Рішення
від 17.06.2020 по справі 185/1910/20
ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/1910/20

Провадження № 2/185/2159/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання, -

встановив:

04 березня 2020 року, згідно відбитку штемпеля на конверті, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з відповідача кошти, затрачені на її навчання у розмірі 53136,12 грн; покласти на відповідача судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що відповідача, як студентку Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, яка тимчасово допущена до занять в осінньому семестрі 2014/15 н.р. Університету, поновлено на навчання у складі студентів 5 курсу 13 групи (9 семестр) 2014/15 н.р. спеціальності Лікувальна справа на місцях державного замовлення, та відповідно 18 грудня 2014 року між відповідачем та Університетом укладено Угоду про підготовку фахівців з вищою освітою № 2015. За умовами Угоди відповідач зобов`язується прибути після закінчення університету на навчання в інтернатуру відповідно до направлення та пройти повний курс навчання згідно програми; по завершенню навчання в інтернатурі прибути на місце працевлаштування згідно призначення і відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за направленням на навчання в інтернатуру або за призначенням на місце працевлаштування - Відшкодувати Університету вартість навчання та суму отриманої стипендії. Наказом ректора від 23 червня 2016 року на підставі результатів державних екзаменів і відповідно з рішенням Державної екзаменаційної комісії відповідачу присвоєно кваліфікацію лікаря і видано диплом. У зв`язку із відмовою відпрацювати не менше трьох років як молодий фахівець в державній установі охорони здоров`я, відповідач повинна відшкодувати позивачу вартість її навчання в сумі 24857,59 грн, та отриману нею стипендію - 24857,59 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про визнання позову, в якій просила розстрочити виконання рішення терміном на 12 місяців шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 4428,01 грн кожного місяця на рахунок Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 18 грудня 2014 року позивач та відповідач уклали Угоду № 215 про підготовку фахівців з вищою освітою, за умовами якого відповідач зобов`язалася: прибути після закінчення Університету на навчання в інтернатуру відповідно до направлення та пройти повний курс навчання згідно програми; по завершенню навчання в інтернатурі прибути на місце працевлаштування згідно призначення і відпрацювати на менше трьох років; у разі відмови їхати за направленням на навчання в інтернатуру або за призначенням на місце працевлаштування - відшкодувати університету вартість навчання та суму отриманої стипендії (а.с.17).

Відповідно до розрахунку фактичних затрат на навчання одного студента медичного факультету Університету за державним замовленням випуску 2016 року (за період 2014-2016 років навчання на бюджетній формі) вартість навчання становить - 28278,53 грн.

Згідно з довідками про доходи № 07/5073 та 07/5074 від 22 жовтня 2019 року, виданої на ім`я відповідача, за період навчання в ДВНЗ ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України з вересня 2014 року по червень 2016 року їй було нараховано та виплачено стипендію в розмірі 24857,59 грн.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач визнав позов, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для його задоволення.

За приписами ч.1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Однак, суд вважає, що підстав для розстрочення виконання рішення немає, оскільки: відповідач не зазначила яким чином, тобто з яких доходів буде виплачувати платежі; відповідач, достеменно знаючи про наявність боргу не намагалася погашати такий борг до звернення позивача до суду; відповідач є працездатною особою.

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України кошти, витрачені на навчання в розмірі 53136 (п`ятдесят три тисячі сто тридцять шість) грн 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України судові витрати в сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до або через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 червня 2020 року.

Позивач: Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, код ЄДРПОУ 02010830, місце проживання: м. Тернопіль, Майдан Волі, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський

Дата ухвалення рішення17.06.2020
Оприлюднено28.07.2020

Судовий реєстр по справі —185/1910/20

Ухвала від 17.06.2020

Цивільне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Перекопський М. М.

Рішення від 17.06.2020

Цивільне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Перекопський М. М.

Рішення від 17.06.2020

Цивільне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Перекопський М. М.

Ухвала від 07.05.2020

Цивільне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Перекопський М. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні