 310,00 грн. з декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових декларацій за 2017 рік та за І квартал 2018 року з податку на прибуток. Крім того, позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2018 року, в якій задекларовано 2 651 225,00 грн. (рядок 06 декларації Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05 ПЗ)х18 2/100)) та рядок 17 декларації Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП ), а також заповнено рядок 18 на суму 1 383 727,00 грн. ( Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року ), який сплачено за І квартал 2018 року, та фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства за ІІ квартал 2018 року, який відповідає задекларованим показникам.

Проте зазначені докази, на думку суду, не спростовують викладених в акті перевірки порушень, оскільки обов`язок виправлення помилок з урахуванням строків давності, самостійно виявлених платником податку у поданій у минулих податкових періодах податковій декларації, встановлено пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Ця норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 Податкового кодексу України пов`язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є проведення саме документальної планової або позапланової перевірки.

Отже, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації, платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Праву платника податку подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов`язок контролюючого органу прийняти таку декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за її результатами здійснити відповідні дії.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №813/1977/14.

Проте матеріали справи не містять доказів на підтвердження виправлення ТОВ ФК ПрімІнвест самостійно виявлених помилок у податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2018 року.

З огляду на викладене суд вважає висновки акта перевірки про порушення ТОВ ФК ПрімІнвест вимог пунктів 48.1 статті 48, 137.4 статті 137 Податкового кодексу України правомірними та такими, що не спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи обґрунтованість висновків акта перевірки, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20 червня 2018 року №0370101208 винесене правомірно, а позовні вимоги нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ ФК ПрімІнвест не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПрімІнвест відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПрімІнвест (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 12-Ж; ідентифікаційний код 32979256);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко