Постанова

від 13.06.2007 по справі к-38697/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ

АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

ПОСТАНОВА

Іменем України

“13” червня 2007 р.                                                                                №К-38697/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука

О.А.

Суддів                                                                     Голубєвої

Г.К.

Ланченко Л.В.

                                                                                  Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

секретар судового засідання                           Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача:                Тихонюк М.В. (дов. від 20.03.2007 р.

№20/03-01);

відповідача 1:       1.Мацко К.С. (дов. від 04.06.2007 р.

№22351/10-014);

                    2.Лисенко О.В. (дов. від 18.12.2006 р.

№44100/10-014);

відповідача 2:       не з'явились

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

“Виробничо-фінансова компанія “Укрпромсервіс”

на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.05.2006

р.

та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2006

р.

у справі №11/227/06-АП

за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю

“Виробничо-фінансова компанія “Укрпромсервіс”

до                               1.Державної податкової інспекції у

Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

                                    2.Відділення

державного казначейства у м. Запоріжжі

про                             визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення і стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю

“Виробничо-фінансова компанія “Укрпромсервіс” (далі по тексту - позивач, ТОВ

“ВФК “Укрпромсервіс”) звернулось до Господарського суду Запорізької області з

позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.

Запоріжжя ( далі по тексту -відповідач 1, ДПІ у Орджонікідзевському районі м.

Запоріжжя) та Відділення державного казначейства у м. Запоріжжі (далі по тексту

- відповідач 2, ВДК у м. Запоріжжі) про визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення від 19.09.2005 р. №0000272305/0/30024/23-213 і стягнення

бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за липень, серпень 2003

р. у розмірі 4 037 187,00 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької

області від 18.05.2006 р. у справі №11/227/06-АП (суддя Гончаренко С.А.)

позовні вимоги ТОВ “ВФК “Укрпромсервіс” задоволено частково; визнано недійсним

податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

від 19.09.2005 р. №0000272305/0/30024/23-213; в іншій частині у задоволенні

позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного

господарського суду від 17.11.2006 р. у справі №11/227/06-АП (головуючий суддя

- Юхименко О.В., судді Кагітіна Л.П., Яценко О.М.) скасовано постанову

Господарського суду Запорізької області від 18.05.2006 р.; ухвалено нове

рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ “ВФК “Укрпромсервіс” відмовлено

в повному обсязі.

ТОВ “ВФК “Укрпромсервіс” не погоджуючись з

постановою Господарського суду Запорізької області від 18.05.2006 р. та

постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2006 р. у

справі №11/227/06-АП подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати

постанову суду апеляційної інстанції в повному обсязі; змінити постанову суду

першої інстанції, скасувавши її в частині відмови у задоволенні позовних вимог

та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення

представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий

адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ТОВ “ВФК

“Укрпромсервіс” підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що

19.09.2005 р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове

повідомлення-рішення №0000272305/0/30024/23-213, яким позивачу зменшено суму

бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень, серпень 2003

р. на 4 037 187,00 грн.

Податкове повідомлення-рішенні від 19.09.2005

р. №0000272305/0/30024/23-213 прийнято ДПІ у Орджонікідзевському районі м.

Запоріжжя на підставі акту “Про результати невиїзної документальної перевірки

правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджет сум податку на

додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-фінансова

компанія “Укрпромсервіс” (скорочено ТОВ “Укрпромсервіс”) код ЄДРПОУ 32420109 за

період липень, серпень 2003 року” від 19.09.2005 р. №164/23-221-32420109 (далі

по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки

позивачем в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п. 1.8 ст. 1 Закону України

“Про податок на додану вартість” безпідставно заявлено до відшкодування суми

податку на додану вартість з Державного бюджету України за періоди липень,

серпень 2003 р. у розмірі 4 037 187,00 грн., оскільки ТОВ “ВФК “Укрпромсервіс”

не може підтвердити фактичне придбання товару (елементів монокристалічних) та

визначити його фактичного виробника. Крім того, в Акті перевірки зазначено, що

розрахунки між контрагентами позивача по ланцюгу проводилися у безготівковій

вексельній формі, але відстежити фактичне погашення векселів не можливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Кодексу

адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє

правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм

матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не

може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що

не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність

того чи іншого доказу.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні

вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у

Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 19.09.2005 р.

№0000272305/0/30024/23-213 виходив з того, що правомірність формування

позивачем податкового кредиту за липень, серпень 2003 р. та необґрунтованість

зменшення відповідачем 1 суми бюджетного відшкодування на суму у розмірі 4 064

273,00 грн. підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області

від 23.09.2004 р. у справі №6/225,  яке

залишене без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від

17.11.2004 р., що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного

судочинства України є преюдиційним для даної справи. В частині відмови у задоволенні

позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної

заборгованості з податку на додану вартість за липень, серпень 2003 р. у

розмірі 4 037 187,00 грн. суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ “ВФК

“Укрпромсервіс” не надано доказів дотримання порядку передбаченого п.п. 7.7.4

п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у

задоволенні позовних вимог виходив з того, що внаслідок проведення ТОВ “Печора

Тур” розрахунків зі своїми контрагентами у вексельній формі суми податку на

додану вартість за цими операціями не надійшли до Державного бюджету України у

зв'язку з відсутністю доказів сплати векселів та банкрутства його контрагентів,

а отже у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, оскільки фактично

відсутня переплата податку до бюджету. Посилання на преюдиційність рішення

Господарського суду Запорізької області від 23.09.2004 р. у справі №6/225 для

розгляду даної справи не прийнято судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки

зазначені обставини Господарським судом Запорізької області при розгляді справи

№6/225 не досліджувались.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України звертає

увагу на те, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до

податкового кредиту, в розумінні Закону України “Про податок на додану

вартість”, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами

по ланцюгу.

У разі якщо контрагент не виконав свого

зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та

негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для

позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість

у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого

відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового

кредиту.

Виконання позивачем всіх передбачених Законом

України “Про податок на додану вартість” умов для отримання бюджетного

відшкодування з податку на додану вартість підтверджено рішенням Господарського

суду Запорізької області від 23.09.2004 р. у справі №6/225, яке залишене без

змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2004 р.

Докази зміни чи скасування рішення Господарського суду Запорізької області від

23.09.2004 р. у справі №6/225 в матеріалах справи №11/227/06-АП відсутні.

Таким чином, судова колегія звертає увагу на

встановлення судом першої інстанції фактичного виконання ТОВ “ВФК

“Укрпромсервіс” всіх передбачених Законом України “Про податок на додану

вартість” умов щодо отримання такого відшкодування, в т.ч. розрахунок за

отриманий у ТОВ “Печора Тур” готівковими коштами, що відповідачем в Акті

перевірки не заперечується, та має всі документальні підтвердження розміру

свого податкового кредиту, що судом апеляційної інстанції безпідставно до уваги

не прийнято.

В частині відмови у задоволенні позовних

вимог щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з

податку на додану вартість за липень, серпень 2003 р. у розмірі 4 037 187,00

грн. Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Так, з аналізу п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону

України “Про податок на додану вартість”, в редакції чинній до 01.06.2005 р.,

вбачається, що відшкодуванню з бюджету підлягали суми податку на додану

вартість, які визначалися як різниця між загальною сумою податкових

зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг)

протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону

України “Про податок на додану вартість” у разі коли за результатами звітного

періоду сума податку на додану вартість мала від'ємне значення, то вона

підлягала відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом

місяця, наступного після подачі декларації. При цьому підставою для отримання

відшкодування були дані тільки податкової декларації за звітний період.

Поряд з цим, суд першої інстанції відмовляючи

ТОВ “ВФК “Укрпромсервіс” в частині позовних вимог щодо стягнення з Державного

бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за

липень, серпень 2003 р. у розмірі 4 037 187,00 грн. з підстав не дотримання ним

порядку відшкодування бюджетної заборгованості встановленого після 01.06.2005

р. безпідставно не прийняв до уваги те, що позивачем виконано всі вимоги

чинного на той час законодавства для отримання бюджетного відшкодування, що,

відповідно до положень п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на

додану вартість” підлягало відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету

України протягом місяця, наступного після подачі відповідної декларації, а отже

підстави для відмови в цій частині позовних вимог відсутні.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного

судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення

судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини

справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій

порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення

незаконного судового рішення.

Таким чином, на думку Вищого

адміністративного суду України, вимоги касаційної скарги є обґрунтованими та

такими, що підлягають задоволенню, постанова Запорізького апеляційного господарського

суду від 17.11.2006 р. у справі №11/227/06-АП підлягає скасуванню в повному

обсязі, постанова Господарського суду Запорізької області від 18.05.2006 р. у

справі №11/227/06-АП підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні

позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної

заборгованості з податку на додану вартість за липень, серпень 2003 р. у

розмірі 4 037 187,00 грн., з ухваленням в цій частині нового рішення про

задоволення позовних вимог ТОВ “ВФК “Укрпромсервіс”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210

- 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю “Виробничо-фінансова компанія “Укрпромсервіс” на постанову

Господарського суду Запорізької області від 18.05.2006 р. та постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2006 р. у справі

№11/227/06-АП задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного

господарського суду від 17.11.2006 р. у справі №11/227/06-АП скасувати.

Постанову Господарського суду Запорізької

області від 18.05.2006 р. у справі №11/227/06-АП скасувати в частині відмови у

задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю

“Виробничо-фінансова компанія “Укрпромсервіс” щодо стягнення з Державного

бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за

липень, серпень 2003 р. у розмірі 4 037 187,00 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким

стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю “Виробничо-фінансова компанія “Укрпромсервіс” бюджетну

заборгованість з податку на додану вартість за липень, серпень 2003 р. у

розмірі 4 037 187,00 грн.

В іншій частині постанову Господарського суду

Запорізької області від 18.05.2006 р. у справі №11/227/06-АП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту

проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237

Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

О.А. Сергейчук

Судді

(підпис)

Г.К. Голубєва

(підпис)

Л.В. Ланченко

(підпис)

О.М. Нечитайло

(підпис)

Н.Г. Пилипчук

З оригіналом згідно

Суддя                           О.А.

Сергейчук